25/04/2025
Начальником Онуфріївського відділу державної виконавчої служби Клименюк Наталією Володимирівною проведено виступ працівниками Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області» на тему «Правила спілкування з людьми, які постраждали від насильства.»
У роботі з людьми, які постраждали від насильства, особливу увагу слід приділяти мові та підходу до спілкування. Наприклад, «постраждала» чи «постраждалий» – це людина, яка зазнала насильства, а «потерпіла» чи «потерпілий» – це слова на позначення людини, що вже перебуває у кримінальному процесі. А от слово «жертва» припустиме, лише якщо людина померла від насильства.
Під час підтримки важливо не допустити легалізації чи нормалізації дій кривдника, тобто толерування насильницької поведінки, що створює уявлення про її допустимість.
Висловлювання на кшталт «Потерпи, кому ти будеш потрібен/потрібна» або «Бʼє, значить любить» не лише знецінюють досвід постраждалої людини, але й створюють середовище, де насильство сприймається як нормальне або допустиме. Такі фрази можуть формувати враження, що постраждала особа сама винна за ситуацію, в якій опинилася, або що насильство є звичною частиною стосунків. Це посилює почуття сорому, ізоляції та безнадії, що утруднює звернення за допомогою.
Уникайте фраз, які виправдовують чи пояснюють дії кривдника, наприклад:
«Він/вона просто нервується через стрес на роботі».
«Можливо, ти сама його/її спровокувала».
«Це буває в усіх парах».
«Ти сама винна»
Замість цього важливо чітко підкреслювати, що жодна форма насильства не є нормальною чи виправданою. Ваші слова мають бути спрямовані на підтримку та розуміння постраждалої людини. Наприклад:
«Це, що сталося, неприйнятно. Ти не винен/винна в тому, що тебе скривдили».
«Насильство — це не любов і не турбота. Ти маєш право на безпеку та повагу».
«Ти не один/одна, є фахівці та служби, які можуть тобі допомогти».
Також важливо уникати фраз на кшталт «Ну, нічого, потерпи». Ці слова можуть спонукати людину залишатися у токсичному середовищі замість того, щоб шукати вихід. Навпаки, акцентуйте на можливості змін і допомоги:
«Ти не маєш терпіти це. Давай подумаємо, як тобі допомогти».
«Ти заслуговуєш на краще життя без страху і насильства».
Не варто розпитувати постраждалу від насильства про подробиці інциденту, оскільки це може лише погіршити її емоційний стан і завдати додаткової травми. Деталі, які стосуються насильства, можуть бути болючими для людини, змусити її почуватися некомфортно або бути під додатковим тиском.
Також важливо зберігати конфіденційність ситуації постраждалої, не поширюючи інформацію та не розповсюджуючи плітки. Порушення приватності може ще більше ізолювати людину, викликати почуття приниження та осуду з боку інших, що негативно впливає на її процес відновлення.
Не слід нав’язувати відчуття відповідальності за ситуацію. Часто постраждалі від насильства можуть почуватися винними або соромитися, і це може призвести до того, що вони замикаються в собі та не звертаються за допомогою. Немає жодних обставин, які б виправдовували насильство.
Не варто звинувачувати постраждалу у бездіяльності. Можливо, вона боялася або не мала змоги втрутитися раніше, або не розуміла, що є вихід з ситуації. Питання на кшталт «Чому ти не вжила заходів?» можуть спричинити ще більший стрес і відчуття безвиході.
Важливо легалізувати почуття постраждалої від насильства людини. Потрібно дати зрозуміти, що це нормально відчувати страх, тривогу, розгубленість чи інші складні емоції. Підтримка в цьому контексті допоможе постраждалій людині не почуватися ізольованою чи неправильною через її почуття.
Надайте постраждалій підтримку, допоможіть звернутися до державних установ та організацій, які надають допомогу. Важливо розʼяснити її права, щоб вона знала, куди можна звернутися за допомогою, а також щоб вона розуміла, що має право на захист і підтримку. Поясніть їй, що є фахівці, які можуть допомогти у правовому, психологічному чи медичному плані.
Надаючи підтримку, ви допомагаєте людині знову повірити в себе та своє право на безпеку та щастя.
