What are the opening hours?

Monday 08:00 - 17:15 Tuesday 08:00 - 17:15 Wednesday 08:00 - 17:15 Thursday 08:00 - 17:15 Friday 08:00 - 16:00

Відділ культури і мистецтва, м. Володимир, вУлица Ковельська б. 129, Volodymyr-Volynskyi (2026)

27/05/2026

⚜️III ФЕСТИВАЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ "КРИМІАДА"

🔰"КРИМІАДА": простір українського слова, пам’яті та єдності

Завершився фестиваль показом документального фільму «Григорій Сковорода як апостол української культурної дипломатії», автором якого є директор Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС України, Надзвичайний і Повноважний Посол України, політик і письменник Ігор Осташ.
Під час онлайн-звернення до учасників фестивалю Ігор Осташ, який у той час перебував у Чехії, привітав присутніх та зазначив, що стрічку вже перекладено арабською мовою. Фільм отримав схвальні відгуки під час презентації на Бейрутському міжнародному книжковому ярмарку, ставши ще одним прикладом популяризації української культури у світі.

Завдяки небайдужим популяризаторам української книги, письменникам, перекладачам, учасникам і гостям ІІІ Фестивалю української мови «Криміада» фонди Володимирської публічної бібліотеки та її філій поповнилися цінними виданнями.

Зокрема, бібліотеки громади отримали щоденники Дональда Туска «Щиро» у перекладі Тараса Ярмолюка, книгу Костянтина Коверзнєва «Останнє Різдво перед кінцем світу», видання Миколи Томенка «Абетка громадянина України», «Історія української Конституції», а також книжку українського воїна «Воюючий Шевченко».

Окрему вдячність висловлюємо Волинському національному університету імені Лесі Українки за подароване перше в історії повне «Зібрання творів Олени Пчілки» у 12 томах, яке передав проректор університету Віктор Громик. Це фундаментальне наукове видання повертає українцям багату творчу спадщину Ольги Драгоманової-Косач - письменниці, перекладачки, публіцистки, фольклористки та однієї з ключових постатей українського національного відродження. До зібрання увійшли її прозові, поетичні, драматичні, публіцистичні та перекладацькі твори, значна частина яких тривалий час залишалася маловідомою широкому загалу.

Особливим подарунком стали журнали «Над Бугом і Нарвою», передані польським письменником українського походження та видавцем Юрієм Гаврилюком, а також добірка дитячих книжок Анатолія Грищука.

Крім того, книги для бібліотек громади передали голова міжнародного громадського об’єднання «Волинське братство» Сергій Шевчук та Київська міська організація Національної спілки журналістів України.

Щиро дякуємо всім доброчинцям за цей безцінний дарунок - книги, які стануть джерелом знань, натхнення та духовного збагачення для читачів бібліотек громади.

ІІІ Фестиваль української мови «Криміада» став знаковою культурно-освітньою подією для Володимирської громади, об’єднавши науковців, письменників, дипломатів, перекладачів, митців, педагогів, бібліотекарів та всіх шанувальників українського слова.

Упродовж фестивалю відбулися творчі зустрічі, презентації книг, лекції, дискусії, мистецькі імпрези, виставки та показ документального фільму, присвяченого Григорію Сковороді.
Особливу увагу учасники заходу приділили постаті Агатангела Кримського -видатного українського вченого, мовознавця, сходознавця, перекладача та патріота, чиє життя і творчість стали символом служіння українській культурі й науці.

Фестиваль спонукав до глибшого осмислення його спадщини та значення української мови як основи національної ідентичності.
«Криміада» вкотре довела, що Володимир упевнено тримає культурний і духовний фронт. Адже поки звучить українська мова - живе й бореться українська нація.

Сьогодні, в умовах війни, особливо важливо берегти, плекати й утверджувати рідне слово в усіх сферах суспільного життя, бути гідними пам’яті тих, хто століттями відстоював українську культуру, і тих, хто нині зі зброєю в руках виборює право України бути вільною державою.

