ДАЗВ - Державне агентство України з управління зоною відчуження

01/06/2026

Відбувся турнір "DSK series–2026" з бадмінтону до 40-річчя аварії на ЧАЕС

У Києві, в Дипломатично-спортивному клубі "DSK", відбувся турнір "DSK series–2026" з бадмінтону, присвячений 40-річчю аварії на Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС».

Серед учасників турніру — т.в.о. голови ДАЗВ Volodymyr Feshchenko та генеральний директор ДСП "Чорнобильська АЕС" Сергій Тараканов, голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.

Вони не лише долучилися до змагань, а й взяли участь у церемонії нагородження юних спортсменів.

Турнір об’єднав спортсменів та поціновувачів бадмінтону. У межах змагань свої сили випробували чоловічі, жіночі та змішані пари у різних категоріях.

Переможців і призерів нагороджували президент НОК України та олімпійська команда/NOC of Ukraine and the Olympic Team Вадим Гутцайт, голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, а також представники ДАЗВ — Володимир Фещенко та Сергій Тараканов.

Турнір став не тільки спортивною подією, а й нагадуванням про важливість збереження пам’яті про Чорнобильську трагедію та подвиг ліквідаторів аварії.
Такі заходи єднають людей навколо спільних цінностей, підтримують розвиток молодого покоління та сприяють збереженню історичної пам’яті про події Чорнобиля.

Щиро дякуємо усім, хто долучився до організації спортивного змагання!

01/06/2026

Волонтерська поїздка до самопоселенців Чорнобильської зони

На минулому тижні відбулася низка приємних і важливих подій. І на одній із них хочеться зупинитися окремо.

На певний час відомий журналіст, головний режисер "Магнолія ТВ", співак і волонтер Руслан Горовий, волонтерка "Вільні UA" Олена Нечаєва, військовослужбовці Окремий батальйон спеціального призначення "Дике Поле" - Катерина Прокопенко, та представники ДАЗВ і ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" об’єдналися у волонтерську експедицію, щоб доставити продуктові набори самопоселенцям у село Куповате та місто Чорнобиль.

Та головне — не лише привезти допомогу, а й почути людей: дізнатися, чим вони живуть сьогодні, які мають потреби, що турбує найбільше.

Загалом навідали п’ятьох пані Марій. Більшість — у Куповатому, одну — у Чорнобилі.

Також відвідали пані Галину та пана Михайла у Чорнобилі.

Пізніше військовослужбовці ще завітали до пана Анатолія та пані Надії, й пані Валентини.

Усі самопоселенці зустрічали гостей дуже привітно, розповідали про своє життя у зоні відчуження, згадували минуле, ділилися історіями.

Потреби у кожного різні, але є й спільні: дрова на зиму, продукти, а ще — корм для котів і собак, які залишаються поруч із ними.

Самопоселенці — люди поважного віку. Середній вік — 75+. А одній із мешканок Куповатого, пані Марії, — вже 100 років.

Нині у Чорнобильській зоні залишилося зовсім небагато самопоселенців — близько 40 осіб. Більшість мешкає у Чорнобилі, інші — у Куповатому.

І за кожною людиною — ціле життя.
Пані Галина до аварії очолювала дитячий садок "Казка" у Чорнобилі.
Пан Михайло працював учителем початкових класів у Чорнобилі та сусідньому селі.
Пані Софія свого часу була головою сільської ради.

З кожним роком самопоселенців стає менше. Але разом із ними живе пам’ять про Полісся, про домівки, які вони не змогли залишити назавжди, і про силу людської прив’язаності до рідної землі.

#УкраїнаБезБарєрів

29/05/2026

29/05/2026

Протягом Національного тижня безбар’єрності підприємства та установи сфери управління ДАЗВ не лише говорили про безбар’єрність, а й намагалися відчути її через живе спілкування, спільні роздуми та практичні інтерактиви.

