12/09/2022
📌 Короткий огляд ДБН В.1.2-7:2021 Пожежна безпека. Основні вимоги до будівель і споруд (чинний з 01.09.2022).
❗️ 01 вересня 2022 року набрав чинності новий ДБН В.1.2-7:2021 Пожежна безпека. Основні вимоги до будівель і споруд. Дані норми затверджені наказами Мінрегіону від 30.12.2021 №366, від 31.01.2022 №22, від 08.04.2022 №62, від 16.05.2022 №72.
Нові норми поширюються на будівлі та споруди у цілому та їх частини (конструктивні та інженерні системи) під час проектування та будівництва, а також встановлюють положення щодо дотримання функціональних параметрів об’єкта під час його експлуатації.
ДБН В.1.2-7:2021 вводиться нове поняття (раніше вживалося узагальнено) - «інжиніринг пожежної безпеки», під яким розуміється застосування інженерних методів до розробки або оцінки проектів будівель і споруд шляхом аналізу конкретних сценаріїв пожежі або кількісної оцінки ризику для групи сценаріїв пожежі.
Інжиніринг може застосовуватися для забезпечення основної вимоги щодо пожежної безпеки, його основні принципи викладені у додатку А до ДБН (які параметри та чинники враховуються при оцінюванні тих чи інших критеріїв для оцінки забезпечення пожежної безпеки).
🔴 Відповідно до ДБН В.1.2-7:2021 основна вимога щодо забезпечення пожежної безпеки стосується зведення до мінімуму можливості виникнення пожежі під час будівництва, експлуатації та ліквідації будівель і споруд та передбачає, що об’єкти повинні бути запроектовані і побудовані так, щоб у разі виникнення пожежі:
🔸 упродовж визначеного проміжку часу зберігалася несуча здатність конструкцій;
🔸 було обмежено виникнення та поширення вогню і диму всередині будівлі або споруди;
🔸 було обмежено поширення вогню на сусідні будівлі і споруди;
🔸 була забезпечена можливість евакуації людей або їх порятунок в інший спосіб;
🔸 враховувалася безпека пожежно-рятувальних підрозділів.
Дотримання основної вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки упродовж усього життєвого циклу здійснюється під час проектування завдяки виконанню комплексу заходів, які спрямовані на оцінку негативних чинників: теплових, механічних, хімічних, біологічних та електромагнітних впливів.
Так, наприклад, рівень теплового впливу залежно від часу визначається стадією розвитку пожежі, яку можна змоделювати розрахунковим методом або випробуванням.
🔴 При цьому для теплових впливів слід розрізняти такі рівні:
🔸 невелике джерело запалювання (наприклад, сірник),
🔸 поодинокий предмет, що горить (палаючий елемент меблів, матеріали тощо),
🔸 повністю розвинена пожежа.
🔴 Для оцінки вогнестійкості конструкцій ДБН В.1.2-7:2021 каже нам про застосування таких підходів, як розгляд сценаріїв реальної та умовної пожежі, розрахунок вогнестійкості.
За умови сценарію реальної пожежі слід враховувати:
🔸 розвиток пожежі (властивості й розміщення будівлі),
🔸 пожежне навантаження,
🔸 рівень та можливість надходження вогню (кисню) до місця виникнення пожежі,
🔸 існування перешкод для розповсюдження вогню (протипожежні відсіки) та диму (димозахисні перешкоди),
🔸 цілісність протипожежних відсіків,
🔸 термічні властивості огороджувальної конструкції,
🔸 загальна стійкість конструктивної схеми,
🔸 наявність систем протипожежного захисту, їх ефективність та параметри,
🔸 вплив систем протипожежного захисту (спрацювання),
🔸 дії пожежно-рятувального підрозділу.
За сценарієм умовної пожежі необхідно, щоб забезпечувалося обмеження поширення вогню та несуча здатність конструкцій упродовж визначеного проміжку часу (шляхом підтвердження вогнестійкості несучих та/або огороджувальних конструкцій).
Для розрахунку вогнестійкості конструкцій необхідно брати до уваги їх несучу здатність, цілісність та теплоізолювальну здатність.
Характеристикою вогнестійкості конструкції є межа вогнестійкості, тобто час від початку вогневого випробування за стандартним та/або додатковими, альтернативними температурними режимами до настання для даної конструкції одного з граничних станів з вогнестійкості.
Перевірку дотримання основної вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки будівель і споруд виконують з урахуванням граничних станів будівельних конструкцій з вогнестійкості із використанням відповідних розрахункових методів та, у разі необхідності, випробувань.
Розрахункові методі повинні передбачати просторову роботу конструкції. Випробування ж слід застосовувати у разі, якщо розрахункові методи не забезпечують достатньої достовірності.
Крім вже згаданого Додатка А, який містить загальні принципи інжинірингу пожежної безпеки, ДБН В.1.2-7:2021 має Додаток Б «Заходи щодо забезпечення виконання основної вимоги» та Додаток В «Характеристики пристроїв та компонентів інженерних систем пожежної безпеки». Усі три додатки є довідковими.
