Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України

Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна
Національної академії педагогічних наук України

21 травня 2026 року відділом теорії і практики педагогічної освіти ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України спільно з Київс...
22/05/2026

21 травня 2026 року відділом теорії і практики педагогічної освіти ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України спільно з Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана, Криворізьким державним педагогічним університетом, Карпатським національним університетом імені Василя Стефаника, Кам’янець-Подільським національним університетом імені Івана Огієнка, ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», Запорізьким національним університетом, Волинським інститутом післядипломної педагогічної освіти (м. Луцьк) та іншими ЗВО – партнерами відділу був організований і проведений науково-практичний семінар «Сучасні освітні технології у викладанні психолого-педагогічних дисциплін: адаптація та оновлення у кризових умовах», що присвячений Дню науки в Україні.

У заході взяли участь 35 наукових і науково-педагогічних працівників майже з усіх регіонів України.

Модерувала науково-практичний семінар Лариса ПЕТРЕНКО – завідувач відділу теорії і практики педагогічної освіти, доктор педагогічних наук, професор, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України.

Учасники семінару зосередилися на обговоренні проблем інноваційних технологій викладання у вищій освіті, психолого-педагогічних аспектів адаптації студентів та викладачів у кризових умовах, використання цифрових платформ та інтерактивних методів навчання, практичних кейсів та досвіду упровадження нових освітніх стратегій, підготовки викладачів ЗВО до роботи в умовах невизначеності.

Присутні на науковому зібранні мали можливість взяти участь в обговоренні актуальних проблем вдосконалення викладання психолого-педагогічних дисциплін, зокрема:
🔶концепції формування і розвитку компетентностей суб`єктів освітнього простору в умовах євроінтеграції», репрезентованої Олександром ІВАНИЦЬКИМ – доктором педагогічних наук, професором, завідувачем кафедри педагогіки та психології освітньої діяльності Запорізького національного університету;

🔶«HyFlex-моделей» у викладанні педагогічних дисциплін на основі зарубіжного досвіду адаптивної організації навчання, репрезентованих Оленою ЛАВРЕНТЬЄВОЮ – докторкою педагогічних наук, професоркою, завідувачкою кафедри педагогіки Криворізького державного педагогічного університету;

🔶проблем інтеграції етики турботи та інклюзивного дизайну в освіту педагогів, представлених Валерієм БУЛАТОВИМ – доктором філософії з дизайну, завідувачем кафедри графічного дизайну, Українського гуманітарного інституту (м. Буча), докторантом ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України.

Схвальні відгуки присутні на семінарі висловили доповідачам
🟦Наталії КУЛАЛАЄВІЙ – професорці кафедри педагогіки та психології Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, докторці педагогічних наук.
🟦Оксані САРКІСОВІЙ – доцентці кафедри педагогіки та психології Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, кандидатці педагогічних наук;
🟦Світлані Поліщук – кандидатці педагогічних наук, доцентці, завідувачці кафедри педагогіки та менеджменту освіти Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка;
🟦Вікторії ФЕДОРЧУК – кандидатці педагогічних наук, доцентці кафедри педагогіки та менеджменту освіти Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка;
🟦Нелі КІНАХ – завідувачці кафедри педагогіки і психології Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти, докторці педагогічних наук, професорці;
🟦Олександру ОСТАПЙОВСЬКОМУ – кандидату психологічних наук, доценту кафедри педагогіки та психології Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти;
🟦Олександру КУЧЕРЯВОМУ – доктору педагогічних наук, професору, провідному науковому співробітнику відділу теорії і практики педагогічної освіти ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України.

Учасники науково-практичного семінару наголосили на пріоритетності й значимості психолого-педагогічної освіти в сучасних реаліях України, поділилися дієвим практико орієнтованим досвідом модернізації викладання психолого-педагогічних дисциплін в умовах війни і післявоєнного відновлення системи вищої освіти нашої держави.

