31/03/2026
‼️ Психіатричні огляди для працівників: що реально змінив Наказ МОЗ №651 і як тепер діяти роботодавцю
Психіатричні огляди працівників в Україні давно були обов’язковими для певних професій, але роками ця сфера залишалася «сірою зоною»: різні підходи, сумнівні довідки, формальність замість реального медичного контролю, плутанина між психіатричним та наркологічним оглядом.
Щоб привести правила до єдиного стандарту, МОЗ Наказом №651 затвердив новий Порядок проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин.
Згодом документ неодноразово оновлювався (зокрема у 2024 та 2024–2025 роках), і зараз він фактично є головним нормативним актом, що регулює психіатричні огляди для працівників у небезпечних сферах.
🔹 Навіщо взагалі потрібен цей огляд?
Головна ідея Порядку проста: є види робіт, де психічний стан працівника має критичне значення для безпеки:
• самої особи,
• колег,
• пасажирів,
• клієнтів,
• громадян,
• майна та інфраструктури.
Тому психіатричний огляд — це не «папірець для кадрів», а механізм профілактики ризиків, особливо у професіях, де одна помилка може коштувати життя.
🔹 Які бувають психіатричні огляди?
Наказ №651 чітко поділяє їх на три типи:
✅ Попередній огляд
Проходиться перед прийняттям на роботу / службу або перед допуском до робіт із підвищеною небезпекою.
Фактично: «чи можна взагалі допустити людину до цієї професії?»
✅ Періодичний огляд
Проходиться регулярно під час роботи, у строки, які визначені в окремому Переліку МОЗ (Наказ №139 від 26.01.2024).
Це профілактика: «чи зберігає працівник придатність протягом трудової діяльності?»
✅ Позачерговий огляд
Проводиться за вимогою роботодавця, якщо є підстави вважати, що в працівника виник психічний розлад у період між плановими оглядами.
⚠️ Але важливо: позачерговий огляд можливий лише за наявності згоди працівника.
Тобто роботодавець не може примусово відправити людину на огляд без її згоди — це важлива гарантія прав працівника.
🔹 Хто саме має проходити ці огляди?
Не всі працівники. Лише ті, хто працює у сферах, де є особливі вимоги до психічного здоров’я.
Перелік категорій затверджений окремим наказом МОЗ №139 (2024 рік). Саме він визначає, які професії та види робіт підлягають періодичному психіатричному контролю.
Для роботодавця це означає: 📌 не можна діяти «на власний розсуд» — потрібно звірятися з офіційним переліком.
🔹 Де проводиться психіатричний огляд?
Це одна з ключових змін, яка зробила систему більш контрольованою.
Огляд проводиться лише у тих медичних закладах, які:
• мають ліцензію на медичну практику за спеціальністю “психіатрія”;
• є користувачами електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ);
• уклали договір із НСЗУ за відповідними пакетами психіатричної допомоги
(або це можуть бути відомчі заклади МО, МВС, СБУ тощо, які мають ліцензію).
📌 Це означає, що випадкові приватні структури «без реєстрації» не можуть законно видавати довідки.
🔹 Хто проводить огляд?
Огляд проводить лікар-психіатр, який:
- працює у відповідному закладі,
- зареєстрований в ЕСОЗ,
- пройшов тематичне навчання за програмою згідно з вимогами законодавства.
Також інформація про таке навчання має бути відкритою — на сайті або у доступному місці закладу.
Це ще один механізм боротьби з фіктивними довідками.
🔹 Що входить до огляду? (важливо!)
Багато роботодавців досі думають, що психіатричний огляд — це просто бесіда з лікарем. Насправді, Наказ №651 визначає комплексний обсяг огляду, який включає:
🧠 1) Психіатричний огляд
Він проводиться відповідно до статті 11 Закону України «Про психіатричну допомогу».
🩸 2) Аналіз крові
Визначення карбогідрат-дефіцитного трансферину (CDT) методом капілярного електрофорезу.
Це маркер, який використовується для оцінки хронічного вживання алкоголю.
⚠️ На період воєнного стану та 6 місяців після нього допускається заміна CDT на аналіз гамма-глутамілтрансферази (ГГТ), якщо немає технічної можливості.
🧪 3) Аналіз сечі на наркотичні речовини
Тестування має включати виявлення: опіоїдів, канабіоїдів, седативних/снодійних, кокаїну, галюциногенів, психостимуляторів.
📌 Тобто огляд включає реальну перевірку на вживання психоактивних речовин, а не лише опитування.
