Представник Національної ради у Полтавській області

04/06/2026

4 червня 2026 року відзначається День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (щорічний згідно з Постановою Верховної Ради України від 01.06.2021 № 1490-ІХ).

Злочини проти найбеззахисніших – Україна вшановує пам’ять дітей, які загинули від російської агресії.

Маленькі українці сьогодні стикнулися з великими випробуваннями. Вони стали мішенню російської військової агресії, ціллю ворожих бомбардувань, зручним об’єктом викрадення й вербування. Пережили окупацію, полон, втрату близьких людей і рідного дому. Воєнний травматичний досвід став частиною дитячого світу. рф свідомо порушила абсолютно всі права українських дітей.

Масштаби цілеспрямованої російської геноцидної політики вражають: навмисне фізичне знищення й каліцтво, примусова депортація й русифікація, сексуальні злочини, насильницька зміна національної ідентичності, «полювання» ворожих спецслужб на дитячу довірливість й недосвідченість у соцмережах, залучення до армії агресора.

Російська державна пропаганда публічно закликає до вбивства українських дітей, вправно сповідуючи ідеологію ненависті й виправдовуючи нелюдські діяння окупантів. За даними офісу Генерального прокурора та заснованої Главою держави ініціативи Bring Kids Back UA, від початку повномасштабної війни в Україні загинуло понад 700 дітей і зазнали поранень 2532, депортовані або примусово переміщені 20 570 дітей. Ця жахлива статистика постійно зростає через щоденні ракетні обстріли й атаки безпілотників на житлові будинки, школи, дитячі садочки й лікарні. Невідомою залишається реальна кількість постраждалих дітей на територіях, де ведуться активні бойові дії, та тимчасово окупованих.

Не меншу небезпеку для дітей становить інформаційна агресія росії. Через соціальні мережі, цифрові платформи та пропагандистські медіа російські спецслужби намагаються маніпулювати свідомістю неповнолітніх, поширювати дезінформацію, вербувати українських підлітків та втягувати їх у протиправну діяльність. У таких умовах особливого значення набувають медіаграмотність, захист дітей у цифровому середовищі, відповідальна робота медіа та консолідація зусиль держави, суспільства і міжнародних партнерів задля безпеки найменших українців.

Національна рада й надалі приділятиме особливу увагу питанням захисту дітей в інформаційному просторі, протидії мові ненависті, російській пропаганді та інформаційним загрозам, спрямованим проти молоді.

Війна спричинила багато тяжких обставин, учасниками яких стали діти. Обов’язок дорослих - повернути юним українцям довіру до світу й людей, допомогти впоратися з усім тим, що сталося в їхньому житті.

Сьогоднішня скорботна дата є нагадуванням цивілізованому світу про трагедію, яку можна було зупинити і яка й досі триває. Воєнним злочинам окупантів проти найбеззахисніших немає ані прощення, ані строку давності.

03/06/2026

Країни G7 узгодили спільні принципи, що мають зробити цифровий простір безпечнішим та відповідальнішим для дітей і підлітків. 👇

G7 узгодила спільні принципи захисту дітей і підлітків в інтернеті. Йдеться про сім підходів, які мають допомогти зробити цифровий простір безпечнішим, прозорішим і відповідальнішим до потреб неповнолітніх.

Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Велика Британія, США і Європейський Союз пропонують дивитися на безпеку дітей ширше: не як на реакцію на окремі загрози, а як на обов’язкову умову створення цифрових сервісів.

📌 Серед ключових принципів:
▪️захист приватності дітей;
▪️надійні й безпечні рішення для підтвердження віку;
▪️зрозумілі інструменти батьківського контролю;
▪️розвиток цифрової грамотності;
▪️відповідальні алгоритми рекомендацій;
▪️протидія поширенню незаконного контенту, зокрема створеного за допомогою штучного інтелекту;
▪️співпраця цифрових платформ із дослідниками.

Для Національної ради ця тема важлива в контексті роботи над відповідальністю цифрових сервісів, захистом прав користувачів і наближенням України до європейських підходів у регулюванні онлайн-простору.

Безпечний інтернет для дітей – це спільна відповідальність держави, платформ, регулятора, батьків, освітян і громадянського суспільства. Але в центрі цього процесу мають залишатися самі діти – їхні права, безпека, приватність і можливість користуватися цифровими сервісами без шкоди для себе.

🔗 Деталі на сайті Національної ради: https://webportal.nrada.gov.ua/krayiny-g7-shvalyly-spilni-pryntsypy-zahystu-nepovnolitnih-v-onlajn-prostori/

02/06/2026

Дискримінація за віком — це тема, яка часто залишається поза фокусом уваги, проте вона безпосередньо впливає на якість інформаційного простору та суспільну згуртованість.
Як у медіа представлені люди віком 60+? Які стереотипи заважають об’єктивному висвітленню їхнього життя? І чи стикаються самі медійники з ейджизмом у редакціях?
Запрошуємо колег, представників державного та громадського сектору долучитися до дискусії під час круглого столу «Чи є ейджизм в українських медіа?».

