Музей Голодомору I Holodomor Museum

Музей Голодомору I Holodomor Museum Національний музей Голодомору-геноциду є першим і єдиним державним музеєм, що висвітлює геноцид 1932-1933 років та вшановує пам'ять його жертв
(1)

Слово «Голодомор» – це власна назва геноциду української нації, вчиненого у 1932 – 1933 роках. Голодомор був результатом зумисної політики комуністичного тоталітарного режиму щодо української нації. Радянська тоталітарна система створила для українців такі життєві умови, що призвели до фізичного винищення мільйонів. Було насильно вилучено усе продовольство, села і цілі райони заблоковано, а україн

цям заборонено виїзд за межі охопленої голодом України, супроти незгодних застосовано криваві репресії.

Володимир Сосюра, Микола Куліш, Наталія Ужвій, Лесь Курбас, Андрій Головко, Юрій Смолич – звісно, ви добре знаєте ці прі...
12/06/2026

Володимир Сосюра, Микола Куліш, Наталія Ужвій, Лесь Курбас, Андрій Головко, Юрій Смолич – звісно, ви добре знаєте ці прізвища. Усіх їх об’єднує будинок «Слово», мешканцями якого вони були в різні роки. Та чи багато хто чув про Василя Вражливого, Ніну Генке-Меллер, Олеся Громіва, Петра Лісового, Антіна Дикого, Григорія Піддубного та багатьох інших? Всі вони теж мешкали в легендарному харківському будинку та були частиною українського культурного життя 1920—1930-х років.

Запрошуємо всіх охочих долучитися до гри «Будинок Слово» та більше дізнатися про його відомих і невідомих мешканців! Запевняємо: буде цікаво і пізнавально!

Гру розробив Харківський ЛітМузей. Авторки — Марина Куценко та Ольга Черемська.

⏳Коли: неділя, 21 червня, неділя, о 16:30.

🏛️Де: Музей Голодомору, вул. Івана Мазепи, 15-А.

💰Участь у грі безкоштовна, сплачуєте лише за вхідний квиток до музею (20 –30 грн).

🔗Реєстрація обов’язкова. Лінк на реєстрацію - в коментарях.

Цей голод зробила влада. Ми про це горе говорили пошепки. Я взяла найменшу дочку на руки ранньої весни 1933-го і рушила ...
11/06/2026

Цей голод зробила влада. Ми про це горе говорили пошепки. Я взяла найменшу дочку на руки ранньої весни 1933-го і рушила з Нікопольщини аж на Полтавщину. Всюди, де я йшла з такими ж нещасними, лежали по курних шляхах і в болоті мертві люди: старі, молоді, жінки, діти. Та коли ми зайшли в одне село недалеко від Кривого Рога, то там в одній хаті набачилися такого, що жах проймає і сьогодні. (Плаче). Попросилися переночувати. Нам відчинили двері чоловік і жінка. Ми здивувалися: всюди мертві, а коли бачили живих, то були вони, як з хреста зняті. А ці обоє були рум'янолиці, пикаті й жваві. А коли роздивилися по хаті, глянули під широку лаву, то заніміли. Бо в ночвах лежала людська голова, без тулуба... Ми вибігли з тієї хати-домовини, не знаю, де й сила взялася... А щодо людей з нашого села, то добре пам'ятаю, що з голоду померло подружжя Пилипасів, Гапка та Павло, залишивши купу дітей сиротами. Отаке-то було, бодай не згадувати...

📖Спогади Калапач Палажки Леонтіївни (1896 р.н.), с. Крутеньке (колись – Кірове, Байдакове) Нікопольського району Дніпропетровської області, опубліковані в книзі «33-й: Голод» Лідії Коваленко та Володимира Маняка.

📸На фото Палажка Калапач із онуком.

📅 13 червня 2026 року о 17:00 в Києві відбудеться публічний діалог «Віктор Цимбал – визначний художник, захисник УНР і л...
10/06/2026

📅 13 червня 2026 року о 17:00 в Києві відбудеться публічний діалог «Віктор Цимбал – визначний художник, захисник УНР і людина правди». Спікер – Андрій Іванець, провідний науковий співробітник Музею Голодомору, кандидат історичних наук і автор книжки «“Рік 1933” Віктора Цимбала – живописний першотвір про Голодомор».

👋🏻 Організатори заходу – Національний музей Голодомору-геноциду і науково-популяризаційний проєкт «Дійсна наука».

