Представництво Національної ради у Закарпатській області

03/06/2026

Безкоштовний тренінг «Енергетична просвіта для журналістів 3.0» — Хмельницький енергетичний кластер
⌛ Дедлайн: 18 червня
📍 Дата та місце: 9–11 липня, Хмельницький
👉Більше інформації та посилання на реєстрацію —https://www.prostir.ua/event/treninh-enerhetychna-prosvita-dlya-zhurnalistiv-3-0/?fbclid=IwY2xjawSM9ThleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFReWhoMFRVcFRnRElwcGVEc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHh1jd9CvDlnwxAVW_L_R_2lIE1Zr02JinfWT1RqSW3b4pSqz8iqzu-fZ7Czf_aem_E4nPx0KvQ-pO4ODsytHijQ

Можливості для журналістів та медіа

🌐 Онлайн-курс «Кліматична журналістика» — GIJN, Knight Center for Journalism in the Americas

📍 Реєстрація триває до 5 червня

Навчання можна проходити у зручний для вас час

Для журналістів і редакторів, які хочуть досліджувати кліматичну кризу: шукати дані, перевіряти заяви компаній та урядів і показувати, як зміни клімату пов’язані з економікою, здоров’ям, енергетикою, продовольчою безпекою і життям громад.

Курс складається з відео, матеріалів для самостійного опрацювання, обговорень і щотижневих тестів.

https://gijn.org/academy/climate-journalism-free-online-course-on-investigative-reporting-for-every-beat/

***

💶 Стипендії на підтримку журналістської роботи або подолання кризової ситуації — Лабораторія журналістики суспільного інтересу, European Centre for Press and Media Freedom ECPMF

⌛ Дедлайн: 13 червня

На стипендію можуть претендувати незалежні регіональні медіа та журналісти з регіонів, які найбільше постраждали від війни, а також редакції й журналісти з усієї України, які опинилися в критичній ситуації.

Обов’язкові умови: досвід роботи в Україні не менше 2 років, продовження роботи в Україні, створення власного унікального контенту, що становить суспільний інтерес.

Розмір підтримки:

▪️ для редакцій — 900 євро на місяць, загалом до 4500 євро;

▪️ для журналістів — 600 євро на місяць, загалом до 2400 євро.

https://detector.media/mozhlyvosti-dlya-media/article/250031/2026-05-26-do-13-chervnya-pryymayut-zayavky-na-stypendii-dlya-nezalezhnykh-media-ta-zhurnalistiv/

***

🗣️ Тренінг «Ефективні комунікації для юридичної тематики» — Ukrainian Coalition for Legal Aid

⌛ Дедлайн: 14 червня

📍 Дата та місце: 29–30 червня, Львів

Учасників навчатимуть перетворювати складні юридичні тексти, звіти, судові рішення та аналітику на зрозумілі новини й дописи у соцмережах без втрати юридичної точності.

https://imi.org.ua/announcements/do-14-chervnya-pryymannya-zayavok-na-trening-efektyvni-komunikatsiyi-v-yurydychniy-sferi-vid-strategiyi-do-ohoplen

***

⚡ Тренінг «Енергетична просвіта для журналістів 3.0» — Хмельницький енергетичний кластер

⌛ Дедлайн: 18 червня

📍 Дата та місце: 9–11 липня, Хмельницький

Триденний тренінг для журналістів, які хочуть глибше розібратися у тому, як працює українська енергетика, та знайти нові теми для журналістських матеріалів.

На учасників чекають практичні знання, дискусії та рекомендації на теми:

▪️ сонячна, вітрова, атомна та біоенергетика;

▪️ енергоефективність і виробництво енергії з відходів;

▪️ вплив енергетики на зміну клімату;

▪️ вплив війни на українську енергетику.

Після тренінгу учасники можуть отримати премію 10 000 грн за підготовку власного матеріалу.

https://www.prostir.ua/event/treninh-enerhetychna-prosvita-dlya-zhurnalistiv-3-0/

***

💰 Стипендії на розслідування впливу ШІ — Pulitzer Center

⌛ Дедлайн: 12 липня

Фінансову підтримку можуть отримати журналісти, які планують дослідити, як алгоритми та системи ШІ впливають на життя людей: у поліції, медицині, соцзахисті, кримінальному правосудді, наймі працівників та інших сферах.

