Central State Archives of Foreign Archival Ucrainica (TsDAZU)

18/10/2022

УВАГА!
Важлива інформація!
Просимо усіх поціновувачів цієї сторінки, а також друзів і партнерів ЦДАЗУ у подальшому працювати з документами профілю "зарубіжна архівна україніка", "архівна україніка", "україніка" на сторінці новоствореної установи Центральний державний архів громадських об'єднань та україніки (ЦДАГОУ)
#ЦДАГОУ

https://www.facebook.com/tsdahou.gov.ua/posts/pfbid0SA5eKwXWfzwxvb4Vki3jzhXU2p8niyjmeC2XCKwPS2zKojGSPU1XRk4nNasTJxp5l

04/10/2022

Архівна практика в сучасному форматі
04.10.2022 студенти третього курсу ОС «Бакалавр» історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка під керівництвом професора кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки прибули (онлайн) на бази (в архіви) проходження практики. ЦДАГО України представляла Ольга Бажан, ЦДАЗУ - Ірина Мага.
Задля реалізації важливих завдань архівної практики - визначенння особливостей архівної роботи, формування навичок самоорганізації, набуття і примноження професійних знань і вмінь студенти ознайомились з історією заснування двох архівів, їх спільними рисами та відмінностями.
О.Бажан зробила акценти на особливостях роботи з громадсько-політичними діячами та документами утворених в результаті діяльності політичних партій, непідприємницьких товариств, релігійних організацій тощо.
І.Мага визначила особливість документів "архівна україніка" як важливої складової Національного архівного фонду, наголосила на особливостях роботи з представниками зарубіжного українства тощо.
Окрему увагу практикантів було зосереджено на інформаційних ресурсах ЦДАГО України та ЦДАЗУ - вебсайтах та сторінках соцмережах. Студенти отримали можливість застосувати на практиці методику роботи з довідковим апаратом архіву (архівними описами) та пошуку цифрових копій профільних документів.


#ЦДАЗУ

03/10/2022

Архівна практика в ЦДАЗУ

03.10.2022 директор ЦДАЗУ І.Мага, взяла участь у настановчій конференції (онлайн), присвяченій проходженню архівної практики студентами третього курсу ОС «Бакалавр» історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
У заході взяли участь перші особи Укрдержархіву, викладачі кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки, директори всіх (!) центральних державних архівів України, держархіву Київської області, майбутні бакалаври.
Відкрила архівну практику перший заступник Голови Укрдержархіву Т.Ємельянова. Вона зосередила увагу архівістів та студентів на організаційно-функціональних особливостях роботи баз проходження практики в умовах війського стану, реалізації основних функцій архівістів та дослідників.
Модератором заходу виступила завідувач кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки, професор М.Палієнко. Підвів підсумки першого дня роботи архівної практики заслужений професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Я.Калакура.


#ЦДАЗУ

30/09/2022

Бібліотека – осередок культури українців на чужині
Щороку 30 вересня в незалежній Україні відзначається Всеукраїнський день бібліотек.
Ця інституція з давніх часів і дотепер користується великою шаною серед українців, адже саме бібліотека є одним із яскравих маркерів національної культурної спадщини та ідентичності, репрезентує розвиток освіти, науки і культури, збереження, накопичення і передачу людських знань, є вірним дороговказом на шляху особистого інтелектуального розвитку.
Українці, які у різні часи і за різних обставин опинялися поза межами своєї Батьківщини, важливе значення приділяли саме створенню українських бібліотек як осередків не лише освіти й культури для емігрантів, але й запоруки збереження національної ідентичності їх нащадками.
У день професійного свята бібліотек і бібліотекарів пропонуємо ознайомитися з «бібліотечними» історіями наших співвітчизників у діаспорі.

30/09/2022

ІСТОРИЧНІ ПАРАЛЕЛІ
«Ми пішли в цю світову завірюху тільки тому, щоби наша Україна … могла проголосити, що хоче мати власне місце під сонцем…» (із листа фронтових стрілецьких частин до Загальної Української Ради, 11 листопада 1915 р.).
Наше минуле значною мірою визначає й наше майбутнє. Ретроспектива подій 100-літньої давнини настільки нагадує наше сьогодення, що паралелі вибудовуються мимоволі – та сама битва за існування нашої держави, той самий одвічний кровожерливий ворог зі сходу – росія. Тому, саме нині цілком логічним є звернення до нашого історичного минулого та, зокрема, до подій Першої світової війни та Української революції 1917–1921 рр., 100-річний ювілей якої недавно відзначала українська спільнота.
Сьогодні росія вкотре намагається задушити Україну, погрожуючи при цьому ще й ядерною зброєю. Але мотиви і методи російської агресії мало в чому змінилися – це вчинення геноциду українського народу. До слова, поведінка російських окупантів столітньої давнини – більшовиків – мало чим відрізнялася від злочинів сучасного російського окупанта, який вдерся зі своїм «руським міром» деукраїнізувати та денаціоналізувати Україну. І найперше «дежавю» – патологічний потяг до грабунку. Як згадує Вадим Щербаківський (український історик, археолог, етнограф) про часи Української революції 1917–1921 рр. у своїй книзі «Пам'яті Василя Григоровича Кричевського» (Лондон, 1954): «Большевики грабували Полтаву, а пізніше й Київ, і вивозили все, що тільки могли. В Полтаві були великі склади військової одежі й зброї: на Київській станції в Полтаві лежало тисячі вагонів колючого дроту – і це все було вивезене большевиками. День і ніч вантажилося наше добро й потяг за потягом йшов безперевною лінією. ... Большевики почали теж вивозити й деяких людей. Люди почали ховатися, а дехто тікав у село. Большевики особливо шукали офіцерів. – Покажи руки, – часто чулося на вулиці, а потім вистріл і людина з пробитою головою лишалася на землі».
Гіркі ж уроки нашої історії вчать, що росіяни віками паплюжать наше минуле, хочуть забрати нашу пам’ять, знищити не лише нашу державу, але й історію, мову, культуру та духовне життя.
І сьогодні актуальними є рядки вірша Олександра Олеся «Не сумуй дитино», написаного у 1918 р., коли теж тривала війна за українську державу з московією:
Не сумуй, дитино, що немає тата,
Мабуть, його в полі стримала розплата.
Він прийде додому, принесе гостинця -
Повні поли маків і перлин для синця.
Не лютуй, що тато не прийшов на свято,
Мабуть, його в полі стримала розплата.
Ти ж хіба не бачив, як вояк-чужинець
Все питав у мене: "Кто он? Украінєц?"
Як я від удару серед хати впала,
Як він бив ногами, як я проклинала.
Не журися, сину, що немає тата,
Мабуть, його в полі стримала розплата.
Виростай, мій сину, будь міцний, як криця.
Виростеш, - скажу я, - де лежить рушниця,
Де лежать набої, де лежить граната.
Не сумуй же, сину, що немає тата.
Щоб не знав спокою окупант-чужинець,
Щоб боявся навіть слова "українець"!
Олександр Олесь (1918)