21 травня 2026 року відбулися ХVІ Всеукраїнські психолого-педагогічні читання, присвячені пам’яті доктора педагогічних н...
22/05/2026

21 травня 2026 року відбулися ХVІ Всеукраїнські психолого-педагогічні читання, присвячені пам’яті доктора педагогічних наук, професора Бориса Олексійовича Федоришина «Професійна орієнтація: стан і перспективи розвитку». Науковий захід став важливою платформою для фахового обговорення актуальних проблем професійної орієнтації, психологічного супроводу професійної діяльності та особистісно-професійного розвитку в умовах сучасних суспільних викликів.

Організаторами читань виступили співробітники відділу психології праці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України. Співорганізаторами заходу стали співробітники Інституту проблем виховання НАПН України, Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку України НАПрН України, Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса НАПрН України, Державної установи «Інститут громадського здоров’я імені Марзєєва» НАМН України, представники Університету Григорія Сковороди в Переяславі, Київського столичного університету імені Бориса Грінченка (факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти, кафедра психології особистості та соціальних практик).

У межах роботи читань було розглянуто широкий спектр науково-теоретичних і практичних питань, пов’язаних із сучасним станом та перспективами розвитку професійної орієнтації, психологічним супроводом професійного становлення особистості, формуванням особистісно-професійного ресурсу людини, розвитком психологічної культури та психологічної компетентності фахівців, а також проблемами професійної адаптації молоді в умовах соціальних трансформацій та воєнного стану.

Змістовні наукові доповіді представили провідні вчені, науково-педагогічні працівники, молоді дослідники та практики.

➡Зокрема, доктор психологічних наук Олена Ігнатович у доповіді «Науково-методичний дискурс розвитку психологічної культури особистості у контексті професійної орієнтації» акцентувала увагу на значенні психологічної культури як важливого чинника професійного становлення особистості.

➡Доповідь доктора психологічних наук Мирослави Садової була присвячена психологічним складовим і типам потенціалу самореалізації обдарованої студентської молоді.

➡Значний інтерес учасників викликав виступ професора Анурага Хазаріки « Навчатися адаптуватися: формування стійких людських ресурсів в епоху невизначеності», у якому було висвітлено питання формування стійких людських ресурсів в умовах глобальної невизначеності.

➡Представники Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса НАПрН України Вікторія Ворожбіт-Горбатюк та Світлана Чернега представили доповідь, присвячену ключовим цінностям профорієнтації у 9 класі Нової української школи.

Вагомий науковий інтерес також викликали доповіді
➡Миколи Піддячого щодо розвитку наукового мислення обдарованих учнів у контексті професійного самовизначення,
➡Анни Любчич щодо підготовки радників з профорієнтації для закладів загальної середньої освіти,
➡Івана Зайця щодо інноваційних професій та перспектив їх розвитку, а також виступи молодих науковців, присвячені психологічним аспектам професійної адаптації молоді, розвитку емоційного інтелекту, міжособистісним конфліктам, впливу думскролінгу та особистісної тривожності на продуктивність праці молодих фахівців.

У ході наукової дискусії учасники читань наголосили на необхідності подальшого розвитку системи професійної орієнтації відповідно до сучасних соціальних та освітніх викликів, посилення психологічної підтримки учнівської та студентської молоді, впровадження інноваційних підходів до професійного консультування та розвитку кар’єрних компетентностей, а також активізації міжвідомчої та міждисциплінарної співпраці у сфері професійної орієнтації й психологічного супроводу особистості.

За результатами роботи учасники заходу рекомендували продовжити практику проведення наукових читань та фахових дискусій, спрямованих на консолідацію наукової спільноти, поширення сучасних психолого-педагогічних практик і розвиток міжінституційної співпраці.

Під час відкриття читань було особливо відзначено вагомий внесок професора Бориса Олексійовича Федоришина у становлення та розвиток наукової школи професійної орієнтації в Україні.

