26/05/2026
«PROчитання»: від Домонтовича до Шекспіра📚❤️
Чергове зібрання нашого читацького клубу «PROчитання» було напрочуд емоційним та щедрим на враження)😊 І це цілком зрозуміло, адже обговорювали відразу дві книги – різні за манерою і стилістикою, але водночас глибокі за змістом. Нагадаємо, що ми традиційно обираємо для прочитання книги українських та зарубіжних авторів. Цього разу вибір припав на роман В.Домонтовича «Дівчина з ведмедиком» та М. О'Фаррелл «Гамнет».
📌Для більшості з нас знайомство з творчістю В. Домонтовича (В. Петрова) стало і відкриттям, і захопленням його літературним хистом і манерою творів, написаних майже 100 років тому, але неймовірно сучасних та екстравагантних навіть сьогодні.
📌«Дівчина з ведмедиком» Домонтовича – інтелектуально-психологічний роман, написаний у 1928 році, що порушує глибокі філософські питання: любов, емансипацію, зіткнення старих догм і нової радянської дійсності. Захопливий і доволі екстраваґантний роман розповідає про кохання поміркованого учителя і його учениці-бунтарки.
📌Фактично «Дівчинка з ведмедиком» – роман про кохання, якому не судилося збутися, про непрості стосунки вчителя і учениці, про зіткнення різних життєвих позицій, можливість і свободу вибору. Однак це також блискучий приклад інтелектуальної прози про зміну культурних орієнтацій і трагічну розколотість людини, якій випало жити у непростий час змін і руйнації.
📌Але тексти Домонтовича захоплюють не лише сюжетною лінією, а й стилем написання, що занурює і затягує читача своєю образністю, деталізацією, внутрішньою напругою, психогологізмом, що і є ознакою якісної філософсько-інтелектуальної прози. Без перебільшення В. Петрова можна вважати одним з найвизначніших українських прозаїків XX століття. Домонтович фактично впроваджує жанр інтелектуальної прози в українську літературу і робить це блискуче. Тому неодмінно відкрийте цього автора для себе, якщо ви цього ще не зробили)😊
📌Книга сучасної ірландської письменниці М. О'Фаррелл «Гамнет» теж безперечно заслуговує на увагу книголюбів. Це глибокий історичний роман, що став спробою дослідити непрості сторінки з життя Вільяма Шекспіра – трагедію втрати єдиного сина. У центрі сюжету не сам драматург, чиє ім'я в тексті, до речі, навіть не згадується, а його дружина, яка має особливий зв’язок з природою. Авторка чуттєво та глибоко описує материнську любов, страждання та пошук сенсу життя після втрати дитини.
📌Гарний стиль написання тексту – доволі деталізований, що додає лише переваг книзі, дозволяє відчути атмосферу тогочасної Англії, емоції героїв, їхні переживання та вчинки.
Водночас варто зауважити, що тема втрати дитини з деталізацією всіх почуттів займає значну частину книги і це може зробити читання доволі вразливим. Але книга, безумовно, варта уваги та не залишить вас байдужими і до історії, і до стилю авторки.
📌Для наступного прочитання та обговорення обрали книги: А.Дронь «Гемінгвей нічого не знає», Х.Госсейні «Тисяча осяйних сонць», Б. Кінгсолвер «Мідноголовий демон».
Читайте і приєднуйтесь!
Culture Obolon
Кирило Фесик
#бібліотеканапріорці