Фестиваль став не лише майданчиком для культурного діалогу та інтелектуального спілкування, а й простором єдності, пам’яті, натхнення та віри у силу українського слова.

27/05/2026

⚜️III ФЕСТИВАЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ "КРИМІАДА"

🔰Зустріч із польським письменником українського походження, видавцем журналу «Над Бугом і Нарвою» Юрієм Гаврилюком.
Тема, яку порушили Василь Ворон, Микола Ярмолюк та Юрій Гаврилюк, виявилася надзвичайно глибокою й важливою для розуміння української присутності на західних етнічних землях. Йшлося про унікальний феномен Підляшшя - регіону, де українська мова, культура та історична пам’ять змогли зберегтися попри складні випробування ХХ століття.
Журнал «Над Бугом і Нарвою» охоплює терени Північного Підляшшя між двома річками - Бугом і Нарвою. Його багаторічний головний редактор, історик, поет і дослідник Юрій Гаврилюк є одним із найпослідовніших охоронців української ідентичності цього краю.

Під час зустрічі наголошувалося, що україномовне населення Підляшшя є корінним. У Х-ХІІІ століттях ці землі входили до складу Київської Русі та Галицько-Волинського князівства, а міста Дорогичин, Більськ і Мельник були важливими руськими центрами. Місцеві підляські говірки належать до північного (поліського) наріччя української мови й збереглися донині.
Особливо цінним стало осмислення трагічних наслідків післявоєнних переселень українців. На відміну від Холмщини чи Лемківщини, значна частина Північного Підляшшя залишилася у складі Польщі, що дозволило місцевій громаді частково зберегти свою культурну тяглість.
Перший номер журналу «Над Бугом і Нарвою» вийшов у 1991 році - на хвилі демократичних змін у Польщі та національного відродження серед підляських українців. Видання, яке виходить у Більську-Підляському під егідою Союзу українців Підляшшя, стало не лише культурним часописом, а справжнім літописом українського життя регіону. У ньому друкуються матеріали українською літературною мовою, польською та місцевими підляськими говірками, що допомагає людям відкривати й усвідомлювати власне коріння.
Журнал розповідає про історію краю, архітектуру, фольклор, православні традиції, долі видатних земляків та збереження автентичної культури. Сьогодні «Над Бугом і Нарвою» є не лише культурним виданням, а й інтелектуальним щитом українського Підляшшя.

Для мешканців Володимира ця зустріч мала особливе звучання. У місті проживає чимало нащадків переселенців із Холмщини, Підляшшя та Лемківщини, тому розповідь про долю українців по той бік сучасного кордону викликала щире зацікавлення й емоційний відгук. Після завершення зустрічі примірники журналу «Над Бугом і Нарвою» гості фестивалю розібрали практично одразу - настільки живою й близькою виявилася ця тема для багатьох присутніх.

27/05/2026

⚜️III ФЕСТИВАЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ "КРИМІАДА"

🔰 Презентація щоденників Дональда Туска «Щиро» у перекладі Тараса Ярмолюка стала однією з найінтелектуальніших дискусійних платформ фестивалю.
Модерували зустріч Ігор Родюк, Сергій Шевчук, Микола Ярмолюк та Андрій Гудим.

Книга «Щиро» - це відверті й глибоко особисті мемуари одного з найвпливовіших європейських політиків сучасності, що охоплюють період роботи Дональда Туска на посаді голови Європейської Ради у 2014–2019 роках. У щоденниках автор відкриває закулісся великої європейської політики, розповідає про міжнародні кризи, саміти, дипломатичні переговори та складні внутрішньополітичні процеси, які визначали майбутнє Європи.

Особливе місце у книзі займає Україна. Дональд Туск детально описує початок російської агресії у 2014 році, Мінські переговори, боротьбу за збереження санкцій проти Росії та підтримку європейської інтеграції України.
Учасники презентації звернули увагу на промову Дональда Туска у Верховній Раді України 19 лютого 2019 року, виголошену українською мовою. У ній пролунали слова, які сьогодні набули ще глибшого звучання:
«Не вчіть їх бути Європою - вчіться у них, що таке Європа… Тільки той, хто солідарний з Україною, має право називатися європейцем».

