Господарський суд Рівненської області

03/06/2026

02/06/2026

Друзі, пропонуємо до вашої уваги огляд актуальної судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за квітень 2026 року, у якому висвітлено ключові правові позиції в окремих категоріях спорів, що належать до господарської юрисдикції.

✔️У постановах у справах про банкрутство сформульовано правові висновки щодо:

▪️нарахування пені за прострочення сплати штрафу АМКУ у процедурах банкрутства;

▪️визнання недійсним правочину боржника без вимоги про застосування наслідків недійсності;

▪️підвідомчості заяви про розкриття банківської таємниці щодо боржника у справі про банкрутство;

▪️недопустимості повторного розгляду питання про достовірність декларації боржника після набрання законної сили постановою про визнання боржника банкрутом.

✔️У постанові у справі, пов’язаній з антимонопольним та конкурентним законодавством, міститься висновок про те, що поняття «зупинення дії рішення АМКУ» та «зупинення виконання рішення АМКУ» не є тотожними, що обумовлюється їхньою різною правовою суттю та відмінними правовими наслідками.

✔️У постановах у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав містяться висновки про:

▪️відсутність в учасника товариства права на самостійне скликання загальних зборів у разі невключення запропонованих ним питань до порядку денного;

▪️відсутність у директора юридичної особи права на оскарження рішення про виключення юридичної особи зі складу членів РТПП з підстав порушення його корпоративних прав;

▪️обов’язок ОСББ в особі правління надавати співвласникам інформацію про діяльність об’єднання;

▪️недопустимість забезпечення позову у спорі про поновлення повноважень члена наглядової ради шляхом заборони АТ укладати договори з її новими членами.

✔️У постанові у справі щодо земельних відносин викладено правовий висновок про належність та ефективність позовної вимоги про повернення земельної ділянки як наслідку нікчемності договору оренди землі та застосування позовної давності.

Із цими та іншими правовими позиціями, викладеними в огляді, можна ознайомитися за посиланням https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KGS_04_2026.pdf.

27/05/2026

Судді Верховного Суду долучилися до професійного діалогу щодо розвитку системи правосуддя та консолідації правничої спільноти під час форуму «Kharkiv Unbreakable 2026»

У межах ІІ Міжнародного форуму адвокатів «Kharkiv Unbreakable 2026», що об’єднав представників правничої спільноти з Харкова, Києва, Львова, Луцька та Ужгорода, Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко виступив із вітальним словом, у якому наголосив на ключовій ролі єдності правничої спільноти в забезпеченні справедливості та верховенства права в умовах війни.

Форум, організований Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого, Національною асоціацією адвокатів України та Радою адвокатів Харківської області за підтримки Харківської обласної військової адміністрації, став масштабним майданчиком для професійного діалогу щодо майбутнього українського правосуддя.

Станіслав Кравченко зазначив, що символічна назва форуму – «Харків незламний» – точно відображає стійкість українських міст, громадян і військових, які щодня демонструють світові мужність, витримку й незламність.

«Саме єдність правничої спільноти, взаємна підтримка та спільна відповідальність за майбутнє держави дають нам змогу зберігати стійкість, професійність і довіру суспільства навіть у найскладніші часи», – наголосив Голова Верховного Суду.

Особливу увагу він приділив окремій темі форуму – «Інституційне забезпечення правосуддя: судова влада та адвокатура в умовах глобальних викликів». За словами Голови Верховного Суду, ефективне правосуддя є результатом злагодженої взаємодії всіх елементів правничої системи: судової влади, адвокатури, прокуратури, правоохоронних органів, наукового та експертного середовища.

Станіслав Кравченко наголосив, що в умовах повномасштабної війни рф проти України судова влада виконує особливу місію – не лише ухвалює рішення, а й забезпечує стабільність правового порядку, гарантує безперервність доступу до правосуддя та захист основоположних прав людини.

