Державний музей авіації ім О.К. Антонова

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Державний музей авіації ім О.К. Антонова

Державний музей авіації ім О.К. Антонова Офіційна сторінка Державного музею авіації України ім. О.К. Антонова

Головна зберігачка фондів нашого музею Viktoria  Pisaryuk взяла участь у тренінгу «Моделювання даних та онтології у сфер...
01/05/2026

Головна зберігачка фондів нашого музею Viktoria Pisaryuk взяла участь у тренінгу
«Моделювання даних та онтології у сфері культурної спадщини», який відбувся 27-28 квітня у Львові та був організований НеМо: Ukrainian Heritage Monitoring Lab.

Учасники тренінгу поглиблювали навички фондового обліку, атрибуції предметів та опановували онлайн-системи, які є аналогами (а з часом, сподіваємося, і замінниками) паперової фондової документації.

Раді новому досвіду нашої колеги!

Шановні відвідувачі!З 1 по 3 травня Навчальний ангар КАІ буде зачинений для відвідування.❗️Усі придбані квитки залишають...
30/04/2026

Шановні відвідувачі!

З 1 по 3 травня Навчальний ангар КАІ буде зачинений для відвідування.
❗️Усі придбані квитки залишаються дійсними - ви зможете використати їх у будь-який інший день роботи Музею.

Чекаємо на вас уже у вівторок, 5 травня ✈️🫶🏻

Як завжди, наближуючись до завершення напруженого робочого тижня - показуємо вам постійних резидентів нашого музею!
30/04/2026

Як завжди, наближуючись до завершення напруженого робочого тижня - показуємо вам постійних резидентів нашого музею!

30 квітня — День прикордонника України 🇺🇦Ті, хто першими зустрічають виклики та першими стають на захист державного корд...
30/04/2026

30 квітня — День прикордонника України 🇺🇦

Ті, хто першими зустрічають виклики та першими стають на захист державного кордону. Люди, чия служба — це щоденна відповідальність, витримка і готовність діяти в будь-яких умовах.

Сьогодні українські прикордонники виконують надзвичайно складну місію — захищають не лише лінію на мапі, а безпеку країни, її спокій і майбутнє.

Авіація є невід’ємною частиною цієї служби: повітряна розвідка, патрулювання, евакуація та підтримка з неба значно посилюють можливості охорони кордону.

Дякуємо за службу. Честь і шана кожному, хто стоїть на варті кордонів України ⚔️

29 квітня 1919 р. увійшло у історію української авіації як один з перших повітряних боїв над Львовом. В ході запеклої су...
29/04/2026

29 квітня 1919 р. увійшло у історію української авіації як один з перших повітряних боїв над Львовом. В ході запеклої сутички під час польсько-української війни авіація Галицької армії (УГА) зазнала перших втрат у повітряних боях.

Командир 7-ї авіаційної ескадри Війська Польського (пізніше відомої як ескадрилья Костюшка) Стефан Сте­­ць на своєму «Фоккері» атакував три літаки УГА – два «Бранденбурги» і «Ньюпор».

Стефан Стець навчався у Львівській політехніці. Під час Першої світової війни служив в австро-угорській авіації, де здобув статус аса. Саме Стець першим наніс на свій літак біло-червону «шахівницю» як особистий розпізнавальний знак. У грудні 1918 р. цей символ було офіційно затверджено як єдиний знак військової авіації Польщі.

29 квітня 1919 р. пілот українського винищувача "Ньюпорт 17" зв’язав поляка боєм, давши змогу «Бран­­ден­бургам» повернутись на аеродром неушкодженими, однак сам був Стецем підбитий. Попри пошкодження український пілот дістався до Красного, де знаходився аеродром летунського відділу УГА та здійснив посадку.

Вірогідно, пілотом "Ньюпорта 17" був Франц Рудорфер. Про цього літуна відомо, що він вступив на військову службу добровільно, ще на початку Першої світової війни. Спочатку служив лейтенантом у 59-му піхотному полку. У травні 1917 р. перейшов до авіації. Навчався у військовій академії у Вінер-Нойштадті. За час військових дій у складі авіації Австро-Угорщини одержав 11 підтверджених перемог (ще 2 так і не були підтверджені). З 10 грудня 1918 р. добровільно вступив до Української Галицької армії.