9 червня за партнерської підтримки Національної ради відбудеться круглий стіл «Чи є ейджизм в українських медіа?».

Український інститут медіа та комунікації запрошує до розмови про те, як у медіа представлені люди віком 60+, які стереотипи впливають на їхню видимість в інформаційному просторі та як журналістика може уважніше працювати з цією темою.

Під час зустрічі представлять результати дослідження, яке охоплювало моніторинг медіа на наявність ейджистських практик, а також фокус-групові обговорення за участі людей старшого віку.

💬 Говоритимуть про те:
▪️ чи готові українські медіа системно говорити про людей старшого віку та прояви ейджизму;
▪️ як уникати стереотипних рамок і упереджень у матеріалах про вікову групу 60+;
▪️ чи стикаються журналісти з дискримінацією за віком під час працевлаштування та роботи в редакціях.

До участі запрошені журналісти, представники громадського і державного сектору, а також донорської спільноти.

Захід відбудеться у гібридному форматі. Для участі потрібно зареєструватися і зазначити формат присутності - офлайн або онлайн.

✍️ Реєстраційна форма: https://forms.gle/iTFt2txvqRh8yxMT7

Адресу проведення та посилання на Zoom-зустріч отримають зареєстровані учасники.

Круглий стіл організовує Український інститут медіа та комунікації у межах конкурсу малих грантів «Спроможні впливати», що реалізує Київський хаб прав людини у співпраці з Центром громадянських свобод, Norwegian Helsinki Committee за підтримки уряду Норвегії.

Center for Civil Liberties / Центр громадянських свобод
Norwegian Helsinki Committee
Комісія з журналістської етики.

02/06/2026

02/06/2026

У межах кампанії «Журналісти мають значення» стартував проєкт «Молодь перед викликом дезінформації». Це чудова можливість для молодих журналістів, медіафахівців та громадських активістів отримати грантову підтримку на власні ініціативи. Детальніше 👇

📰 У рамках кампанії «Журналісти мають значення» Council of Europe започаткувала ініціативу «Молодь перед викликом дезінформації – чому журналісти мають значення». Її мета – підтримати якісну журналістику та активну участь молоді у протидії дезінформації.

Ініціатива покликана залучити молодь до захисту свободи слова, цілісності інформаційного простору та демократичної стійкості.

У Раді Європи наголошують: журналісти відіграють головну роль у перевірці фактів і забезпеченні доступу до достовірної інформації. Водночас вони дедалі частіше стикаються з погрозами, переслідуваннями та залякуванням. Там, де журналісти не почуваються у безпеці, дезінформація поширюється швидше, знижується довіра суспільства та послаблюється демократична участь громадян.

🔹 Молодих журналістів, медіафахівців, представників молодіжних організацій та інших заявників запрошують подавати проєкти у сферах:
▪️ протидії дезінформації;
▪️ медіаграмотності;
▪️ безпеки журналістів;
▪️ свободи слова.

Відібрані ініціативи отримають грантову підтримку для реалізації. Подати заявку можна до 1 липня 2026 року.

📍 Авторів найкращих проєктів запросять до Страсбурга на захід 9–10 листопада, який поєднає конференцію високого рівня та тематичні семінари з медіаграмотності, безпеки журналістів, дезінформації та залучення молоді.

Також із 6 липня відкриється окремий прийом заявок на участь у конференції та інтерактивних семінарах у Страсбурзі. До участі запрошують молодих представників із держав-членів Ради Європи. Передбачено близько 30 місць. Подати заявку можна до 1 вересня 2026 року.

ℹ️ Детальніша інформація про ініціативу на сайті Національної ради: https://webportal.nrada.gov.ua/rada-yevropy-zapuskaye-initsiatyvu-dlya-molodi-z-protydiyi-dezinformatsiyi/

01/06/2026

ООН офіційно внесла збройні сили РФ до «списку ганьби» за систематичне сексуальне насильство під час війни проти України.
Щорічна доповідь Генсека ООН базується на 310 задокументованих випадках злочинів, вчинених проти цивільних та військовополонених. Це катування, зґвалтування та інші жахливі порушення міжнародного права.

‼️ООН уперше внесла збройні сили та силові структури Російської Федерації до так званого списку ганьби – переліку сторін, обґрунтовано підозрюваних у систематичному сексуальному насильстві під час конфліктів. Про це йдеться у щорічній доповіді Генерального секретаря ООН.

Спираючись на дані Місії моніторингу прав людини в Україні, у звіті наведено 310 випадків сексуального насильства, пов’язаного з війною РФ проти України. Йдеться, зокрема, про злочини проти військовополонених і цивільних на тимчасово окупованих територіях та в місцях утримання в Росії. Серед задокументованих фактів – катування, зґвалтування, фізичне насильство та інші тяжкі порушення міжнародного гуманітарного права.

