03/02/2026
Зображення парку Знесіння. Передісторія.
Щоб зрозуміти, як у давнину виглядав парк «Знесіння», необхідно переглянути багато старих зображень. У середньовічній Європі не існувало карт у сучасному форматі. Однією з найвідоміших і найдавніших картин, де видніється парк, є робота доби пізнього Відродження Авреліо Пассаротті — військового інженера, який спеціалізувався на проектуванні міських фортифікацій. На початку XVII століття він здійснював ревізію міських укріплень Львова за дорученням короля Сигізмунда III.
Не відомо, чи стала б картина такою впізнаваною, якби не була використана для створення Civitates Orbis Terrarum - першого атласу міст в історії світової картографії. За сприяння львівського міщанина — міського радника, аптекаря, літератора та бургомістра Йогана Альпнека (Алембека) — панорама Львова Пассаротті була передана граверу Абрагамові Гогенберґу. У його вмілих руках вона слугувала ескізом для майбутньої гравюри міста, щоб стати частиною останнього шостого тому видання. Сам бургомістр створив для зображення в Атласі перший в історії міста опис Львова “Topografia Civitatis Leopolitanae”.
У багатотомному виданні, підготовка якого загалом тривала довгих 45 років, усі мапи, а це понад 550 зображень, були виготовлені способом глибокого друку з оригінальних мідних пластин, з наступним розфарбовуванням відбитків (гравюр) вручну аквареллю. Тож можна тільки уявити, якою була вартість Civitates Orbis Terrarum і яка праця криється за зображенням, на якому ми зараз бачимо обриси Львова початку ХVII століття (парк «Знесіння» приблизно обведений червоним контуром).
То що ж ми бачимо на панорамі 1617 (1618) року видання? У верхній частині гравюри зображені герби: старий герб Львова, королівства Польщі, воєводства Руського та папи римського Сікста V. Посередині видніється назва міста LEOPOLIS та текст латиною, який прославляє Львів як головне місто «Південної Русі» та відомий центр східної торгівлі (LEOPOLIS Rußia Auſtralis Urbs primaria emporium mercium Orientalium celeberrimum). Ну і те, що є найважливішим для нас – підписи до пагорбів.
Mons Calvus, або ж Лиса Гора. А що на ній? Найімовірніше, каплиця. У цей період на пагорбах навколо Львова часто встановлювали релігійні знаки — хрести або невеликі каплички, щоб освятити місце, яке в народних легендах вважалося прихистком відьом та нечистої сили. Є й похмуріша версія. Оскільки Лиса гора була незабудованою та добре видимою з міста, її іноді використовували для публічних страт, а отже на ній десь була шибениця. Хто знає, чи не на вершині. А якщо врахувати, хто малював картину, то виринає ще одна думка, чи це бува не спостережний пункт?
Arx Superior, або Високий замок. Величний неприступний пагорб, зображений ще з княжим замком, що через століття залишається символом-привидом Львова. Але чому гора так разюче і неправдиво виділяється за висотою? У картографії того часу важливість об'єкта могла бути підкресленою його розміром. Arx Superior (Високий) замок) мав виділятися у просторі як символ королівської влади та неприступності міста, у військовому сенсі – панівна висота. Гори візуально «охоплювали» місто, показуючи, що воно захищене не лише стінами, а й неприступним рельєфом. А ще на початку XVII століття у мистецтві панував маньєризм, який допускав викривлення пропорцій заради виразності. Гостроверхі, майже альпійські піки навколо Львова виглядали значно ефектніше і драматичніше, ніж реальні обриси пологих пагорбів північно-західного Поділля.
Mons Stephani (vulgo Leonis dictus) — Гора Стефана (в народі звана, також, Горою Лева). Ця плутанина з назвами гір має своє підґрунтя. У XVI столітті між львівським магістратом та королівським старостою виникла суперечка. Міська влада намагалася довести, що гора Стефана є частиною міських земель і малювали її трохи далі, «відірвано» від замкового масиву, називаючи горою Лева (територія, яку місто вважало своєю власною «княжою» спадщиною). Це давало змогу безкоштовно видобувати там камінь та не платити податки з виноградників. Королівський староста у 1570 році відправив комісію і ревізори вирішили, що пагорб все ж має належати замку (королівщині), а податки йти в королівську скарбницю.
Чи бачимо ми на гравюрі схили пагорбів залісеними? Лише місцями. На них здебільшого проглядаються сільськогосподарські угіддя. Також кидаються у вічі не знищені видобутком піску та каменю вершини.
А ще, очевидно, що південні схили теперішнього парку Знесіння., були зайняті виноградниками, що видно з цієї гравюри.
Окремою плямою видніється фрагмент лісу. І тут ще раз можна згадати бургомістра Йогана Альпнека (Алембека), родина якого мала маєток на північно-східній околиці Львова (в районі сучасної вул. Чернеча Гора) – Алембеків Лісок. Згодом він перейшов у власність родини Льоншанів де Бер’є (Longchamps de Bérier), від яких отримав назву – Льоншанівка. Територія була відома своїм мальовничим розташуванням, фрагментом старовікового лісу, доглянутим виглядом і слугувала місцем відпочинку знаті. Під час свого другого візиту до Львова 1780 р. Льоншанівку і родину Льоншанів відвідав австрійський імператор Йосиф ІІ. Так з’явилася третя назва місцевості – Кайзервальд (нім. Kaiserwald – „імператорський ліс”), що й досі використовується місцевими для пагорбів Знесінської гряди, що належать до РЛП «Знесіння»
Якщо Ви хочете дізнатися про те, які будівлі зображені на панорамі Львова, радимо відвідати сайт https://photo-lviv.in.ua/yaki-budivli-lvova-zobrazheno-na-vidomij-panorami-hohenberha/
