ІІ. Історія архівної установи, обсяг, склад і зміст фондів.
1. Центральний державний історичний архів України, м. Львів був створений у листопаді 1939 р. під назвою Центральний архів давніх актів у Львові на базі архівів, що існували до Другої світової війни – Архіву давніх актів м. Львова, Земського архіву, а також низки відомчих, корпоративних і приватних збірок. Зберігав матеріали міського само
врядування Львова, починаючи з XIV ст., актові книги ґродських і земських судів XV–XVІІІ ст., тощо. Підпорядковувався архівному відділові НКВС УРСР у Львівській області. 24 червня 1941 р. архів був реорганізований у філіал Центрального державного історичного архіву УРСР. Під час німецької окупації архів продовжував свою роботу як Архів міста Львова і підпорядковувався Архівному управлінню генерал-губернаторства у Кракові. Впродовж 1943–1944 рр. найцінніші документи архіву були вивезені до Німеччини. У 1944–1945 рр. архів існував як відділ давніх актів Львівського облдержархіву. У період 1946–1947 рр. основна частина документів повернулася до Львова. З 1946 р. архів знову почав діяти як філіал Центрального державного історичного архіву УРСР. Впродовж 1947–1950 рр. проводилося розмежування документів між філіалом ЦДІА УРСР та Львівським облдежархівом. У склад ЦДІА відійшли, крім документів ХIII–XVIII ст., фонди австрійських і польських установ Галичини, діяльність яких виходила за межі Львівського воєводства. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 р. № 415 та наказу Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 31 липня 1992 р. № 35 назву архіву змінено на Центральний державний історичний архів України, м. Львів.
2. 765 фондів, 329 УД, всього 1 119519 од. зб.
3. Найдавніші документи архіву представлені унікальними берестяними грамотами, які датуються приблизно 1110–1137 рр. Також до унікальних належить колекція грамот на пергаменті (1233–1923 рр.). Серед пергаментних документів – міждержавні угоди, папські булли, привілеї королів, князів, господарів, воєвод, старост та ін., які були надані містам, селам, церквам, костелам, монастирям, синагогам, цехам тощо. Документи стосуються історії Австрії, Волощини, Італії, Молдавії, Німеччини, Польщі, Трансильванії, Угорщини та ін. держав. Найдавніший комплекс документів періоду Великого Литовського князівства й Речі Посполитої складають документи органів місцевого самоврядування – магістратів і громадських урядів (магістрати Белза, Бродів, Глинян, Дрогобича, Мостиськ, Рогатина, Самбора, Сянока, Тернополя та ін. міст і містечок). Найбільший за обсягом та найдавніший з цих фондів – магістрат м. Львова, тут зберігаються книги магістрату, лонгерії, вірменського суду, книги прийняття до міської громади, виборів до міських урядів, документи цехів, шпиталів, братств тощо (1382–1787 рр.). Колекція листів містить автографи гетьманів України Богдана й Юрія Хмельницьких, І. Виговського, П. Тетері, імператора Священної Римської імперії, турецького султана, польських, шведських королів, молдавських господарів, міст і приватних осіб. Серед громадських урядів галицьких сіл найдавніші книги (з 1419 р.) відклалися у фонді с. Черешнева Сяноцької землі. Для вивчення української мови та звичаєвого права виняткове значення має комплекс документів 1549–1860 рр. із с. Одрехови на Лемківщині. Гордістю архіву є великий (понад 6,5 тис.) комплекс актових книг ґродських, земських, підкоморських і старостинських судів Східної Галичини XV–XVIII ст.
Довідковий апарат.
Описи: 1395, каталоги: предметно-систематичний, іменний, географічний.
Загальний обсяг каталогів і картотек — 402653, з них 371407 — тематичних.