У фокусі — розслідування про те, хто створює й фінансує такі системи, які дані в них закладають, як їх використовують уряди та компанії і хто відповідає за помилки, дискримінацію чи зловживання.

https://pulitzercenter.org/journalism/initiatives/ai-accountability-network

***

🕵️ Літня школа з розслідувальної журналістики 2026 — Stockholm School of Economics in Riga

📍 Дата та місце: 13–15 серпня, Рига

🎟️ Вартість участі: 320 євро

Літня школа для журналістів-розслідувачів, редакторів і дослідників, які хочуть посилити практичні навички роботи з документами, відкритими джерелами, даними, ШІ та складними розслідувальними історіями.

https://mediacentre.sseriga.edu/events/summer-school-on-investigative-reporting/programme/

02/06/2026

Гранти для молодих журналістів, медіафахівців, представників молодіжних організацій та нові можливості для участі в міжнародних заходах Ради Європи. Деталі, дедлайни та умови участі — у дописі нижче.

📰 У рамках кампанії «Журналісти мають значення» Council of Europe започаткувала ініціативу «Молодь перед викликом дезінформації – чому журналісти мають значення». Її мета – підтримати якісну журналістику та активну участь молоді у протидії дезінформації.

Ініціатива покликана залучити молодь до захисту свободи слова, цілісності інформаційного простору та демократичної стійкості.

У Раді Європи наголошують: журналісти відіграють головну роль у перевірці фактів і забезпеченні доступу до достовірної інформації. Водночас вони дедалі частіше стикаються з погрозами, переслідуваннями та залякуванням. Там, де журналісти не почуваються у безпеці, дезінформація поширюється швидше, знижується довіра суспільства та послаблюється демократична участь громадян.

🔹 Молодих журналістів, медіафахівців, представників молодіжних організацій та інших заявників запрошують подавати проєкти у сферах:
▪️ протидії дезінформації;
▪️ медіаграмотності;
▪️ безпеки журналістів;
▪️ свободи слова.

Відібрані ініціативи отримають грантову підтримку для реалізації. Подати заявку можна до 1 липня 2026 року.

📍 Авторів найкращих проєктів запросять до Страсбурга на захід 9–10 листопада, який поєднає конференцію високого рівня та тематичні семінари з медіаграмотності, безпеки журналістів, дезінформації та залучення молоді.

Також із 6 липня відкриється окремий прийом заявок на участь у конференції та інтерактивних семінарах у Страсбурзі. До участі запрошують молодих представників із держав-членів Ради Європи. Передбачено близько 30 місць. Подати заявку можна до 1 вересня 2026 року.

ℹ️ Детальніша інформація про ініціативу на сайті Національної ради: https://webportal.nrada.gov.ua/rada-yevropy-zapuskaye-initsiatyvu-dlya-molodi-z-protydiyi-dezinformatsiyi/

02/06/2026

Участь можлива як офлайн, так і онлайн за попередньою реєстрацією.

9 червня за партнерської підтримки Національної ради відбудеться круглий стіл «Чи є ейджизм в українських медіа?».

Український інститут медіа та комунікації запрошує до розмови про те, як у медіа представлені люди віком 60+, які стереотипи впливають на їхню видимість в інформаційному просторі та як журналістика може уважніше працювати з цією темою.

Під час зустрічі представлять результати дослідження, яке охоплювало моніторинг медіа на наявність ейджистських практик, а також фокус-групові обговорення за участі людей старшого віку.

💬 Говоритимуть про те:
▪️ чи готові українські медіа системно говорити про людей старшого віку та прояви ейджизму;
▪️ як уникати стереотипних рамок і упереджень у матеріалах про вікову групу 60+;
▪️ чи стикаються журналісти з дискримінацією за віком під час працевлаштування та роботи в редакціях.

До участі запрошені журналісти, представники громадського і державного сектору, а також донорської спільноти.

Захід відбудеться у гібридному форматі. Для участі потрібно зареєструватися і зазначити формат присутності - офлайн або онлайн.

✍️ Реєстраційна форма: https://forms.gle/iTFt2txvqRh8yxMT7

Адресу проведення та посилання на Zoom-зустріч отримають зареєстровані учасники.

Круглий стіл організовує Український інститут медіа та комунікації у межах конкурсу малих грантів «Спроможні впливати», що реалізує Київський хаб прав людини у співпраці з Центром громадянських свобод, Norwegian Helsinki Committee за підтримки уряду Норвегії.

Center for Civil Liberties / Центр громадянських свобод
Norwegian Helsinki Committee
Комісія з журналістської етики.

30/05/2026

27/05/2026

Те, що колись сприймали як функцію для окремої аудиторії, сьогодні стало звичною частиною медіаспоживання для мільйонів людей. Йдеться про субтітри.

Дослідження та практика платформ показують:
- значна частина користувачів дивиться відео без звуку;
- субтитри допомагають довше утримувати увагу;
- інформація краще сприймається, коли людина одночасно читає і чує текст.

Наприклад, Meta раніше повідомляла, що більшість відео у Facebook переглядають без звуку, а дослідження Verizon Media показувало: субтитри збільшують тривалість перегляду відео.

