Татарбунарський ВДВС ПМУМЮ м. Одеса

30/10/2024

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову щодо захисту прав дітей, депортованих або примусово переміщених через російську агресію.

📌 Реалізація постанови покликана покращити процес збору, аналізу та обліку інформації щодо таких дітей, сприяти організації їхнього повернення в Україну та обміну інформацією з міжнародними інституціями з метою припинення грубого порушення норм міжнародного гуманітарного права державою-агресором.

Постановою передбачається:
✅ Створення та ведення спеціального Реєстру відомостей щодо дітей, депортованих або примусово переміщених у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр).

Цей Реєстр стане важливим інструментом для подальшого розшуку та повернення таких дітей в Україну.

Реєстр створюється та ведеться Міністерством юстиції України. Адміністратором реєстру є Національні інформаційні системи.

✅ Створення Міжвідомчої комісії з верифікації відомостей щодо дітей, депортованих або примусово переміщених у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України.

Комісія займатиметься верифікацією даних про дітей. До її складу увійдуть представники кількох міністерств, що дозволить об’єднати зусилля різних відомств для ефективного захисту інтересів дітей.

Документ також передбачає активну співпрацю з міжнародними організаціями. Міністерство юстиції спільно з Міністерством закордонних справ зобов’язане налагодити регулярний обмін інформацією з міжнародними партнерами, зокрема з Червоним Хрестом, щоб забезпечити захист інтересів дітей на міжнародній арені.

💬 «З початку збройної агресії Росії масові депортації та примусові переміщення українських дітей стали регулярними. Ці дії порушують основні положення міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевської конвенції про захист жертв міжнародних збройних конфліктів та інших міжнародних документів, до яких приєдналася Україна. Ми будемо продовжувати робити все можливе для захисту прав українських дітей, викрадених агресором, та їх повернення в Україну, зокрема через міжнародні правові інструменти. І створення Реєстру є важливим кроком у цьому напрямку», - зазначила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції — Міністр юстиції Ольга Стефанішина.

Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції

30/10/2024

29/10/2024

Україна вже понад 20 років долучена до загальноєвропейської системи цінностей щодо гарантування прав людини, ратифікувавши у 1997 році Конвенцію захисту прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція). За цей час судова практика Європейського суду з прав людини (далі – Суд) стала надійним орієнтиром для реформування правової системи України в цілому та системи правосуддя, зокрема.

👥Хто може звернутись до Європейського суду з прав людини?
Відповідно до статті 34 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, Суд може приймати заяви від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб, які вважають себе потерпілими від допущеного однією з Високих Договірних Сторін порушення прав, викладених у Конвенції або Протоколах до неї. Високі Договірні Сторони зобов'язуються не перешкоджати жодним чином ефективному здійсненню цього права.

Згідно з п.1 ст. 35 Конвенції, Суд може брати справу до розгляду лише після того, як було вичерпано всі національні засоби правового захисту, згідно з загальновизнаними принципами міжнародного права, і впродовж чотирьох місяців від дати постановлення остаточного рішення на національному рівні. Це значить, що для захисту своїх прав вам спочатку слід звернутися до національних судів, яким підсудна ця справа, до того ж включаючи й відповідну вищу судову інстанцію.

✍Як підготувати звернення до ЄСПЛ?
Індивідуальна заява має бути викладена у письмовій формі мовою однієї з держав, які ратифікували Конвенцію. Тобто не зважаючи на те, що судочинство в Європейському суді з прав людини ведеться англійською або французькою мовами, ви можете викласти свою заяву українською, польською або іншою офіційною мовою держав-учасниць Конвенції та протоколів до неї. Важливо пам’ятати, що заява до Суду може бути викладена лише на офіційному бланку формуляра заяви.

💻 Формуляр заяви можна завантажити на офіційному вебсайті Європейського суду (https://www.echr.coe.int/apply-to-the-court-other-languages?filter_category_4580691=1675246).
Формуляр працює коректно тільки з програмою Adobe Reader 9 чи з пізнішою версією, підтримує тільки операційні системи Windows і Mac OS X. Будь ласка, переконайтеся, що програма Adobe Reader встановлена на вашому комп'ютері.

