Риба України Ukrfish

01/06/2026

ГС «Риба України» підготувала звернення до Держрибагентства щодо проведення повної інвентаризації чинних спеціальних товарних рибних господарств.

Ми просимо надати повну інформацію про діяльність СТРГ у машиночитному форматі та пропонуємо створити окрему інформаційну платформу або електронний модуль для обліку, моніторингу й аналізу їхньої роботи.

Мета дуже проста - прибрати міфи й перейти до фактів.

Сьогодні навколо СТРГ багато розмов: хтось називає їх аквакультурою, хтось - відтворенням водних біоресурсів, хтось - особливою формою господарювання. Але суспільство, ринок і держава мають бачити реальну картину:

🐟 скільки таких режимів діє в Україні;

📍 на яких водоймах вони працюють;

👤 хто є користувачами;

📄 на яких правових підставах вони діють;

📊 скільки риби фактично вселяється;

🎣 скільки риби фактично виловлюється;

🧾 які документи підтверджують походження продукції;

🌿 який вплив така діяльність має на водойми;

⚖️ чи виконуються умови режимів СТРГ.

Без повної інвентаризації неможливо чесно говорити про майбутнє цієї моделі.

Якщо СТРГ справді працюють прозоро, це мають підтвердити дані. Якщо ж ці режими фактично використовуються як непрозорий механізм доступу до водних біоресурсів, це також має бути видно.

Ми переконані: рибна галузь не може розвиватися на міфах, закритих таблицях і паперових режимах.

Потрібні відкриті дані, електронний облік, зрозуміла карта СТРГ, інформація про зариблення, вилов, користувачів, строки дії режимів і фактичні результати їхньої роботи.

Саме така інвентаризація дозволить нарешті показати, як насправді працюють режими СТРГ і чому в нинішньому вигляді вони часто шкодять розвитку прозорого рибного господарства, чесної аквакультури та справедливого доступу до державного ресурсу.

01/06/2026

📄 Громадська рада при Держрибагентстві знову видала “стратегію” розвитку галузі.

Цього разу - понад 1000 сторінок документів: програми до 2040 року, доктрини до 2050 року, концепції, додатки, “ідеології” та окремий проєкт постанови по СТРГ.

Звучить масштабно. Але є нюанс 🧐

У реальній рибній галузі досі немає базових речей:

🔹 повної електронної простежуваності продукції
🔹 прозорого ринку першого продажу
🔹 чесного обліку вилову та зариблення
🔹 цифрового контролю промислових операцій
🔹 чіткого розмежування аквакультури, промислу і СТРГ
🔹 відповідальності за маніпуляції з даними

Тобто порядку у 2026 році ще немає, але доктрина до 2050 року вже є ✅

Окрема увага - СТРГ. Під красивими словами про “правову невизначеність”, “відтворення” та “сталий розвиток” фактично знову намагаються створити окремий нормативний коридор для старої сірої моделі.

Ми переконані: галузі потрібна не чергова тисяча сторінок паперового туману, а прості речі - цифровий облік, простежуваність риби, прозорий перший продаж і персональна відповідальність за результат.

В коментарях є посилання на повну статтю.

Громадська рада при Держрибагентстві направила відкритий лист Міністру економіки, довкілля та сільського господарства України Олексію Соболєву. У документі, пр…

29/05/2026

Чому Громадська рада за 5 років насправді нічого не зробила для розвитку галузі

Держрибагентство урочисто привітало Громадську раду з п’ятиріччям діяльності. Гарні слова, вітальні листи, “плідна співпраця”, “вагомий внесок”, “конструктивний діалог”.

А тепер поставимо просте питання: що саме за ці 5 років змінилося для рибної галузі?

Не на папері. Не у протоколах. Не у вітальних пресрелізах. А в реальному житті рибалок, аквакультурників, переробників, імпортерів, добросовісних користувачів водних біоресурсів і споживачів.

За ці 5 років галузь не отримала сучасної системи простежуваності продукції. Не отримала організованого ринку першого продажу. Не отримала якісного аналізу промислових операцій. Не отримала прозорої моделі доступу до ресурсу. Не отримала реальної цифрової аналітики ризиків. Не отримала чесної відповіді, чому тіньовий обіг досі почувається комфортніше, ніж легальний виробник.

І це не через війну.