🗣️ «Віктор Цимбал – важлива фігура в українському мистецтві ХХ століття, визначний графік і непересічний маляр. Зовсім юним він добровольцем пішов захищати УНР і, за спогадами сестри, навіть певний час був ад’ютантом Головного Отамана Симона Петлюри. Захоплення Росією Наддніпрянської України змусило його залишити Батьківщину. В еміграції він досяг першого значного успіху як митець у Чехословаччині, а потім став одним із найкращих графіків Америки. Але де б не жив Віктор Цимбал, він завжди переймався інтересами України, тому у 1930-х роках він створив, ймовірно, першу картину на тему Голодомору і прагнув допомогти його жертвам та донести світу правду про злочин комуністичного режиму з центром у Москві», – розповів Андрій Іванець. На жаль, констатував він, постать Віктора Цимбала все ще недостатньо відома та популяризована на Батьківщині.

У рамках заходу відбудеться також обговорення наукового дослідження Андрія Іванця «“Рік 1933” Віктора Цимбала – живописний першотвір про Голодомор». У виданні, яке Музей Голодомору випустив наприкінці 2025 року, автор вперше комплексно аналізує історію створення, долю та значення картини «Рік 1933» – одного з найважливіших творів про геноцид українців.

Полотно Віктора Цимбала нині є найціннішим мистецьким експонатом у колекції Музею. У 2024 році картину офіційно внесли до Державного реєстру національного культурного надбання України.

Запрошуємо дізнатися про життя у п’яти країнах на трьох континентах видатного митця й патріота!

⌚ Час проведення: 13 червня 2026 року, 17:00.

📌 Місце проведення: MODI Art&Wine Gallery, вул. Мала Житомирська, 17.

Посилання для реєстрації на захід у коментарях.

🌸9 червня 1939 року народився народний художник України Анатолій Гайдамака, автор ідеї меморіального комплексу Музею Гол...
09/06/2026

🌸9 червня 1939 року народився народний художник України Анатолій Гайдамака, автор ідеї меморіального комплексу Музею Голодомору.

⏪️«Ідея увічнення пам’яті про Голодомор ятрила мені душу давно, і був задум, який визрівав роками. У 2006 році я переміг на Всеукраїнському відкритому конкурсі на кращий проєкт Меморіального комплексу пам’яті жертв голодоморів i політичних репресій. Це був чесний конкурс, на якому було представлено багато цікавих проєктів, — згадував Анатолій Васильович в одному з інтерв’ю. — Але в жодному з них не пропонувалося будувати комплекс там, де він стоїть зараз. Я ж увесь час пропонував будувати тільки на цьому місці, де він зараз і розташований».

💬«Він дуже любив журавлів… Журавлі – це був його символ. От вони і тут, у Музеї Голодомору, — ці лелеки, які летять у вічність… Тут все базується на документально-образних речах. Він вважав, що у цьому просторі людина просто повинна задуматися» — розповідає Ірина Олійник, дослідниця життя і творчості художника, у фільмі «Анатолій Гайдамака: митець, який витесав пам'ять про українські трагедії в камені», що створив канал Суспільне Культура.

Митець працював над художнім оформленням та експозиціями багатьох музеїв України, зокрема, Національного музею історії України у Другій світовій війні, історико-культурного заповідника на о. Хортиця, музеїв Михайла Коцюбинського в Чернігові й «Батьківщина Тараса Шевченка» на Черкащині, Національного музею «Чорнобиль» у Києві, меморіального комплексу пам’яті Героїв Крут тощо. Він є автором пам’ятних знаків жертвам Голодомору 1932–1933 років у Мені, Обухові, Хоружівці та пам’ятного хреста на місці Батуринської трагедії.

📽️Переглянути стрічку про художника можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=0n--Oz-VjnA

🕯️8 червня ми вшановуємо пам’ять американського бізнесмена, колекціонера та мецената Моргана Вільямса. Два роки тому він...
08/06/2026

🕯️8 червня ми вшановуємо пам’ять американського бізнесмена, колекціонера та мецената Моргана Вільямса. Два роки тому він відійшов у вічність, залишивши по собі унікальну спадщину – найбільшу у світі колекцію мистецьких творів, присвячених темі Голодомору. Згідно з волею мецената, скарбницю було передано до нашого Музею. Серед художників, що представляють зібрання, – Володимир Бондаренко, Віра Баринова-Кулеба, Володимир Куткін, Іван Новобранець та багато інших митців. Зокрема у колекції знаходиться унікальна картина Віктора Зарецького «Голод» (1989).

Митець дитиною пережив Голодомор у рідній Юзівці (нині – Донецьк). «На вулицях підбирали мертвих селян, серед них багато дітей. Бабуся Анастасія Кіндратівна зняла сережки, останні, золоті. І матуся поїхала до Маріуполя до «торгсіну». Потім були млинці на соняшниковій олії», – згадував Віктор Зарецький про той час. Вижити також допоміг талант бабусі – вона гарно шила і з нею часто розраховувалися продуктами.

