23/11/2017
Ні труни, ні хрестів І ні тризни!
Прямо в яму, На віки-віків!
Чорна сповідь Моєї Вітчизни
І її затамований гнів»
А. Листопад
Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України. В бібліотеці с. Крупсько діє книжкова виставка – спомин «Голодомор – чорна сповідь моєї Вітчизни»
На виставці представлені документи, фотографії та публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки закарбував страждання та біль, спричинені тоталітарним режимом.
А у вечері 25 листопада обєднаймося у слові молитви за Україну і поставмо у вікні свічку памяті та віри.
Цілу ніч ці свічки зігріватимуть зорі і небо, і душі тих, кого скосив Голодомор… Ті, хто отримував крихти їжі і хто ділився нею, однаково дивилися в очі смерті… Не допустити, щоб таке повторилося.