Цього тижня у колективах з’явилося багато простору для чесних розмов про те, що насправді може ставати бар’єром для людини — не лише у фізичному середовищі, а й у щоденній взаємодії між людьми.

Працівники ДСП "Північна Пуща" провели інтерактив «Айсберг бар’єрів», під час якого разом шукали як видимі, так і приховані бар’єри у робочому середовищі. Учасники говорили про стереотипи, упередження, страх осуду, нестачу підтримки, труднощі в комунікації та інші речі, які часто залишаються непомітними, але впливають на людину щодня. Окремою частиною активності став пошук шляхів «розтоплення айсберга» — тобто рішень, які допомагають створювати більш відкрите та підтримуюче середовище.

У Державне некомерційне товариство "Об'єднання "Радон" працівники долучилися до інтерактивної гри «Світлофор». У невимушеній атмосфері колектив разом аналізував різні життєві та робочі ситуації, визначаючи, які дії сприяють безбар’єрності, а які — навпаки можуть створювати дискомфорт чи виключення для людини. Формат відкритого обговорення допоміг не лише поділитися думками, а й побачити знайомі ситуації з іншого боку.

У ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" провели вправу «Орбіти безбар’єрності», де в центрі уваги була людина та середовище навколо неї. Учасники разом визначали, як на формування безбар’єрного простору впливають команда, керівництво, правила, фізичний простір і навіть щоденні робочі процеси. Під час обговорень працівники не лише шукали бар’єри, а й визначали ресурси та можливості впливу — тобто те, що кожен із нас може змінити вже сьогодні у власному колективі.

Ще однією важливою частиною тижня стали командні розмови про те, що формує комфортний простір для людини. Працівники разом говорили про підтримку, повагу, роль колективу, важливість безпечного середовища та людяної комунікації. Адже безбар’єрність — це не лише про архітектуру чи правила. Насамперед це про відчуття, що тебе чують, розуміють і приймають.

Саме такі щирі обговорення, спільні пошуки рішень і готовність чути одне одного поступово формують середовище, у якому людиноцентричність стає не лише поняттям, а частиною щоденної культури.
Інформація у форматі Легкої мови (Easy-to-Read) за посиланням: https://dazv.gov.ua/ua/plugins/userPages/1280
#УкраїнаБезБарєрів

29/05/2026

Турбота про людину без бар’єрів.

У ДАЗВ відбулася тематична зустріч із представниками Інститут серця МОЗ України в межах Національного тижня безбар’єрності.
Захід став ще одним нагадуванням про те, що безбар’єрність і людиноцентричність — це не лише про доступність простору чи сервісів. Це також про турботу про здоров’я людини, повагу до її потреб, право на якісну медичну допомогу та підтримку у складні моменти життя.
Спікерами зустрічі були координатор закладу - Сергій Климась та практикуючий кардіохірург Інституту серця - Юрій Гуцуляк, який одразу після проведення операції знайшов час для спілкування з колективами наших підприємств та установ, що долучилися онлайн.
Зустріч «Активне довголіття» об’єднала учасників навколо теми профілактики серцево-судинних захворювань та уважного ставлення до власного здоров’я.
Окрему увагу лікар приділив простій, але дуже важливій думці: людині необхідно знаходити час для себе — для руху, відпочинку, спілкування та позитивних емоцій. Саме такі, на перший погляд, звичайні речі часто стають основою фізичного й психологічного відновлення та допомагають зберегти якість життя.
Під час зустрічі представники Інституту серця також розповіли про роботу інфабригади екстреної допомоги «7703», яка працює цілодобово та безкоштовно, забезпечуючи оперативну допомогу пацієнтам із серцево-судинними станами.
Учасники дізналися і про підхід Інституту серця до створення доступного та безпечного медичного середовища. У закладі функціонують доросла та дитяча поліклініки, власна лабораторія, автономні системи забезпечення, а також створені умови для безперервної роботи навіть в умовах війни.
Окремо було відзначено, що доступність у медичному просторі — це не лише про архітектурні рішення. Це також про атмосферу підтримки, турботи та поваги, коли людина під час лікування може почуватися захищеною та почутою.
Символічним акцентом зустрічі стала й увага до мови, якою ми говоримо про здоров’я та відновлення.
Говорячи про зміни способу життя після хвороб, лікар зауважив, що не любить слово «дієта», адже воно часто асоціюється з обмеженнями та внутрішніми бар’єрами. Натомість він запропонував інше формулювання — «модифікація способу життя» або «модифікація харчових звичок», що звучить значно більш людиноцентрично та підтримуюче.
Ця думка особливо перегукується із презентованим цього року Національна комісія зі стандартів державної мови стандартом державної мови «Термінологія безбар’єрності», який спрямований на формування поважної та сучасної комунікації без застарілих стереотипів.
Зустріч із представниками Інституту серця стала не лише професійною лекцією про здоров’я, а й щирою розмовою про уважність до людини, важливість підтримки та цінність життя без зайвих бар’єрів.
Інформація у форматі Легкої мови (Easy-to-Read) за посиланням: https://dazv.gov.ua/ua/plugins/userPages/1280
#УкраїнаБезБарєрів

