24/11/2023
ЛЮДИ МУСІЛИ ХОВАТИ ХЛІБ, ЩОБ ВИЖИТИ В РОКИ ГОЛОДОМОРУ
Не всім це вдалося, і якщо хліб знаходили представники влади, вижити наприкінці 1932 - в перші місяці 1933 було надзвичайно важко. Родина Сави Будашка з Семенівки (фото кінця 1910-х років) була роботящою і по тодішнім міркам заможною. Але вже на початку 1930-х років коли більшовицька влада розпочала примусову колективізацію й примусове вилучення майна та харчів, як і більшість селян щоб вижити вони мусіли ховати хліб. Як колись розповідав онук Сави Будашка - Володимир Гаврик, у 1933 році його діда разом ще з сотнею так званих "куркулів" засудили й відправили на будівництво каналу Москва - Волга. В'язні працювали в нелюдських умовах, переважне число їх загинули. З усіх семенівців додому через деякий час повернувся тільки Сава Будашко, який мав богатирське здоров'я (прожив 98 років) і сильну жагу до життя.
Не вся його родина в Семенівці змогла пережити голодомор, у 1933 році помер 14-річний син Омелько.
Декілька років тому, в одній з публікацій листопада 1932 року в районній газеті "Життя колгоспника" дізналися про офіційну версію "провини" Сави Будашка - він сховав 25 пудів (400 кг) зерна.
Цього ледве б вистачило на харчування родини з 7 людей, а ще ж треба було щось залишити на посів... Згідно з планом хлібозаготівлі, як випливає з публікації, з цих 400 кг Сава Будашко мав віддати державі 161. Не віддав, вирішив сховати, щоб родина вижила. Що було далі, ви вже знаєте.
Голодомор забрав життя сотень мешканців Семенівщини. На Полтавщині, Вінниччині, Харківщині, півдні Чернігівщини де землі значно родючіші й плани хлібозаготівлі були більші, від голоду в 1932 - 1933 роках померло набагато більше людей.
Ніколи знову! 25 листопада в Україні - День пам'яті жертв Голодоморів, запалімо завтра свічу пам'яті, згадаємо усіх невинно убієнних.