Учасники зустрічі наголошували, що саме завдяки високопрофесійному, стилістично точному та виваженому перекладу Тараса Ярмолюка, український читач зміг відчути інтонацію, емоційність і глибину авторського тексту.
Сергій Шевчук зазначив, що переклад Тараса Ярмолюка вирізняється не лише точністю, а й уважним збереженням змістових і стилістичних особливостей оригіналу.

Відома волинська письменниця Валентина Хмельовська, яка вже прочитала книгу, поділилася власними враженнями: «Написано талановито й надзвичайно цікаво - не могла відірватися. Переклад майстерний і вишуканий, видання ошатне, прекрасно ілюстроване. Рекомендую всім, хто цікавиться політикою».

26/05/2026

⚜️III ФЕСТИВАЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ "КРИМІАДА"

🔰 Перформанс від «Різнобарв’я»
У Володимирі є добра традиція: коли до міста приїжджають гості з усієї України та з-за кордону і потрібно відкрити щось справді важливе - кличуть «Різнобарв’я». Бо театрали таки вміють створити подію.
Саме актори народного театру «Різнобарв’я» відкрили ІІІ фестиваль української мови «Криміада» - урочистим віршем Агатангела Кримського та живою атмосферою української інтелектуальної епохи.

Ще у вестибюлі гостей зустрічав своєрідний коридор історичних постатей, де всі охоче фотографувалися з «живою історією». А у фоє діяла виставка, присвячена Агатангелу Кримському, Лесі Українці та іншим видатним українцям.

Особливою частиною став театральний перформанс, який переніс гостей до літературної вітальні початку ХХ століття. Тут звучали розмови про переклади, театр, літературу - і навіть загадкове слово «ніколитися».
Як пояснював сам Агатангел Кримський, «ніколитися» - це не мати вільного часу, бути вічно зайнятим. Людина, яка знала десятки мов і перекладала з перської, справді постійно «ніколилася». Але на головне - завжди знаходила час.

Кульмінацією перформансу стало звучання листів Лесі Українки та Агатангела Кримського. У залі панувала така тиша, ніби присутні боялися порушити цю щемку розмову крізь століття.
А після вистави всі прагнули сфотографуватися з актором, який грав Кримського, - настільки разючою виявилася його схожість із молодим Агатангелом.
Саме заради таких моментів і існують фестивалі: щоб слова, думки та важливі сенси, яким у повсякденності давно «ніколиться», усе ж знаходили дорогу до людей.

26/05/2026

⚜️III ФЕСТИВАЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ "КРИМІАДА"

🔰Презентація та вручення факсимільних копій «Турівського Євангелія ХІ століття» та «Дубенського Євангелія ХVІ століття

Особливе місце у програмі фестивалю посіла презентація факсимільних копій «Турівського Євангелія ХІ століття» та «Дубенського Євангелія ХVІ століття» в межах масштабного культурно-просвітницького проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину», започаткованого видавництвом «Горобець».

На сцені фестивалю видання представили директорка видавництва Ганна Горобець, піар-менеджерка видавництва Олена Башкатова та професор Житомирського державного університету, доктор філологічних наук, ветеран ЗСУ Віктор Мойсієнко, який повернувся до викладацької та дослідницької роботи над середньовічними українськими рукописами. Приєднався до заходу й один з ідейних натхненників проекту, волинянин архімандрит Онуфрій Куц.

Дубенське Євангеліє - це унікальна українська рукописна книга XVI століття, створена на Волині. Пам’ятка є важливим джерелом для вивчення історії української книжної традиції, мови та мистецтва рукописної книги. Оригінал Євангелія нині зберігається у російській державній бібліотеці і для України недоступний.

