22/05/2026
Історія, яка хоче бути почутою.
💔 …10 березня до нас у населений пункт вторглися війська рф, і наше село потрапило під окупацію. Я чув як розмовляють дорослі, що неможна ні виїхати, ні в’їхати, нас заблокували. У селі перебували 350 людей із них 19 дітей шкільного віку. Та ми майже ніколи нікого не бачили – не можна було виходити з підвалу, бо постійно були обстріли. Припинилися ігри з м’ячем, про перегони на велосипеді залишилося тільки мріяти. Село завмерло, було чути лише ревіння спраглих корів, скавчання голодних собак, котів і вибухи. Довгих 7 місяців ми перебували в окупації, а здається, ніби декілька років.
Цей текст – фрагмент зі спогадів хлопчика, який приїхав на відпочинок до Звягеля з Нововороцовської громади.
Він один із тих дітей, які опинилися в окупації у рідному селі на Херсонщині.
За мить безтурботне дитинство змінилося на життя у тотальному страху, яке тривало довгі місяці. Про те, що довелося пережити йому, його родині та односельцям, 10-річний Артем написав у своїй розповіді і ми закликаємо вас перейти за посиланням та прочитати історію хлопчика.
З дозволу автора ми публікуємо цю історію на нашому сайті.
https://eleos.com.ua/blog/news-zoloti-ruki-istoriya-artema-silyutina-hlopchika-yakij-perezhiv-okupaciyu
На фото Артем – автор цього тексту під час відпочинку у Звягелі.
________
Проєкт втілюється ГО Елеос-Україна у співпраці з Звягельською міською радою в межах грантової програми проєкту «Комплексна підтримка дітей, сімей і громад, які постраждали внаслідок війни», що фінансується Європейським Союзом та реалізується Solidarity Fund PL in Ukraine в рамках Психосоціальної програми PRO_MentalHealth.