КЗ "Липовецька публічна бібліотека"

КЗ "Липовецька публічна бібліотека" КЗ,,Липовецька публічна бібліотека‘‘

Задля науки, нації, державиСеред видатних постатей української історичної науки особливе місце належить Івану Крип’якеви...
24/06/2026

Задля науки, нації, держави
Серед видатних постатей української історичної науки особливе місце належить Івану Крип’якевичу — вченому, який усе своє життя присвятив дослідженню минулого України, утвердженню національної історичної пам’яті та вихованню нових поколінь українців. Його наукова діяльність стала вагомим внеском у розвиток української історіографії, а його праці й сьогодні залишаються цінним джерелом знань про минуле нашого народу.
Упродовж багатьох років учений досліджував різні періоди української історії. Особливу увагу він приділяв історії козацтва, Запорозької Січі, Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького, історії Галицько-Волинської держави та українських земель у різні історичні епохи.
Значне місце у творчому доробку вченого посідають праці про українське козацтво. Він розглядав козаків як важливу силу в боротьбі за державність і свободу України. Його книги «Богдан Хмельницький», «Історія українського війська», «Велика історія України» та багато інших стали справжніми перлинами української історичної літератури.
Іван Крип’якевич був не лише науковцем, а й справжнім патріотом України. Він розумів, що без знання власної історії неможливо будувати майбутнє держави. Саме тому його наукова спадщина стала важливим чинником збереження національної пам’яті та історичної правди.
Минають роки, змінюються покоління, але постать Івана Крип’якевича залишається символом відданого служіння науці, нації та державі. Його життя є прикладом наполегливої праці, любові до України та високої відповідальності перед майбутніми поколіннями.
Тож, вшановуючи 140-річчя від дня народження Івана Крип’якевича, ми віддаємо шану людині, яка своїм талантом, знаннями та невтомною працею зробила неоціненний внесок у розвиток української історичної науки та зміцнення національної свідомості українського народу.
До ювілею Івана Крип’якевича на черговому засіданні жіночого клубу «Горлиця» була проведена історична бесіда «Задля науки, нації, держави».

Таємниці Івана КупалаЛітнє сонце підіймається у свій зеніт, а повітря наповнюється пахощами польових трав та передчуттям...
24/06/2026

Таємниці Івана Купала

Літнє сонце підіймається у свій зеніт, а повітря наповнюється пахощами польових трав та передчуттям справжнього дива, яке здавна приходило на українську землю разом із купальськими вогнями.
Івана Купала - свято, що сягає корінням у глибоку сиву давнину, колись було пов'язане з літнім сонцестоянням, коли день є найдовшим, а сили природи досягають свого найбільшого розквіту й магічної сили. Наші предки вірили, що в цю таємничу ніч вода, вогонь і земля єднаються, очищаючи душі та даруючи зцілення, а лісові хащі ховають дивовижний цвіт папороті, який відкриває тому, хто його знайде, усі скарби світу та розуміння мови звірів і птахів.
У відділі обслуговування дітей та організаторів дитячого читання відбулася етно-вікторина «Таємниці Івана Купала». Разом із юними читачами ми вирушили на пошуки магічного цвіту папороті, розгадуючи секрети цього дивовижного літнього свята. Діти відчули себе справжніми хранителями народних традицій, адже на них чекало чимало цікавих та захопливих випробувань: вони з азартом збирали купальські пазли, відповідали на питання яскравої відеовікторини та виконували багато різноманітних таємничих завдань, що вимагали кмітливості й знання рідних обрядів.
Ще одна зустріч у нашій бібліотеці подарувала усім присутнім не лише нові знання про багатство нашої культури, а й крапельку літньої магії, яка ще довго зігріватиме серця. Дякуємо кожному учаснику за щирі емоції, зацікавлені очі та за те, що разом ми бережемо й шануємо неоціненні скарби української спадщини, які єднають покоління.

Сьогодні минає два роки з того трагічного дня, коли у бою за Україну загинув наш земляк, мужній воїн, стрілець-снайпер, ...
23/06/2026

Сьогодні минає два роки з того трагічного дня, коли у бою за Україну загинув наш земляк, мужній воїн, стрілець-снайпер, справжній патріот — Микола Олексійович Гаврилюк.
Народився Микола 12 квітня 1973 року в селі Війтівці у багатодітній селянській родині. Наймолодший серед дітей, він зростав працьовитим, щирим і доброзичливим. Усе своє життя був нерозривно пов’язаний із рідною землею: працював трактористом, сумлінно виконував свою справу, будував дім, створив сім’ю, виховував сина. Односельці знали його як надійного товариша, добру та порядну людину, готову прийти на допомогу.
Коли на українську землю прийшла війна, Микола став на захист Батьківщини. У квітні 2024 року його мобілізували до лав Збройних Сил України. Після проходження навчання він вирушив на передову. Служив стрільцем-снайпером штурмового підрозділу поблизу Бахмута, де щодня точилися запеклі бої за свободу та незалежність України.
23 червня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Сокіл Донецької області Микола вступив у бій, який став для нього останнім. Тривалий час воїн вважався зниклим безвісти. Дев’ять місяців рідні жили надією, чекали звістки, молилися та вірили у диво. Та згодом надійшло страшне підтвердження — Герой загинув.
За мужність, відвагу та самовіддане служіння Україні Миколу Гаврилюка нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). У рідному селі встановлено меморіальну дошку на його честь — як символ вдячності та пам’яті про людину, яка стала щитом для свого народу.
Згадаймо Миколу Олексійовича у молитві, у доброму слові, у світлих спогадах.
Він віддав найдорожче — своє життя — за Україну, за мирне майбутнє своїх дітей і всіх нас. Вічна пам’ять і слава Герою!