Турівське Євангеліє - одна з найдавніших і найцінніших пам’яток середньовічної української писемності, створена у середині XI століття. Рукопис є важливим свідченням існування потужної київської книжної школи часів Русі-України та високого рівня розвитку рукописної культури того часу. До наших днів збереглося лише 10 пергаментних аркушів манускрипту. Оригінал пам’ятки нині зберігається у Бібліотеці імені Врублевських Академії наук Литви. Факсимільні видання Дубенського та Турівського Євангелій – проекти видавництва «Горобець» у межах ініціативи «Повертаємо в Україну культурну спадщину».

Факсимільні видання було передано директору Володимирського історичного музею Володимиру Стемковському. Для музею це не лише цінне поповнення збірки, а й символічне повернення частини української рукописної та духовної спадщини до рідного культурного простору. Це найвищий прояв довіри до Володимирського історичного музею, який на рівні великих інституцій, бібліотек, музеїв став амбасадором древнього Володимира у рамках проєкту

«Повертаємо в Україну культурну спадщину» .
У 2025 році музей отримав справжній скарб - факсимільні видання Галицько-Волинського Євангелія XII століття, Молитовника князя Володимира XIV ст., Луцького Євангелія XIV ст., Луцького Псалтиря 1384 р., Реймського Євангелія. Конволюту XI ст., XIV ст. та Дубенського Євангелія XVI століття.

Професор Віктор Мойсієнко - автор праці «Українська писемність ХІ–ХІV ст.: розвінчання російських міфів» - після служби на передовій російсько-української війни повернувся на передову української гуманітарної науки, де продовжує дослідження найдавнішої української рукописної спадщини.

Під час виступу на науковець наголосив, що одним із ключових завдань сучасної української гуманітаристики є спростування російських імперських міфів про нібито «спільну давньоруську мову та культуру», спадкоємцем яких Росія намагається проголосити виключно себе. Як підкреслює Віктор Мойсієнко у своїх дослідженнях, ознаки, які стали нормою сучасної української мови, фіксуються в рукописних пам’ятках уже з XI століття.

Науковець акцентував увагу на тому, що російська гуманітарна школа понад два століття нав’язувала світові концепцію «єдиної давньоруської народності», маніпулюючи поняттями «руський» і «російський» та привласнюючи українську писемну спадщину. У своїх працях професор доводить тяглість саме української писемної традиції XI–XIV століть та необхідність системного вивчення й публікації давніх українських рукописів.

Окрему увагу Віктор Мойсієнко приділяє дослідженню та популяризації унікальних пам’яток української книжної культури Турівського Євангелія XI століття, Дубенського Євангелія XVI століття, Галицько-Волинського Євангелія та інших рукописів, які підтверджують самобутність української мовної й культурної традиції.

26/05/2026

⚜️III ФЕСТИВАЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ "КРИМІАДА"

🔰Вітання від гостей фестивалю

Благословив відкриття фестивалю архієпископ Володимирський та Нововолинський Матфей.
Із вітальними словами до учасників та гостей КРИМІАДИ звернулися міський голова Ігор Пальонка, голова Міжнародного громадського об’єднання «Волинське братство» Сергій Шевчук, народна депутатка України Ірина Констанкевич, доктор історичних наук, почесний консул Республіки Молдова в Україні Михайло Куницький, проректор Волинського національного університету імені Лесі Українки Віктор Громик, директор Володимирського педагогічного фахового коледжу імені Агатангела Кримського Микола Савельєв.
У своїх виступах промовці наголошували на особливій ролі української мови, літератури та національної культури у час війни, адже саме вони є надійним фундаментом української ідентичності та духовної стійкості суспільства.
Особливу увагу учасники відкриття приділили постаті Агатангела Кримського - вченого світового рівня, поліглота, письменника, перекладача й одного з фундаторів Української академії наук. Доповідачі підкреслювали, що його колосальна наукова спадщина й досі залишається недостатньо дослідженою та належно поцінованою як в Україні, так і за її межами, а тому повернення імені Кримського в сучасний гуманітарний простір є важливим завданням нинішнього покоління.
Окремі слова вдячності прозвучали на адресу Володимирської громади та Міжнародного громадського об’єднання «Волинське братство» за організацію масштабного культурно-просвітницького заходу, який у непростий для країни час об’єднав письменників, науковців, освітян, митців і громадських діячів навколо українських цінностей, мови та історичної пам’яті.