Забір крові та сечі проводиться безпосередньо в тому закладі, де проходить огляд.
Це принципово важливо: заклад має забезпечити контроль процесу і достовірність біоматеріалу.
❓ Як перевіряють інформацію про пацієнта?
Лікар-психіатр під час огляду має право і обов’язок переглянути: відомості в ЕСОЗ, медичну документацію, інформацію про попередні звернення за психіатричною допомогою.
Це ще один інструмент проти «куплених довідок».
❓ Які документи подає працівник?
Працівник подає документи, що посвідчують особу.
Перед початком огляду лікар проводить ідентифікацію людини.
📌 Це виключає можливість проходження огляду «за когось іншого».
💰 Хто оплачує огляд?
✅ попередній, періодичний і позачерговий огляд для працівників із Переліку №139 проводиться за рахунок роботодавця.
Тобто якщо працівник підлягає обов’язковому психіатричному огляду, витрати — це прямий обов’язок підприємства.
Які документи видаються після огляду?
Порядок встановлює чітку документацію:
📄 Протокол (форма №100-1/о)
Його оформлює лікар після огляду.
📄 Довідка (форма №100-2/о)
Саме її отримує працівник.
📒 Журнал (форма №100-3/о)
Усі довідки реєструються у журналі.
Це означає, що довідка повинна мати підтвердження в обліковій системі, а не бути «листочком без слідів».
🔹 Довідка за формою №100-2/о має строк дії:
✅ 1 рік з дати проведення огляду.
Це важливо для кадровиків і служб охорони праці: якщо довідка прострочена — працівник формально втрачає підтвердження придатності.
❌ Якщо довідку втрачено — що робити?
На вимогу працівника протягом строку дії довідки йому може бути видано дублікат, з відповідною відміткою.
Це дозволяє уникнути повторного проходження всього огляду через втрату документа.
🔹 Якщо працівник не згоден із результатом огляду
Порядок передбачає механізм захисту:
• працівник може пройти додаткове обстеження амбулаторно або стаціонарно;
• остаточне рішення приймає комісія лікарів-психіатрів.
А також:
✅ результати огляду можуть бути оскаржені у судовому порядку.
⚠️ Що змінилося порівняно зі старими правилами?
Наказ №651 не просто оновив формальності — він повністю «перезібрав» систему.
Основні зміни:
• старий наказ МОЗ №12 (2002 року) визнано таким, що втратив чинність;
• введено єдині форми документації 100-1/о, 100-2/о, 100-3/о;
• огляд тепер прив’язаний до ЕСОЗ;
• чітко визначено обов’язкові лабораторні дослідження;
• закріплено строк дії довідки — 1 рік;
• уточнено перелік закладів, які мають право проводити огляди;
• закріплено правило: витрати на обов’язкові огляди несе роботодавець.
🔹 Що повинен зробити роботодавець, щоб не порушити закон?
На практиці роботодавцю варто діяти системно:
1. визначити, чи є посада працівника у Переліку категорій МОЗ №139;
2. укласти договір із закладом, який має право проводити такі огляди;
3. направляти працівників на попередні та періодичні огляди вчасно;
4. вести контроль строків дії довідок (1 рік);
5. забезпечити фінансування оглядів;
6. у разі ризикових ситуацій — ініціювати позачерговий огляд (але з письмовою згодою працівника).
🔹 Типові помилки роботодавців (і чим вони небезпечні)
Найчастіші проблеми:
- прийняття працівника без попереднього огляду;
- допуск до небезпечної роботи з простроченою довідкою;
- використання довідок від закладів, які не мають права їх видавати;
- спроба змусити працівника пройти позачерговий огляд без згоди;
- перекладання витрат на працівника.
⚠️ У разі нещасного випадку або аварії ці порушення можуть стати підставою для:
• штрафів,
• приписів Держпраці,
• кримінальної відповідальності посадових осіб (якщо наслідки тяжкі),
визнання роботодавця винним у неналежній організації охорони праці.
📌 Висновок
Наказ МОЗ №651 створив сучасну систему психіатричних оглядів, де головний акцент зроблено не на «довідці для галочки», а на реальному контролі психічного стану та вживання психоактивних речовин у професіях підвищеної небезпеки.
Для роботодавців це означає одне:
📌 психіатричні огляди — це тепер чітко регламентований обов’язок, а не формальність.
Правильна організація оглядів — це не лише про законність, а й про безпеку колективу, репутацію підприємства і мінімізацію ризиків.