Інформаційно-бібліографічний простір Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Інформаційно-бібліографічний простір Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки

Інформаційно-бібліографічний простір Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки Довідково-бібліографічна та інформаційна діяльність

У 1881 році в Києві було створено першу організовану службу невідкладної медичної допомоги – Гурток нічних чергува...
11/05/2026






У 1881 році в Києві було створено першу організовану службу невідкладної медичної допомоги – Гурток нічних чергувань. Ініціатором її появи стало Київське товариство швидкої медичної допомоги — благодійна організація, заснована лікарями та меценатами. 30 червня 1902 року – дата відкриття Київської станції швидкої медичної допомоги. На момент організації до штату станції (яка називалась тоді «Спасательная станция Общества скорой медицинской помощи в г. Киеве»), входили: Лікарі: один завідувач станції та 8 чергових лікарів. Санітари: один головний санітар та 4 старших санітара, а до кінця 1902 року було залучено ще 4 молодших санітара. Станція мала 3 кінні карети, придбані за рахунок благодійних пожертвувань. Обслуга: 3 кучера, 1 двірник, 1 кур’єр. До кінця 1902 року на станції було три медичні карети «Лорек та Ко», у 1913 році Товариство швидкої медичної допомоги придбало перші 2 санітарні автомобілі. Одна зміна санітарів і лікарів «швидкої допомоги» тривала 12 год.
Першим приміщенням станції була садиба по вул. Пирогова, 6. У 1913 році станції запропонували обміняти садибу на Володимирській, 33 на ділянку землі за адресою Рейтарська, 22, що відкрило Товариству перспективи спорудження нової будівлі за усіма вимогами для ефективної роботи станції. 20 листопада 1913 р. станція переїхала в добудований флігель по вул. Рейтарська, 22.
Першим завідувачем станції був лікар Є.Ф. Гнус.
Як обіцяли раніше пропонуємо цікавинку з історії міста Києва - список літератури про першу станцію швидкої допомоги у Києві (https://surl.li/xhmleq). Приємного читання!

09/05/2026

#книгичитайбільше

В Україні та в Європейському Союзі 9 ТРАВНЯ відзначають ДЕНЬ ЄВРОПИ – символ започаткування мирної співпраці між державами, що грунтується на цінностях: свободи, демократії, права.
З ІСТОРІЇ : у травні 1950 р. в Парижі міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман запропонував новий план часткової економічної інтеграції. Так 9 травня 1950 р. було підписано Декларацію РОБЕРТА ШУМАНА, яка пропонувала створити організацію, що контролюватиме видобування вугілля та виробництво сталі у ФРН та Франції, і яка стала початком створення Європейського Союзу (на основі 27 країн на основі спільних людських і демократичних цінностей).
Основна ідея загальноєвропейського ДНЯ – незалежно від своєї національності і громадянства, кожний мешканець континенту має відчути себе вільним у «Європейському домі».
В Україні ДЕНЬ ЄВРОПИ почали святкувати з 2003 р. Україна – єдина держава не член ЄС, в якій відзначається на державному рівні ДЕНЬ ЄВРОПИ.
І сьогодні, Збройні Сили боронять не лише територіальну цілісність України, а й спільні для всіх європейців цінності. Підтримка нас країнами ЄС – свідчення, що Україна є частиною європейської спільноти.

ТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД КНИГ «Знай про Європу більше» (https://lukl.kyiv.ua/tematychni-ohlyady-literatury) – це про історію, сучасність, пам’ятки, подорожі, культуру країн Європи.
ЕЛЕКТРОННИЙ КАТАЛОГ(https://surl.li/zcdrpk) Публічної бібліотеки імені Лесі Українки допоможе у пошуку літератури! Задавши в «пошуковому полі» термін «європейський союз», ви отримаєте список джерел, наявних у нашій бібліотеці та бібліотеках міста.
Запрошуємо до читання та користування ЕЛЕКТРОННИМ КАТАЛОГОМ!

05/05/2026







Друзі! Готуємо для вас чергову цікавинку з історії міста Києва. Слідкуйте за оновленнями.