26/05/2026

⚜️III ФЕСТИВАЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ "КРИМІАДА"
🔰У рамках фестивалю спільною Подякою міського голови Ігоря Пальонки та голови ГО "Волинське браство" Сергія Шевчука було відзначено:
-ГОЛЯЧУКА Петра Прокоповича - письменника, краєзнавця, автора книги «Володимир: історія міста в житті України» - за багаторічну дослідницьку діяльність, вагомий внесок у збереження та популяризацію історико-культурної спадщини Володимирщини, активну меценатську підтримку музейної справи та просвітницьку діяльність;

- ГОРОБЕЦЬ Ганну Сергіївну - директорку видавництва «Горобець», засновницю проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину» - за вагомий внесок у збереження української культурної спадщини, повернення в Україну у вигляді факсимільних копій унікальних рукописних книг, що зберігаються за кордоном, та популяризацію української книжкової і духовної традиції;

- САМРУК Наталію Федорівну —-письменницю, авторку віршів, новел і романів, літературну коучиню, редакторку, акторку народного аматорського театру-студії «Різнобарв’я», перекладачку, сценаристку, співзасновницю платформи «Літературна брама» - за активну літературну, культурно-просвітницьку діяльність та популяризацію сучасної української літератури;

- ЛУЧИНЕЦЬ Ларису Іванівну - голову ГО «Союз українок» міста Володимира, керівницю хору храму Різдва Христового, організаторку проєктів «Вишита карта України», «Рушник пам’яті», «Подаруй захиснику писанку», численних патріотичних і культурно-мистецьких заходів до Дня Незалежності України, Дня Матері, Дня вишиванки та інших державних і народних свят - за активну просвітницьку та творчу діяльність, вагомий внесок у збереження українських традицій і зміцнення національної єдності.

26/05/2026

⚜️III ФЕСТИВАЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ "КРИМІАДА"

🔰"Агатангел Кримський і Леся Українка"

Поет і письменник з Києва Костянтин Коверзнєв виступив на фестивалі з темою «Агатангел Кримський і Леся Українка», зосередивши увагу на духовній та інтелектуальній близькості двох визначних постатей української культури.

На початку розмови він поділився особистою історією: 24 лютого 2022 року, перебуваючи під Києвом, у перші години повномасштабного вторгнення, вирішив залишити дім і взяти із собою лише найнеобхідніше. Серед теплих речей випадково опинилася книга Агатангела Кримського - і згодом письменник сприйняв це як особливий знак часу та внутрішньої потреби повернення до української інтелектуальної традиції.

Він нагадав, що Леся Українка була однією з перших рецензенток творів Кримського. Вони листувалися, однак через постійний нагляд царської влади письменниця свідомо знищувала листи, аби не наражати співрозмовника та себе на небезпеку.

Окрему увагу доповідач приділив роману Агатангела Кримського «Андрій Лаговський», над яким автор працював понад два десятиліття. На думку Коверзнєва, цей твір став одним із ключових текстів українського модернізму, адже порушив теми внутрішньої самотності, кризи ідентичності, особистої свободи та права людини бути собою - теми, які для свого часу були фактично «табу».

У центрі роману - інтелектуал, професор і книжник, який постійно рефлексує над власними почуттями, бажаннями та місцем у суспільстві. Герой прагне любові, духовної близькості та гармонії, однак постійно переживає внутрішній конфлікт між особистими переживаннями й моральними та суспільними обмеженнями. Саме тому роман, за словами Костянтина Коверзнєва, є насамперед твором про пошук себе, людську самотність і драму особистості, а не лише про приватне життя героя.

Також письменник представив свій новий роман «Останнє Різдво перед кінцем світу». Це історія не стільки про війну, скільки про людські стосунки та кохання, які проходять випробування катастрофою.