21 травня 2026 року під час засідання Президії НАПН України представниками апарату Верховної Ради України було вручено д...
21/05/2026

21 травня 2026 року під час засідання Президії НАПН України представниками апарату Верховної Ради України було вручено державні відзнаки науковим працівникам Академії.

Щиро вітаємо старшого наукового співробітника відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зяюна НАПН України, кандидата педагогічних наук, старшого дослідника Котуна Кирила Васильовича із отриманням державної відзнаки Подяки Голови Верховної Ради України за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної освіти і науки, плідну науково-педагогічну діяльність, сумлінну багаторічну працю та високий професіоналізм.

Упродовж сімнадцяти років професійна діяльність Кирила Котуна в Інституті поєднує наукову, проєктну, освітню, редакційно-видавничу, організаційну та цифрову роботу, значна частина якої часто залишається поза публічною видимістю, проте має надважливе значення для розвитку інституційної спроможності установи. Він був керівником і учасником наукових проєктів за грантової підтримки Національного фонду досліджень України, відіграє ключову роль у розбудові цифрової екосистеми Інституту, зокрема інституційних вебресурсів, сайтів фахових видань, електронної бібліотеки, освітнього хабу, інформаційного супроводу, візуальної айдентики, презентаційних матеріалів і цифрового контенту.

Водночас Кирил Котун є співголовою Кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» НАПН України, головним редактором фахового журналу Вісник Кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття»», ініціатором і організатором освітніх програм для підвищення кваліфікації наукових і науково-педагогічних працівників.

Окремо варто наголосити, що значний обсяг його щоденної роботи охоплює багато інших змістових, технічних, організаційних і комунікаційних завдань, які складно повністю перелічити, але саме вони забезпечують сталість, впізнаваність і практичну результативність діяльності Інституту. Така багатовекторна діяльність засвідчує його вагомий внесок у розвиток Інституту, посилення його цифрової присутності, наукової комунікації, освітніх ініціатив і професійної репутації.

19 травня 2026 року розпочала роботу ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Інновації у проєктуванні професійного ...
19/05/2026

19 травня 2026 року розпочала роботу ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Інновації у проєктуванні професійного становлення фахівців в університетському просторі» (Одеса, Університет Ушинського, 19–20 травня 2026 року).

Організатором конференції виступив Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського. Співорганізаторами заходу стали: Інститут цифровізації освіти НАПН України; Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України; Державний педагогічний університет імені Йона Крянге (Молдова); Університет Мйонгджі (Республіка Корея); Університет Спіру Харет (Румунія); Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України; Харбінський інженерний університет (Китай); Університет вільної міжнародної освіти Молдови ULIM (Молдова); IOM (UN Migration) (Румунія).

Уже вдруге наукові працівники відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України беруть активну участь в обговоренні актуальних питань проєктування освітнього й наукового простору сучасних університетів. У фокусі конференції - традиції та освітологічні концепції університетської освіти, євроінтеграційні траєкторії її розвитку, підготовка сучасних фахівців як суб’єктів професійної діяльності, інноваційні стратегії професійного становлення педагогів, галузева варіативність і соціокультурне значення педагогічної освіти.

Цьогоріч на пленарному засіданні конференції від відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих виступила старший науковий співробітник відділу, доктор педагогічних наук, старший дослідник Надія Постригач із науковою доповіддю «Альтернативні програми сертифікації учителів у країнах-членах ОЕСР».

У своєму виступі дослідниця наголосила на актуальності цієї проблематики для України, зокрема в умовах нестачі вчителів різних предметних галузей, що зумовлено низкою чинників, серед яких запровадження воєнного стану, внутрішнє й зовнішнє переміщення педагогічних працівників, а також потреба в оновленні механізмів залучення фахівців до педагогічної професії.

У доповіді Н. Постригач представила ключові результати дослідження, спрямованого на вивчення впливу альтернативних програм сертифікації на подолання глобальної проблеми нестачі вчителів у країнах-членах ОЕСР. Окрему увагу було приділено успішним кейсам альтернативних маршрутів підготовки вчителів, аналізу переваг і ризиків таких програм, удосконаленню процедури сертифікації педагогічних працівників в Україні, а також обґрунтуванню перспектив використання відповідного зарубіжного досвіду в українському освітньому просторі.

