Центральний ВДВС у місті Миколаєві ОМУ Міністерства юстиції України

27/01/2026

Соціальне відторгнення протиставляють соціальному залученню, тобто інклюзії, і воно є проявом порушення базових прав людини. Соціальне відторгнення — процес, за якого різні групи людей не мають можливостей брати участь у житті суспільства, не мають доступу до освіти та ресурсів, відчувають дискримінацію.

Відторгнення відбувається з різних причин: через упереджене ставлення одних людей до інших чи внаслідок систематичної дискримінації людей через їхню сексуальну орієнтацію, стать, вік, інвалідність, статус мігранта тощо. Але соціальне відторгнення не зводиться лише до окремих форм дискримінації. Воно також може відбуватися через відсутність інфраструктури. Наприклад, люди, які живуть у віддалених сільських та гірських територіях, можуть не мати доступу до ресурсів через відсутність зв’язку, доріг і транспортного сполучення. Соціальне відторгнення дуже небезпечне, адже коли величезна кількість людей є відчуженими, країна не може досягти високого рівня розвитку.

24/12/2025

Запобігання та протидія дискримінації

Відповідно до Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», дискримінація – ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Формами дискримінації є:

пряма дискримінація – ситуація, за якої з особою та/або групою осіб за їх певними ознаками поводяться менш прихильно, ніж з іншою особою та/або групою осіб в аналогічній ситуації, крім випадків, коли таке поводження має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними;
непряма дискримінація – ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними;
підбурювання до дискримінації – вказівки, інструкції або заклики до дискримінації стосовно особи та/або групи осіб за їх певними ознаками;
пособництво у дискримінації – будь-яка свідома допомога у вчиненні дій або бездіяльності, спрямованих на виникнення дискримінації;
утиск – небажана для особи та/або групи осіб поведінка, метою або наслідком якої є приниження їх людської гідності за певними ознаками або створення стосовно такої особи чи групи осіб напруженої, ворожої, образливої або зневажливої атмосфери.


Проявами дискримінації є ксенофобія, расизм, антисемітизм, сексизм тощо.



Відповідно до Конституції України, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів України всі особи незалежно від їх певних ознак мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації. Будь-які прояви дискримінації заборонені.



Стаття 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» говорить про те, що не вважаються дискримінацією дії, які не обмежують права та свободи інших осіб і не створюють перешкод для їх реалізації, а також не надають необґрунтованих переваг особам та/або групам осіб за їх певними ознаками, стосовно яких застосовуються позитивні дії, а саме:

– спеціальний захист з боку держави окремих категорій осіб, які потребують такого захисту;

– здійснення заходів, спрямованих на збереження ідентичності окремих груп осіб, якщо такі заходи є необхідними;

– надання пільг та компенсацій окремим категоріям осіб у випадках, передбачених законом;

– встановлення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян;

– особливі вимоги, передбачені законом, щодо реалізації окремих прав осіб.

24/12/2025

БЕЗБАР’ЄРНИЙ СЛОВНИК: МАЛОМОБІЛЬНІ ГРУПИ НАСЕЛЕННЯ
Українське законодавство визначає його так: люди, що відчувають труднощі при самостійному пересуванні, одержанні необхідної інформації або при орієнтуванні в просторі. Сюди можна віднести:

Ø людей з якимись тимчасовими фізичними порушеннями;

Ø людей старшого віку;

Ø вагітних жінок;

Ø дітей до 7 років з батьками або особами, що їх супроводжують;

Ø людей зі значно більшою або меншою за середню масою тіла, значно вищих або нижчих за середній зріст тощо.

Так, до вказаної категорії можна потрапити тимчасово, або на постійній основі, проте незмінним має залишатися повага, коректне ставлення та безперервна робота суспільства задля усунення будь-яких бар’єрів щодо кожної людини.