Війна справді стала трагедією для країни. Але війна не заважає ставити правильні питання. Війна не заважає вимагати дані. Війна не заважає аналізувати CPUE. Війна не заважає піднімати питання простежуваності. Війна не заважає боротися з фіктивними показниками вилову, “паперовими” зарибленнями, ручним доступом до ресурсу та імітацією реформ.

Проблема в іншому.

Громадська рада за ці 5 років переважно стала не інструментом контролю за державним органом, а зручною декоративною платформою при ньому. Там, де мала бути жорстка фахова дискусія, часто була тиша. Там, де мали бути публічні позиції, були кулуарні погодження. Там, де мали звучати інтереси галузі, дуже часто звучали інтереси окремих груп впливу.

Громадська рада мала б бути місцем, де держава чує ринок. Але для цього в ній мають бути люди, які представляють реальних виробників, реальний промисел, реальну аквакультуру, реальну переробку, реальний імпорт, реальну науку, реальні громади.

А не люди, для яких головне завдання - не розхитувати систему, в якій усім “своїм” і так зручно.

За 5 років можна було хоча б чесно сформулювати порядок денний галузі:

- простежуваність продукції від вилову до продажу;
- електронні супровідні документи;
- аналіз рентабельності та ризикованості риболовецьких операцій;
- прозорий перший продаж водних біоресурсів;
- реальна боротьба з тіньовим обігом;
- перегляд підходів до СТРГ;
- захист добросовісних користувачів;
- розвиток ефективної аквакультури;
- аудит державної політики у сфері рибного господарства.

Але замість цього ми маємо чергове урочисте привітання.

П’ять років - це достатній термін, щоб оцінювати не наміри, а результати.

І якщо результатів немає, то потрібно чесно сказати: формат вичерпав себе. Склад потрібно змінювати. Підхід потрібно змінювати. Логіку роботи потрібно змінювати.

Галузі потрібна не “громадська рада для галочки”. Галузі потрібен реальний громадський контроль, професійна експертиза, відкрита дискусія та здатність ставити незручні питання.

Бо рибне господарство України не витримає ще п’ять років імітації.

12/05/2026

Україна ще має океанічний риболовецький флот — питання лише в тому, чи зможе держава нарешті ним скористатися.

Після передачі Fishing Company S.A. до Фонду держмайна ми пропонуємо нову модель — консолідацію державних рибопромислових активів, створення єдиної океанічної рибопромислової компанії та запуск прозорого державно-приватного партнерства.

У статті:
— що означає передача Fishing Company S.A. до ФДМУ;
— доля суден «Капітан Русак», «Професор Михайло Александров», «Алексей Слободчіков» та «Бухта Соколовская»;
— як Україна може повернутися в океанічний промисел;
— чому це питання економіки, продовольчої безпеки та забезпечення ЗСУ;
— наша пропозиція щодо створення єдиного державного рибопромислового контуру.

Посилання на допис в коментарях.

12/05/2026

🚨 Нова аналітика ГС «Риба України»

Ми провели незалежний аудит даних системи «еРибальство» за 2024–2025 роки — і результати показують не цифровізацію, а масштабну імітацію контролю.

📊 198 948 операцій проаналізовано
🔴 72,3% операцій — економічно беззмістовні
📉 CPUE впав на 82%
⚠️ Система фіксує нульові, збиткові та технічно нелогічні операції, але не перетворює ці дані на реальний державний контроль.

У статті пояснюємо, чому «еРибальство» у нинішньому вигляді стало цифровою ширмою для тіньового ринку, як риба зникає між виловом і реалізацією, та що пропонує ГС «Риба України»: CPUE-моніторинг, ризик-профіль користувача, відкриті дані, простежуваність і недопуск маніпуляторів до аукціонів.

👉 Деталі — у статті. Посилання в коментарях.

06/05/2026

🐟 Благополуччя чи добробут: Чому одне слово може коштувати нам ринку ЄС?

Нещодавно в Лабораторії іхтіопатології ІРГ НААН відбувся важливий семінар про «благополуччя» риби. Тема прогресивна, експерти — світового рівня (Vitaliy Nedosekov, Наталія Матвієнко), концепція — сучасна (One Health).
Але є одне «але», яке ріже слух професіоналам. Ми досі використовуємо термін «благополуччя», який є прямою калькою з російської.