Голова Верховного Суду відзначив, що попри надзвичайне навантаження судова система демонструє стійкість, професіоналізм і відданість принципам верховенства права. За його словами, у 2025 році в судах України перебувало майже 5,8 млн справ і матеріалів, з яких понад 4,6 млн вже розглянуто.

Окремо він акцентував на значному обсязі справ, пов’язаних із воєнними злочинами та злочинами проти основ національної безпеки. До судів уже надійшло понад три тисячі кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів, а їх розгляд дає змогу формувати єдину судову практику та закладати підґрунтя для невідворотності відповідальності винних. Водночас судова система забезпечує розгляд численних спорів щодо відшкодування шкоди, завданої війною, захисту прав внутрішньо переміщених осіб, соціального забезпечення військовослужбовців і членів їхніх сімей.

Станіслав Кравченко також наголосив, що, попри складні виклики воєнного часу судова влада не відступає від стратегічного курсу на європейську інтеграцію і Верховний Суд бере активну участь у виконанні зобов’язань України на шляху до членства в Європейському Союзі та відповідає за реалізацію низки позицій у межах переговорного процесу.

На завершення Голова Верховного Суду подякував організаторам форуму за ініціативу проведення цього масштабного заходу та відзначив важливість професійної дискусії щодо нових викликів, зокрема цифровізації судочинства, розвитку дистанційного правосуддя та пошуку сучасних рішень для підвищення ефективності роботи системи правосуддя.

«Наше спільне завдання – забезпечити ще вищий рівень правосуддя для громадян України», – підсумував Станіслав Кравченко, побажавши учасникам форуму плідних дискусій, нових знань і практичних результатів.

Програма форуму охопила низку стратегічних панельних дискусій, дебатів, тематичних секцій, присвячених міжнародному правосуддю, забезпеченню відповідальності за воєнні злочини, захисту прав людини, функціонуванню адвокатури в умовах воєнного стану, антикорупційній політиці, розвитку юридичної освіти, цифровізації правничої професії та застосуванню сучасних технологій у сфері правосуддя тощо.

Під час тематичних частин форуму з доповідями виступили голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач, судді Великої Палати ВС Віталій Уркевич і Надія Стефанів, секретар судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі ВС Раїса Ханова, секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Олег Васьковський, судді ВС у КАС Володимир Бевзенко, Ян Берназюк, і Сергій Уханенко, суддя ВС у КГС Віталій Зуєв, суддя ВС у Касаційному кримінальному суді Сергій Фомін, судді ВС у Касаційному цивільному суді Євгеній Краснощоков, Василь Крат, Ганна Коломієць і Сергій Мартєв.

Детальніше про всі виступи – https://cutt.ly/FtMbX8Fq.

Відеозаписи виступів спікерів у межах панелей форуму доступні за посиланням: https://www.advocates-forum-online.nlu.edu.ua.

27/05/2026

Пропонуємо до вашої уваги черговий огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду – за квітень 2026 року, в якому відображено важливі правові позиції з кримінального та кримінального процесуального права: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KKS_04_2026.pdf.

У сфері кримінального права акцентовано, що:

– звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, є правом, а не обов'язком суду. Для застосування ст. 79 КК України суд має встановити формально-юридичні (що містяться безпосередньо у ст. 79 КК України і стосуються певних ознак особи) та оціночні підстави (індивідуальні особливості конкретного кримінального провадження, характер дій винної особи, її спосіб життя тощо), виходячи з пріоритету інтересів дитини та її виховання в сімейному оточенні;

– відсутність у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, та в матеріалах кримінального провадження даних про використання мобільного телефона під час або для вчинення кримінального правопорушення унеможливлює його спеціальну конфіскацію, а тому телефон підлягає поверненню власнику;

– використання приведеної в бойову готовність ручної осколкової гранати на подвір’ї будинку у приватному секторі серед помешкань інших людей свідчить про спрямованість умислу на позбавлення життя потерпілого способом, небезпечним для життя багатьох осіб.

