31/01/2020
Секретаріат Рамсарської конвенції визначив тему 2020 року: «Водно-болотні угіддя і біорізноманіття». Цьогорічна тема – це унікальна можливість привернути увагу до біорізноманіття водно-болотних угідь та його стану, висвітлити чому біорізноманіття є важливим для сприяти діям щодо подолання його втрат. Відомо, що водно-болотні угіддя багаті біорізноманіттям і є середовищем існування для різноманітних рослин і тварин. Останні оцінки показують глобальне значення рівня біороізноманіття, при цьому водно-болотні екосистеми зникають утричі швидше ніж ліси. Вважається, що близько 40 % світових популяцій рослин і тварин живуть та розмножуються у водно-болотних угіддях, деякі ендемічні види можуть жити лише в межах певних водно-болотних угідь, існування більшості видів риб та амфібій на певних стадіях життєвого циклу можливе лише у межах водно-болотних угідь. Водно-болотні угіддя є надзвичайно важливими територіями для птахів, зокрема для мігруючих водоплавних птахів. Секретаріат Рамсарської конвенції наголошує на важливості біорізноманіття водно-болотних угідь для продукування екосистем них послуг, зокрема наводяться приклади ролі водно-болотної рослинності у фільтрації та очищенні вод від забруднювачів, зв’язування і накопичення вуглецю, захисті берегової лінії від ерозії та пом’якшені впливу повеней або штормів, продукуванні будівельних матеріалів тощо. Крім того, водно-болотні угіддя використовуються для виробництва продуктів харчування рослинного та тваринного походження, від яких залежить добробут щонайменше одного міліарна людей у всьому світі. За приблизними підрахунками водно-болотні угіддя надають екосистем них послуг на 47 трильйонів доларів США щорічно.
З метою збереження цілісності та сприятливого екологічного стану водно-болотних угідь міжнародного значення нагадуємо про необхідність суворого дотримання природоохоронного законодавства і врахування їхніх меж при розгляді питань господарського використання та забудови суміжних територій.
На Сумщині є одне водно-болотне угіддя міжнародного значення – «Заплава Десни». Оголошене 29.06.2004 р. на виконання «Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення насамперед як середовище існування
водоплавних птахів». Площа – 4270 га. Розташоване в межах національного природного парку «Деснянсько-Старогутський». Підставою створення стала відповідність низці критеріїв Рамсарської конвенції, а саме:
– є еталонною великою за площею ділянкою заплави крупної річки у Східному Поліссі з незміненим гідрологічним режимом, де збереглися весняні повені, меандрування русла;
– підтримує існування рідкісних видів рослин і тварин;
– важливе для збереження 40-ка видів іхтіофауни, характерної для басейну Дніпра;
– важливе для збереження гніздових популяцій таких вразливих птахів, як деркач (Crex crex), баранець великий (Gallinago media), мородунка (Xenus cinereus), грицик великий (Limosa limosa), пісочник малий (Charadrius dubius), крячки річковий (Sterna hirundo) та малий (Sterna albifrons);
– підтримує існування близько 100 видів водноболотних птахів під час міграцій.
Рослинний покрив «Заплави Десни» являє собою комплекс лук, чагарників, лісів і, звичайно ж, рослинності різноманітних водойм. Все багатство рослинного світу сформувалося і підтримується завдяки щорічним весняним повеням. Потоки води сприяють формуванню гривастого рельєфу, строкатості ґрунтів, а відтак і рослинність дуже мозаїчна. Високі гриви з сухими луками та перелісками з дуба тут межують із зниженнями, де панують високотравні луки і чагарники верби попелястої. Вздовж русла Десни та рукавів зарості утворює верба тритичинкова. Вздовж уступу борової тераси трапляються заболочені вільшняки. Та найбільш раритетні рослини трапляються у воді: водяний горіх плаваючий, плавун щитолистий, водяна папороть сальвінія, що занесені до Червоної книги України (2009) і охороняються Бернською конвенцуією.
Ще за часів Київської Русі заплава була вкрита здебільшого лісами і чагарниками. У корінних лісах переважали ясен, дуб та різні види в’язів. Луки утворилися завдяки регулярному сінокосінню та випасанню худоби. Зараз на окремих ділянках після припинення такого використання лук бачимо зворотні процеси – луки заростають чагарниками верб і перелісками з осики.
Територія «Заплави Десни» є місцем перебування для багатьох видів тварин. Загальний список хребетних тварин становить: 34 види круглоротих та риб, 12 – земноводних, 7 – плазунів, 154 – птахів і 30 – ссавців. У межах угіддя зустрічаються рідкісні в Україні та Європі види птахів: лелека чорний, скопа, змієїд, орлан-білохвіст, кулик-сорока, коловодник ставковий. Регулярно спостерігаються на гніздуванні рідкісні качки: шилохвіст, широконіска. Прибережні біотопи заселяють численні
кулики: мородунка, брижач, грицик великий, пісочник малий. На окремих озерах колонії утворюють крячки річковий та малий. Через водно-болотне угіддя відбувається інтенсивний весняний та осінній проліт птахів, які мігрують вздовж р. Десна. Тут массово «столуються» гуси, качки, кулики, мартини, хижі птахи. Багато з них зупиняється для відпочинку і підгодівлі. Великим різноманіттям відзначається іхтіофауна. Серед риб: стерлядь, занесена до Червоної книги України (2009), йорж-носар, бистрянка російська.
Одним із найважливіших напрямків діяльності у «Заплаві Десни» – пізнавальний туризм. Любителі природи відвідують водно-болотне угіддя, щоб спостерігати за весняним прольотом птахів, мальовничими краєвидами.
Питання охорони водно-болотних угідь постійно перебуває на контролі Сумської обласної державної адміністрації. За поданням Департаменту екології та охорони природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації рішеннями Сумської обласної ради від 22.02.2019, 17.05.2019 та 25.10.2019 «Про зміни в мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду області» оголошено шість нових природно-заповідних об’єктів місцевого значення. Серед оголошених об’єктів 6 представлені водно-болотними та гідрологічними комплексами. Крім того, на 2020 рік Департаментом запроектовано підготовка проектів створення нових об’єктів природно-заповідного фонду області, серед яких є об’єкти гідрологічного типу.
