Держлікслужба у Полтавській області

29/05/2026

З 25 по 31 травня 2026 року, відповідно до Плану заходів на 2025–2026 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.03.2025 року № 374-р, в Україні проводиться Національний тиждень безбар’єрності.
В Державній службі з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Полтавській області» 28 травня проведено захід - «Година безбар’єрності» в рамках проведення Національного тижня безбар’єрності. Під час заходу було закцентовано увагу на підвищенні обізнаності, використання коректної термінології, формування безбар’єрних просторів, сервісів та інформації, а також сприяння розвитку культури поваги та гідності як при здійсненні своїх професійних обов’язків, так і у повсякденному житті.
🌐При підготовці до заходу були використані наступні інформаційні матеріали (посилання активні):
▶️«Довідник безбар’єрності» https://bf.in.ua/;
▶️стандарт державної мови «Термінологія безбар’єрності» https://mova.gov.ua/.../standart-tb-ii-redakciia-sxvalena...;
▶️Гайд безбар’єрних подій https://bf.in.ua/hajd-bezbar-iernykh-iventiv/;
▶️Гайд кампанії «Безбар’єрність – це коли можеш» https://docs.google.com/.../1j6zmB5A2XN1.../mobilepresent... .

26/05/2026

Під час проведення Національного тижня безбар’єрності фахівцями Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Полтавській області 25-26.05.2026 проведено інформаційний захід, спрямований на підвищення рівня обізнаності у сфері охорони здоров’я та фармацевтичного забезпечення.
У квітні 2021 року прийнята Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору, яка розроблена в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів» та на виконання Указу Президента України. Стратегія розрахована до 2030 року і передбачає усунення бар’єрів у шести основних напрямках.
Перший – фізичний, він включає розроблення єдиних архітектурних стандартів. Це означає, що все наше навколишнє середовище (будівлі, вулиці, тротуари, транспорт) має бути фізично доступним для всіх людей, зокрема для маломобільних груп населення (люди з інвалідністю, люди старшого віку, батьки з маленькими дітьми тощо).
Другий – суспільний і громадянський, який передбачає створення рівних можливостей для активної участі людей у громадському житті. Це означає, що кожна людина за такого підходу має відчувати себе вільною у своєму самовираженні, що її не будуть засуджувати через якісь її ознаки. А, навпаки, різність кожного з нас вкупі посилюватиме й розвиватиме наше суспільство.
Третій – економічний. І це означає забезпечення таких умов, за яких людина може працевлаштуватись і відчувати себе захищеною від проявів дискримінації. Також у межах цього напряму передбачається створення можливостей для отримання фінансових та інших ресурсів для того, щоб займатися підприємництвом.
Четвертий – освітній. Все починається з освіти: у кожної людини має бути вільний доступ до якісної освіти, причому впродовж усього її життя. Власне, якраз цим держава і буде опікуватися в межах цього напряму.
П’ятий – цифровий, та сфера, без якої неможливо уявити наше життя у ХХІ столітті. Цифрова безбар’єрність передбачає доступ усіх соціальних груп до всіх послуг, що є онлайн, та власне до інтернету.
І шостий – інформаційний. У межах цього напряму планується створити такі умови, за яких люди, незалежно від своєї мобільності, функціональних порушень чи комунікативних можливостей, зможуть отримувати доступ до інформації та користуватись усіма необхідними технологіями.
Безбар’єрність — це не лише про інфраструктуру. Це про можливість вільно пересуватися, навчатися, працювати, отримувати послуги та бути почутими — без обмежень і дискримінації.
Це також про культуру поваги, гідності та взаєморозуміння, яку ми формуємо разом — у громадах, установах, освітньому середовищі та щоденному житті.
Тиждень безбар’єрності — це нагадування, що комфортний і доступний простір потрібен кожному. І лише спільними зусиллями ми можемо створити країну без бар’єрів.
Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками

26/05/2026

25/05/2026

25-31 травня 2026 року – Національний тиждень безбар’єрності
Корисні посилання щодо тематики Національного тижня безбар’єрності:

Довідник безбар’єрності:

https://bf.in.ua

Освітній курс «Безбар’єрна грамотність»:

https://osvita.diia.gov.ua/courses/barrier-free-literacy

Стандарт державної мови «Термінологія безбар’єрності»

https://mova.gov.ua/storage/app/sites/19/standarty/standart-tb-ii-redakciia-sxvalena-1.pdf