У сфері кримінального процесуального права зазначено, що:

– у разі необхідності матеріали кримінального провадження щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, можуть бути об’єднані судом в одному провадженні, що є правом, а не обов’язком суду;

– ухвала слідчого судді, якою відмовлено в задоволенні скарги особи на відмову прокурора у внесенні відомостей до ЄРДР в порядку ст. 214 КПК України, підлягає апеляційному оскарженню;

– час тримання особи під вартою на території іноземної держави на виконання доручення України про її екстрадицію зараховується до загального строку відбування покарання, призначеного вироком суду України в цьому кримінальному провадженні.

В огляді висвітлено також інші, не менш актуальні правові позиції.

27/05/2026

Судді Верховного Суду долучилися до професійного діалогу щодо розвитку системи правосуддя та консолідації правничої спільноти під час форуму «Kharkiv Unbreakable 2026»

У межах ІІ Міжнародного форуму адвокатів «Kharkiv Unbreakable 2026», що об’єднав представників правничої спільноти з Харкова, Києва, Львова, Луцька та Ужгорода, Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко виступив із вітальним словом, у якому наголосив на ключовій ролі єдності правничої спільноти в забезпеченні справедливості та верховенства права в умовах війни.

Форум, організований Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого, Національною асоціацією адвокатів України та Радою адвокатів Харківської області за підтримки Харківської обласної військової адміністрації, став масштабним майданчиком для професійного діалогу щодо майбутнього українського правосуддя.

Станіслав Кравченко зазначив, що символічна назва форуму – «Харків незламний» – точно відображає стійкість українських міст, громадян і військових, які щодня демонструють світові мужність, витримку й незламність.

«Саме єдність правничої спільноти, взаємна підтримка та спільна відповідальність за майбутнє держави дають нам змогу зберігати стійкість, професійність і довіру суспільства навіть у найскладніші часи», – наголосив Голова Верховного Суду.

Особливу увагу він приділив окремій темі форуму – «Інституційне забезпечення правосуддя: судова влада та адвокатура в умовах глобальних викликів». За словами Голови Верховного Суду, ефективне правосуддя є результатом злагодженої взаємодії всіх елементів правничої системи: судової влади, адвокатури, прокуратури, правоохоронних органів, наукового та експертного середовища.

Станіслав Кравченко наголосив, що в умовах повномасштабної війни рф проти України судова влада виконує особливу місію – не лише ухвалює рішення, а й забезпечує стабільність правового порядку, гарантує безперервність доступу до правосуддя та захист основоположних прав людини.

Голова Верховного Суду відзначив, що попри надзвичайне навантаження судова система демонструє стійкість, професіоналізм і відданість принципам верховенства права. За його словами, у 2025 році в судах України перебувало майже 5,8 млн справ і матеріалів, з яких понад 4,6 млн вже розглянуто.

Окремо він акцентував на значному обсязі справ, пов’язаних із воєнними злочинами та злочинами проти основ національної безпеки. До судів уже надійшло понад три тисячі кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів, а їх розгляд дає змогу формувати єдину судову практику та закладати підґрунтя для невідворотності відповідальності винних. Водночас судова система забезпечує розгляд численних спорів щодо відшкодування шкоди, завданої війною, захисту прав внутрішньо переміщених осіб, соціального забезпечення військовослужбовців і членів їхніх сімей.

Станіслав Кравченко також наголосив, що, попри складні виклики воєнного часу судова влада не відступає від стратегічного курсу на європейську інтеграцію і Верховний Суд бере активну участь у виконанні зобов’язань України на шляху до членства в Європейському Союзі та відповідає за реалізацію низки позицій у межах переговорного процесу.

На завершення Голова Верховного Суду подякував організаторам форуму за ініціативу проведення цього масштабного заходу та відзначивважливість професійної дискусії щодо нових викликів, зокрема цифровізації судочинства, розвитку дистанційного правосуддя та пошуку сучасних рішень для підвищення ефективності роботи системи правосуддя.