Відео згенероване за допомогою ШІ.

4 травня - Міжнародний день протидії булінгу. Булінг – це одна з найгостріших соціальних проблем сучасності, яка особлив...
04/05/2026

4 травня - Міжнародний день протидії булінгу.

Булінг – це одна з найгостріших соціальних проблем сучасності, яка особливо проявляється у дитячому та підлітковому середовищі. Це не просто сварка, а систематичне цькування, яке може завдати серйозної шкоди емоційному, фізичному та психічному здоров’ю дитини. Проявляється булінг як психологічне, фізичне, економічне або сексуальне насильство, яке здійснюється однією особою або групою осіб щодо іншої людини, яка не може себе ефективно захистити. Сьогодні до звичних форм додається і кібербулінг – переслідування в онлайн-просторі.
У цей день нагадуємо: важливо не мовчати, підтримувати тих, хто опинився у складній ситуації, і будувати середовище поваги та безпеки.
Проблема булінгу потребує уваги та рішучих дій. Важливо не залишатися байдужими, адже навіть одна своєчасна реакція може змінити ситуацію та захистити людину від тривалих страждань.

Пропонуємо користувачам ознайомитися з тематичною добіркою літератури «Булінг: проблема, яку не можна ігнорувати» (https://surl.li/kyjaic). Видання, що увійшли до списку, розкривають причини, форми та наслідки цькування, пропонують ефективні шляхи профілактики й подолання агресії у шкільному середовищі.
Більше матеріалів про булінг можете знайти самостійно, скориставшись електронним каталогом бібліотеки (https://surl.li/vvvsrx).
#цькування #булінг

01/05/2026

#Булінг #Цькування

Шановні користувачі! Анонсуємо нову добірку літератури до Міжнародного дня протидії булінгу. Слідкуйте за оновленнями.

27/04/2026



5 квітня 1710 року було укладено одну з найвизначніших пам’яток української політико-правової думки – Конституцію Пилипа Орлика.
Цей документ, відомий як «Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького», став однією з перших європейських конституцій нового часу. У ньому було закладено принципи поділу влади, обмеження повноважень гетьмана та гарантії прав козацтва.
Конституція була ухвалена в місті Бендери за участю козацької старшини та за підтримки Карла XII.
Сьогодні цей документ є символом прагнення українського народу до свободи, державності та справедливого устрою.

Запрошуємо користувачів ознайомитися з тематичною добіркою літератури «Перша українська Конституція» (https://surl.li/vbfqux) та бібліографічним списком «Гетьман Пилип Орлик – автор однієї з перших демократичних Конституцій у світі: (1672-1742)» (https://surl.li/rakcre). Більше літератури знайдете в електронному каталозі бібліотеки (https://surl.li/iwonkf).

22 квітня у відділі літератури іноземними мовами пройшло навчання щодо актуалізації знань по роботі в електронному катал...
24/04/2026

22 квітня у відділі літератури іноземними мовами пройшло навчання щодо актуалізації знань по роботі в електронному каталозі з періодичними виданнями: опис серіальних видань; відображення даних про примірник періодичного видання в модулі «Примірники». Проаналізували періодичні видання відділу, що відображені в електронному каталозі.
Учасники зустрічі виявили зацікавлення до тем, що обговорювалися, ставили питання, висловлювали рефлексії.

21 квітня відбувся семінар провідних фахівців відділів бібліотеки. Розглядалися питання обліку періодичних видань в елек...
21/04/2026

21 квітня відбувся семінар провідних фахівців відділів бібліотеки. Розглядалися питання обліку періодичних видань в електронному каталозі бібліотеки; опис серіальних видань; заповнення полів предметного доступу та особливості пошуку в електронному каталозі. Учасники зустрічі виявили зацікавлення до тем, що обговорювалися, ставили запитання, висловлювали рефлексії.