Для багатьох країн ОЕСР альтернативні програми сертифікації учителів є важливим інструментом реагування на кадрові виклики в освіті. Такі програми створюють додаткові шляхи входу в професію для осіб, які вже мають вищу освіту або професійний досвід в іншій сфері, але прагнуть працювати в школі.

Наприклад, у Нідерландах діє окремий шлях для фахівців, які переходять у викладання з інших професійних сфер; у Великій Британії існує Assessment Only route to Qualified Teacher Status - маршрут для досвідчених кандидатів, які вже відповідають стандартам кваліфікованого вчителя й не потребують повної програми педагогічної підготовки; у США альтернативні маршрути сертифікації використовуються в більшості штатів. За даними ОЕСР, такі програми можуть допомагати реагувати на дефіцит учителів, залучати до школи фахівців із різним професійним досвідом, але водночас потребують якісної підготовки, наставницького супроводу та чіткого контролю професійних стандартів.

У контексті України йдеться не про створення «обхідного шляху» до педагогічної професії, а про можливість запровадження контрольованого додаткового маршруту для фахівців із вищою освітою, які прагнуть перейти у викладання. Для цього важливо законодавчо врегулювати альтернативний шлях входу в професію, розробити короткі інтенсивні педагогічні програми для фахівців з інших галузей, узгодити їх із професійним стандартом учителя, передбачити педагогічну інтернатуру в школі з наставником, запровадити незалежне оцінювання професійних компетентностей і визначити механізм присвоєння професійної кваліфікації вчителя після успішного завершення такої програми.

Щиро вдячні керівництву Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського та завідувачу кафедри педагогіки, доктору педагогічних наук, професору Ірині Княжевій за запрошення до участі в конференції, професійну комунікацію та плідну співпрацю в межах угоди про наукове співробітництво.

АКАДЕМІЧНА КУЛЬТУРА ДОСЛІДНИКА В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОСВІД – 202614-16 травня 2026 року в...
16/05/2026

АКАДЕМІЧНА КУЛЬТУРА ДОСЛІДНИКА В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОСВІД – 2026

14-16 травня 2026 року в Сумському державному педагогічному університеті імені А.С. Макаренка відбулася ІХ Міжнародна науково-практична конференція «Академічна культура дослідника в освітньому просторі: європейський та національний досвід» , присвячена Дню науки в Україні.

Організаторами й партнерами заходу виступили Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, Кафедра ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» НАПН України, Український мовно-інформаційний фонд НАН України, Українсько-польський міжнародний центр освіти і науки ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», Запорізький національний університет, Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, Луцький педагогічний інститут Волинської обласної ради, Університет VIZJA (Uniwersytet VIZJA) (Польща), Польське наукове товариство (Polskie Towarzystwo Nauk, PTN, м. Гданськ, Республіка Польща), Центр українських дослідників в Австрії (Відень, Австрія), Українське товариство взаємодопомоги в Стамбулі (Туреччина), Українська Шкільна Рада УКК Америки, Управління державної служби якості освіти в Сумській області.

Уже дев’ятий рік поспіль конференція об’єднує науковців, викладачів, молодих дослідників, аспірантів, здобувачів освіти та міжнародну академічну спільноту навколо актуальних проблем розвитку науки й освіти, академічної культури, академічної доброчесності, цифрової трансформації та міжнародного партнерства. Епіграфом конференції стали слова академіка НАПН України Семена Гончаренка «Відповідальність ученого перед суспільством вимагає від нього громадянської мужності».

Цьогоріч до оргкомітету конференції надійшло понад 300 заявок від науковців, педагогів, здобувачів освіти та молодих учених. Географія учасників охоплює різні регіони України - Сумщину, Київщину, Чернігівщину, Волинь, Закарпаття, Запоріжжя, Прикарпаття, Черкащину, Херсонщину та інші області, а також представників закладів освіти й наукових установ Польщі, Австрії, Словаччини, Німеччини, США, Канади, Туреччини та інших країн. Широка міжнародна присутність засвідчує актуальність проблематики конференції та високий рівень академічної взаємодії.