28/05/2026

Безбар’єрність починається з безпеки: у ДАЗВ провели дитячий курс «Захист Лева»
У межах Національного тижня безбар’єрності у ДАЗВ відбувся дитячий курс самозахисту «Захист Лева», організований у співпраці з Європейське співтовариство з охорони праці (ESOSH)
До заходу долучилися діти працівників ДАЗВ - Державне агентство України з управління зоною відчуження, підприємств сфери управління ДСП "Північна Пуща", а також Міністерство енергетики України.
Ініціатива була спрямована не лише на формування навичок безпечної поведінки, а й на розвиток у дітей впевненості, уважності до себе та вміння довіряти власним відчуттям у небезпечних ситуаціях.
Тренінг проходив без присутності батьків — це дозволило дітям вільніше висловлювати власні думки, ставити запитання та відкрито говорити про свої емоції й реакції. Такий підхід допоміг створити атмосферу довіри та безпечного спілкування.
Заняття розпочалося з історії, яку дітям прочитав тренер — міжнародний фахівець із безпеки та кризового реагування Фелікс Тимченко (Німеччина). Сюжет розповідав про ситуацію, у якій зустріч із незнайомцем могла становити загрозу для дитини.
Після цього діти разом із тренером детально обговорювали історію: як саме можна розпізнати небезпеку, які сигнали можуть насторожувати, чому певні дії героя були правильними, а які — помилковими.
Фелікс Тимченко дуже уважно залучав до розмови кожну дитину, допомагаючи не просто запам’ятати правила, а навчитися аналізувати ситуацію та самостійно оцінювати ризики.
Коли учасники дійшли спільного розуміння того, як виглядає потенційна небезпека, розпочалася практична частина тренінгу.
Діти вчилися правильно реагувати у випадку загрози від незнайомця: голосно кликати на допомогу, захищати себе, швидко оцінювати ступінь небезпеки та діяти впевнено.
Тренінг проходив дуже активно та динамічно — із рухливими вправами, моделюванням ситуацій та практичним відпрацюванням навичок. Учасники були повністю залучені до процесу та щиро включалися у виконання завдань.
Програма «Захист Лева» вперше презентується в Україні та вже успішно реалізується у Німеччині. Її особливістю є поєднання практичного самозахисту, психологічної підтримки та розвитку впевненості у дітей.
Окрема подяка команді ESOSH за співпрацю, підтримку ініціативи та створення простору, у якому діти можуть навчатися безпеці через довіру, підтримку та взаємоповагу.
Такі заходи вкотре нагадують: безбар’єрність — це також про створення середовища, у якому дитина почувається почутою, захищеною та впевненою у собі.

