Відділ з питань праці та соціально-трудових відносин УСП НМР

15/03/2023

27/05/2021

Держпраці об’єднує зусилля для зниження рівня незадекларованої праці.
Як показує досвід діяльності Держпраці упродовж всього часу її існування, неформальна зайнятість не є проблемою виключно держави або одного державного органу. Незадекларована праця зачіпає інтереси всіх учасників ринку і цілого ряду державних органів.
У зв’язку з цим, на початку року Держпраці разом із представниками Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерства соціальної політики, Міністерства освіти і науки, Національної поліції, Державної податкової служби, Пенсійного фонду, соціальних партнерів та представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини було прийнято рішення щодо спільної організації та координації зусиль у боротьбі з незадекларованою працею. Майданчиком для такої роботи стала робоча група Держпраці, до якої залучені представники всіх зацікавлених органів, а також представники роботодавців та працівників.
Результатом спільної роботи став Національний план спільних дій щодо зниження рівня незадекларованої праці на 2021 рік. Особливістю цього плану є його формування на рівні регіонів та оформлення у єдиний документ на рівні країни. До цієї роботи залучено понад 500 працівників державних органів, у тому числі органів Держпраці.
З 2020 року Держпраці запровадила активне застосування ризикоорієнтованого підходу у всіх напрямах роботи, у тому числі з питань виявлення незадекларованої праці. Національним планом передбачається організація роботи в ризикових сферах господарювання в два етапи – інформаційного та інспекційного.
Під час інформаційного етапу планується проведення широкомасштабної інформаційної кампанії про ризики і наслідки незадекларованої праці, а також про процедури оформлення трудових відносин та інші вимоги законодавства про працю та охорону праці.
Інспекційна кампанія почнеться після інформаційної і буде спрямована на тих роботодавців, які використовують найману працю, але трудові договори не укладають, не сплачують податки та єдиний соціальний внесок.
На обох етапах до заходів Держпраці в межах повноважень долучатимуться представники інших зацікавлених державних органів.
В черговий раз закликаємо роботодавців не намагатися обійти законодавство. Якщо використовуєте найманих працівників – укладайте з ними трудові договори.

21/05/2021

Захист трудових прав призовників на строкову військову службу

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 119 Кодексу законів про працю України за працівниками, призваними на строкову військову службу до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”( ч.3 ст.119 КЗпП).

11/05/2021

Коли слід укладати трудовий договір

Часто роботодавці укладають з працівниками цивільно-правові угоди, а не трудові. Проте тут роботодавець не можете обирати варіанти.
У відносинах працівник — роботодавець завжди укладається трудовий договір.
Цивільно-правова угода про надання послуг укладається в разі співпраці з незалежним підрядником або особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто займається підприємництвом, бізнесом.
Як правило, з працівником укладається трудовий договір, якщо:
• ви призначаєте її на посаду з певними обов’язками, визначаєте режим роботи та робочий час;
• ви контролюєте, як, коли і де вона виконує роботу;
• ви сплачуєте фіксовану погодинну, щотижневу або місячну зарплату;
• ви платите за процес праці, а не за її результат;
• ви надаєте матеріали та обладнання для виконання роботи;
• ви надаєте вихідні дні та оплачувані відпустки тощо.

30/04/2021

Щорічно 28 квітня в Україні відзначають День охорони праці в рамках Всесвітнього дня охорони праці. Через пандемію COVID-19 уряди країн, роботодавці, працівники та населення в цілому зіткнулися з безпрецедентними викликами, пов’язаними з вірусом SARS-CoV-2, та численними наслідками, які він спричинив у сфері праці. Всесвітній день пройшов під девізом: «Передбачати, готуватися та реагувати на кризи – інвестуймо зараз у стійкі системи безпеки та здоров’я на роботі».
У нашому місті протягом квітня поточного року на підприємствах, установах, організаціях також були проведені заходи до Дня охорони праці спрямовані на привернення уваги до питань охорони праці та протидії нинішнім і майбутнім кризам з урахуванням винесених уроків і набутого досвіду в сфері праці.
В закладах освіти міста серед учнівської молоді були проведені бесіди-обговорення, присвячені питанням охорони праці.
28 квітня 2021 року у Нікопольському Спасо-Преображенському соборі проведено панахиду за загиблими на виробництві та померлими від професійних захворювань. Основною метою богослужіння стало вшанування пам’яті загиблих та нагадування усім живим про безцінність життя, про обережність і дотримання правил безпеки на робочих місцях.

