Центрально-Західне міжрегіональне управління ЛМГ

02/06/2026

Шакал («лисиця на ходулях») з’явився на Вінниччині, завойовує Кіровоградщину та Черкащину!

За результатами проведення щорічних зимових обліків мисливських тварин Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (ЦЗ МРУ ЛМГ) зафіксувало у 2025 році 478 шакалів: 7 - на Вінниччині, 205 – на Кіровоградщині, 266 – на Черкащині. У 2024 році в цих трьох областях нарахували 172 шакали, у 2023 році – 14 шакалів лише в Черкаській області. Зверніть увагу: за два роки кількість шакалів на Черкащині збільшилася в 19 разів!!

Ситуація з цими хижаками в нашій країні ще гірша. В Україні швидко зростає чисельність звичайного шакала (Canis aureus). Якщо раніше цей хижак траплявся переважно на півдні, то тепер його можна зустріти вже в центральних та навіть західних регіонах.

Кількість шакала в нашій державі за чотири роки зросла на 913%! Так в 2021 році шакалів нарахували лише 344 голови. Цьогорічна таксація виявила вже 3389 шакалів. Тобто за час повномасштабної війни чисельність шакала збільшилась в 10 разів. Це катастрофа!

Останні підсумки Європейської Комісії не залишають сумнівів: шакал сьогодні є хижаком, який найшвидше поширюється на нашому континенті. У 2016–2023 роках ареал його поширення збільшився на 46%. За оцінками, європейська популяція вже перевищила 150 000 особин. А темпи цього зростання постійно прискорюються та дивують природознавців. Його неймовірна експансія є великим викликом для мисливців.

Шакал, якого ще називають «лисицею на ходулях», вражаючими темпами колонізує Литву, Латвію, Естонію, де хижак уже розмножується та формує стабільні популяції. В Естонії, яка розташована далеко на півночі, шакал чудово адаптувався до суворого клімату.

Дедалі більше країн вносять шакала до списку мисливських видів, визнаючи, що природний процес міграції потребує активного управління. В Угорщині популяція досягла настільки високого рівня, що щорічний відстріл обчислюється тисячами особин. У Болгарії та Румунії шакал став основним хижаком, що скорочує популяції дрібної дичини. Тиск на популяції зайця-русака, фазана та кладки водно-болотних птахів там є величезним.

Шакал схожий на невеликого вовка. Важить до 15 кг. Вирізняється довгими лапами та коротким хвостом. Сред багатьох анатомічних ознак, що дозволяють відрізнити шакала від вовка, є одна абсолютно унікальна: шакал має частково зрощені подушечки середніх пальців передніх лап. Тому залишає характерний слід, який неможливо сплутати.

Шакал веде нічний спосіб життя: днем ховається в густих чагарниках біля водойм. Живе парами. Його незвичайне сімейне життя, засноване на сильних партнерських зв’язках, допомагає їм ефективно колонізувати нові території.. Батьківські пари спільно полюють і ділять обов’язки у вихованні молодняка.

Його харчування дуже різноманітне: від дрібних гризунів, птахів, риби та рептилій - до фруктів, зернових і навіть падалі. Здоровий шакал уникає контакту з людьми. І для дорослої людини небезпеки не становить. Небезпеку можуть нести лише хворі на сказ особини, що актуально для всіх диких ссавців. Шакал становить загрозу для свійської птиці та худоби.

Вже науково підтверджене явище гібридизації шакалів із домашніми собаками: собачі маркери наявні у ДНК шакала. Гібриди краще переносять зиму. Відсутність страху перед людиною, успадкована від собак, у поєднанні з інстинктами шакала створює небезпечну суміш. Шакали лякливі. Але надоїдливі. Вони можуть терпляче чекати, поки людина відійде. Пстрілів панічно бояться.

Шакал - це вже не тимчасова цікавинка, а постійний елемент нашої фауни. Попереду - час моніторингу та рішучих дій.





Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства

27/05/2026

26/05/2026

26/05/2026

Рішення про відкриття полювання в мисливський
сезон 2026-2027 рр. майже повністю залежить від позиції ОВА
Валентин Бачурний, заступник Голови Держлісагентства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації провів нараду з питання відкриття у безпечних регіонах України мисливського сезону 2026-2027 рр.
В нараді взяли участь народні депутати, представники Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, обласних військових адміністрацій, Держпродспоживслужби, міжнародних організацій, начальники та відповідальні працівники міжрегіональних управлінь лісового та мисливського господарства.
На нараді підкреслено, що з питанням відкриття мисливського сезону пов’язано вирішення багатьох проблем мисливської галузі, яка вже п’ятий рік працює в умовах жорстких обмежень:
- забезпечення біобезпеки;
- боротьба з браконьєрством;
- регулювання чисельності окремих видів тварин;
- збереження біорізноманіття;
- забезпечення сталої та ефективної роботи мисливських господарств;
- збереження робочих місць та фахівців, насамперед єгерського складу.
Валентин Бачурний констатував:
«Сьогодні ми маємо велику кількість звернень організацій мисливців про відмову від мисливських угідь. Надходження до бюджетів усіх рівнів від мисливської галузі скоротилися майже вдвічі. Водночас скорочується кількість працівників єгерської служби. При цьому спостерігається збільшення фактів браконьєрства. Тому закликаю ОВА подивитися ширше на питання відкриття мисливського сезону».
Наказом Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 23 квітня 2026 року № 5262 затверджено ліміти використання мисливських тварин та встановлено норми використання (добування) одним мисливцем за день інших мисливських тварин. Затверджені ліміти – це не дозвіл на полювання. Це можливість проводити його там, де дозволять місцеві військові адміністрації з огляду на безпековий фактор.
Тому рішення про відкриття полювання сьогодні майже повністю залежать від позиції військових адміністрацій на місцях. На нараді проаналізовано ситуацію по кожній області, з чого видно, що фахівці галузі та ОВА напрацьовують компромісні рішення.
В зоні діяльності Центрально-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства в Черкаській області готується прийняття рішення про проведення полювання не лише в суботу, неділю, а й в середу. Вінниччина й Кіровоградщина винесуть дане питання на засідання Ради оборони області.
У багатьох областях питання відкриття сезону залишається не вирішеним або обмежується лише регулюванням чисельності окремих видів тварин.
Народний депутат Ігор Марчук наголосив:
«Мисливство давно вийшло за рамки звичайного добування тварин. Це передусім боротьба з браконьєрами, збереження дикої природи та спосіб виживання для віддалених куточків, де немає іншої роботи й бізнесу. Необхідно виважено і в межах чинних обмежень розглядати можливість відкриття мисливського сезону.
Мисливська галузь має важливе значення не лише для економіки регіонів, а й для соціальної стабільності та реабілітації ветеранів».
Позиція Держпродспоживслужби однозначна:
регулювання чисельності диких тварин є одним із ключових інструментів боротьби зі сказом та африканською чумою свиней. Адже Україна залишається однією з найбільш неблагополучних країн Європи щодо сказу. А надмірне зростання популяції лисиці та дикого кабана створює прямі ризики як для населення, так і для аграрного сектору.
Експерт з біобезпеки мисливських господарств, міжнародний консультант ФАО (ООН) Олександр Ревнівцев зауважив:
«Мисливці відіграють важливу роль у системі моніторингу захворювань диких тварин. Адже саме мисливці найчастіше першими виявляють загиблих або інфікованих тварин у природному середовищі та можуть оперативно повідомляти про спалахи небезпечних хвороб. Повна заборона полювання не зупиняє браконьєрство, а навпаки – ускладнює контроль за ситуацією в угіддях та створює додаткові ризики поширення хвороб через неконтрольований обіг м’яса диких тварин».
За підсумками наради сторони домовилися продовжити консультації та спільний пошук рішень, які дозволять одночасно забезпечити раціональне та ефективне використання державного мисливського фонду, дотриматися вимог безпеки, зберегти робочі місця, забезпечити охорону дикої фауни та підтримати економіку регіонів.

Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства

26/05/2026

🇺🇦 Національний тиждень безбар’єрності – це ще один інструмент формування суспільства рівних можливостей, де кожна людина має вільний доступ до послуг, інформації, простору та участі в суспільному житті.

🌿 Для лісової галузі забезпечення безбар’єрності лишається одним із пріоритетних напрямків. Йдеться не лише про фізичну доступність адміністративних приміщень чи рекреаційних локацій, а й про створення комфортних умов для всіх – незалежно від віку, стану здоров’я чи життєвих обставин. Адже безбар’єрність – це про повагу, рівність і можливість кожного бути частиною спільного простору. І саме такі підходи мають бути нормою в усіх сферах життя.

Нагадаємо, Національний тиждень безбар’єрності проходить у межах реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року, розробленої за ініціативи Першої леді Олени Зеленської.

📌 Детальніше про безбар’єрність можна дізнатися тут bbu.org.ua

📍 Довідник з безбар’єрності доступний за посиланням bf.in.ua