28/05/2026

Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник в межах Національного тижні безбар’єрності провів низку просвітницьких та інформаційних заходів, присвячених формуванню культури поваги, рівності можливостей та доступності для кожної людини.

У простих розмовах, спільних емоціях і щирому дитячому сприйнятті народжується розуміння того, що безбар’єрність починається з людяності та уважності одне до одного.

Для учнів молодших класів Іванківських ліцеїв №1 та №2 фахівці Заповідника провели інтерактивні презентації «Про безбар’єрність для дітей». Зустрічі проходили у теплій та невимушеній атмосфері: діти активно ставили запитання, ділилися власними думками та разом обговорювали, чому важливо підтримувати інших, поважати відмінності й допомагати тим, кому це потрібно.

Через прості життєві приклади школярі знайомилися з поняттями рівності, поваги та доступності, а також вчилися бачити у безбар’єрності не складний термін, а турботу про людину у повсякденному житті.

Також у навчальних закладах Іванківської та Поліської громад, а також у Державному торговельно-економічному університеті були представлені мобільні фотовиставки «Природа VS війна».

Відвідувачі мали змогу у відкритому форматі ознайомитися з діяльністю природоохоронної установи, побачити наслідки війни для природи та більше дізнатися про роботу зі збереження біорізноманіття у зоні відчуження.

Мобільний формат виставок дозволив зробити інформацію доступною для широкої аудиторії — незалежно від віку, досвіду чи освітнього рівня.

Для студентів-екологів Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу відбулася онлайн-лекція «Заповідник — місце, де природа може бути собою». Під час зустрічі говорили не лише про екологію, а й про цінність гармонійного, відкритого та людиноцентричного середовища.
Упродовж Тижня безбар’єрності в офісних приміщеннях Заповідника також діяли тематичні інформаційні стенди, а матеріали публікувалися на офіційному сайті та сторінках установи у соціальних мережах.
Окрему увагу фахівці приділили доступності інформації — відеоматеріали готувалися з урахуванням принципів безбар’єрності, щоб бути зрозумілими та доступними для якомога ширшої аудиторії.

Інформація у форматі Легкої мови (Easy-to-Read) за посиланням: https://dazv.gov.ua/ua/plugins/userPages/1280

27/05/2026

Для працівників підприємств та установ сфери управління ДАЗВ - Державне агентство України з управління зоною відчуження відбувся вебінар «Безбар’єрність починається з психіки».
Спікеркою заходу стала кандидатка педагогічних наук, старша дослідниця, керівниця Центру психологічного супроводу діяльності педагогічних працівників закладів професійної освіти Інституту професійної освіти НАПН України Інститут професійної освіти НАПН України Оксана Лапа.
Спеціально для працівників підприємств зони відчуження науковиця підготувала авторську презентацію.
Під час підготовки до вебінару пані Оксана поцікавилася професіями учасників заходу. Дізнавшись, що серед слухачів — фахівці у сфері енергетики, поводження з радіоактивними відходами, дозиметричного контролю та протипожежної безпеки, психологиня адаптувала матеріал саме під специфіку роботи колективів зони відчуження.
Під час вебінару учасники говорили про те, що безбар’єрність — це не лише про доступність простору чи відсутність фізичних перешкод. Не менш важливими є внутрішні бар’єри людини — емоційне виснаження, тривожність, напруга, втрата ресурсу та психологічна перевтома.
Спікерка наголосила, що у професійному середовищі люди часто звикають ставити власний психологічний стан «на паузу» — заради роботи, термінових завдань, відповідальності чи турботи про інших. Проте накопичення напруги з часом формує внутрішні бар’єри, які впливають не лише на самопочуття людини, а й на взаємодію в колективі, здатність ухвалювати рішення та відчуття безпеки.
Науковиця підкреслила: якщо існують бар’єри, мають існувати й безбар’єрні рішення для ментального відновлення людини.
Особливу увагу під час вебінару приділили практичним технікам стабілізації психоемоційного стану. Учасникам представили прості вправи для дихання та самопідтримки, які спікерка символічно назвала «Системою атомних дій».
Психологиня пояснила принцип «дихання по долоні», а також представила універсальний алгоритм стабілізації психоемоційних станів через асоціацію з пальцями руки.
Кожен палець символізував окремий етап відновлення:
— безпеку;
— контакт та підтримку;
— регуляцію через тіло і дихання;
— повернення сенсу та нормалізації стану;
— дію і відновлення контролю над ситуацією.
Окремо учасники обговорили важливість так званих «атомних кроків» — маленьких щоденних дій, які допомагають людині поступово відновлювати внутрішній ресурс та психологічну стійкість.
Під час практичної частини вебінару працівники також виконували інтерактивні вправи на самоаналіз та емоційний стан, вчилися визначати власні реакції на стрес та шукати внутрішні ресурси для підтримки себе й колег.
Вебінар став простором для відкритої розмови про психологічну безпеку, уважне ставлення до себе та важливість людяної взаємодії у професійному середовищі.
Адже безбар’єрність починається не лише з доступного простору, а й з розуміння людини, її стану та потреби у підтримці.
Інформація у форматі Легкої мови (Easy-to-Read) за посиланням: https://dazv.gov.ua/ua/plugins/userPages/1280

