Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

28/05/2026

І барвами вишита пам’ять роду…

…Коли одягаєш вишиванку, навіть у будні – щось змінюється в тобі: у погляді, поставі, у душі й серці. Бо це торкається людини пам’ять роду, відчуття поклику рідної землі, відчуття духовного спадку багатьох поколінь волелюбних українців.

А коли одягаєш гаптоване вбрання у День вишиванки, то одразу бачиш і відчуваєш, як багато нас, своїх, таких, що шанують це вбрання і пишаються причетністю до України та її цінностей.

Тож День вишиванки, який наш колектив Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського відзначає вже багато років, і цього разу об’єднав вернадківців красою й розмаїттям узорів. І знову всі відчули піднесення від цієї краси, і знову з хвилюванням згадували слова великої Ліни Костенко «Я вишиванку одягаю знову, і серце в грудях – наче вільний‌ птах!»

Наш колектив великий і дружний – це й працівники з Голосіївського проспекту, і з вулиці Володимирської. Як ми шануємо свято й вишиванку, переконайтесь, переглянувши ці світлини.

28/05/2026

Підписано Меморандум про співпрацю між Національною бібліотекою України імені В.І. Вернадського та Кенійською національною бібліотечною службою (KNLS)

У головній бібліотеці Кенії відкрито Українську книжкову полицю

25 травня 2026 року дві важливі події об’єднали бібліотечну спільноту двох країн – України та Кенії. Цього дня було підписано Меморандум про співпрацю між Національною бібліотекою України імені В.І. Вернадського та Кенійською національною бібліотечною службою (KNLS). І початком реалізації цього меморандуму стало відкриття Української книжкової полиці в Кенії.

Особливостей у цих подіях було дві, й обидві важливі. По-перше, вони були приурочені до святкування Дня Африки, з чим українська сторона щиро вітала кенійців.

По-друге, відбулися обидві події на відстані понад 6 тисяч кілометрів. Адже й церемонія підписання Меморандуму, й відкриття Української книжкової полиці в Кенійській національній бібліотечній службі (KNLS) в Найробі проходили в режимі онлайн, учасників, а їх було багато в обох аудиторіях, об’єднували два великих екрани у двох національних бібліотеках. І зв’язок, незважаючи на цю неабияку відстань, дозволив здійснити все необхідне безперешкодно.

Вітальним словом відкрив зустріч з приміщення Кенійської бібліотечної служби в Найробі Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Кенія Юрій Токар. Він відзначив, що це започаткування двосторонніх зв’язків між головними бібліотечними установами двох країн, України та Кенії, є важливою подією в міжнародному культурному просторі. Воно сприятиме обопільному зміцненню наукових та культурних зв’язків, зближенню народів у літературній та духовній царині, поглибленню обізнаності про історію, звичаї, традиції та розвиток обох країн, донесе до далекої Африки важливість актуальних подій в Україні, яка нині потерпає від ворожої агресії.

Вся розповідь про перебіг церемонії - за посиланням

28/05/2026

Проблематика українських бібліотек на головному конгресі німецькомовного бібліотечного світу

19-22 травня 2026 року в Берліні пройшов 114-й німецький бібліотечний конгрес BiblioCon 2026, в якому за підтримки CENL узяла участь заступниця генерального директора НБУВ Юлія Половинчак.

Головною темою заходу стала теза «Аналогове зустрічає алгоритмічне» (Analog Meets Algorithm). Понад 4000 учасників із німецькомовних країн та всього світу в ході лекцій, панельних дискусій, воркшопів та презентацій обговорювали поєднання традиційної роботи бібліотек з цифровою трансформацією, штучним інтелектом та відкритими науковими даними.

Значна частина програми фокусувалася на доступі до знань та ролі бібліотек у часи загроз для демократії, і українська тема була важливою для всього конгресу. Окрема панель «Під атакою, з України до інших країн: бібліотеки, наука та демократія» (Under Attack, from Ukraine to Elsewhere: Libraries, Science & Democracy) була безпосередньо присвячена українським бібліотекам.