Модерували заходи
🟦Олена Семеног, доктор педагогічних наук, професор, керівниця Центру освітньо-наукового партнерства і мережевої взаємодії Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка;
🟦Мирослава Вовк, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, завідувач відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, член кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» НАПН України;
🟦Наталія ПОНОМАРЕНКО, доктор філософії, старший викладач кафедри журналістики та філології, заступниця декана факультету іноземної філології та соціальних комунікацій Сумського державного університету.

З мотивувальними словами до учасників конференції звернулися
🟦Ганна Заікіна, перший проректор Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка;
🟦Світлана Кондратюк, директор Навчально-наукового інституту педагогіки і психології СумДПУ імені А. С. Макаренка;
🟦Станіслав Чайченко, проректор ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»;
🟦Марина Бойченко, завідувач кафедри педагогіки СумДПУ імені А. С. Макаренка;
🟦Петро Бойчук, ректор Луцького педагогічного інституту Волинської обласної ради;
🟦Алла Рябуха, начальник Управління Державної служби якості освіти в Сумській області (https://www.youtube.com/watch?v=ZAp5-IJI5VU);
🟦Тетяна Фецан, голова товариства Українського товариства взаємодопомоги (Ukrayna Dayanışma Derneği, м. Стамбул, Туреччина).

Під час інтерактивних дискусійних платформ учасники презентували результати наукових досліджень і сучасні освітні практики.

🟣Позитивна мотивація як визначальний чинник власного наукового шляху
Даріуш В. Скальскі, доктор габілітований педагогічних наук, доктор педагогічних наук, професор, кандидат наук із фізичної культури, віцепрезидент Польського товариства наук (PTN)
у місті Гданськ (Республіка Польща)

🟣Діяльність Українського мовно-інформаційного фонду НАН України в умовах глобальних викликів
Володимир Широков, академік НАН України, доктор технічних наук, професор, директор Українського мовно-інформаційного фонду НАН України

🟣Від гранту до академічної екосистеми: культура міжнародного партнерства
Ян Капранов, доктор філологічних наук, професор (Україна), хабілітований доктор (мовознавство) (Польща), професор Школи гуманітарних наук та образотворчого мистецтва, Університет VIZJA, Польща

🟣Формування нової культури докторської освіти в умовах геополітичних і технологічних викликів: європейський досвід та українські перспективи
Аліна Сбруєва, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка

🟣Інституційні практики оновлення змісту підготовки PhD з освітніх наук в умовах цифровізації та воєнного стану
Мирослава Вовк, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, завідувач відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, член Кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» НАПН України

🟣Poczucie odpowiedzialności i wrażliwość emocjonalna u studentów kierunków społecznych / Почуття відповідальності та емоційна чутливість у студентів соціальних спеціальностей
Agnieszka Lewicka, doktor habilitowany, profesor uczelni Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie;
Ewa Trojanowska, doktor, adiunkt Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie;
Agnieszka Pytka, doktor, adiunkt Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie
Олена Колган, керівник Українсько-польського міжнародного центру освіти і науки ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»,

🟣Культурологічний підхід до навчання української літератури в науково-методичній спадщині Н. Волошиної та її наукової школи
Наталія Гоголь, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української мови, літератури та методики навчання Глухівського НПУ імені О.Довженка

🟣Науково-педагогічна діяльність Наталії Полонської-Василенко в контексті розвитку української академічної культури
Лариса Корж-Усенко, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри менеджменту освіти та педагогіки вищої школи СумДПУ імені А.С.Макаренка