Заповнюючи заяву, потрібно дотримуватися вимог щодо її змісту. Радимо перед заповненням заяви ознайомитися з офіційною пояснювальною нотаткою. Практичні рекомендації щодо подання заяви та Нотаток для заповнення формуляра заяви доступні на сторінці Європейського суду.
Вимоги щодо заповнення заяви викладені у статті 47 Регламенту Суду.

❗Звертаємо увагу, що дуже важливо правильно написати предмет скарги у заяві. Зазначте ключові факти та рішення, точні дати та описуйте події в хронологічному порядку. Напишіть як саме були порушені ваші права. Якщо порушень декілька, то щодо кожної скарги вказуйте на порушення якої статті Конвенції або Протоколу ви скаржитесь і поясніть чому викладені факти вказують на ці порушення. Обов’язково потрібно додати до заяви копії всіх рішень, а також копії ваших позовних заяв та звернень, апеляційних, касаційних та особистих скарг.

📨Які особливості надсилання заяви до ЄСПЛ?
Заяви до Європейського суду надсилаються тільки поштою (не телефоном, факсом). Це означає, що формуляр заяви в паперовій версії з оригіналом підписів заявника чи заявників та/або їх уповноваженого представника (представників) необхідно надіслати поштою. Заява, надіслана факсом, не вважається повною, оскільки Європейський суд потребує заяви з оригіналом підпису. Заявнику не потрібно приїжджати в Страсбург особисто і представляти свою справу очно.

📍Адреса, на яку треба надіслати формуляр заяви:
The Registrar
European Court of Human Rights
Council of Europe
67075 STRASBOURG CEDEX
FRANCE
📌 Розгляд справи – безплатний. Суд своєчасно повідомляє про будь-яке винесене рішення в справі.

29/10/2024

28/10/2024

28/10/2024

💬 Ми потребуємо ефективних інструментів, щоб стримувати російську агресію

➡️ На цьому наголосив Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль під час зустрічі з Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн та депутатами підкомітету з питань безпеки й оборони Комітету у закордонних справах Європарламенту.

Участь у зустрічі також взяли: Віце-премʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України - Міністр юстиції України Ольга Стефанішина, а також Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Герман Сметанін і Перший заступник Міністра оборони України Іван Гаврилюк.

📌 Під час обговорення зосередилися на питаннях європейської та євроатлантичної інтеграції, безпековій ситуації в Україні.

💬 Премʼєр-міністр України озвучив учасникам зустрічі основні військові потреби та закликав партнерів зняти будь-які обмеження на використання західної зброї. Окремо він подякував за виділення перших 1,4 млрд євро з прибутків від заморожених російських активів на забезпечення оборонних потреб.

Також обговорили План перемоги Президента України й ефективне функціонування Фонду допомоги Україні в межах Європейського фонду миру та європейський план з постачання 1 млн артилерійських боєприпасів.

🤝🏻 Премʼєр-міністр України висловив вдячність депутатам за підтримку важливих ініціатив Європарламенту, що посилюють та зміцнюють Україну.

🔗 Докладно: https://cutt.ly/geDCzi8N

#євроінтеграція

Кабінет Міністрів України Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Міністерство оборони України European Parliament European Union in Ukraine Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України

28/10/2024

🙌🏻 У Брюсселі завершилася зустріч Україна-ЄС в межах двостороннього скринінгу за переговорним Розділом 24 «Юстиція, свобода та безпека»

У третій день зустрічі, 25 жовтня, делегація України представила презентації щодо:
🔹 візової політики;
🔹 судового співробітництва у цивільних, господарських, а також кримінальних справах;
🔹 заходів, які вживаються для боротьби з корупцією у сфері юстиції та органах внутрішніх справ.

👥 Із доповідями виступили представники Міністерство закордонних справ України / MFA of Ukraine, Державна міграційна служба України, Міністерства юстиції України, Бюро економічної безпеки, Офіс Генерального прокурора, МВС України, АРМА - Агентство з Розшуку та Менеджменту Активів.

🇪🇺🇺🇦 Так, в контексті питання візової політики, українська делегація доповіла, зокрема, щодо узгодження законодавчої бази України та Європейського Союзу для отримання віз, спроможностей національних державних органів та наявної інституційної бази, ключових викликів, що стоять перед державою у цьому питанні, а також реформ та планів на майбутнє.