У центрі сюжету - подружжя середнього віку та їхня маленька донька, які зустрічають Різдво у стані емоційного виснаження, сімейних конфліктів і взаємного відчуження. На тлі особистої драми дедалі виразніше наближається загроза великої війни. 24 лютого 2022 року герої вирішують залишитися у своєму будинку в передмісті Києва, не підозрюючи, що невдовзі опиняться в окупації.

Автор наголосив, що через трагедію окремої людини намагався показати масштаб гуманітарної катастрофи війни та повернути читачеві здатність до співпереживання: «Смерть кожної конкретної людини - це кінець світу. А коли десятки тисяч смертей перетворюються на статистику, роман має повернути емпатію тим, хто її втратив».

Окрім того, Костянтин Коверзнєв розповів про свій інтерес до жанру еротичного роману, який вважає важливою частиною великої літератури. Серед яскравих прикладів такого жанру він назвав романи «Норвезький ліс» Харукі Муракамі, «Кохання живе три роки» Фредеріка Беґбедера та «Подружні пари» Джона Апдайка.

26/05/2026

⚜️III ФЕСТИВАЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ "КРИМІАДА"

🔰Постать Кримського та світоглядні пріоритети гуманітарної політики сучасної України»

Доктор політичних наук, професор, засновник фонду «Рідна країна» Микола Томенко презентував свої нові просвітницькі та світоглядні видання: «Історію Української Конституції», «Абетку громадянина України», книжку «Воюючий Шевченко. Мала світоглядна книжка українського воїна», присвячену ролі української культури й Шевченкового слова у сучасній боротьбі за Україну.

Микола Томенко наголосив на злочинній неповазі державної та місцевої влади, а також Національної академії наук України до наукової спадщини визначного вченого. Він нагадав, що Агатангел Кримський не лише був серед головних фундаторів Української академії наук, а й активно долучився до створення Національної бібліотеки Української держави та передав до її фондів власну книжкову колекцію - 14 897 книг і видань XVII-XX століть.

Унікальне зібрання праць з україністики, славістики, арабістики, тюркології, іраністики, семітології, індології та інших галузей досі належно не упорядковане й не відкрите для дослідників. Символічно, що ще в часи радянських гонінь проти українських учених існували спроби розпорошити унікальну колекцію Кримського. У 1930 році академік звернувся до директора
бібліотеки України з листом, у якому, зокрема, писав: «…я заявляю свій протест і прохаю скасувати розпорядження про вилучення згаданих періодичних видань, потрібних для біжучої роботи…»

Також Микола Томенко запропонував підготувати звернення учасників ІІІ Фестивалю української мови «КРИМІАДА» до Кабінету Міністрів України, яке підтримали учасники зібрання, щодо впорядкування та відкриття для дослідників книжкової колекції Агатангела Кримського в Національній бібліотеці України; підготовки та видання повного академічного зібрання творів А. Ю. Кримського; завершення реконструкції Меморіального будинку-музею визначного вченого у Звенигородці; присвоєння імені Агатангела Кримського головній Національній бібліотеці України; визначення та встановлення бодай символічного знаку на місці його поховання.

(Згідно з офіційною радянською версією, Агатангел Юхимович Кримський помер від виснаження у Кустанайській тюремній лікарні 25 січня 1942 року, куди був висланий як «особливо неблагонадійний» за звинуваченням в «антирадянській націоналістичній діяльності».)

🔰Увагу учасників фестивалю привернула дискусія на тему «Національне інформаційне поле як складник соціокультурного простору України. Державотворчий вимір», яку провів кандидат політичних наук, доцент Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, заступник голови ГО «Волинське братство» Віктор Набруско.
Під час зустрічі йшлося про те, що в умовах російсько-української війни інформаційний простір став одним із ключових фронтів боротьби за українську державність. Учасники обговорили роль української мови, національних медіа, книги, культури та освіти у формуванні суспільної стійкості й національної ідентичності.

