Сіверсько-Донецьке басейнове управління водних ресурсів

28/05/2026

Україна-Нідерланди: задля відновлення і сталого розвитку водного сектору

27 травня відбувся українсько-нідерландський онлайн-семінар з питань водних ресурсів, організований Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України спільно з Міністерством закордонних справ, Міністерством інфраструктури та водних ресурсів Нідерландів та Агентством з питань підприємництва Нідерландів.
До участі у заході були запрошені представники Державного агентства водних ресурсів України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, басейнових управлінь водних ресурсів, обласних військових адміністрацій, національні та міжнародні експерти. До кола учасників долучились і фахівці Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів.
Це вже другий семінар з питань водних ресурсів, який продовжує діалог між Нідерландами та Україною, розпочатий у 2025 році, об’єднуючи нідерландських та українських партнерів для вирішення нагальних потреб та пріоритетів у водному секторі України.
Через повномасштабне вторгнення Росії в Україну водній інфраструктурі та системам держави було завдано значної шкоди, що мало прямі наслідки для гуманітарних умов, сільського господарства та енергопостачання.
Тож відновлення і сталий розвиток водного сектору матимуть вирішальне значення для відбудови України. У цьому контексті семінар зосереджується на потребах та пріоритетах України та досліджує, як нідерландсько-українська співпраця може допомогти у досягненні цих цілей.
Серед пріоритетних тем другого семінару – актуальні питання стосовно:
- інституційної моделі управління водними ресурсами в Нідерландах;
- фінансових механізмів та економіки водного сектору (тарифи, платежі, роль органів управління водними ресурсами);
- системи моніторингу, управління даними та цифрових рішень;
- сучасних підходів до кліматичної стійкості та впровадження природоорієнтованих рішень.
Завдяки подібним заходам у форматі Україна-Нідерланди наші закордонні колеги розраховують на сприяння та активізацію взаємодії з конкретних питань у водному секторі.
Семінар має на меті надихнути на подальше зміцнення співпраці між нашими державами у сфері управління водними ресурсами шляхом діалогу, обміну знаннями та практичним досвідом для підтримки відновлення і сталого розвитку водної інфраструктури України.
Крім того, обмін досвідом має забезпечити міцну основу для навчального візиту української делегації до Нідерландів восени 2026 року з вагомими результатами для перспектив подальшої плідної співпраці.
https://sdbuvr.gov.ua/news/ukrayina-niderlandy-zadlya-vidnovlennya-i-staloho-rozvytku-vodnoho-sektoru

25/05/2026

Всеукраїнська науково-практична конференція: обговорюємо басейновий підхід в управлінні водними ресурсами України

З 21 по 23 травня у Львові проходила Всеукраїнська науково-практична конференція, присвячена темі: «Басейновий підхід в управлінні водними ресурсами України».
Її організаторами виступили кафедра конструктивної географії і картографії Львівського національного університету імені Івана Франка спільно з Басейновим управлінням водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну та Дністровським басейновим управлінням водних ресурсів, Львівським міським комунальним підприємством «Львівводоканал» та Львівським регіональним центром з гідрометеорології, а також ТОВ «Геотехнічний інститут».
В режимі онлайн до участі в конференції долучилися і фахівці Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів.
У вітальному слові до учасників заходу начальник Сіверсько-Донецького БУВР Сергій Трофанчук подякував за запрошення і відзначив, що у програмі конференції є багато важливих і цікавих тем для практичного застосування водниками усіх річкових басейнів України. А також зауважив, що після повномасштабного вторгнення рф до України Сіверський Донець – велична і нескорена річка – вже понад чотири роки допомагає нашим військовим боронити українську землю від ворожої навали! Завдяки нашим захисникам і захисницям суббасейн Сіверського Дінця залишається у складі потужної водогосподарської системи України, управління яким здійснюється за басейновим принципом, попри виклики, пов’язані з війною. А колектив управління в свою чергу успішно й сумлінно забезпечує виконання державницьких функцій, зокрема й виконання державного моніторингу поверхневих вод лабораторією моніторингу вод Східного регіону – однією з чотирьох провідних лабораторій системи Держводагентства.
Користуючись нагодою, Сергій Трофанчук запросив шановне співтовариство до участі у щорічній науково-практичній конференції до Дня Сіверського Дінця 2026 та закликав наукові установи до конструктивного діалогу й співпраці у напрямі посилення спроможності із планування заходів щодо відновлення та розбудови територій у суббасейні Сіверського Дінця на науково-обґрунтованих засадах за басейновим принципом управління водними ресурсами.
Під час пленарного засідання учасники конференції представили доповіді, присвячені сучасним підходам до сталого управління водними ресурсами, зокрема застосуванню басейнового підходу в управлінні річковими системами басейну Дністра. Значну увагу доповідачі приділили питанням геоекологічного стану річкових та озерних басейнових систем, ризикам їхнього погіршення, причинам виникнення екологічних загроз і методам їх оцінювання. Окремі виступи стосувалися гідроморфологічного аналізу систем «потік – русло річок», а також особливостей гідрохімічного моніторингу озерно-басейнових систем на прикладі Синевира.
Результати власних досліджень представляли як визнані експерти у сфері управління водними ресурсами, так і початківці, за якими майбутнє науки в Україні.
Впродовж дискусій у різних секціях учасники конференції обговорили сучасні виклики у сфері управління водними ресурсами, екологічний стан річкових басейнів, проблеми якості води, вплив кліматичних змін на водні екосистеми, а також питання екологічної безпеки та сталого природокористування. Виступи доповідачів були присвячені басейновим системам, гідрології, гідроекології, антропогенній трансформації річкових басейнів, водно-ресурсному потенціалу, прикладній екології та геоінформаційним технологіям в управлінні водними ресурсами.
Джерело: Львівський національний університет імені Івана Франка
https://sdbuvr.gov.ua/news/vseukrayinska-naukovo-praktychna-konferentsiya-obhovoryuyemo-baseynovyy-pidkhid-v-upravlinni-vodnymy

