03/09/2026
Творчий вечір з письменником, поетом і перекладачем Володимиром Рафєєнком, організатором якого була Українська бібліотека, відбувся у неділю, 8 березня, в Українському Освітньо-Культурному Центрі у Дженкінтауні. Автор презентував переклади кількох своїх видань англійською мовою, зокрема драматургічний дебют «Signals of Being, or Verbum Caro Factum Est» (переклад Марка Андрейчика, видання Harvard Ukrainian Research Institute), ділячись з присутніми своїми непростими спогадами про виклики життя в російській окупації під Києвом навесні 2022 року.
Варто зазначити, що сам автор, будучи родом з Донецька, спочатку писав російською та успішно видавася в Росії, однак у 2014-му, після переломного світоглядного переосмислення, ухвалив для себе рішення опанувати українську та писати твори лише нею.
Під час зустрічі було порушено багато питань - важких, неоднозначних, часто риторичних. Як це - бути українцем, який відкриває свою справжню ідентичність у дорослому віці, провівши формотворчі роки у російському культурологічному контексті. Як це - свідомо перейти на українську, шукати і знаходити способи висловлювати нею пульсуюче, болюче, сокровенне. Як це - зуміти вижити в умовах, де вижити можна лише уповаючи на диво чи, за свідченням автора, “на Божу волю”, єдине, на що можна сподіватися. Як це - ловити слабкі сигнали мобільного зв’язку у лісі, які дають примарний шанс на порятунок. Як це - зуміти виїхати, забравши зі собою лише страшні спогади пережитого і розуміння, що ці спогади повинні побачити світ. Як це - прийти до Бога стежками сумнівів, одкровень та високих дзвіниць. Як це - слухати крик птахів, які наполегливо переслідують, витворюючи сюрреалістичні картини у свідомості. Як це - осмислювати все це, перебуваючи в Америці, у Піттсбурзі, "який пахне Донецьком"... Про все це автор вголос розмислював і емоційно ділився з присутніми, зачитуючи разом з дружиною та друзями уривки з п’єси. До речі, хочеться вірити, що одного дня відбудеться професійна сценічна постановка цього твору як в Україні, так і за кордоном, адже саме такі живі свідчення епохи, написані під час війни, мають свою особливу цінність як для сучасників, так і для наступних поколінь українців.
Наприкінці зустрічі відбувся невеликий аукціон – підписану книжку автора було розіграно для одного зі зборів історика та волонтера, члена ради Української бібліотеки Андрія Живачівського Andriy Zhyvachivskyi , а саме – на закупівлю оклюзійних наліпок, які рятують життя українських воїнів на фронті. Переможцем аукціону зі ставкою $250 став Владика Борис Ґудзяк, Митрополит Філадельфійський, якому ми висловлюємо глибоку і сердечну вдячність!
Дякуємо шановному автору та його команді за зустріч, за щирість та свідчення, а також вдячні всім тим, хто провів цей день з нами. Завжди раді вас бачити на всіх подіях Української бібліотеки!