🟣Українськомовний академічний дискурс доктора Юрія Гаєцького: професійний портрет мовної особистості дослідника діаспори
Соломія Ушневич, секретар Шкільної Ради Українського Конгресового Комітету Америки Ukrainian Educational Council USA (м. Нью-Йорк, США), кандидат філологічних наук, доцент, доцент Карпатського національного університету імені Василя Стефаника https://www.youtube.com/watch?v=vNL3shCkTyQ&t=9s

🟣Відповідальне використання штучного інтелекту в закладах вищої освіти: нормативні засади й освітні практики
Оксана Цюняк, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри початкової освіти, заступник декана з наукової роботи педагогічного факультету Карпатського національного університету імені Василя Стефаника https://www.youtube.com/watch?v=kBuq3gj-nTU&t=7s

🟣Модернізація методики навчання української мови в умовах сучасних викликів
Наталія Грона, доктор педагогічних наук, доцент, викладач вищої категорії, викладач-методист КЗ «Прилуцький гуманітарно-педагогічний фаховий коледж імені Івана Франка» Чернігівської обласної ради, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка

🟣Rola rozmowy w kulturze akademickiej / Роль розмови в академічній культурі
Kinga Kuszak, prof. UAM dr hab., Wydział Studiów Edukacyjnych, Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Academic Integrity as a Culture of Respect
Єлизавета Джан, аспірантка Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка

У центрі обговорення на секціях - актуальні питання сучасної освіти й науки: академічна культура в умовах глобальних викликів, цифровізація освіти, етика наукових досліджень, трансформація докторської підготовки, академічне письмо, мовна особистість дослідника, міжнародне партнерство та використання технологій штучного інтелекту у вищій школі.

Під час конференції відбулися гостьові лекції сучасних українських і зарубіжних дослідників:
🟣Методологія наукового дослідження в андрагогіці
Лекторка – Олена Волярська, доктор педагогічних наук, професор, дослідниця кафедри педагогіки філософського факультету Університету Коменського в Братиславі (Словацька Республіка), стипендіатка Фонду порятунку вчених Інституту міжнародної освіти США (Institute of International Education Scholar Rescue Fund)
🟣Етичні аспекти партисипативних досліджень за участю дітей
Лекторка – Анна Млинарчук-Соколовська, доктор габілітований, професор, професор Uniwersytet w Białymstoku, UwB (Польща), членкиня Комісії з етики наукових досліджень
🟣Політика використання штучного інтелекту у вищій освіті Швейцарії: досвід Цюрихського університету педагогічної освіти
Лектор – Кирил КОТУН, кандидат педагогічних наук, старший дослідник, старший науковий співробітник відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих, Голова ради молодих вчених Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, співголова Кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» НАПН України.

Важливою складовою заходу стало підбиття підсумків Міжнародного конкурсу есе «Доброчесність у навчанні: дотримуватися / не можна / порушувати». На конкурс було представлено 167 робіт здобувачів освіти із закладів загальної середньої, професійної, фахової передвищої та вищої освіти. Учасники порушували теми академічної відповідальності, культури чесного навчання, викликів цифрової доби та етичного використання штучного інтелекту.

Учасники отримали дипломи, а частина робіт заохочувальні відзнаки від партнерів конкурсу: Управління освіти, релігій та у справах націонльностей виконавчого комітету Хустської міської ради Закарпатської області; Українсько-польського міжнародного центру освіти і науки ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»; Польського наукового товариства (Polskie Towarzystwo Nauk, PTN, м. Гданськ, Республіка Польща); Center of Ukrainian Researchers in Austria; Українського товариства взаємодопомоги в Стамбулі (Туреччина); Української шкільної ради УККА Америки (Ukrainian Educational Council US); Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України. Усі учасники отримали сертифікати, керівники - подяки.

У межах конференції також відбулися презентації міжнародних науково-освітніх проєктів і партнерських ініціатив Центру науково-освітнього партнерства і мережевої взаємодії та кафедри педагогіки СумДПУ імені А.С.Макаренка з міжнародними партнерами.