У ході дискусії Юлія Половинчак зупинилася на проблематиці умов роботи українських бібліотек останніх років,зокрема, наголосила на загрозах безпеці бібліотек та їхніх співробітників, а також надійності цифрової інфраструктури для захисту культурної спадщини.

Про деталі цієї доповіді й дискусії навколо неї - за посиланням https://www.nbuv.gov.ua/node/7171

28/05/2026

Науковці НБУВ на Міжнародному науковому заході у Кракові

Науковці Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (Ю. Половинчак, заступник генерального директора з наукової роботи НБУВ, керівник Національної юридичної бібліотеки, доктор наук із соціальних комунікацій; М. Закіров, завідувач відділу політологічного аналізу СІАЗ НБУВ, доктор політичних наук; С. Закірова, завідувач відділу обслуговування інформаційними ресурсами НЮБ НБУВ, кандидат історичних наук) взяли участь у роботі міжнародного Тематичного Саміту з фізичних наук та інженерії, соціальних та гуманітарних наук, а також енергетики, що відбувся 19-20 травня 2026 року в місті Краків, Польща.

Під час роботи Тематичного Саміту відбувалися паралельні засідання трьох сесій: фізичних наук та інженерії, соціальних і гуманітарних наук, енергетики.

На сесії соціальних і гуманітарних наук було розглянуто питання діяльності Міжнародної коаліції з питань науки, досліджень та інновацій в Україні (Ф. Сондергаард, Бельгія), ролі наукової діаспори у відбудові дослідницької інфраструктури України (Є. Поліщук, США), можливостей системи дослідницької інфраструктури в Європі (М. Млинарчик, Польща), особливу увагу було приділено посиленню цифровізації дослідницької інфраструктури ЄС (А. Шойер, Німеччина; Ш. Слоун, Ірландія; М. Райтер-Пазманді, Австрія; М. Пясецький, Польща).

Заступник генерального директора НБУВ, керівник Національної юридичної бібліотеки, доктор наук із соціальних комунікацій Юлія Половинчак виступила з доповіддю «Інформаційне забезпечення ключових суспільних процесів під час воєнного стану в Україні (за матеріалами діяльності НБУВ)». Під час виступу Ю. Половинчак розповіла про діяльність Центру досліджень соціальних комунікацій як складової науково-дослідної інфраструктури Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, висвітлила особливості роботи фахівців із сучасними інформаційними потоками, наголосила на зусиллях установи для промоції ресурсу серед різних категорій користувачів, презентувала основні напрямки науково-аналітичної роботи і видань Центру досліджень соціальних комунікацій НБУВ.

Більше про подію - за посиланням https://www.nbuv.gov.ua/node/7169

28/05/2026

Симон Петлюра в боротьбі за державність України До 100-річчя з дня смерті

«В українську державність ми віруємо, … бо ідею її ми носимо в серці…»
С. Петлюра

25 травня 2026 року виповнюється сто років з дня трагічної загибелі Симона Петлюри — одного з найвизначніших державних, військових і політичних діячів української історії ХХ століття, незмінного Головного Отамана військ Української Народної Республіки.

Ця дата є не просто хронологічною позначкою на осі часу, а глибоким екзистенційним рубежем для всієї нації. Постать Петлюри нерозривно, на рівні кровоносної системи, пов’язана з ключовими, найдраматичнішими процесами українського державотворення доби визвольних змагань 1917–1921 років. Століття, що відділяє нас від пострілів на вулиці Расін у Парижі, не віддалило його від нас, а навпаки — висвітлило його образ із пронизливою, майже сакральною чіткістю.