На жаль, сьогодні 80–90 відсотків молоді черпає інформацію з гаджетів та соціальних мереж, де домінують короткі емоційні повідомлення, кліпове мислення й часто - поверхове сприйняття подій. На думку Віктора Набруска, це створює серйозні виклики для формування критичного мислення, культури читання та глибокого осмислення історичних і суспільних процесів.

Він наголосив, що в таких умовах особливо важливо повернути молодь до української книги, якісної журналістики, живого спілкування та культурного середовища, яке формує особистість. Адже людина, яка не читає, значно легше піддається маніпуляціям, інформаційним вкидам і пропаганді.

Окремо було підкреслено, що держава та суспільство повинні не лише реагувати на інформаційні загрози, а й створювати конкурентний український контент - сучасний, цікавий і якісний, який би утверджував українську мову, культуру та національні цінності у молодіжному середовищі.

Підсумовуючи розмову, Віктор Набруско зазначив, що сильна держава неможлива без сильного українського інформаційного та культурного простору, а боротьба за українську мову сьогодні є складовою боротьби за незалежність України.

26/05/2026

⚜️III ФЕСТИВАЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ "КРИМІАДА"

🔰Презентація польськомовного перекладу роману Павла Вольвача «Кляса»

Український письменник, член Національної спілки письменників України Павло Вольвач, який нині мешкає у Києві, але родом із Запоріжжя, під час зустрічі на «КРИМІАДІ» зауважив, що саме Волинь дала Україні двох знакових постатей українського інтелектуального опору - Валентина Мороза та Євгена Сверстюка.

Презентуючи роман «Кляса», дипломат і перекладач Микола Ярмолюк наголосив, що це фактично перший індустріальний роман у сучасній українській літературі, який показує справжні реалії промислового сходу України, зокрема Запоріжжя кінця 1980-х - початку 1990-х років, коли в суспільстві вже відчувався подих незалежності, а Радянський Союз стояв на межі розпаду.

Водночас «Кляса» - це не лише роман про заводське середовище, адже робочий день колись завершується. Оточення головного героя - соціальні низи: кримінальні авторитети, люди із залежностями, представники так званої «братви». Саме через ці середовища автор показує складну й суперечливу атмосферу епохи змін.

Відповідаючи на запитання щодо використання ненормативної лексики у творі, Павло Вольвач зазначив, що матюк може бути лише художнім засобом і все залежить від смаку та доцільності. У повсякденному житті письменник виступає проти вживання нецензурної лексики й образно додає: «біля того, хто матюкається, гниє повітря». Роман «Кляса» вже перекладено та видано в Азербайджані, Туреччині та Польщі.
Також Павло Вольвач представив есеїстично-мемуарну книгу «Крім Охріма». Ця робота є своєрідним продовженням його попередньої відомої збірки «20 + 1, або Земля мертвих», у якій особисті спогади й пережиті історії переростають у ширше осмислення української дійсності.

У книзі автор поєднує мемуари, есеїстику та художнє спостереження. Через випадкові зустрічі, подорожі, родинні перекази та фрагменти щоденного життя постає ціла епоха - з її тривогами, втратами, надіями й пошуками себе. Карпатський світ, українське літературне середовище, постаті минулого та сучасності творять багатоголосий простір пам’яті, у якому приватні людські історії невіддільні від великої історії України.
«Крім Охріма» - це не лише книжка спогадів, а й спроба відчути внутрішню тяглість українського життя, де поруч живуть пам’ять роду, культурна традиція та драматичний досвід цілих поколінь. Підсумовуючи розмову, письменник наголосив: «Мова - це основне. Але потрібно менше говорити, а більше робити. Українська мова стане по-справжньому живою тоді, коли буде престижною».

Відділ культури і мистецтва

27/05/2026

27/05/2026

27/05/2026

26/05/2026

26/05/2026

26/05/2026

26/05/2026

26/05/2026

26/05/2026

26/05/2026

Address

Opening Hours

Website

Alerts

Shortcuts

Share

Category

Monday	08:00 - 17:15
Tuesday	08:00 - 17:15
Wednesday	08:00 - 17:15
Thursday	08:00 - 17:15
Friday	08:00 - 16:00