17/12/2025

01/12/2025

ЩО ТАКЕ ГЕНДЕРНА ДИСКРИМІНАЦІЯ ТА ЯК ЇЇ ІДЕНТИФІКУВАТИ?
У сучасному світі багато говорять про рівність та інклюзивність, але поняття гендерної дискримінації залишається актуальним і вимагає уваги.
Здавалося б, життя в суспільстві, що поступово розвивається, має виправити стереотипи та нерівності, але, на жаль, реальність свідчить про інше.
Гендерна дискримінація – це будь-яка відмінність, виключення, обмеження або перевага, заснована на гендері, що призводить або може призвести до запобігання або обмеження на основі гендеру рівності в усіх сферах суспільного життя.
Нагадаємо, у яких же формах може проявлятись гендерна дискримінація:
- у сфері праці, наприклад, дискримінація в оплаті праці, можливості працевлаштування, просування по службі тощо.
- у сфері освіти: дискримінація у доступі до освіти, виборі професії тощо.
- у сфері охорони здоров'я: дискримінація у доступі до медичних послуг, лікуванні тощо.
- у сфері політики: дискримінація у доступі до політичної влади, прийняття рішень тощо.
- у сфері сім'ї та шлюбу: дискримінація у виборі партнера, шлюбі, сімейних правах тощо.
Ідентифікувати гендерну дискримінацію можна за певних ознак, які можуть свідчити про її наявність.
Однією з таких ознак є стереотипи щодо ролей чоловіків і жінок.
Наприклад, коли вважається, що чоловіки повинні бути сильними й раціональними, а жінки – ніжними й емоційними.
В Україні жінки частіше несуть більший тягар домашньої праці та догляду за дітьми, що ускладнює їхнє працевлаштування та кар'єрне зростання.
Отже, ці ознаки і є наслідком традиційних гендерних ролей, які призводять до нерівності між чоловіками й жінками
Тож, якщо ми можемо її розпізнати, ми зможемо їх усунути. І ця робота буде кроком до подальшої розбудови справедливого суспільства.

25/11/2025

БЕЗБАР'ЄРНІСТЬ СТОСУЄТЬСЯ КОЖНОГО
У різні періоди життя кожен із нас може стикнутися з бар'єрами — фізичними (незручна інфраструктура), психологічними (упередження та стереотипи), економічними (несправедлива оплата чи відмова в роботі), інформаційними (незрозуміла відповідь на запит), цифровими (відсутність інтернету в сільській місцевості) тощо.
Однак саме повномасштабна війна загострила важливість доступності у всіх сферах суспільства й збільшила запит на безбар'єрні рішення.
Безбар'єрність — це концепція, що передбачає створення умов, у яких всі люди, незалежно від їхніх фізичних, сенсорних, інтелектуальних чи інших особливостей, мають рівний доступ до різних аспектів суспільного життя. Це шлях до створення комфортного середовища, де немає обмежень і кожна людина має можливість реалізувати свій потенціал.
Нагадаємо, які є види безбар'єрності
Фізична — доступність будівель, транспорту, громадського простору та інших об’єктів для всіх соціальних груп.
Інформаційна — доступність інформації в різних форматах та з використанням технологій, що враховують потреби людей з порушеннями зору, слуху тощо.
Цифрова — доступність швидкісного Інтернету, можливість отримувати онлайн-послуги, навчання цифрових навичок.
Суспільна та громадянська — рівні можливості участі всіх людей, їхніх об’єднань та окремих суспільних груп у житті громад і держави.
Освітня — рівні можливості та вільний доступ до освіти, зокрема освіти протягом життя, створення інклюзивного освітнього середовища.
Економічна — умови та можливості для працевлаштування, заняття підприємництвом чи самозайнятістю для всіх груп населення.
Тому можливих кроків у напрямку створення безбар'єрності дуже багато, і кожен із них робить наше суспільство справедливішим і комфортнішим для всіх
Довідник безбар'єрності— це цінний ресурс, який допоможе краще зрозуміти принципи інклюзії та коректного спілкування. Знання про безбар'єрність наближає нас до суспільства, де кожен може реалізувати свій потенціал без перешкод.

31/10/2025

Дискримінація у сфері праці: види, причини, прояви. Додержання права на працю без забобонів та стереотипів

Дискримінація на ринку праці – це нерівні можливості групи працівників, виділених за певною ознакою і мають однакову продуктивність з іншими працівниками (групова дискримінація), або нерівні можливості окремих працівників у порівнянні з працівниками, які мають аналогічні характеристики якості робочої сили (індивідуальна дискримінація). Підставою для дискримінації на ринку праці виступають расові, етнічні, тендерні, вікові та інші характеристики робочої сили.

Можна виділити кілька видів дискримінації на ринку праці за сферою дії або за результатами.

