Радомишльська міська рада

01/06/2026

Звернення Радомишльського міського голови Володимира Тетерського з нагоди Дня захисту дітей та Всесвітнього дня батьків

Дорогі діти!
Шановні батьки!
Жителі Радомишльської громади!
У перший день літа ми традиційно говоримо про найдорожче — наших дітей. Про тих, заради кого живемо, працюємо, боремося і мріємо про мирне майбутнє України.
Сьогоднішній день особливий ще й тим, що разом із Днем захисту дітей у світі відзначають Всесвітній день батьків — людей, які щодня дарують любов, турботу, підтримку та силу своїм дітям.
На жаль, уже кілька років українські діти дорослішають під звуки сирен, у реаліях війни, втрат і тривог. Наші діти надто рано навчилися розрізняти сигнали повітряної тривоги, чекати рідних із фронту, цінувати прості миті миру та тепла.
Але попри все — вони продовжують мріяти, вчитися, усміхатися і вірити в Україну. Саме заради них наші Захисники та Захисниці щодня виборюють свободу і право на життя у вільній державі.
Низький уклін батькам, які виховують дітей у складний воєнний час, які знаходять сили бути для своїх синів і доньок опорою, прикладом мужності, доброти та любові.
Особливі слова вдячності — родинам наших військових, батькам-героям, матерям, які чекають своїх дітей із війни, та дітям, чиї батьки сьогодні боронять Україну.
Наш обов’язок — зробити все можливе, аби українське дитинство знову стало щасливим, безпечним і мирним.
Бажаю кожній дитині — світлого майбутнього, тепла рідного дому, здійснення мрій та мирного неба над Україною.
А кожній родині — сили, єдності, віри та Божого захисту.

Зі святом вас!
Слава Україні!

Міський голова Володимир ТЕТЕРСЬКИЙ

28/05/2026

27/05/2026

Чайківка у скорботі: громада провела в останню путь Захисника України Віталія Комарова
Чорним болем і невимовним смутком огорнувся цей день для села Чайківка. Схиливши голови у скорботі, рідні, близькі, друзі, односельці та вся громада зібралися, щоб виконати найважчий людський обов’язок — провести в останню земну дорогу свого Героя, солдата Комарова Віталія Петровича, мужнього Захисника України, вірного сина своєї держави.
Війна безжально вириває найкращих. Тих, хто мріяв, будував плани, любив життя, прагнув мирного неба над рідною землею. Віталій був одним із тих українців, які у вирішальний момент обрали не спокій і безпеку, а обов’язок перед Батьківщиною.
Віталій Петрович Комаров народився 8 серпня 1982 року в Києві. Після закінчення школи здобув професію кухаря та працював за спеціальністю. Він був доброю, щирою, привітною людиною, мав чуйне серце та вмів цінувати прості людські радощі. Найбільшою цінністю для нього завжди залишалася родина — мама й батько, яких він безмежно любив і шанував.
Доля подарувала йому життя у столиці. У Києві він жив, працював, будував плани на майбутнє. Хотів простого людського щастя — мирного життя у вільній, незалежній Україні. Саме тому, коли прийшов час захищати рідну землю, не залишився осторонь.
У 2023 році Віталій був призваний до лав Збройних Сил України. Служив стрільцем піхотного батальйону. Разом із побратимами стояв на захисті Батьківщини, боронив українську землю від ворога, брав участь у бойових діях.
Війна не шкодує нікого.
У квітні 2026 року під час виконання бойового завдання Віталій отримав важкі поранення. Лікарі боролися за його життя. Боровся і сам воїн — мужньо, вперто, до останнього подиху. Та, на жаль, 19 травня 2026 року його серце зупинилося у шпиталі.
Захисник повернувся додому.
Повернувся до Чайківки — землі, де колись жила його бабуся, де нині мешкають його батьки. Повернувся назавжди. Повернувся, щоб знайти вічний спокій поруч із молодшим братом, який уже спочиває на рідній землі.
І поки над Україною пливуть важкі хмари війни, поки чорніють від болю материнські хустки, ми повинні пам’ятати: за кожним ім’ям полеглого воїна — цілий всесвіт. Батьки, які більше не дочекаються сина. Нездійснені мрії. Недожите життя.
Ціна свободи страшна. Ціна незалежності вимірюється людськими долями.
І саме тому кожен із нас має пам’ятати: війна триває. Наші воїни щодня тримають фронт у надлюдських умовах. А наш обов’язок у тилу — бути опорою, підтримкою та надійним плечем для тих, хто боронить Україну.
Низький уклін батькам Героя — Катерині Володимирівні та Петру Вікторовичу — за виховання мужнього сина, справжнього патріота України.
Віталій показав приклад справжньої відданості державі, честі, мужності та незламності. Він до останнього подиху виконував свій військовий і громадянський обов’язок, віддавши найдорожче — власне життя — за мирне майбутнє України.
Твій земний дозор завершився, Воїне.
Тепер ти у строю небесного війська. Там, де не болить. Там, де Герої тримають небо над Україною.
Світла пам’ять Герою.
Вічна шана і слава Захиснику України Віталію Комарову.
Слава Україні! Героям слава!