«Віктор був відомим дисидентом, на долю якого випало багато випробувань і нещасть. Його весь час переслідували. Вже будучи у віці, він вирішив, що хоче зробити щось про Голодомор. Це був 1989 рік і нарешті можна було зробити таку картину… Це дуже яскрава картина з вкрапленнями сусального золота, один із шедеврів, створених Віктором Зарецьким. І це єдина його робота на тему Голодомору, яку він створив незадовго до своєї смерті», – розповідав Морган Вільямс про перлину своєї колекції.

Загалом з отриманням у дар зібрання Моргана Вільямса наш музейний фонд поповнився на майже 400 мистецьких творів. Сьогодні, в день смерті мецената, згадуємо пана Вільямса з глибоко вдячністю за дбайливе формування цієї колекції та її передачу музею, що зробило ці твори доступними для збереження та дослідження.

На зображенні до допису: картина «Голод» Віктора Зарецького.

U.S.-Ukraine Business Council (USUBC)

Скульптура «Гірка пам’ять дитинства» є одним із найупізнаваніших символів Голодомору в світі. У її батька – митця Петра ...
06/06/2026

Скульптура «Гірка пам’ять дитинства» є одним із найупізнаваніших символів Голодомору в світі. У її батька – митця Петра Дроздовського, українського скульптора, члена Національної спілки художників України – сьогодні день народження.

🌹 Вітаємо Петра Михайловича зі святом! Бажаємо міцного здоров'я, невичерпного натхнення, нових творчих задумів. Нехай талант і майстерність приносять радість і задоволення від улюбленої справи.

⏪️"Сум і жах був незабутній. Люди ставали самі на себе не схожі. Не то привиди, не то сновиди якісь. Збайдужілі, отупілі...
05/06/2026

⏪️"Сум і жах був незабутній. Люди ставали самі на себе не схожі. Не то привиди, не то сновиди якісь. Збайдужілі, отупілі. Не чути було не те що пісень, а й доброго слова. Жінки вишивати покинули. Хіба ж до цього, коли нічим голодну душу загодити.

Не всі однаково голод переносили. Одні пухли, що аж шкіра лопалась і витікала вода. Відкривалися рани. Ятрилися, загнивались. Другі висихали на тріску. Сама шкіра і кістки. На лиці опухи, під очима набряки. Геть не впізнати, хто вона, ця людина.

А треті... треті — навіть важко сказати — втрачали всяку подобу. Голод паморочив розум, і часто людина не відала, що творила. Люди почали їсти людей...

Пам'ятаю, як вели через село в Бабанку, райцентр наш, чоловіка й жінку. Тоді я вперше почула страшні слова:
— О-о-о, людоїди!..

А сусідка Дарка Бойчиха сумно проказала:
— То їх голод зробив такими.

Зима тягнулась занадто довго. А люди сподівалися тепла.
— Боже, якби хоч весни дочекатися. Може, виживем...

Розсипалися люди, мов на пасовиську. Скубли все, що зеленіти почало. Весною, хто ходив на роботу в колгосп, давали відсипне — 200 грам муки або якоїсь крупи. Поля тоді копали, бо орати не було чим. Ганна Діхтяренко вивела на поле свою свекруху Тодоску, щоб і на неї дали відсипне. Нещасна жінка лопати не могла втримати. Підперлася нею, так і стояла. Коли ж дали відсипне, востаннє глянула на борошно, навіки простягнулася на некопаній землі.

При копанні городу чи поля траплялася торішня картопля. Це було великою удачею. Її терли, додавали якесь лушпиння, листя, траву і пекли оладки. Уже день-другий можна було прожити. А тоді шукали якийсь підживок. Оце й уся ціль життя була.

Кожен, що де пірвав, пхав у пельку. Жадність була невситима. Голодовка озвірила людей. Пішла така ненависть, що батьки не жалували дітей. Діти не рахувалися з батьками. Споконвічної щирості і щедрості наче й не було. Вона потухла в голодних шлунках".

✍️Спогади Мицик Ярини Петрівни (1918 р.н.), родом з с. Вишнопіль (Тальнівський район Черкаської області), опубліковані в книзі «33-й: Голод» Лідії Коваленко та Володимира Маняка.



🎞️На ілюстративному фото: Збирання хліба в колгоспі «Радянський селянин» Золочівського району Харківської області с. Чорноглазівка, (1932) Джерело фото: ЦДАЕА.