Рекомендації «Гайд безбар’єрних подій»

https://bf.in.ua/hajd-bezbar-iernykh-iventiv/


Безбар’єрність – це коли можеш:

https://mindev.gov.ua/news/bezbariernist-tse-koly-mozhesh

21/05/2026

Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Полтавській області (далі – Служба) інформує, що 03.05.2026 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.2026 № 275 «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)» (далі – Постанова).
Пунктом 2 Постанови встановлено, що протягом шести місяців з дня набрання чинності цією постановою ліцензіати подають до органу ліцензування документи, зазначені в підпунктах 3, 4 пункту 7 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 929, а саме:
«3) відомості про відсутність над здобувачем ліцензії прямо чи опосередковано контролю (у значенні, наведеному в статті 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції”) та/або торговельних відносин з резидентами держави, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, за формою, наведеною у додатку 29;
4) відомості про доступність місць провадження господарської діяльності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення за формою, наведеною у додатку 30.»

Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками

19/05/2026

Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Полтавській області (далі – Служба) нагадує про необхідність подання інформації про приналежність до аптечної мережі.
Згідно із Законом України «Про лікарські засоби» (далі – Закон): аптечна мережа — це дві або більше аптек, які пов’язані між собою відносинами контролю та консолідація яких відбувається за певними спільними характеристиками.
До таких характеристик належать:
наявність спільних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) або пов’язаних із ними осіб;
єдине централізоване управління, що впливає на умови господарської діяльності;
централізоване постачання товарів;
ухвалення об’єднаних рішень або будь-яка інша погоджена поведінка щодо цін чи умов придбання або реалізації товарів;
використання єдиних назв аптек, торговельних марок, торгових знаків або інших об’єктів права інтелектуальної власності.
Тобто, якщо аптеки мають спільних власників або діють під однією торговельною маркою — вони вважаються аптечною мережею.
При визначенні назви аптечної мережі рекомендовано використовувати назви, торговельні марки, вивіски, інші об’єкти прав інтелектуальної власності, що належать ліцензіату, за якими споживач може чітко ідентифікувати приналежність конкретного аптечного закладу до тієї чи іншої аптечної мережі.
Якщо у ліцензіата зареєстровано декілька назв, торговельних марок, вивісок, інших об’єктів прав інтелектуальної власності або аптечні заклади належать різним юридичним особам, але мають спільних кінцевих власників, спільне управління чи централізоване постачання, — усі такі аптеки вважаються єдиною аптечною мережею.
На виконання Закону постановою КМУ від 14.07.2025 № 895 внесено зміни до Ліцензійних умов з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) (далі — Постанова № 895).
Серед іншого, ними встановлено, що суб’єкти господарювання, які подають заяву на отримання ліцензії на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, зобов’язані додавати до заяви відомості про наявність матеріально-технічної бази та кваліфікованого персоналу, необхідних для провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, а також інформацію щодо приналежності до аптечної мережі за формою, наведеною в додатку 5.
У майбутньому у разі зміни відомостей щодо приналежності ліцензіата до певної аптечної мережі він також зобов’язаний повідомити про це Держлікслужбу протягом 10 робочих днів з моменту настання таких змін. Оновлену інформацію про такі зміни ліцензіат може подати в паперовій формі шляхом особистого звернення або в електронній формі згідно з вимогами Порядку подання органу ліцензування документів в електронній формі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 363. При цьому ліцензіат забезпечує достовірність поданої інформації.
Постановою № 895 також встановлено, що суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами до набрання чинності цією постанови, також зобов’язані подати до Держлікслужби інформацію щодо приналежності до аптечної мережі протягом 6 міс. з дня набрання чинності постанови КМУ № 895.
Тобто до 19.03.2026 всі суб’єкти господарювання, які мають ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами та 2 і більше аптек, повинні були надати відповідну інформацію до Держлікслужби.

Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками

18/05/2026

18 травня 2026 року — 82-а річниця депортації кримськотатарського народу з території Кримського півострова радянською владою.

18 травня 1944 року розпочалася спецоперація по виселенню з Кримського півострова корінного населення – кримських татар.

За три дні з Криму вивезли понад 190 тисяч кримських татар. Також у 1944-му з півострова депортували понад 40 тисяч болгар, вірмен, греків, турків і ромів.

Згідно з постановою Верховної Ради України №792-VIII від 12.11.2015 року, депортація кримських татар 1944 року визнана геноцидом, а 18 травня відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.