28 квітня 1988 р. в історію авіації увійшло під назвою "Гавайське диво". Борт Boeing 737 виконував звичайний рейс з Хіло...
28/04/2026

28 квітня 1988 р. в історію авіації увійшло під назвою "Гавайське диво".

Борт Boeing 737 виконував звичайний рейс з Хіло в Гонолулу (Гаваї). У той день це вже був дев’ятий переліт. На борту – 89 пасажирів та 6 членів екіпажу.

На двадцятій хвилині польоту пасажири відчули тріск, спалах, салон заполонив неймовірної сили вітер, який висмоктував усе з літака. Пасажири рейсу пригадують, що речі зі свистом вилітали назовні. У літаку відірвався шмат фюзеляжу (близько 35 квадратних метрів). І все це на висоті 7000 метрів.

Причина аварії: втома металу та корозія конструкції через часті перепади тиску та вплив морського клімату.

Понівечений літак ледве тримався на вузьких балках підлоги, які вигнулися дугою. Екіпаж відчайдушно намагався врятувати людей та почав екстрене зниження, щоб посадити літак на запасному аеропорті – Кахулуї. Складність задачі полягала у тому, що посадкова смуга лежала поміж двох вулканів. Коли пілоти спробували випустити шасі, індикатор носової стійки не загорівся. Командир пішов на друге коло, і тут у літака відмовив двигун.

Врешті, літак вдалося посадити через 12 хвилин після того, як стало відомо про аварійну ситуацію. Усі пасажири були врятовані (хоч 7 осіб отримали поранення). На жаль, старша стюардеса Кларабель Ленсінг, яка перебувала в зоні руйнування, випала з літака.

Цей інцидент вважається одним із найнеймовірніших порятунків у історії цивільної авіації, продемонструвавши неймовірну майстерність пілотів - Меделіна «Мімі» Томпкінса та командира екіпажу – Роберта Шорнстаймера.

Наші юні відвідувачі споглядають фотовиставку Юлії Ратушної, присвячену Чорнобильській трагедії.
28/04/2026

Наші юні відвідувачі споглядають фотовиставку Юлії Ратушної, присвячену Чорнобильській трагедії.

27/04/2026

Що можна знайти під час оцифрування музейних фондів? 🤔🔎

Цього разу на сканер потрапив альбом із колекційними наліпками-вкладишами серії Aircraft of the Royal Air Force, випущений британською компанією John Player & Sons.

Такі картки були популярними з кінця ХІХ до середини ХХ століття. Їх вкладали в пачки цигарок — спочатку для зміцнення упаковки, а згодом як маркетинговий інструмент. Люди збирали серії: від тварин і мистецтва до авіації, техніки й історичних подій. Повні колекції зберігали в спеціальних альбомах — як цей.

Сьогодні ці невеликі картки — цінне джерело візуальної культури свого часу та популяризації авіації серед широкої аудиторії.

Завдяки співпраці з НеМо: Ukrainian Heritage Monitoring Lab ми маємо змогу не лише зберігати такі унікальні артефакти, а й оцифровувати їх — щоб вони були доступні дослідникам і відвідувачам незалежно від часу та відстані.

Наш музей долучився до ХXXІ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ МОЛОДИХ ІСТОРИКІВ НАУКИ, ТЕХНІКИ І ОСВІТИ ТА СПЕЦІАЛІСТІВ «...
27/04/2026

Наш музей долучився до ХXXІ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ МОЛОДИХ ІСТОРИКІВ НАУКИ, ТЕХНІКИ І ОСВІТИ ТА СПЕЦІАЛІСТІВ «СТІЙКІСТЬ НАУКОВОЇ СПІЛЬНОТИ УКРАЇНИ», яка відбулася у онлайн-форматі.

Зокрема, директорка музею Валерія Лавренко виступила з доповіддю на пленарному засіданні та провела віртуальну екскурсію для учасників навчальним ангаром Національного університету "Київський авіаційний інститут".

В ході конференції свої напрацювання представили історики науки та техніки з США, Канади, Румунії, академічних, освітніх та музейних установ України. Доповіді охопили широке коло питань історії науки та техніки: від осмислення науки та техніки як феномену національної та світової культури до біографістики вчених та організаторів науки; від питань інтелектуальної власності до вивчення музейних практик.

