30/05/2026
Рівненський апеляційний суд залишив у силі вирок Свідкові Єгови за ухилення від мобілізації або чому релігійні переконання не звільняють від призову за мобілізацією
Рівненський апеляційний суд переглянув вирок місцевого суду, згідно якого Свідка Єгови визнано винуватим в ухиленні від призову за мобілізацією та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.
Захист обвинуваченого наполягав, що віросповідання заважає чоловікові йти до війська. Підсудний також заявив, що, зважаючи на писання в Біблії, не братиме до рук зброю та відмовляється виконувати будь-які накази командування.
Прокурор вказав, що обвинувачений порушив вимоги статті 65 Конституції України, Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 року та Указу Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію».
Прокурор додав, що постановою Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі ВС від 27 жовтня 2025 року (справа № 573/838/24, провадження № 51-603 кмо25) сформульований висновок щодо правозастосування, згідно з яким законодавство України не передбачає можливості відмови від виконання обов’язку проходити військову службу за призовом під час мобілізації, яка ґрунтується на релігійних або інших переконаннях. Такі переконання не можуть бути підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у разі її ухилення від мобілізації у значенні ст. 336 КК України.
Рішенням колегії суддів було відхилено апеляційну скаргу захисника, спираючись на рішення Верховного Суду від 06 травня 2026 року, згідно якого:
законодавство не допускає відмову від призову під час мобілізації з міркувань релігійних або інших переконань, навіть якщо їх щирість і послідовність не ставиться під сумнів, і така відмова зумовлює відповідальність за ст. 336 КК України, а обмеження свободи сповідувати свої релігійні або нерелігійні переконання має легітимну мету;
переконання вірян повинні враховуватися під час несення служби — заборонено змушувати їх носити або використовувати зброю;
необхідність підкорятися статуту та виконувати обов'язки, не пов'язані зі зброєю (наприклад, тилова чи господарська робота), є пропорційним обмеженням прав в умовах війни.
Згідно із законодавством України, право на свободу віросповідання є фундаментальним, але в умовах воєнного стану воно не передбачає можливості ухилитися від конституційного обов’язку щодо захисту Батьківщини.
Суд підтвердив, що релігійні переконання вірянина не є законною підставою для відмови від проходження військової служби, і відхилив доводи захисту. Адже необхідність підкоритися військовому керівництву і правилам служби, не пов’язаним з носінням і використанням зброї, не є настільки істотним втручанням у свободу сповідувати свої переконання, щоб вважати їх непропорційними за ситуації, в якій такі обмеження запроваджені.
#Покарання