За результатами конференції учасники напрацювали рекомендації щодо розвитку академічної культури та впровадження політик академічної доброчесності. Серед ключових ініціатив - створення національної онлайн-платформи з академічної культури, підтримка міжнародної академічної мобільності молодих науковців, розвиток інституційних політик використання штучного інтелекту, розширення програм академічного письма та цифрової грамотності.

Конференція підтвердила, що академічна культура сьогодні є не лише складником професійної діяльності науковця, а й важливою умовою формування відповідального, відкритого та стійкого освітнього середовища України.

🟣🟣Відеозапис конференції: https://www.youtube.com/watch?v=xfIev4Lnt58

За результатами заходу розроблено рекомендації з імплементації успішних практик реалізації політик академічної доброчесності в освітній і науковій діяльності:

На державному рівні
✅Ініціювати створення національної онлайн-платформи з академічної культури, що міститиме відкриті курси, вебінари, кейси з академічної доброчесності, цифрової грамотності та академічного письма.
✅Передбачити фінансування програм академічної мобільності молодих науковців, аспірантів і викладачів для участі в міжнародних стажуваннях та наукових проєктах.
✅Рекомендувати включення до стандартів вищої освіти окремих компетентностей, пов’язаних із медіаграмотністю, цифровою безпекою, академічною етикою та культурою наукової комунікації.
✅Сприяти створенню міжуніверситетських центрів підтримки дослідників для консультування з питань академічного письма, грантової діяльності, міжнародної співпраці та відкритої науки.

На інституційному рівні
✅Розробляти інституційні процедури щодо використання штучного інтелекту в освітній і науковій діяльності із чітким визначенням етичних меж, правил цитування та перевірки академічної доброчесності.
✅Упроваджувати в закладах вищої освіти короткострокові сертифікатні програми й тренінги з академічної доброчесності, академічного письма, використання цифрових інструментів та штучного інтелекту в дослідженнях.
✅Організовувати дискусійні платформи, наукові майстерні та міжкафедральні семінари для обговорення практик академічної культури та обміну досвідом між викладачами, аспірантами й студентами.
✅Запровадити внутрішні політики прозорого використання генеративного штучного інтелекту під час виконання освітніх і наукових робіт із обов’язковим декларуванням AI-інструментів.
✅Розширити практику проведення конкурсів есе, студентських дебатів, воркшопів та практикумів з академічної доброчесності й культури наукового дослідження.
✅Забезпечувати психологічний супровід і професійну підтримку учасників освітнього процесу через консультаційні центри, менторські програми та практики травмочутливого навчання.
✅Активізувати співпрацю з міжнародними партнерами через спільні вебінари, гостьові лекції, літні школи, подвійне керівництво дослідженнями та участь у міжнародних грантових програмах.

На професійному рівні
✅Викладачам і науковцям систематично проходити підвищення кваліфікації з академічного письма, цифрової грамотності, використання AI-інструментів та міжнародної наукової комунікації.
✅Практикувати використання відкритих наукових ресурсів, міжнародних баз даних, систем перевірки академічної доброчесності та менеджерів бібліографії у дослідницькій діяльності.
✅Упроваджувати інтерактивні методи навчання: кейс-методи, дискусії, проєктне навчання, рефлексивні практики та міжкультурні комунікаційні вправи.
✅Формувати навички відповідального використання штучного інтелекту через критичну перевірку інформації, дотримання норм цитування та уникнення академічного плагіату.
✅Розвивати професійні спільноти молодих дослідників, менторські ініціативи та мережеву взаємодію для підтримки академічної культури й професійного зростання.
✅Використовувати практики самооцінювання та рефлексії для вдосконалення наукової комунікації, педагогічної майстерності та професійної етики

Address

вУлица Максима Берлинського, 9
Kyiv
04060

Opening Hours

Monday 09:00 - 18:00
Tuesday 09:00 - 18:00
Wednesday 09:00 - 18:00
Thursday 09:00 - 18:00
Friday 09:00 - 18:00

Telephone

+380444683392

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України:

Share