«Наше спільне завдання – забезпечити ще вищий рівень правосуддя для громадян України», – підсумував Станіслав Кравченко, побажавши учасникам форуму плідних дискусій, нових знань і практичних результатів.

Програма форуму охопила низку стратегічних панельних дискусій, дебатів, тематичних секцій, присвячених міжнародному правосуддю, забезпеченню відповідальності за воєнні злочини, захисту прав людини, функціонуванню адвокатури в умовах воєнного стану, антикорупційній політиці, розвитку юридичної освіти, цифровізації правничої професії та застосуванню сучасних технологій у сфері правосуддя тощо.

Під час тематичних частин форуму з доповідями виступили голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач, судді Великої Палати ВС Віталій Уркевич і Надія Стефанів, секретар судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі ВС Раїса Ханова, секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Олег Васьковський, судді ВС у КАС Володимир Бевзенко, Ян Берназюк, і Сергій Уханенко, суддя ВС у КГС Віталій Зуєв, суддя ВС у Касаційному кримінальному суді Сергій Фомін, судді ВС у Касаційному цивільному суді Євгеній Краснощоков, Василь Крат, Ганна Коломієць і Сергій Мартєв.

Детальніше про всі виступи – https://cutt.ly/FtMbX8Fq.

Відеозаписи виступів спікерів у межах панелей форуму доступні за посиланням: https://www.advocates-forum-online.nlu.edu.ua.

22/05/2026

Правочини, спрямовані на відчуження активів усупереч санкціям, установленим Законом України «Про санкції», порушують публічний порядок та є нікчемними незалежно від визнання їх недійсними судом. Якщо встановлено умисел сторін на вчинення таких правочинів, суд може застосувати спеціальні наслідки недійсності, зокрема стягнення всього одержаного за правочином у дохід держави.

Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.

Компанія-позивач звернулася з позовом про визнання недійсними договорів щодо послідовного відчуження права користування надрами, оформленого спеціальним дозволом на користування надрами Коростенського (Стремигородського) родовища, та застосування наслідків недійсності цих правочинів.

Суди встановили, що спеціальний дозвіл належав АТ «Коростенський кар’єр», контрольний пакет акцій якого перебував під контролем осіб, до яких РНБО України застосувала санкції у вигляді блокування активів. Після застосування санкцій право користування надрами було послідовно відчужене між пов’язаними суб’єктами: спочатку ТОВ «Новел Пром» за 1 млн грн, а згодом – ТОВ «Коростенська видобувна компанія» за 2,1 млн грн, тоді як реальна вартість спецдозволу перевищувала 32 млн грн.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, відмовив у задоволенні вимог про визнання договорів недійсними, оскільки такі правочини є нікчемними.

Переглядаючи справу, КГС ВС зазначив, що санкції у вигляді блокування активів поширюються не лише на формального власника активу, а й на активи, щодо яких санкційна особа може прямо чи опосередковано здійснювати контроль або розпорядження. Суд відхилив доводи скаржників про те, що зміна бенефіціарного власника усувала порушення санкційного законодавства. КГС ВС наголосив, що санкції були застосовані як до бенефіціарів, так і безпосередньо до компаній, пов’язаних зі спірними активами, а тому їх дія продовжувала поширюватися на відповідні правовідносини.

КГС ВС наголосив, що публічний порядок охоплює фундаментальні інтереси держави та суспільства, зокрема економічну безпеку, а правочини, спрямовані на обходження санкцій і виведення активів з-під блокування, є нікчемними.

Суд звернув увагу на обставини, які свідчили про штучний характер спірних операцій: послідовне відчуження спецдозволу за короткий час, продаж активу за заниженою вартістю, відсутність фактичного використання права користування надрами першим набувачем і подальше відчуження спецдозволу в день його переоформлення.