Симон Петлюра беззаперечно належить до тих монументальних постатей української історії, чий справжній масштаб, подібно до гірських вершин, відкривається лише на відстані, поступово проступаючи крізь туман часу і політичної кон'юнктури. Він виступає своєрідним духовним камертоном нації. Він був не лише політичним і військовим лідером, змушеним брати до рук зброю, а й людиною надзвичайно високої, витонченої європейської культури — музикантом, літератором, проникливим літературним критиком, блискучим публіцистом і невтомним видавцем. Харизматичний, вулканічно енергійний, інтелектуально потужний, Петлюра став не просто ситуативним символом боротьби за незалежність України, а уособленням самої державницької ідеї — тієї внутрішньої осі, що тримала український космос від розпаду у найскладніший, найтемніший період національної революції. У ньому дивовижним чином синтезувалися європейський інтелектуалізм та незламна, архетипна козацька непоступливість, що століттями спала в генах народу.

Продовження статті читайте за посиланням

28/05/2026

Публіцистичний світ Симона Петлюри (1879–1926): літературна спадщина Головного Отамана Військ УНР

В НБУВ експонується виставка його творів за фондами відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства НБУВ

Після поразки Національно-визвольних змагань 1917–1921 років значна частина українських державних, військових та політичних діячів була змушена залишити батьківщину. Причиною цього стало встановлення на території України комуністичної диктатури та, відповідно, cуттєва загроза політичних репресій для них. Серед тих, хто опинився в еміграції, був і видатний військово-політичний діяч, публіцист Симон Васильович Петлюра, який народився 21 травня 1879 року в передмісті Полтави (нині територія обласного центру).

Починаючи з 1902 року, він публікувався у львівському «Літературно-науковому віснику», а протягом 1905-го був редактором часопису «Селянин», працював у виданні «Записки НТШ» та газеті «Воля». Від літа 1907 до 1908 року обіймав посаду співредактора часопису «Слово». Після поразки Української Народної Республіки С. Петлюра у 1920 році емігрував до Польщі, а в 1924-му переїхав до Парижа. Саме там він став одним із засновників українського громадсько-політичного та літературного часопису «Тризуб». 100 років тому –­ 25 травня 1926 року в столиці Франції Симон Петлюра був убитий Самуїлом Шварцбардом.

Симон Петлюра залишив по собі значну й різнопланову публіцистичну спадщину. Частина її зберігається у фондах відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства НБУВ. Особливу цінність становлять книги, видані за життя автора, зокрема «Муштровий статут для піхоти» та праця «Незабутні: літературно-критичні мініатюри» (Київ, 1918). «Муштровий статут для піхоти» містить основи військової підготовки та організації служби в армії УНР. Праця є важливим джерелом для вивчення процесу створення українського війська в добу визвольних змагань.

Більше про його літературну спадщину можна прочитати за посиланням https://www.nbuv.gov.ua/node/7163

28/05/2026

До уваги читачів і користувачів!

Санітарний день!

Нагадуємо, що останній робочий день місяця в НБУВ є санітарним днем, тож 29 травня, у п’ятницю, Бібліотека для відвідувачів не працює.

26/05/2026

26/05/2026

Візит до Бібліотеки народного депутата України Миколи Княжицького

25 травня до Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського завітав народний депутат України, голова підкомітету з питань культурної політики Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький.

Протягом тривалого часу він та інші депутати Комітету вивчали умови праці в наукових бібліотеках України, які виконують одразу кілька функцій: і акумулюють багату історичну й інтелектуальну спадщину, і надають багато послуг науковцям, і водночас самі працівники цих бібліотек є науковими дослідниками. І дійшли висновку, що забезпечення їх роботи є ще недостатнім.

Завдяки зусиллям парламентарів поступово умови роботи почали поліпшуватись .

Але це тільки початок необхідних зрушень у діяльності таких бібліотечних закладів. Державники свідомі того, що потрібні актуалізовані зміни до законодавства, які враховували б усі нинішні обставини і вимоги часу.