Дискримінація при наймі на роботу (або, навпаки, при звільненні з роботи). Вона відбувається тоді, коли ту чи іншу групу населення за інших рівних умов останніми беруть на роботу і першими звільняють.
Дискримінація у доступі до певних професій або посад. Вона відбувається, коли який-небудь групи населення забороняють або обмежують доступ до певних видів діяльності, професій, посад, не дивлячись на те, що вони здатні виконувати ці роботи.Цей вид дискримінації називають також професійної сегрегацією.
Дискримінація при оплаті праці.Вона виникає в разі більш низьку оплату праці одних працівників у порівнянні з іншими за виконання однієї і тієї ж роботи. Тобто в тому випадку, коли відмінності в оплаті праці не пов’язані з відмінностями в ефективності праці.
Дискримінація при просуванні по службі, в професійній кар’єрі. Вона спостерігається, коли працівники дискримінується групи обмежуються в вертикальної мобільності. Цей вид дискримінації аналогічний професійної сегрегації, але в даному випадку сегрегація відбувається по вертикалі, в посадовій ієрархії.
Дискримінація при отриманні освіти або професійної підготовки. Вона може виражатися або в обмеженні доступу до отримання освіти та професійної підготовки, або в наданні освітніх послуг більш низької якості. Цей вид дискримінації не можна в повній мірі віднести власне до дискримінації на ринку праці, так як отримання освіти зазвичай передує трудової діяльності. Між тим, характер цього виду дискримінації, її причини та наслідки з неї найтіснішим чином пов’язані з функціонуванням ринку праці.
Дискримінація – складне явище, в якому об’єднуються і дискримінаційні відмінності в заробітній платі, і інші нерівні можливості на ринку праці. Розглянемо такі явища як пряма та непряма дискримінація.

Пряма дискримінація має місце, якщо законодавство чи застосування правил, практики чи політика підприємства відкрито, безпосередньо виключає чи віддає перевагу окремим особам лише за тією причиною, що вони належать до певної групи (за віком, статтю, расою та ін.). Як приклад такої дискримінації можна назвати публікацію оголошень про вакансії, в яких вказуються вимоги до віку чи статті; встановлення як умови прийому на роботу для жінок вимоги відпрацювати протягом декількох років до вагітності.

Непряма дискримінація пов’язана з правилами, які насправді мають негативні наслідки для невідповідно великої кількості представників певної групи, незалежно від того, відповідають вони вимогам даної роботи чи ні.

Приклади: організація навчальних курсів у неробочі дні, наприклад у вихідні дні, може привести до того, що зацікавлені в таких курсах особи, які не мають в силу сімейних обов’язків можливості їх відвідувати, будуть позбавлені такого права на професійну підготовку, підвищення кваліфікації, що негативно вплине на їх кар’єру; встановлення більш низької заробітної плати надомникам, ніж працівникам, які зайняті в офісах, може негативно виявитися для жінок, представників національних меншин, інвалідів, тому що, як правило, на дому зайняті жінки, інваліди, мігранти; вимоги знання певної мови, коли в цьому немає необхідності.

31/10/2025

Які юридичні наслідки мають документи, видані окупаційною владою
Згідно з частинами 2, 3 ст. 9 Закону України від 15.04.2014 №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон), будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території і їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Відтак, будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, є недійсним і не створює правових наслідків. Відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території покладається на рф як на державу-окупанта, у відповідності до норм міжнародного права.

Відповідно до частини третьої ст. 5 Закону, за фізичними особами незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального правового статусу та за юридичними особами зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо таке майно набуте відповідно до законів України.

Тимчасова окупація російською федерацією територій України є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.

За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими субʼєктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території (ч. 1 ст. 1 Закону).

27/10/2025

БЕЗБАР’ЄРНИЙ СЛОВНИК: МАЛОМОБІЛЬНІ ГРУПИ НАСЕЛЕННЯ

Чи не кожен чув поняття "маломобільні групи населення", однак не всі розуміють його зміст.

Українське законодавство визначає його так: люди, що відчувають труднощі при самостійному пересуванні, одержанні необхідної інформації або при орієнтуванні в просторі. Сюди можна віднести:

- людей з якимись тимчасовими фізичними порушеннями;
- людей старшого віку;
- вагітних жінок;
- дітей до 7 років з батьками або особами, що їх супроводжують;
- людей зі значно більшою або меншою за середню масою тіла, значно вищих або нижчих за середній зріст тощо.

Так, до вказаної категорії можна потрапити тимчасово, або на постійній основі, проте незмінним має залишатися повага, коректне ставлення та безперервна робота суспільства задля усунення будь-яких бар’єрів щодо кожної людини.

01/10/2025

Виїзний прийом громадян з питань примусового виконання рішень в с-ще Врадіївка, Первомайського району, Миколаївської області перенесено на 16 жовтня 2025 року, з 13:00 до 14:00 год., в с-ще Врадіївка, Первомайського району, Миколаївської області начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Голотребчуком Юрієм Анатолійовичем, буде проведено виїзний прийом громадян за адресою: Первомайський район, Миколаївська область, с-ще Врадіївка, вул. Героїв Врадіївщини, 137 А, (в приміщенні Другого відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)).