15/04/2026

Перша київська телефонна станція

#Телефоністки


Винахід першого телефона приписують американському вченому шведського походження Олександру Грехему Беллу. 1 квітня 1886 року у Києві відкрили першу телефонну станцію на Хрещатику, 24/26, запрацювало близько 70 домашніх і 30 корпоративних номерів.
Першим щасливим власником персонального квартирного телефона в Києві, а заразом в Україні та всій Російській імперії, став столичний інженер Олександр Бородін, який жив на вулиці Терещенківській, 17. Телефонний номер 1 у 1889 році отримала кондитерська «Семадені», вона ж кав’ярня і ресторан на Хрещатику, 15. Це було настільки широковідоме місце, що його називали «другою Думою».
У 1892-му в Києві нараховувалося вже 409 абонентів та 479 телефонних апаратів, а станція мала 9 комутаторів, які обслуговувало 37 працівників. На кожен комунікатор відводилося до 200 з’єднань за добу. 1893 року спорудили ще одну станцію на Подолі, що мала 300 номерів. Трохи згодом у Києві відкрили 5 «говорильних» пунктів, де за 25 копійок можна було придбати трихвилинну розмову з будь-яким абонентом. З 1895 року тариф знизили до 15 копійок.
Київ став одним із перших міст імперії, де телефон став реальністю. Незважаючи на відсутність державних дотацій та іноземне походження технології, саме приватна ініціатива компанії Белла та прогресивність київських підприємців зробили Хрещатик центром технологічної революції 1886 року. Станція на Хрещатику 24/26 назавжди змінила ритм життя старого Києва.
Історії розвитку телефонної мережі в Києві, особливостям набору працівниць, технічним проблемам у місті внаслідок появи телефона присвячений бібліографічний список «Перша київська телефонна станція» (https://surl.li/xexunh). Приємного читання!

13/04/2026

17 квітня День пожежної охорони в Україні


#пожежники



День пожежної охорони — професійне свято людей, які щодня стоять на сторожі безпеки та рятують життя. Це нагода подякувати пожежникам за їхню мужність, самовідданість і готовність діяти в найскладніших умовах, часто ризикуючи власним життям заради інших.
Історія пожежної охорони в Києві бере свій початок ще з давніх часів. У період Київської Русі пожежі були одним із найбільших лих для міста, адже більшість будівель зводили з дерева, а вогонь швидко поширювався вузькими вулицями. Для боротьби з ним мешканці об’єднувалися: використовували відра з водою, гаки для розбирання палаючих конструкцій, а також запроваджували чергування. Уже тоді існували перші правила пожежної безпеки, що регулювали поводження з відкритим вогнем у місті.
У ХІХ столітті, з розвитком Києва як великого адміністративного та торговельного центру, пожежна справа набула організованого характеру. У 1841 році було створено одну з перших професійних пожежних частин. З’явилися пожежні депо та каланчі — вежі для спостереження, з яких чергові цілодобово стежили за містом і вчасно виявляли пожежі. Для подачі сигналів використовували дзвони та спеціальні знаки, що повідомляли про місце займання.
Важливу роль у цей період відігравали й добровольчі пожежні товариства, які об’єднували небайдужих мешканців міста. До їхнього складу входили представники різних верств населення — від ремісників до службовців. Вони допомагали професійним командам, брали участь у гасінні пожеж, організовували навчання та поширювали знання про правила безпеки серед населення. Такі товариства сприяли формуванню громадянської відповідальності та взаємодопомоги у місті.
Саме цьому періоду становлення та організації пожежної охорони в Києві ми присвятили бібліографічний список «Київські Вогнеборці (ХІХ – початок ХХ ст.)» (https://surl.li/ltiqbc), у якому зібрали матеріали про історію виникнення перших пожежних депо, першої професійної пожежної команди в місті, її учасників та особливості діяльності

Address

Олександра Кониського (колишня Тургенєвська), 83-85
Kyiv
04053

Opening Hours

Monday 09:00 - 17:00
Tuesday 09:00 - 17:00
Wednesday 09:00 - 17:00
Thursday 09:00 - 17:00
Saturday 10:00 - 17:00
Sunday 10:00 - 17:00

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Інформаційно-бібліографічний простір Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Інформаційно-бібліографічний простір Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки:

Shortcuts

Share

Category