Хортиця Національний заповідник - Khortytsia National Reserve

31/05/2026

Сьогодні на Хортиці відбулася екскурсія «Менонітські пам’ятки острова Хортиця», яку провела завідувачка відділу історії Національного заповідника «Хортиця» Олена Пачковська.

Історія хортицьких менонітів — це історія людей, для яких понад два століття тому Хортиця стала домівкою. Оселившись серед хортицьких балок, вони не лише облаштовували господарства та будували оселі, а й формували особливий культурний простір, сліди якого збереглися до наших днів. Їхня спадщина нагадує, що Хортиця — це не лише козацька святиня, а й місце, де протягом століть перепліталися різні людські долі, традиції та культури.

Маршрут пролягав мальовничими куточками острова, зокрема через балку Ганнівку — один із наймальовничіших куточків Хортиці. Серед тиші старих дерев, зелених схилів і степових краєвидів історія та природа утворюють нерозривний і дивовижний зв’язок.

Хортиця вражає не лише красою своїх пейзажів, а й глибиною історичної пам’яті. Тут минуле зберігається не тільки в документах чи музейних експонатах, а й у самому просторі острова. У кожному імені, викарбуваному на камені, зберігається людська доля, родинна історія та цілий світ, який колись був невід’ємною частиною життя Хортиці.

Такі подорожі допомагають не лише відкривати маловідомі сторінки історії, а й по-новому побачити сам острів — багатогранний, живий і сповнений історій, які чекають на своїх дослідників.

Дякуємо всім учасникам екскурсії та чекаємо на нові зустрічі!

30/05/2026

Сьогодні у Церкві Покрови Пресвятої Богородиці на острові Хортиця відбулася Козацька тризна – давній обряд вшанування загиблих козаків та пам’яті про руйнування Запорозької Січі російською імперською владою.

Понад три десятиліття тому запорозькі козаки започаткували традицію щороку збиратися у поминальну суботу на Зелені свята, щоб вшанувати всіх козаків усіх часів. Саме на Трійцю 1775 року російські війська оточили та ліквідували Запорозьку Січ.

Тоді було знищено не просто військовий центр. Було завдано удару по українській свободі, самоврядуванню та козацькому способу життя.

Козацтво було однією з найпотужніших військових сил Європи. Його поважали союзники й боялися вороги. Але внутрішні суперечки та втрата єдності поступово послабили силу, яка здавалася непереможною.

Саме тому головним посланням Козацької тризни сьогодні стала єдність.

Символічно, що відродження традиції відбувається саме тепер, коли значна частина сучасних українських козаків зі зброєю в руках боронить державу від того ж ворога, який століттями намагався знищити українську свободу.

Козацька тризна — це не лише пам’ять про загиблих. Це нагадування про ціну незалежності.

Пам’ятаємо. Єднаємося. Перемагаємо.

29/05/2026

28/05/2026

Колекція рогових порохівниць XVIII ст., що зберігається у фондах Національного заповідника «Хортиця», є важливим джерелом для вивчення військового спорядження та декоративно-прикладного мистецтва козацької доби. Ці предмети використовувалися козаками для зберігання пороху.

Поява порохівниць пов’язана з розвитком вогнепальної зброї у Європі наприкінці XV ст. З часом вони поширилися і на українських землях, де стали невід’ємною частиною спорядження запорожців. Окрім великих порохівниць для основного заряду, козаки використовували невеликі натруски для дрібно розтертого пороху, який натрушували на полицю замка рушниці/пістоля для займання заряду у стволі.

На території Запорозької Січі порохівниці виготовляли місцеві майстри. Спочатку їх робили з дерева, шкіри, глини, але згодом перевагу почали надавати виробам з рогу оленя, лося чи сайгака, які краще захищали порох від вологи та відзначалися міцністю. Поверхню рога полірували й прикрашали неглибоким різьбленням. Орнаменти могли бути геометричними, рослинними або сюжетними; для підсилення виразності у прорізи втирали сажу чи вугільний пил з олією.