Україна продовжить роботу щодо виконання завдань Плану заходів з реалізації Стратегії державної міграційної політики. Також передбачаються заходи щодо приведення законодавства України у відповідність до візової політики ЄС.

У межах доповіді щодо судового співробітництва у цивільних та господарських справах було відзначено, що Україна на сьогодні є учасницею 2️⃣9️⃣ двосторонніх та 2️⃣5️⃣ багатосторонніх угод (ООН, ОАД, інструменти Гаазької Конференції), спрямованих на взаємну допомогу у цивільних та сімейних справах.

Також, делегація України розповіла про правові засади міжнародно-правового співробітництва у кримінальних справах, поточні реформи та плани на майбутнє у цій сфері. Зокрема, планується:
▪️ удосконалити існуючі механізми міжнародного співробітництва у кримінальних справах;
▪️ посилити двосторонню співпрацю;
▪️ забезпечити діджиталізацію багатьох процесів;
▪️ суттєво зміцнити співпрацю з установами ЄС, зокрема Євроюстом, ЄСС, ЄППО, а також з Мережею з питань геноциду, Європейською судовою мережею з питань кіберзлочинності та Європейською судовою мережею з питань організованої злочинності.

Крім того, було представлено Комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку на 2023-2027 роки та план заходів на його виконання, який містить понад 200 заходів спрямованих на вдосконалення правоохоронної сфери.

В межах презентації щодо заходів, що вживає Україна для боротьби з корупцією у сфері юстиції та внутрішніх справ, було відзначено виконання Антикорупційної стратегії на період 2021-2025 років, а також продемонстровано перелік поточних та запланованих заходів щодо боротьби з корупцією у цій сфері.

ℹ️ Всі зустрічі відбулись у гібридному форматі. Участь від України у форматі офлайн та онлайн взяло понад 300 осіб. Голова делегації та головний переговірник – Віце-премʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – Міністр юстиції України Ольга Стефанішина взяла участь у зустрічах онлайн.

🔗 Докладно: https://cutt.ly/MeDBCKYr

#євроінтеграція
Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції

25/10/2024

24/10/2024

Життя продовжується, коли діти народжуються!

За минулу добу, 22 жовтня, було складено 956 актових записів про народження.

Світ побачили 👶 517 хлопчиків та 👧 439 дівчаток.

Ми щиро вітаємо всіх батьків і вже традиційно ділимось з вами корисною інформацією ⤵️

🤱 Українські діти, які народжуються за кордоном, можуть отримати українське громадянство, якщо хоча б один із батьків є громадянином України.

👉🏻 Щоб отримати свідоцтво про народження дитини за кордоном, необхідно звернутися до дипломатичної установи або консульства України в країні, де народилася дитина.

Реєстрація народження дитини провадиться консулом з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові.

Це важливий крок, який необхідно зробити протягом першого місяця після народження малюка. Якщо ж заява про реєстрацію народження надійшла після закінчення року з дня народження дитини та до досягнення нею 16 років, то реєстрація народження провадиться у консульській установі за місцем проживання дитини на загальних підставах як первинна, але після порядкового номера зазначається «Реєстрація з пропуском строку».

📝 Для реєстрації народження необхідні:

▪️ Медичний документ про народження дитини (перекладений і легалізований)
▪️ Паспортні документи батьків або одного з них
▪️ Документи, що підтверджують походження дитини або правовий статус батьків (свідоцтво про шлюб, заява матері, заява батька про визнання батьківства, спільна заява матері та батька дитини, якщо батьки не перебувають у шлюбі, спільна заява матері та її чоловіка про невизнання чоловіка батьком дитини, спільна заява батька дитини та чоловіка, який перебуває у шлюбі з її матір'ю)

❗️ У разі, якщо батьки не можуть зареєструвати дитину, це може зробити їх представник або інша довірена особа.

Реєстрація проводиться безкоштовно, а за її результатами батькам видається свідоцтво про народження.

Стежте за оновленнями та дізнавайтеся про народження нових українців разом з нами тут або на таких радіостанціях, як Авторадіо Україна, Радіо П'ятниця, Прямий FM та радіо NRJ Ukraine.

#БейбіНьюз
В'ячеслав Хардіков
Ірина Дубиківська