23/05/2026

23 травня День Героїв відзначається на честь усіх українських воїнів, борців за свободу та незалежність, які в різні історичні епохи віддали своє життя за Україну.

21/05/2026

🇺🇦Із Всесвітнім днем вишиванки 2026!

Третього четверга травня ми відзначаємо свято, яке не знає кордонів — Всесвітній день вишиванки. Цього дня від 2006 року світ розквітає безліччю унікальних візерунків, що втілюють історію, віру та непереможну душу українського народу.
Вишита сорочка стала мовою солідарності, яку розуміють у кожному куточку планети. Всюди, де живуть українці або ті, хто підтримує нашу боротьбу за свободу, цього дня вбираються у вишиванки – дипломати, політики, громадські діячі і просто небайдужі люди. Різні будівлі або пам'ятники архітектури підсвічуються українськими кольорами, бо наша культура є складовою великої світової спадщини.

В умовах тривалої російської агресії вишиванка стала символом української незламності. Ворог намагається стерти наші кордони та нашу пам'ять, але кожен хрестик на полотні, кожен вишитий символ — це доказ, що ми є, ми боремося і переможемо.

Для водників вишиванка подібна до життєдайної води. Як вода неминуче точить камінь, так і наша вірність своїм витокам та єдність усього світу навколо України наближають справедливий мир.

Одягаймо вишиванки — нехай світ бачить нашу красу та нашу силу!

Зі святом! Слава Україні!

21/05/2026

20 років єднання навколо спільного коду: з Днем ВИШИВАНКИ, Україно!

21 травня 2026 року ми відзначаємо Всесвітній день ВИШИВАНКИ. Це особливе, ювілейне святкування – 20 років від моменту його заснування.
Цьогорічне офіційне гасло Всесвітнього Дня ВИШИВАНКИ: «Завдяки кожному з нас». Воно підкреслює, що масштабне міжнародне свято єдності виросло з простої студентської ініціативи в Чернівцях виключно завдяки небайдужості мільйонів українців та друзів України по всьому світу.
Свято завжди припадає на третій четвер травня – на робочий день, аби показати, що вишиванка є невід’ємною частиною нашого повсякденного життя та культурного коду. Цього дня мільйони українців по всьому світі вдягають вишиту сорочку на роботу, навчання, прогулянку чи просто вдома.
Колектив Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів щороку долучається до святкування Всесвітнього дня ВИШИВАНКИ, беручи участь у масштабному фотофлешмобі «Світ у вишиванці».
Цей день для нас – не просто про красивий одяг. Вишиванка – це наш генетичний код, вишитий нитками на полотні. Це культурний бронежилет, який ворог намагався знищити століттями, але так і не зміг. Це свято краси, сили та нашої ідентичності, яку ми виборюємо щодня.
У часи випробувань вишиванка діє як духовна броня, символ незламності та підтримки Сил оборони України.
Ми одягаємо свої сорочки сьогодні у Слов’янську й Полтаві, Чернівцях і Ужгороді, Кременчузі й Одесі, Житомирі та Рівному… У прифронтовому «вдома» чи відносно безпечній евакуації… Саме тому, що наші захисники і захисниці тримають небо і землю на фронті.
Кожен хрестик і кожен стежок на наших вишитих сорочках – це тиха молитва вдячності за можливість жити, говорити українською та бути частиною великого незламного народу. Пам’ятаємо, якою ціною дається кожен український ранок…
Зі святом, незламні! Працюємо, тримаємось, перемагаємо!
#ДеньВишиванки2026 #ЗавдякиКожномуЗНас
https://sdbuvr.gov.ua/news/20-rokiv-yednannya-navkolo-spilnoho-kodu-z-dnem-vyshyvanky-ukrayino

21/05/2026

21 травня - День вишиванки

День вишиванки — відносно молоде, але вже глибоко символічне свято, яке щороку відзначається в Україні у третій четвер травня. Його започатковано у 2006 році з ініціативи студентської спільноти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, і відтоді воно переросло у всеукраїнську та міжнародну акцію, що об’єднує мільйони українців у різних куточках світу.