І це знайомо багатьом із нас: відео без звуку дивляться в транспорті, на роботі, поруч зі сплячою дитиною або просто в шумному місці.

Безбар’єрність у медіа часто працює саме так: рішення, створені для однієї групи людей, зрештою роблять контент зручнішим і доступнішим для всіх.

#БезбарєрністьВМедіа

27/05/2026

Реєстрацію на AI MeDia Conference відкрито 🚀

17 червня НАМ і ТАВР Медіа - TAVR Media проведуть безкоштовну онлайн-конференцію про те, як ШІ вже змінює роботу медіа - і що з цим робити редакціям вже сьогодні.

ШІ давно перестав бути лише темою для дискусій. Він уже працює в текстах, аудіо, відео, пошуку, аналітиці та автоматизації процесів. Але разом із новими можливостями з’являються і нові питання: які інструменти справді працюють, як інтегрувати їх у редакційну роботу, де проходить межа між автоматизацією та відповідальністю?

У програмі 👇

▪️ як локальні медіа можуть використовувати ШІ вже зараз
▪️ що ШІ змінює в аудіо та радіо
▪️ як автоматизувати частину редакційних процесів
▪️ як працювати з AI-асистентами та агентами
▪️ міжнародні кейси і практичний досвід використання ШІ в медіа
▪️ етичні межі та виклики використання ШІ

Серед спікерів - Катаріна Зешке, Лірой Шиллінгфорд, Девід Грюневальд, Фредерік Думс та Ірина Шуст.

📅 17 червня 2026 року
💻 Онлайн
🎟 Участь безкоштовна, за попередньою реєстрацією

AI MeDia Conference організована завдяки проєкту Ukrainian Media Allies.

👉 Реєстрація: https://umes.com.ua/course/ai-media-conference-2026/

26/05/2026

Головне правило безбар'єрності для медіа — не зводити людину до однієї ознаки, статусу чи життєвої обставини. Інакше ми бачимо лише ярлик.

🧑Саме тому використовується принцип людиноцентричної мови (people-first language): коли спочатку йде людина, а вже потім її стан чи досвід. 👉 Такий підхід зменшує стигматизацію і дозволяє говорити про людей точніше, не зводячи їх до однієї характеристики.

Зберігайте шпаргалку ⬇️

#НацРадаПроБезбарєрність

26/05/2026

Безбар’єрність стосується кожного з нас. У різні періоди життя люди можуть потребувати більш доступного простору, зрозумілішої комунікації та чутливішого ставлення. Йдеться про:
- людей з інвалідністю;
- ветеранів та ветеранок;
- людей старшого віку;
- батьків із маленькими дітьми;
- людей без постійного місця проживання;
- тих, хто тимчасово переживає травму чи хворобу;
- людей, яким через стрес, втому або життєві обставини потрібна простіша й зрозуміліша комунікація.

У цьому особливо важливу роль відіграють медіа. Те, як подається інформація, впливає не лише на розуміння подій, а й на ставлення до людей у суспільстві.

Тож на сторінці Представництва Національної ради в Закарпатській області говоритимемо про коректну та недискримінаційну комунікацію в медіа.

#НацРадаПроБезбарєрність

22/05/2026

У Закарпатській області готуються до Національного тижня безбар’єрності.

Слідкуйте за нашими публікаціями про безбар’єрність в сфері медіа наступного тижня.

21/05/2026

Святу вишиванки лише 20 років, а самій вишиванці — сторіччя. Ще у VI віці на території сучасної України існували орнаментовані елементи одягу, а на початку ХХ століття Іван Франко одним із перших почав поєднувати вишиту сорочку з європейським піджаком. Так вишиванка поступово виходила за межі лише святкового або обрядового строю та ставала частиною повсякденного життя.

На Закарпатті традиції вишивки формувалися по-різному залежно від регіону. На Берегівщині поширені угорські орнаменти та поєднання бордового, червоного й темно-синього кольорів на білому полотні. Вишивка Ужгородщини зазнала впливу словацьких і угорських мотивів, тому тут часто використовували темно-сині, блакитні, червоно-чорні, червоно-жовті та рожеві орнаменти. У Міжгір’ї популярними були “розвертанки” — сорочки з глибоким вирізом, оздоблені рослинними мотивами. А вишивка Хустщини вважається класичною закарпатською: із восьмипроменевими зірками, трикутниками та символами гір і лісів.

Попри відмінності у техніках та орнаментах, для багатьох родин вишиванки ставали речами, які передавали з покоління в покоління та дбайливо зберігали десятиліттями.

Сьогодні маємо можливість вільно носити українське і зберігати свої традиції завдяки всім, хто боровся і бореться за Україну — від січових стрільців та воїнів Карпатської України до сучасних захисників і захисниць.

#ДеньВишиванки2026