За формою та композицією рогові порохівниці поділяються на кілька типів. У колекції музею зберігається десять порохівниць з різних матеріалів, зокрема три рогові, що датуються XVIII ст. Серед них особливу цінність має порохівниця 1749 р. з написом «сия натруска Диниса Совы», прикрашена складною орнаментальною композицією із символічними зображеннями сонця, рослин, птахів та церкви. Інший цікавий експонат — мисливський пороховий ріг із багатофігурними сценами полювання та фантастичними істотами, виконаними у високій техніці різьблення.

Порохівниці XVIII ст. з колекції музею є рідкісними пам’ятками матеріальної культури, які поєднують функціональне призначення з художнім оздобленням. Вони відображають особливості козацького побуту, рівень ремесел та світогляд людини того часу.

Матеріал підготовлено відділом науково-фондової роботи.

28/05/2026

Національний заповідник «Хортиця» вітає краєзнавців України з професійним святом.

Краєзнавство – це не просто фах, а покликання. Справжнє краєзнавство не можливе без ентузіазму людей щиро залюблених у свій край. Глибоко і детально досліджуючи життя свого краю, ви створюєте картину його історії і культури, вплітаєте її у полотно національного буття українців.

Шлях людини у світ широкий починається від батьківського порогу. Краєзнавці як ніхто розуміють, що любов до України починається з любові до свого дому, своєї малої батьківщини, її природи, з поваги до культури і звичаїв своїх пращурів. Тому просвітницька місія краєзнавців є вкрай важливою у справі консолідації громад краю на основі спільної історико-культурної спадщини, утвердження національної ідентичності і загальнонаціональної єдності.

Національний заповідник «Хортиця» у 2012 році став базою для створення Запорізької обласної організації Національної спілки краєзнавців України і всі ці роки сприяє краєзнавчим дослідженням та робить свій внесок у пізнання запорізького краю.

Зичимо краєзнавцям України успіхів і невтомності, нових здобутків у шляхетній справі збереження національної пам’яті та культури!

27/05/2026

ШАНОВНІ ВІДВІДУВАЧІ!

РЕЄСТРАЦІЮ НА ЕКСКУРСІЇ 31.05.26 та 07.06.26 ЗАКРИТО. СЛІДКУЙТЕ ЗА НАСТУПНИМИ АНОНСАМИ.

26/05/2026

🏛 Запоріжжя продовжує роботу над формуванням міської ідентичності в межах проєкту «Сенси міст»

Під час чергової зустрічі за участі філософа Олександра Філоненка та дослідника Андрія Мельника учасники обговорили довгострокові напрямки розвитку міста. До дискусії долучилися освітяни, науковці, ветерани, молодь, представники бізнесу, поліції та громадських ініціатив.

🌊 Однією з ключових тем стала ідея створення на Хортиці міжнародного наукового центру. Його розглядають як довготривалу інституцію для досліджень, освітніх проєктів, вивчення Дніпра. На збереження культурної спадщини Національного заповіднику «Хортиця» Швеція через ЮНЕСКО виділила 12 мільйонів шведських крон на 2026–2027 роки.

🔬 Учасники також обговорили розвиток підводної археології, створення нових можливостей для молоді та потенційну співпрацю зі шведськими та американськими партнерами. Серед ідей — створення у Запоріжжі власної, унікальної в світі школи підводної археології.

⚙️ Окрему увагу приділили інженерній культурі, яка історично була основою розвитку Запоріжжя. Йшлося про необхідність сучасної технічної освіти, що поєднує практичні навички, програмування, системне мислення, автоматизацію та сучасні технології.

🎓 Також учасники говорили про створення цілісного освітнього маршруту — від школи та позашкілля до коледжів, університетів і майбутнього наукового центру. Одне із завдань — посилити зв’язок між освітою, практикою та потребами сучасного ринку праці.

Ідентичність — це питання не лише культури й історії, а й національної безпеки, адже саме вона формує стійкість суспільства та здатність країни протистояти викликам.

#ІдентичністьЗапоріжжя

📲Більше оперативної інформації — в офіційному телеграм-каналі: https://t.me/zaporizhzhiacitycouncil