🕯️ 22 червня — День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні.Саме цього дня у 1941 році німецькі війська втор...
22/06/2026

🕯️ 22 червня — День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні.

Саме цього дня у 1941 році німецькі війська вторглися на українські землі, принісши із собою роки окупації, руйнувань та масового терору. Для України Друга світова війна стала національною трагедією, адже наша країна опинилася в самому центрі протистояння і зазнала колосальних втрат — війна забрала життя від 8 до 10 мільйонів українців.
З метою збереження історичної пам’яті та виховання поваги до минулого у відділі обслуговування дорослих користувачів для читачів юнацького організовано бібліографічний огляд літератури «Із книжок про війну». Сьогодні ці історичні сторінки відгукуються в серці кожного з нас із новою, особливою силою, адже український народ знову зі зброєю в руках захищає свій дім, свободу та право на життя.
Ми не маємо права забути тих, хто загинув, і весь час пам`ятати про те, як важливо знати правду про минуле, щоб впевнено боронити своє майбутнє.

22 червня минає рік з дня загибелі Захисника України Анатолія Вікторовича Криворученка — мужнього воїна, люблячого чолов...
22/06/2026

22 червня минає рік з дня загибелі Захисника України Анатолія Вікторовича Криворученка — мужнього воїна, люблячого чоловіка, турботливого батька, вірного сина своєї землі.
Анатолій народився 30 січня 1992 року у селі Зозів у багатодітній родині. Тут минули його дитячі роки, тут він навчався у школі, а згодом здобув професію електрика у професійному училищі. Працьовитий, щирий і відповідальний, він змалку звик покладатися на власні сили, не боявся жодної роботи, дбав про добробут родини та створював власне господарство. Разом із дружиною Людмилою виховував двох синів.
Коли на українську землю прийшла велика війна, Анатолій не залишився осторонь. У січні 2023 року він став до лав Збройних Сил України. Проходив службу на посаді зовнішнього пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів у складі підрозділу ударних безпілотних авіаційних комплексів. Відповідальний, мужній і відданий військовій справі, він сумлінно виконував бойові завдання, наближаючи перемогу України.
22 червня 2025 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоандріївка Пологівського району Запорізької області, солдат Анатолій Криворученко загинув. Він до останнього залишався вірним військовій присязі, своєму народові та Україні, віддавши найдорожче — власне життя за свободу, незалежність і майбутнє рідної держави.
Схилімо голови у скорботі та вдячності. Пам'ять про Анатолія житиме у серцях рідних, друзів, побратимів і всіх, хто знав його як добру, чесну та сильну людину. Його подвиг назавжди залишиться прикладом мужності, самопожертви та безмежної любові до Батьківщини.
Світла пам'ять Герою! Вічна слава Захиснику!

Сьогодні, 21 червня, Андрію Петровичу Гончаруку мало б виповнитися 50 років... Ювілей, який мав би зібрати за родинним с...
21/06/2026

Сьогодні, 21 червня, Андрію Петровичу Гончаруку мало б виповнитися 50 років... Ювілей, який мав би зібрати за родинним столом найрідніших, наповнити дім теплими словами, усмішками та щирими побажаннями. Та війна назавжди змінила ці плани, забравши життя мужнього воїна, який став на захист рідної землі.
Андрій Петрович народився 21 червня 1976 року. Він був доброю, щирою, відповідальною людиною, яку поважали за чесність, працьовитість і відкрите серце. Коли Україна потребувала своїх захисників, у серпні 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив стрільцем-зенітником у складі 21-ї окремої механізованої бригади, мужньо виконуючи свій військовий обов’язок на Авдіївському напрямку.
17 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Колодязі на Донеччині Андрій Гончарук потрапив під ворожий артилерійський обстріл та отримав важкі поранення. Майже місяць лікарі боролися за його життя, але 17 березня 2024 року серце Захисника зупинилося.
Сьогодні ми згадуємо Андрія Петровича не лише як воїна, а й як людину, яка любила життя, свою родину, рідне село та Україну. Він віддав найдорожче заради того, щоб майбутні покоління жили під мирним небом у вільній державі. Його ім’я назавжди залишиться в історії рідного краю, у пам’яті земляків, побратимів, друзів і всіх, хто мав честь його знати. Схилімо голови у вдячності та пошані. Вічна пам’ять і слава Герою!

