24/02/2026
"Інституції культури повинні працювати під час війни. По-перше, їхня робота потрібна, бо вони зберігають матеріальний вимір культури, наприклад музейні артефакти, а також нематеріальний компонент, як-от практики й неформалізований чи неописаний досвід. По-друге, ці інституції створюють або заповнюють платформи для просування українського голосу на міжнародній сцені (тут ідеться про фестивалі, виставки й різноманітні публічні виступи). І по-третє, інституції культури є місцем зібрання людей із подібним досвідом, де цей досвід можна проговорити й певним чином «стравити». Усі ці аргументи стосувалися передусім опору агресії — як не піддатися анігіляції".
«Сміливість мати власну думку — ознака моменту в Україні» — каже культурологиня, директорка Мистецького арсеналу Олеся Островська-Люта. У цьому есеї вона розмірк...