29/04/2021

27 квітня 2021 року, набрав чинності Закон № 1320-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб'єктів господарювання», який було ухвалено Парламентом 4 березня 2021 року.
Тепер Закон дозволяє органам місцевого самоврядування здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах та організаціях комунальної власності відповідних територіальних громад і позбавляє права перевірок суб’єктів господарювання, що не перебувають у комунальній власності.
Натомість органи місцевого самоврядування можуть виступати з ініціативою щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, а також стосовно фізичних осіб - підприємців, які використовують працю найманих працівників, шляхом подання відповідного звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, чи його територіального органу (Державна служба з питань праці), щодо порушень суб'єктом господарювання законодавства про працю та зайнятість населення.

22/04/2021

Як оформити випробування при прийнятті працівника на роботу?

Статтею 26 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України) передбачено, що при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
Строк випробування при прийнятті на роботу не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, — шести місяців. Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця (ст.27 КЗпП України).
У період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.
При прийнятті працівника на роботу з випробувальним терміном роботодавець зобов’язаний укласти з ним трудовий договір відповідно до вимог статті 21 КЗпП України. Враховуючи вимоги частини третьої статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи, у тому числі й на умовах випробувального терміну, без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення органу Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Слід зазначити, що встановлення працівнику випробування на безоплатній основі законодавством України не передбачено. Оплата праці працівника у період випробування здійснюється в обов’язковому порядку відповідно до ст.115 КЗпП України.

06/04/2021

У зв’язку з порушенням встановлених строків виплати заробітної плати підприємства, установи та організації всіх форм власності мають здійснювати нарахування сум компенсації працівникам у разі її несвоєчасної виплати.
Компенсація провадиться відповідно до:
• Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 р. №2050-ІІІ;
• Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 р. №159.
Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення суми компенсації.
Індекс споживчих цін обчислюється шляхом множення місячних індексів за період невиплати грошового доходу. У місяці, за який виплачується дохід, індекс споживчих цін до розрахунку не включається.

02/04/2021

Щорічно 28 квітня у понад 100 країнах світу, з метою привернення уваги суспільства і, головне, влади - до проблеми безпеки людини на робочому місці, відзначають Всесвітній День охорони праці.
Відзначення цього дня започаткувала Міжнародна організація праці, яка вирішила розширити масштаби своєї діяльності з просування ідеї охорони праці в сучасному суспільстві. Одним з головних аспектів цієї роботи є розробка заходів щодо зниження рівня смертності на виробництві.
Проведення дня охорони праці вперше в нашій країні відбувалося в 2003 році, але ще в 1989 році американські і канадські робочі відзначали День пам'яті на честь загиблих на робочому місці. Після цього подібні заходи організовувалися по всьому світу.

31/03/2021

Як правильно ФОПу найняти працівника?

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців будь це юридична особа, чи фізична особа — підприємець (далі — ФОП).
Так, відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України ФОП мають укладати трудові договори з найманими працівниками.
Порядок укладення трудового договору з працівниками регулює ст.24 КЗпП, згідно якої трудовий договір укладається в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.
Водночас, ФОП до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором повинна обов’язково подати повідомлення до державної податкової служби України за встановленою формою одним із таких способів:
• засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
• на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
• на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу визначена постановою КМУ від 17.06.2015 р. №413.
Після прийняття на роботу, роботодавець зобов’язаний вести трудові книжки на працівників відповідно до ст.48 КЗпП та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом від 29.07.1993 №58.

24/03/2021

У газеті «Голос України» від 26.02.2021 року № 37 опубліковано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу» від 04.02.2021 року №1213-IX, який набрав чинності з 27.02.2021 року.
Нагадуємо, що Законом внесено зміни до КЗпП та Закону «Про охорону праці» з метою встановлення чітких та зрозумілих «правил гри» при використанні роботодавцями дистанційної або надомної роботи.
Для цього у КЗпП вводяться дві нові статті:
• Стаття 60-1 «Надомна робота»
• Стаття 60-2 «Дистанційна робота»
Надомна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу.
Дистанційна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Зокрема, Законом надано право роботодавцю при укладенні трудового договору про дистанційну або надомну роботу отримувати відомості про місце проживання або інше місце за її вибором, де буде виконуватись трудова функція (з метою належного оформлення працівника на дистанційну роботу).
Законом покладено зобов’язання на власника або уповноважений ним орган щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на робочих місцях на території і у приміщеннях власника.

19/03/2021

Опубліковано Закон щодо введення електронних трудових книжок

10.03.2021 року в газеті «Голос України» опублікований Закон України від 05.02.2021 р. №1217-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі». Він набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, а саме 11.06.2021 року.
Так, відповідно до Закону облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
У подальшому, паперова трудова книжка на працівника буде оформлюватись роботодавцем тільки за вимогою працівника.
Власник або уповноважений ним орган на вимогу працівника зобов’язаний
вносити до паперової трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі.
Страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі за даними про трудову діяльність працівників, внесеними відповідно до Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а за періоди, за які не внесені дані до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, — у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.