Вишиванка є не просто елементом традиційного одягу, а носієм глибокого культурного коду нації. Орнаменти, кольори, техніки виконання формувалися століттями і відображають історію, світогляд та регіональні особливості України. Геометричні візерунки традиційно пов’язують із уявленнями про гармонію і впорядкованість світу, рослинні мотиви символізують життя, відродження та добробут, а зооморфні — силу й захист.

Регіональна різноманітність української вишивки є надзвичайно багатою. Для Полтавщини характерні стримані, витончені орнаменти, часто виконані технікою «білим по білому». Поділля вирізняється поєднанням насичених кольорів — передусім червоного і чорного — з чіткими геометричними елементами. На Гуцульщині поширені яскраві, багатоколірні композиції з дрібною деталізацією, тоді як для Чернігівщини типовими є стримані геометричні орнаменти з переважанням червоного та чорного кольорів.

Особливе місце в сучасному осмисленні традицій посідає Донеччина. Вишивка цього краю формувалася в умовах історичного перетину різних культур і традицій, що позначилося на її художніх особливостях. Дослідники відзначають, що для регіону загалом характерне поєднання традиційних українських мотивів із елементами, притаманними південним і східним орнаментальним впливам.

У вишивках Донеччини часто використовуються контрастні кольорові поєднання — передусім червоного та чорного, іноді з додаванням синіх або зелених відтінків. Поширеними є як геометричні орнаменти, так і стилізовані рослинні мотиви — гілки, квіти, виноградні елементи, що символізують життєву силу та безперервність традиції.

Водночас важливо зазначити, що Донеччина не має чітко уніфікованої вишивальної школи, а орнаментальні особливості можуть відрізнятися залежно від конкретної місцевості. У різних громадах простежуються власні варіації композицій, щільності вишивки та кольорової гами. Зокрема, у північних районах частіше зустрічаються більш стримані орнаменти, близькі до традицій центральної України, тоді як у південних — яскравіші й декоративніші рішення. Такі відмінності відображають живий характер народної традиції, яка розвивалася під впливом історичних, соціальних і культурних чинників. У західних районах області частіше трапляються орнаменти, близькі до загальноукраїнських традицій — із переважанням геометричних мотивів (ромби, хрести, ламані лінії) та стриманішою кольоровою гамою. Натомість у східних районах поряд із геометричними ширше представлені стилізовані рослинні елементи, а самі орнаменти можуть бути більш декоративними й насиченими за кольором.

Такі відмінності є умовними й залежать від історичних, соціальних та родинних традицій, однак саме вони підкреслюють багатогранність культурної спадщини регіону та живий характер народного мистецтва.

Сьогодні День вишиванки є не лише святом традицій, а й символом єдності українського народу. В умовах сучасних викликів він набуває особливого значення як прояв національної ідентичності, культурної пам’яті та внутрішньої стійкості. Одягаючи вишиванку, українці засвідчують свою належність до спільної історії та зберігають зв’язок поколінь, утверджуючи віру в майбутнє, в якому традиції залишаються живими й актуальними.

20/05/2026

Якісний стан водних об’єктів суббасейну Сіверського Дінця у квітні 2026 року

Лабораторія моніторингу вод Східного регіону Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів продовжує виконання моніторингу поверхневих вод у суббасейні Сіверського Дінця району басейну річки Дон в тих пунктах, де це дозволяє оперативна військова ситуація.
На слайді представлено огляд якісного стану водних об’єктів за результатами моніторингу поверхневих вод у квітні 2026 року.
В місцях питних водозаборів концентрації показників – у межах середньобагаторічних значень.
https://sdbuvr.gov.ua/news/yakisnyy-stan-vodnykh-obyektiv-subbaseynu-siverskoho-dintsya-u-kvitni-2026-roku

17/05/2026

17/05/2026

Щороку третьої неділі травня Україна вшановує пам'ять мільйонів співвітчизників, закатованих радянським тоталітарним режимом. Цей день є символом незламності нашого народу та суворим нагадуванням про те, що політичні репресії, голодомори та депортації — це ціна, яку українці платили за те, щоб зрештою вибудувати власну незалежну державу.

Ми проводимо чітку паралель між злочинами минулого та сучасною російською агресією. Непокаране зло радянських часів повернулося нині у вигляді нищівних ракетних ударів, катувань і викрадень людей. Та тоталітаризм чудово розуміє лише силу, силу спротиву й правди.

Наш спротив триває крізь покоління — від «Розстріляного відродження» до сучасних героїв на полі бою. Пам’ять про тих, кого намагалися стерти в безіменних ровах Биківні, сьогодні стає нашою зброєю проти пропаганди та брехні. Злочинці минулого вже засуджені історією, а сучасні вбивці неминуче постануть перед міжнародним трибуналом.

Ми обираємо волю, бо знаємо ціну тоталітарного мовчання. Сьогодні, маючи власну державу та Збройні Сили України, ми єдині у прагненні захистити нашу ідентичність та відновити справедливий мир. Український дух неможливо розстріляти — він був і залишається вільним.

Пам’ятаємо кожного. Віримо у Перемогу!