09/06/2026
«Школа сьогодні — це не тільки про результати навчання, а й про соціальну згуртованість, компетентності, наскрізні вміння й навички, громадянина та особистість. Потрібно вже розуміти, ким має бути через 10, 20, 30 років учень, який сьогодні навчається. Саме тому Державна служба якості освіти ініціювала таке моніторингове дослідження. Його результати дають підґрунтя для рішень, які зараз може ухвалити директор школи, педагогічна рада, щоб покращити якість освітнього процесу», — зазначив Руслан Гурак, Голова Державна служба якості освіти України під час нещодавньої презентації результатів загальнодержавного моніторингового дослідження якості освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану, що проведене методом тестування з української мови та математики серед учнів/учениць 6-х і 8-х класів.
З вітальним словом виступив Оксен Лісовий, Міністр освіти і науки України: «Повномасштабна війна не змогла зупинити українську освіту. Якщо в таких умовах нема падіння, то це великий результат. Але ми не просто зберегли освіту — ми її розвиваємо. І подяка за це — передовсім Збройним силам України, освітянам і педагогічним колективам. Попри повітряні тривоги, енергетичні та фінансові проблеми, фізичну й емоційну втому ухвалювалися ефективні управлінські рішення, націлені зберегти якісний освітній процес».
«Такі моніторингові дослідження та освітні вимірювання вкрай необхідні. Зрештою, їх не вистачає. Поки що недостатньо відповідних релевантних даних, накопичених протягом тривалого проміжку часу. Показово, що моніторингом охоплено 6-ті та 8-мі класи. Так у вибірку потрапила частка учнів та учениць, які не навчалися за освітніми програмами Нової української школи. Тому можна робити й деякі висновки про власне реформу НУШ. Важливо, щоб із результатами дослідження ознайомилися директори, вчителі, а особливо — батьки», — зауважив Сергій Бабак, Голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.
Результати моніторингового дослідження представив Іван Юрійчук, заступник Голови Державної служби якості освіти України. Шестикласники продемонстрували стабільність результатів із математики та певне покращення в знаннях з української мови, водночас серед восьмикласників зафіксовано тенденцію до зниження показників, особливо з математики.
У панельній дискусії «Від сигналу до системної дії: як перетворити дані моніторингу на нову якість навчання» взяли участь Сергій Колебошин, заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, Надія Кузьмичова, заступниця Міністра освіти і науки України, Альваро Фортін, в. о. керівника секції освіти представництва Дитячого фонду (ЮНІСЕФ) в Україні, Лілія Гриневич, Олександр Саврук, декан Києво-Могилянської бізнес школи (kmbs), Лілія Гриневич, проректорка з науково-педагогічної роботи Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, та Олена ЗАПЛОТИНСЬКА, освітня експертка, проєкт «Відновлення для всіх» (RfA).
«Ми декларуємо компетентнісний підхід — але дані показують, що розрив між знанням і вмінням його застосувати зберігається. Дослідження виявило п'ять чинників, які стійко пов'язані з кращими результатами: дидактична якість уроку, психоемоційний стан учня, культурне середовище вдома, готовність звертатися по допомогу і тип населеного пункту. Тож методики навчання, забезпечення матеріалами, ставлення вчителя мають вирішальне значення. З даних випливають щонайменше три напрями дій: якісний професійний розвиток і підтримка вчителів інструментами, які реально працюють у класі; психоемоційна підтримка учнів як освітній пріоритет; і вироблення системної політики роботи з освітніми втратами – щоб помічати тих, хто випадає з поля зору і сам по допомогу не прийде. Також у дослідженні можна побачити, на чому варто зосередити увагу при вивченні предметів і що дається учням найважче», — зазначила Лілія Гриневич під час панельної дискусії.
Від Полтавської області участь у презентації взяли Юрій Кращенко начальник управління Державної служби якості освіти у Полтавській області, Олександр Чернобель, заступник начальника управління — начальник відділу інституційного аудиту управління Державної служби якості освіти у Полтавській області, Людмила Зібніцька, начальник відділу освіти, молоді та спорту Пирятинської міської ради, Лариса Шкурупій, директор Пирятинського ліцею № 4.
Аналіз результатів підтвердив пряму залежність між дидактичною якістю уроку та успішністю. Також повернення до очного навчання у більшості регіонів стало ключовим чинником покращення ситуації. Учні й учениці, які мають можливість безпосередньої взаємодії з учителем у класі, продемонстрували кращу динаміку в когнітивних вимірах «Застосування» та «Міркування».
Натомість тривала дистанційна форма навчання без належної технічної підтримки продовжує поглиблювати розриви в знаннях.
Незважаючи на загальну стійкість системи, регіональні та територіальні диспропорції залишаються виразними. Як і в попередні роки, учнівство міських шкіл показує вищі результати, ніж їхні однолітки з сільської місцевості. Крім того, результати в регіонах, що перебувають під постійними обстрілами, демонструють нестійкий характер: часткове відновлення показників у 2025 році лише наблизило їх до рівня 2023 року, що вказує на складність надолуження пропущеного матеріалу в умовах нестабільного безпекового середовища.
Важливим аспектом дослідження стало вивчення впливу психоемоційного стану на результати тестів. Дані підтвердили, що впевненість учнів у власних силах та підтримка з боку батьків є критичними для успішного виконання завдань високого рівня складності. Учні, які вказали на високий рівень тривожності або відсутність допомоги, значно частіше залишалися на початковому та середньому рівнях навчальних досягнень.
Результати дослідження слугують підґрунтям для ухвалення виважених управлінських рішень на національному й регіональному рівнях, коригування освітньої політики та планування заходів із подолання навчальних втрат і підтримки якості освіти.
Довідково:
До репрезентативної вибірки третього етапу включено 226 закладів загальної середньої освіти. Для аналізу враховано результати тестів 4237 шестикласників і 4192 восьмикласників з математики та 4106 шестикласників і 4073 восьмикласників з української мови.
Дослідження реалізоване спільними зусиллями Державної служби якості освіти та її територіальних органів, Державної наукової установи «Інститут освітньої аналітики» і Державної установи «Український інститут розвитку освіти» та проведене у співпраці з Представництвом Дитячого фонду ООН в Україні (UNICEF Ukraine) за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ) через державний банк розвитку KfW.
#ЯкістьОсвіти #МоніторингЯкостіОсвіти #ЯкіснаШкола