26 квітня відзначаємо Всесвітній день пілота — день тих, для яких небо стало роботою, покликанням і відповідальністю 🌤️✈...
26/04/2026

26 квітня відзначаємо Всесвітній день пілота — день тих, для яких небо стало роботою, покликанням і відповідальністю 🌤️✈️

Пілоти — це не лише про керування літаком. Це миттєві рішення в складних умовах, витримка, дисципліна та тисячі годин підготовки. Саме завдяки їм мільйони людей щодня безпечно долають відстані, зустрічаються з рідними й відкривають світ.

Історія цього дня почалася у 2013 році з ініціативи Турецької асоціації пілотів, а вже у 2014-му IFALPA офіційно закріпила дату 26 квітня як Всесвітній день пілота.

Від перших підйомів у небо на аеростатах XVIII століття до легендарного польоту братів Орвілл Райт і Вілбур Райт у 1903 році — пілоти завжди були на передовій технічного прогресу.

Сьогодні це професія, що поєднує високі технології та людський фактор. І саме цей фактор залишається ключовим. Дискусії про скорочення екіпажів до одного пілота вкотре підкреслюють: безпека польотів напряму залежить від досвіду та взаємодії фахівців у кабіні.

У колекції Державного музею авіації ім. О.К. Антонова — десятки літаків, історія яких нерозривно пов’язана з роботою льотчиків-випробувачів і пілотів. Саме вони піднімали ці машини в небо вперше та доводили їхню надійність.

Сьогодні ми дякуємо кожному, хто обрав небо своєю професією. І тим, хто лише мріє сісти за штурвал — бажаємо впевнено тримати курс на свої висоти.

Сьогодні у просторі Навчального ангару Національний університет “Київський авіаційний інститут” - КАІ розпочинає роботу ...
26/04/2026

Сьогодні у просторі Навчального ангару Національний університет “Київський авіаційний інститут” - КАІ розпочинає роботу фотовиставка Юлії Ратушної — випускниці Національного університету «Київський авіаційний інститут».

Проєкт присвячений її дослідницьким поїздкам до зони Чорнобильської трагедії та є візуальною рефлексією на події 26 квітня 1986 року — найбільшу техногенну катастрофу в історії людства.

Через фотографію авторка говорить про пам’ять, час і простір, який зберігає сліди трагедії навіть через десятиліття.

Минуло 40 років, але світ усе ще відчуває наслідки Чорнобильської катастрофи. І ми не маємо права забути про ціну, яку було заплачено за подолання її наслідків.

Запрошуємо до перегляду та справжнього осмислення історії.

📍пр. Любомира Гузара, 1 (Корпус №11)

26 квітня 1986 року — чорна сторінка історії України Тієї ночі сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції —...
26/04/2026

26 квітня 1986 року — чорна сторінка історії України

Тієї ночі сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції — одна з наймасштабніших техногенних катастроф в історії людства.

Сьогодні минає 40 років від тієї ночі, яка назавжди змінила хід історії та долі мільйонів людей.

Ми вшановуємо пам’ять усіх, хто загинув унаслідок катастрофи, і висловлюємо глибоку вдячність ліквідаторам, які ціною власного здоров’я і життя зупинили поширення радіаційної небезпеки.

У перші дні після аварії ключову роль відіграла авіація. Вертолітні підрозділи армійської авіації виконували надскладні завдання — дезактивацію, моніторинг та скидання матеріалів на зруйнований реактор. З 27 квітня по 10 травня 1986 року було скинуто близько 5 тисяч тонн піску, глини, свинцю та бору. Найбільше навантаження лягло на екіпажі вертольотів Мі-8, Мі-6 та Мі-26 — машин, що працювали в умовах підвищеної радіаційної небезпеки.

Один із таких вертольотів-героїв — Мі-26 — представлений в експозиції Державного музею авіації імені О. К. Антонова.

Через 40 років світ усе ще відчуває наслідки Чорнобильської трагедії. І ми не маємо права забути тих, хто врятував життя мільйонів.

Пам’ятаємо. Шануємо 🕯️

Address

вУлица Медова, 1
Kyiv
03048

Opening Hours

Wednesday 10:00 - 18:00
Thursday 10:00 - 18:00
Friday 10:00 - 18:00
Saturday 10:00 - 19:00
Sunday 10:00 - 18:00

Telephone

+380444518314

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Державний музей авіації ім О.К. Антонова posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Share