#ГероїУкраїни

26/05/2026

Заслужена відзнака і висока довіра для нашого земляка Миколи Григоровича
25 травня 2026 року під час ХІІ звітно-виборної Асамблеї Відділення Національного олімпійського комітету України в Житомирській області були підбиті підсумки роботи за останні роки та визначені пріоритети на майбутнє.
Участь у заході взяв наш земляк, член Відділення НОК України в Житомирській області, спортсмен та депутат Житомирської обласної ради Микола Григорович.
Під час Асамблеї Микола Григорович був відзначений грамотою голови НОК України Вадим Гутцайт за особистий внесок у розвиток спорту, підтримку олімпійського руху та популяризацію здорового способу життя на Житомирщині.
Окрім цього, Миколу Григоровича було переобрано членом Відділення Національного олімпійського комітету України в Житомирській області на новий чотирирічний термін, що свідчить про високу довіру спортивної спільноти, визнання його професійної діяльності та вагомого внеску у розвиток олімпійського руху і спортивної галузі Житомирщини.
Це не лише заслужена відзнака, а й підтвердження авторитету, досвіду та ефективної роботи, спрямованої на підтримку спорту, здорового способу життя і виховання нових поколінь спортсменів.
Вітаємо із заслуженим визнанням та бажаємо нових досягнень, успіхів і перемог!

#СпортУкраїна

25/05/2026

До лав Небесного українського війська став Захисник із Краснобірки Олексій Харитончук🕯️

25 травня Радомишльська громада та Краснобірський старостинський округ у скорботі й глибокому болю провели в останню путь свого земляка, мужнього воїна, Захисника України - старшого солдата Харитончука Олексія Миколайовича, 1997 року народження.
Ще одна трагічна звістка чорним крилом торкнулася громади. Ще одне молоде життя, сповнене мрій, любові до рідних та планів на майбутнє, обірвала війна. Олексій доєднався до лав Небесного українського війська, залишивши по собі світлу пам’ять, біль втрати та безмежну вдячність за жертовність і відданість Україні.
Олексій Харитончук народився 7 вересня 1997 року та проживав у селі Краснобірка. Тут минули його дитинство та юність, тут формувався його характер — щирий, працьовитий, відповідальний.
У 2013 році він закінчив Краснобірську загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів. Згодом продовжив навчання у Радомишльському професійному ліцеї, де у 2016 році здобув професійну освіту.
У 2017 році працював оператором лінії у ПБК «Радомишль». Того ж року створив власну родину. Разом із дружиною будував життя, виховував дітей та мріяв про їхнє щасливе майбутнє. У родині народилися діти — донечка Анна, сини Іван, Даніїл та наймолодший Михайло.
30 травня 2019 року Олексій підписав контракт та став на захист держави. А 7 квітня 2024 року був призваний на військову службу за контрактом до військової частини на посаду стрільця-помічника гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 10 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону.
Він мужньо виконував військовий обов’язок, стояв на захисті України, її свободи та незалежності. 21.05.2024 року під час виконання бойового завдання у районі проведення бойових дій в обороні села Новомихайлівка, Покровського району, Донецької області життя Захисника трагічно обірвалося.
Довгих два роки очікування та надії рідних…
Але ворог не дав шансу молодому життю. Без сина залишилась мати, без чоловіка – дружина, діти без батька. Він не дожив, не долюбив, не віддав всієї повноти батьківської любові своїм дітям…
Йому назавжди залишиться 27…
У скорботі схилили голови рідні, друзі, побратими, знайомі та всі жителі громади, які прийшли віддати останню шану Герою. Неможливо знайти слова, які б могли втамувати біль матері, дружини, усіх, хто любив і чекав Олексія вдома.
Радомишльська громада розділяє невимовний біль втрати та висловлює щирі співчуття рідним і близьким полеглого воїна.
Світла пам’ять Герою Олексію Харитончуку!🇺🇦🇺🇦
Вічна шана і вдячність Захиснику України.

#ГероїУкраїни @читачі

25/05/2026

23 травня у Києві відбувся відкритий ринг, де наші спортсмени, вихованці Радомишльського Боксерського Клубу “Step by Step”, вкотре продемонстрували характер, силу духу та гарний рівень підготовки. Для кожного це була чудова можливість проявити себе, отримати цінний досвід і зробити ще один крок уперед у спортивному розвитку 🥊

🏆 Переможцями відкритого рингу стали:
• Ковальчук Антон
• Руденко Богдан
• Роговченко Іван
• Золотунець Іван
• Харченко Захар
• Чернишенко Нікіта

🥈 Другі місця вибороли:
• Стужук Іван
• Папірний Богдан
• Белік Кирил
• Сероветник Тимофій

Пишаємось кожним спортсменом за старання, дисципліну та бажання розвиватися. Кожен вихід на ринг — це вже прояв сміливості та результат великої роботи над собою.

Щиро дякуємо батькам за підтримку, терпіння та віру у своїх дітей. Саме ваша підтримка допомагає юним спортсменам впевнено рухатися вперед і досягати нових висот ❤️

Окрема подяка Тетерському Володимиру Романовичу за підтримку боксу в нашому місті, можливість розвивати молодих спортсменів та вагомий внесок у розвиток спорту серед молоді.

🥊 Тренер — Собченко Анатолій Володимирович
anatolii_