Чому це проблема?

❌ «Благополуччя» — це про щастя, кар’єру та сімейний затишок людини. Короп не може бути «благополучним».
✅ «Добробут» (Animal Welfare) — це технічна категорія. Це про щільність посадки, рівень кисню, відсутність болю та стандарти забою.

Якщо ми хочемо експортувати рибу в ЄС, ми маємо розмовляти з ними однією мовою. Європейський аудитор шукає в документах Welfare, а не абстрактні емоційні вислови.

Чи є це «лінгвістичним естетством»? Ні. Це акт деокупації нашої науки та крок до реальних стандартів.

Детальніше про те, чому «щаслива риба» — це міф, а «забезпечений добробут» — це прибуток і безпека, читайте у нашій новій статті:
👉 https://ukrfish.org/f55n

Спілка «Риба України» — за точність, професіоналізм та європейське майбутнє галузі! 🇺🇦🇪🇺

#Аквакультура #РибаУкраїни #ДобробутТварин #Іхтіопатологія #ЄС

17/04/2026

Державна підтримка аквакультури: чи варто фінансувати неефективність?

В Україні офіційно запрацювала програма підтримки рибництва, проте результати першого року шокують: допомогу отримали лише два підприємства на всю країну. Чому мільйони гривень спрямовуються на субсидування застарілих «процесів», а не на реальний результат?

У нашому новому розширеному матеріалі аналізуємо:

Пастку екстенсивного підходу: чому підтримка «ставкового малька» консервує технологічну відсталість.

Статистичний вирок: чому бюрократичні бар'єри та тінізація закрили доступ до програми для реальних виробників.

Світовий досвід: чому майбутнє за індустріальними системами (RAS) та підтримкою за кожен кілограм реалізованої риби.

Експертна думка: голова спілки «Риба України» Любомир Гайдамака про те, чому програму розробляли без врахування голосу практиків.

Пропонуємо «дорожню карту» з 4-х стратегічних кроків, які здатні перетворити українську аквакультуру на потужну індустрію.

👉 Повна стаття за посиланням: https://ukrfish.org/5ncr

14/04/2026

Наша спілка системно підтримувала і надалі буде підтримувати Тараса Висоцького. Сподіваємося на те, що судді ВАКС розберуться в справі та винесуть справедливий вердикт без політики та впливу інших осіб.

01/04/2026

🛑 «Ікорний» лобізм чи продовольча безпека? Чому галузі час позбутися некомпетентних порадників.
Поки ми боремося за європейські правила гри та прозорість через законопроєкт №15040-1, у медіа з’являються «маніфести» від так званих інвесторів, які намагаються видати власні бізнес-хотілки за національну стратегію.

Ми проаналізували останні заяви пана Олександра Корха і жахнулися:

❌ Біологічна некомпетентність: розповіді про «генетичну стійкість до сапролегніозу» — це розпис у власному невігластві. Сапролегнія — це наслідок бруду у ваших садках, а не генетики.
❌ Маніпуляція цифрами: вирощування чорної ікри (0,3% ринку) — це не продовольча безпека країни, це люкс-ніша.
❌ Вимоги «феодалізму»: оренда на 50 років та забудова берегів — це не реформа, це спроба закріпити за собою державний ресурс назавжди.

Ми в Спілці «Риба України» за прозорість, цифрову простежуваність («е-Рибальство») та організований ринок. Нам не потрібні «особливі умови» для ікорних королів, нам потрібні єдині правила для кожного рибалки.

👇 Повна деконструкція маніпуляцій та наш план реальної реформи за посиланням:
🔗 дивіться в коментарях
#РибаУкраїни #Реформа #Аквакультура #Професіоналізм #НіЛобізму

20/03/2026

Трагедія судака: Аналіз ринку, експорту та тіньових схем (2001–2024)

Чому офіційна статистика вилову судака в Україні демонструє колапс, тоді як експортні показники б’ють рекорди? У новій статті аналізуємо:

🔹 Кейс Азовського моря: шлях від достатку до нульових квот.
🔹 «Паперова аквакультура»: як дикий хижак перетворюється на звіти для ФАО.
🔹 Законопроєкт №9545: чому прийнятий закон не працює без модуля простежуваності.

Нижче дивіться посилання на повний допис.