28/04/2026
28 квітня 1988 р. в історію авіації увійшло під назвою "Гавайське диво".
Борт Boeing 737 виконував звичайний рейс з Хіло в Гонолулу (Гаваї). У той день це вже був дев’ятий переліт. На борту – 89 пасажирів та 6 членів екіпажу.
На двадцятій хвилині польоту пасажири відчули тріск, спалах, салон заполонив неймовірної сили вітер, який висмоктував усе з літака. Пасажири рейсу пригадують, що речі зі свистом вилітали назовні. У літаку відірвався шмат фюзеляжу (близько 35 квадратних метрів). І все це на висоті 7000 метрів.
Причина аварії: втома металу та корозія конструкції через часті перепади тиску та вплив морського клімату.
Понівечений літак ледве тримався на вузьких балках підлоги, які вигнулися дугою. Екіпаж відчайдушно намагався врятувати людей та почав екстрене зниження, щоб посадити літак на запасному аеропорті – Кахулуї. Складність задачі полягала у тому, що посадкова смуга лежала поміж двох вулканів. Коли пілоти спробували випустити шасі, індикатор носової стійки не загорівся. Командир пішов на друге коло, і тут у літака відмовив двигун.
Врешті, літак вдалося посадити через 12 хвилин після того, як стало відомо про аварійну ситуацію. Усі пасажири були врятовані (хоч 7 осіб отримали поранення). На жаль, старша стюардеса Кларабель Ленсінг, яка перебувала в зоні руйнування, випала з літака.
Цей інцидент вважається одним із найнеймовірніших порятунків у історії цивільної авіації, продемонструвавши неймовірну майстерність пілотів - Меделіна «Мімі» Томпкінса та командира екіпажу – Роберта Шорнстаймера.