📍Показово, що Російська Федерація тепер фігурує у переліках порушників в рамках двох ключових мандатів, створених Радою Безпеки ООН – щодо дітей та збройних конфліктів, а також щодо сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом.

У Міністерство закордонних справ України / MFA of Ukraine назвали це рішення важливим кроком до встановлення справедливості та міжнародної відповідальності Росії за злочини, скоєні під час агресії проти України.

🤝Україна закликає міжнародну спільноту перейти від заяв до конкретних дій: забезпечити повну відповідальність держави-агресора та не допустити участі російських військових у миротворчих операціях ООН.

📜З повним текстом доповіді можна ознайомитись за посиланням: https://bit.ly/4efZwBd

29/05/2026

Вчора долучився до тренінгу в «Медіабаза Полтава» на тему безбар’єрного медіапростору. Дякую Ользі Цвігуненко за професійну та актуальну зустріч — було надзвичайно цікаво і пізнавально!

28/05/2026

Медіа-події Полтавщини. Публікуємо ключові рішення Національної ради, що стосувалися Полтавської області на засіданні 28 травня 2026 року.
❗️ТОВ «ТРК «АГРАРНИК», смт Семенівка Полтавської обл. (ідентифікатор медіа в Реєстрі суб’єктів у сфері медіа R30-03750, назва друкованого медіа – «Інформаційний тижневик «Голос громади») – винесено припис за несвоєчасно повідомлену інформацію про зміну керівника та місцезнаходження компанії.
❗️ГРОМАДСЬКІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ «ФОНД ОЛЕКСІЯ ЧЕПУРКА», м. Полтава (ідентифікатор медіа в Реєстрі суб’єктів у сфері медіа R30-05591, назва друкованого медіа – «Полтавська газета») – винесено припис за несвоєчасно повідомлену інформацію про зміну місцезнаходження організації.
#НацРада #МедіаПолтавщини

27/05/2026

Про те, як в ЄС вимірюють аудиторію медіа та чому це важливо для прозорості ринку, читайте у матеріалі Національної ради 👇

📊 Як у ЄС вимірюють аудиторію медіа та чому це важливо для прозорості ринку? Саме про це говорили під час чергової зустрічі в рамках проєкту Twinning4Media UA за участі працівників апарату Національної ради та експертів з 🇮🇹 Італії, 🇫🇷 Франції та 🇬🇷 Греції.

Європейські колеги поділилися досвідом, як у їхніх країнах працюють системи вимірювання аудиторії, хто контролює їхню прозорість та як регулюється діяльність цифрових платформ у межах статті 24 Європейського акта про свободу медіа .

📡 Серед цікавих фактів:
🔹 в Італії працює близько 16 000 people meters на 56 млн населення;
🔹 в Україні - близько 3 000 пристроїв, що впливає на деталізацію досліджень;
🔹 у Франції вимірювання базується на масштабних панельних дослідженнях та незалежному аудиті;
🔹 у Греції говорили про виклики малих ринків та обмежених ресурсів.
Серед іншого учасники зустрічі обговорили:
✔️ як забезпечити порівнюваність даних між платформами;
✔️ хто має відповідати за системи вимірювання;
✔️ як поєднати нові європейські вимоги з реальними можливостями медіаринку.

💬 Попри розвиток цифрових інструментів, повна технічна порівнюваність даних між платформами та країнами поки залишається відкритим питанням.

🇪🇺 Зустріч відбулася в межах проєкту ЄС Twinning, який допомагає Україні гармонізувати медіарегулювання з європейськими стандартами та практиками.

Детальніше на сайті Національної ради: https://webportal.nrada.gov.ua/yak-regulyatory-yes-vymiryuyut-audytoriyu-natsionalna-rada-vyvchala-yevropejskyj-dosvid-pid-chas-zustrichi-proyektu-twinning/

26/05/2026

В Україні стартував Національний тиждень безбар’єрності. 🇺🇦 Це час нагадати: доступ до інформації — це не привілей, а базове право кожного.
У час війни кількість людей, які потребують доступного контенту, суттєво зросла. Безбар’єрність у медіа сьогодні — це питання життєвої необхідності, поваги та нашої європейської інтеграції. 🇪🇺
Однак досі ми бачимо, як інформаційний простір залишається недоступним для багатьох, а подекуди — чуємо мову ворожнечі чи дискримінаційні вислови. 👎
Час змінювати культуру комунікації: від технічних субтитрів до етичного ставлення до кожної людини.
Детальніше про принципи безбар’єрності та правила інклюзивної комунікації читайте в матеріалах нижче. 👇
#Безбарєрність #Нацрада #Інклюзія #ТижденьБезбарєрності