22/06/2022
УКРАЇНА РАТИФІКУВАЛА СТАМБУЛЬСЬКУ КОНВЕНЦІЮ
20 червня 2022 року Верховна Рада України ратифікувала «Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами», відому як «Стамбульська конвенція».
Стамбульська конвенція – міжнародна угода Ради Європи щодо насильства проти жінок та домашнього насильства, відкрита для підписання 11 травня 2011 року у Стамбулі (Туреччина). Документ визнає насильство стосовно жінок порушенням прав людини і видом дискримінації; встановлює чіткий зв'язок між досягненням рівноправності між жінками і чоловіками та викорінення насильства над жінками.
Наразі документ підписали 47 країн, із яких 36 – ратифікували.
Ратифікація Стамбульської конвенції дає можливість експертам Ради Європи контролювати як Україна виконує взяті на себе зобов’язання. В свою чергу Україна може вимагати посилення відповідальності для кривдників наших громадянок за кордоном, а також вимагати притягнення до відповідальності кривдників-українців, які переховуються за кордоном.
Це доленосне рішення було прийняте у найбільш складні для України часи на тлі повідомлень і звинувачень російських військових у сексуальному насильстві щодо жінок, дітей та чоловіків в Україні. Тому нині, під час війни, це рішення є критично важливим і своєчасним ніж будь-коли.
Конвенція пропонує державам встановити кримінальну відповідальність за основні види насильства стосовно жінок та забезпечити належне та ефективне покарання за насильство. В Україні діє низка статей кримінального кодексу, проте розписані вони не настільки широко та детально, як у Стамбульській конвенції. Документ передбачає механізми захисту як чоловіків, так і жінок, які зазнали домашнього насильства.
Країни, що ратифікували Конвенцію, мають криміналізувати :
психологічне насильство;
переслідування (сталкінг);
фізичне насильство;
сексуальне насильство (включно із зґвалтуванням, що передбачає різні види сексуальних активностей з особою без її згоди). Крім цього кримінальним злочином визнається сексуальне домагання вдома, на роботі, в транспорті, на вулиці чи де-інде;
примусовий шлюб;
жіноче обрізання;
примусовий аборт;
примусову стерилізацію
Конвенція також пропонує стратегії із попередження та запобігання насильству, а саме: підвищення обізнаності за рахунок проведення кампаній на теми насильства та інформування потерпілих про те, де саме і яку допомогу вони можуть отримати; внесення до шкільних навчальних планів матеріалів із питань рівноправності; підготовка кадрів на рівні держави; програми профілактичного втручання лікування осіб, схильних до насильства.