КГС ВС погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність умислу відповідачів на вчинення правочинів, що суперечать інтересам держави та суспільства, і підтвердив наявність підстав для застосування спеціальних наслідків, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК України. Суд окремо наголосив, що такі наслідки є різновидом конфіскаційної санкції держави.

Крім того, Верховний Суд погодився з висновками попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для передачі спору на розгляд у межах справи про банкрутство ТОВ «Коростенська видобувна компанія», врахувавши обставини, які свідчили про штучний характер створення заборгованості та ініціювання процедури банкрутства.

За результатами розгляду касаційні скарги залишено без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.

Постанова КГС ВС від 31 березня 2026 року у справі № 910/11526/24 – http://reyestr.court.gov.ua/Review/136280578.

Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.

22/05/2026

Державна реєстрація права власності на об’єднаний об'єкт нерухомості підлягає скасуванню повністю, якщо до його складу включено частини, право власності на які не набуте у встановленому законом порядку, оскільки законодавство не передбачає можливості часткового скасування такої реєстрації щодо окремих складових частин об’єднаного об’єкта.

Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі селищної ради з позовом про скасування державної реєстрації права власності товариства на комплекс будівель і споруд. Позов обґрунтовано тим, що раніше судовим рішенням у справі № 918/1134/22 було встановлено незаконність реєстрації права власності відповідача на окремі об’єкти нерухомості (складові частини іншого об’єкта), однак виконання цього рішення стало неможливим, оскільки відповідач до набрання ним законної сили об’єднав ці об’єкти з іншими в новий спірний об’єкт нерухомого майна та зареєстрував за собою право власності на нього.

Суди першої та апеляційної інстанцій позов задовольнили і скасували державну реєстрацію права власності на новостворений об’єкт з огляду на те, що державна реєстрація спірного комплексу здійснена за відсутності належних правовстановлюючих документів, а законодавство не передбачає можливості скасування реєстрації лише в частині окремих складових об’єкта.

Переглядаючи справу, КГС ВС наголосив, що державна реєстрація права не є підставою виникнення права власності, а є лише офіційним засвідченням уже набутого права, що виключає можливість легалізації об’єкта шляхом реєстраційних дій за відсутності правових підстав.

Крім того, встановлено, що до складу об’єкта нерухомого майна були включені частини, право власності на які відповідачем не набувалося, що свідчить про порушення вимог законодавства при здійсненні державної реєстрації.

Верховний Суд зазначив, що обставини незаконності державної реєстрації права власності на складові частини об’єкта нерухомості вже встановлені в іншій справі та мають преюдиційне значення, а отже не підлягають повторному доказуванню. Водночас Суд наголосив, що об’єднання таких об’єктів у новий об’єкт нерухомості та подальша державна реєстрація права власності не можуть розглядатися як правомірний спосіб уникнення виконання судового рішення.

З урахуванням встановлених обставин Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що державна реєстрація права власності на новостворений об’єкт нерухомого майна є незаконною, оскільки здійснена з метою збереження за відповідачем прав на майно, реєстрацію яких раніше визнано протиправною, та порушує права територіальної громади у сфері розпорядження земельною ділянкою.

Постанова КГС ВС від 10 березня 2026 року у справі № 918/1063/24 – http://reyestr.court.gov.ua/Review/135000482.

Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.

21/05/2026

Кожен вишитий стібок несе глибинні сенси: вишиванка для українців – не просто вбрання, а маркер національної стійкості, культурної тяглості та пам’яті роду.

Цьогорічний Всесвітній день вишиванки – ювілейний. Уже 20 років українство в усьому світі об’єднується навколо найціннішого. Нині ж, у часи жорстоких випробувань, цей день стає не просто святом, а черговим нагадуванням про високу ціну свободи й можливості плекати власну культуру.

З вдячністю до українських захисників і шаною до полеглих героїв одягаємо вишиванки й зав’язуємо вишиті стрічки пам’яті як символ нескореності українського народу та вільного майбутнього України.