#УкраїнаБезБарєрів

26/05/2026

У зоні відчуження розпочався Національний тиждень безбар’єрності — щорічна ініціатива, покликана формувати в суспільстві культуру поваги, рівності та людиноцентричності

У перший день Тижня у Державному агентстві України з управління зоною відчуження відбулася «Година безбар’єрності». Учасники переглянули тематичні відеоматеріали, створені ГО «Безбар’єрність», а також обговорили значення стандарту державної мови «Термінологія безбар’єрності».

Цей стандарт створено для подолання застарілих стереотипів і мовних конструкцій, що дісталися у спадок із радянського минулого, та утвердження сучасного людиноцентричного підходу, в основі якого — повага до гідності й унікальності кожної людини.

Разом із цим у підприємствах зони відчуження стартували тематичні інтерактиви, обговорення та просвітницькі заходи, присвячені формуванню безбар’єрного середовища.
Одним із таких заходів стала освітня інтерактивна гра «Безбар’єрність: добре чи погано?», проведена у ДСП "Екоцентр" .
Її метою стало формування культури поваги, толерантності та розуміння принципів безбар’єрності у робочому середовищі.
Хоча зазвичай гру використовують для дітей шкільного віку, у ДСП «Екоцентр» її адаптували для дорослого колективу.

Працівники об’єднувалися у групи та аналізували різні життєві ситуації, які можуть виникати у професійному середовищі.

Учасникам демонстрували слайди з прикладами комунікації та поведінки в колективі. Після кожної ситуації працівники спільно визначали, чи відповідає вона принципам безбар’єрності: якщо потреби людей були враховані — відповідали «добре», якщо створювалися бар’єри чи проявлялася неповага — «погано».

Під час гри обговорювалися питання етичної комунікації, підтримки колег, проявів мобінгу, ставлення до людей старшого віку, людей з інвалідністю, людей із порушеннями слуху, тривожністю чи труднощами у спілкуванні.

Учасники не лише аналізували ситуації, а й моделювали можливі сценарії реагування, вчилися помічати бар’єри та шукати способи їх подолання.

У ДСП «Екоцентр» зазначають: інколи для створення безбар’єрного середовища недостатньо лише фізичної доступності — важливими є терпіння, повага, уважність до потреб інших та вміння підтримати людину.
Національний тиждень безбар’єрності триває, а разом із ним — спільна робота над формуванням суспільства, у якому кожна людина може почуватися включеною, почутою та гідною поваги.

Адже безбар’єрність — це не про когось окремо. Це про всіх нас.

Інформація у форматі Легкої мови (Easy-to-Read) за посиланням: https://dazv.gov.ua/ua/plugins/userPages/1280