Щиро вітаємо з ювілейним Днем народження!!!
20/06/2026

Щиро вітаємо з ювілейним Днем народження!!!

Вітаємо з Днем народження! 🌸
18/06/2026

Вітаємо з Днем народження! 🌸

Вшануймо пам’ять Героя... Сьогодні минає чотири роки від того дня, коли 18 червня 2022 загинув мужній Захисник України —...
18/06/2026

Вшануймо пам’ять Героя... Сьогодні минає чотири роки від того дня, коли 18 червня 2022 загинув мужній Захисник України — Дмитро Петрович Громлюк.
Дмитро народився у селі Очитків у простій працьовитій родині. З дитинства вирізнявся спокоєм, відповідальністю, розсудливістю та щирістю. Після закінчення школи здобув фах у Вінницькому професійно-технічному училищі №7, пройшов строкову військову службу та свідомо обрав шлях захисника Батьківщини, уклавши контракт із Збройними Силами України.
Упродовж 2018–2021 років Дмитро проходив службу у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка, виконував обов’язки сапера. Військова справа стала важливою частиною його життя, а побратими — другою родиною. Навіть після демобілізації він підтримував зв’язок із товаришами по службі та командуванням.
Коли росія розпочала повномасштабне вторгнення, Дмитро без вагань повернувся до війська. Він не чекав виклику чи наказу, а сам зв’язався зі своєю частиною та став до строю, щоб захищати рідну землю та майбутнє України. Побратими пам’ятають його як мужнього, досвідченого та відданого своїй справі воїна.
18 червня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу населених пунктів Времівка та Нескучне на Донеччині старший солдат Дмитро Громлюк загинув унаслідок мінометного обстрілу. Йому назавжди залишиться 30 років.
За особисту мужність, самовідданість і вірність військовій присязі Захисника посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня та нагрудним знаком «За зразкову службу». У рідному селі встановлено меморіальну дошку, яка нагадує про його подвиг та жертовність.
Схилімо голови у скорботі та вдячності. Пам’ятаймо Дмитра як людину великої честі, доброго серця і незламної сили духу. Його подвиг назавжди залишиться в історії громади та в серцях усіх, хто знав і шанував Героя. Вічна пам’ять Захиснику України. Вічна слава Герою!

Сьогодні, 16 червня, Андрію Михайловичу Павлову мало б виповнитися 34 роки. Та, на жаль, його життя обірвала війна. У це...
16/06/2026

Сьогодні, 16 червня, Андрію Михайловичу Павлову мало б виповнитися 34 роки. Та, на жаль, його життя обірвала війна. У цей день зі світлим сумом згадаймо мужнього воїна, який віддав найдорожче за свободу і незалежність України.
Андрій народився 16 червня 1992 року в селищі Троїцьке Сватівського району Луганської області. Працював трактористом, будував плани на майбутнє, створив сім’ю. Він жив звичайним мирним життям, але коли Батьківщина потребувала захисту, без вагань став до її оборони.
У травні 2020 року Андрій був призваний на військову службу та уклав контракт зі Збройними Силами України. Служив у складі 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка, був оператором взводу протитанкових ракетних комплексів. Вірний військовій присязі, він гідно виконував свій обов’язок, проявляючи мужність, стійкість і самовідданість.
Війна неодноразово випробовувала його на міцність. Після важкого поранення Андрій пройшов лікування та реабілітацію, але повернувся до побратимів і продовжив боронити рідну землю. За особисту мужність і відвагу був нагороджений почесною відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий Хрест» та медаллю «За оборону України».
26 травня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Малі Проходи Харківської області Андрій Павлов загинув внаслідок мінометного обстрілу. Він до останнього залишався вірним своєму обов’язку та Україні.
Згадаймо Андрія як мужнього Захисника, надійного побратима, люблячого чоловіка, людину великої сили духу та честі. Його життєвий шлях став прикладом відданості своїй державі та незламності перед випробуваннями. Свій вічний спочинок Захисник знайшов у селі Росоша, поруч із рідними.
Його день народження назавжди залишиться днем світлої пам’яті, вдячності та шани. Адже Герої не вмирають — вони живуть у наших серцях, у нашій пам’яті, у вільній Україні, за яку боролися.
Світла пам’ять Захиснику!

Address

Lipovets
22500

Opening Hours

Monday 08:00 - 18:00
Tuesday 08:00 - 18:00
Wednesday 08:00 - 18:00
Thursday 08:00 - 18:00
Friday 08:00 - 18:00
Saturday 08:00 - 17:00

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when КЗ "Липовецька публічна бібліотека" posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share

Category