Микола Княжицький, ділячись враженнями від візиту до НБУВ, відзначив спочатку емоційні відчуття від побаченого, зокрема від архітектурних і художніх знахідок приміщення. А також розповів про враження від роботи працівників НБУВ.

«…Унікальне монументальне полотно, 360 квадратних метрів воскового живопису “Біль землі”. У цьому творі — ціла філософія про основне призначення науки — захист і збереження Землі і життя на ній. За нього автори Володимир Прядка та Володимир Пасівенко у 1998 році отримали Державну премію України імені Тараса Шевченка.

Люди, які працюють у цій бібліотеці, — науковці. Вони пишуть дисертації, працюють з унікальними джерелами і володіють рідкісними навичками. Вони надають цифрові послуги, працюють з онлайн-читачами та електронними архівами...

І водночас зарплати працівників часто нижчі, ніж у звичайних міських бібліотеках, де вони теж не високі. Середня зарплата в галузі — серед найнижчих в країні. За даними Держстату, у 2025 році бібліотекарі та працівники музеїв отримували в середньому (!) 13,5 тис. грн на місяць.

Я дуже вдячний людям, які залишаються працювати попри всі обставини. Залишаються через покликання.

При ухваленні держбюджету на цей рік нам вдалося домогтися додаткового фінансування для Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника. Але це було гасіння пожежі. А потрібні також системні рішення.»

Вкотре висловлюємо народному депутатові Миколі Княжицькому та його колегам вдячність за розуміння важливості цієї проблеми. І підтверджуємо, що Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського працює з усвідомленням відповідальності за свою місію та завдання. Хоча зазначені паном Княжицьким труднощі в нашій роботі ще справді мають місце. І значення.

25/05/2026

Новації у бібліотечній практиці на основі штучного інтелекту

Такою є тема науково-методичного семінару, який відбудеться 26 травня об 11.00 за київським часом у залі засідань Вченої ради НБВУ та на платформі ZOOM.

Програмою заходу передбачено виступи бібліотекарів з тематики застосування ШІ в практичній роботі.

Свої доповіді та презентації представлять:

Наталія Павлівна Чернишенко, завідувачка бібліотеки Харківського міжнародного медичного університету — «Медіаконтент: від А до Я»;

Ольга Ярославівна Конасова, директорка комунального закладу Львівської обласної ради Львівської обласної бібліотеки для дітей — «AI LEOTEKA: екосистема розумних сервісів»;

Валентина Михайлівна Муравйова, завідувачка відділу класифікаційних систем Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова» — «Новітні технології (автоматизація чи штучний інтелект) та їхнє практичне застосування в роботі систематизатора із класифікаційною системою УДК».

Роксана Василівна Крутова, головна бібліотекарка відділу комплексного бібліотечного обслуговування Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського,
Яна Олегівна Музиченко, головна бібліотекарка відділу комплексного бібліотечного обслуговування Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського,
Леся Олегівна Туровська, наукова співробітниця відділу комплексного бібліотечного обслуговування Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського,
Інеса Емануїлівна Смоляр, завідувачка відділу комплексного бібліотечного обслуговування Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського ознайомлять аудиторію з темою
«Створення буктрейлера до електронної бібліотечної виставки з використанням штучного інтелекту (з досвіду роботи відділу комплексного бібліотечного обслуговування Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського)».

Доповіді і презентації також представлять:

Світлана Василівна Іваненко, завідувачка науково-технічної бібліотеки Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона Національної академії наук України — «Використання інструментів штучного інтелекту в роботі науково-технічної бібліотеки Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона Національної академії наук України;

Тетяна Михайлівна Шишова, завідувачка відділу абонементу Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва—«Штучний інтелект як помічник бібліотекаря (з досвіду роботи Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва).

Посилання на захід у ZOOM:

https://us02web.zoom.us/j/81970831898?pwd=nNyrsDUDd1SKMam2MuFwBpazqP2DnU.1

Ідентифікатор конференції: 819 7083 1898

Код доступу: 056787