🕯️Сьогодні ми згадуємо дітей, життя яких обірвалося від російських куль і ракет. Пам’ятний день було встановлено Верховн...
04/06/2026

🕯️Сьогодні ми згадуємо дітей, життя яких обірвалося від російських куль і ракет. Пам’ятний день було встановлено Верховною Радою України 1 червня 2021 року. Він покликаний нагадати про наймолодших жертв війни, розв’язаної росією проти нашої держави. Символічно, що ця дата збігається з Міжнародним днем безневинних дітей – жертв агресії, проголошеним Організацією Об’єднаних Націй.

За останніми даними Генерального прокурора, росія вбила в Україні щонайменше 707 дітей. Ще 2 548 дітей дістали поранення різного ступеня тяжкості. Ці дані неточні, адже дотепер ми не маємо повної інформації з окупованих територій. 707 дітей – це якби в одну мить зникла ціла школа великого міста. Це 25 класів з дітьми, які ніколи не виростуть і не здійснять свої мрії.

Злочини, вчинені проти дітей, не мають строку давності й не можуть бути виправдані жодними обставинами. Кожне відібране дитяче життя, кожна зламана доля є тяжким свідченням жорстокості та нелюдського обличчя російського ворога. Пам’ять про загиблих дітей зобов’язує нас не лише зберігати правду, а й домагатися справедливості. Кожна вбита дитина має ім’я. І кожен злочинець, який стріляв чи запускав ракети, – це реальна людина, яка має бути встановлена і справедливо покарана.

💔Співчуття родинам, які втратили в цій війні найдорожче. Не забудемо і не пробачимо.

03/06/2026

У Києві з’явиться пам’ятник валлійському журналісту Ґарету Джонсу, який першим серед західних репортерів розповів світові правду про Голодомор. Меморіал встановлять на вулиці, що названа на честь валлійця. Один із ініціаторів встановлення пам’ятника Mick Antoniw, ексдепутат парламенту Уельсу та волонтер, який багато допомагає Україні зараз, розповідає про важливість поширення правди та вшанування пам’яті тих, хто не боявся її говорити.

В ніч на 2 червня на вулиці Ґарета Джонса впали російські ракети та вбили людей. Геноцид триває. Як і дев’яносто років тому, сьогодні Україні знову потрібні ті, хто готовий говорити правду світові.

«Цей текст має бути адаптовано включений у шкільні підручники всіх класів, а також до іспиту на набуття громадянства Укр...
02/06/2026

«Цей текст має бути адаптовано включений у шкільні підручники всіх класів, а також до іспиту на набуття громадянства України».

🎙️ Таку думку голова правління Товариства Рафаеля Лемкіна Vitaliy Tytych висловив у розмові з Volodymyr Yermolenko в етері Kult: Podcast.

Йдеться про текст “Soviet Genocide in Ukraine” — промову Рафаеля Лемкіна 1953 року.

📍 20 вересня 1953 року в Нью-Йорку, під час велелюдної маніфестації до роковин Голодомору, Рафаель Лемкін виголосив промову, у якій розкрив сутність геноцидальних намірів совєтського режиму.

Він назвав Голодомор класичним прикладом геноциду. Однак часу було мало, і повний текст промови Лемкін тоді не встиг оприлюднити.

Його аналіз та ідеї могли б залишитися невідомими. Проте збережений машинопис промови знайшли у відділі рукописів Нью-Йоркської публічної бібліотеки. Лише з 1982 року текст став доступним, а в науковий обіг увійшов уже на початку XXI століття.

📖 У 2009 році промову вперше видали шістьма мовами ООН та ще 22 мовами у книжці "Raphael Lemkin: Soviet Genocide in Ukraine".

У 2020 році вийшло доповнене видання з п’ятьма новими перекладами (грузинською, естонською, литовською, латиською та угорською), а також із текстом Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду.

Книга увійшла до короткого списку Всеукраїнського рейтингу «Книжка року-2020» у номінації «Минувшина» категорії «Дослідження / документи». А в березні 2021 року Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль вручив її Папі Римському Франциску.

🔗 Книгу можна знайти на сайті Музей Голодомору I Holodomor Museum:
https://holodomormuseum.org.ua/en/publikacija/soviet-genocide-in-ukraine/

Address

Івана Мазепи, 15-А
Kyiv
01015

Opening Hours

Wednesday 10:00 - 18:00
Thursday 10:00 - 18:00
Friday 10:00 - 18:00
Saturday 10:00 - 18:00
Sunday 10:00 - 18:00

Telephone

+380442544512

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Музей Голодомору I Holodomor Museum posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Музей Голодомору I Holodomor Museum:

Shortcuts

Share