29/09/2022

«НОТАТКИ З МИСТЕЦТВА» – спосіб комунікації митців діаспори
«Нотатки з мистецтва» – друкований ілюстрований щорічний журнал, що видавався українськими митцями в еміграції в Філадельфії (США) з 1963 по 1991 роки. Часопис надсилався й до Української РСР, але через невеликий тираж та чужорідність для української радянської політичної верхівки, читачами журналу стала лише невелика частка населення. І хоча в інтелігентських колах «Нотатки з мистецтва» були ніби ковтком свіжого повітря, що доносилося з-за кордону, журнал так і не став масовим.
«Нотатки з мистецтва» видавало «Об’єднання мистців українців в Америці» під кураторством засновника Української студії мистецтв у Філадельфії Петра Мегика – художника, мистецтвознавця, педагога, члена Наукового товариства імені Шевченка та члена-кореспондента Української вільної академії наук у Нью-Йорку. До редколегії журналу у різний час входили митці: Петро Андрусів, Михайло Дмитренко, Василь Дорошенко, Степан Рожок, Марія Струтинська, Володимир Шиприкевич.
Журнал збільшувався з кожним випуском. Якщо у першому числі було 48 сторінок, то в останніх – по 80. Збільшувався і наклад: з першого по четвертий номер було надруковано по 500 примірників, надалі наклад складав 1000. На сьогодні видання є бібліографічною рідкістю.
Журнал розповідав про українських митців, які творили в найрізноманітніших видах та стилях мистецтва – від іконопису до графіки, від реалістичного живопису до авангардних колажів. Розділи кожного випуску зазвичай не повторювали одне одного, проте можна виділити такі постійні рубрики:
«Огляд графічних оформлень українських книжкових видань»,
«Мистецька хроніка» з переліком виставок українських митців у світі, « З життя і праці української мистецької студії у Філядельфії», «З жалобної хроніки».
Автори статей писали й про інституції, у яких зароджувалося сучасне українське мистецтво. Скажімо, у статті «Українська державна академія мистецтв. До 50-ліття її створення» йшлося про перші роки Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури та про її фундаторів.
В ЦДАЗУ зберігаються окремі примірники журналу «Нотатки з мистецтва». Тож запрошуємо усіх поціновувачів мистецтва дослідити це рідкісне періодичне видання, яке відкриває маловідомий для широкого загалу світ українського мистецтва ХХ століття – як авангардного, так і традиційного.

28/09/2022

Утворена українцями Чикаго на початку широкомасштабного російського вторгнення на територію України благодійна організація Help Heroes of Ukraine закупила у Сполучених Штатах 100 пікапів для українських військових.
Перша партія з 14 автівок уже прибула до України.
Дякуємо американським українцям за підтримку ЗСУ!

Перша партія, а саме 14 авто, уже прибула до України

26/09/2022

Ядерний шантаж москви триває (за документами ЦДАЗУ)

26 вересня у світі відзначають Міжнародний день боротьби за повну ліквідацію ядерної зброї. Зважаючи на актуальність ядерної тематики, з огляду на постійні погрози росії в бік України та всього цивілізованого світу застосувати ядерну зброю, публікуємо добірку матеріалів, що стосуються безпосередньо ядерної загрози в минулому та сьогоденні.
Скажімо, чого лише варті заголовки в часописах української діаспори в США та Австралії:

👉 «Москва страшить новими ракетами»;

👉 «Чорноморський флот Росії загрожує національній безпеці України»

👉 «Конфронтація Москви з Києвом» тощо…

Здається, що мова йде про сьогодення. Але ж ні: ці статті писалися діаспорою в минулому. І в різні роки згадувалася ядерна загроза, яка з'являлася з боку москви.
Відтак пропонуємо вам переглянути нашу тематичну добірку, що стосується вкрай актуальної нині проблеми.

19/09/2022

На фейсбук-сторінці СФУЖО опубліковано допис з тематичною добіркою "УКРАЇНСЬКИЙ ДУХ «СВОБОДИ»", підготовлений співробітницею ЦДАЗУ Надією Лихолоб з нагоди 129-ї річниці заснування газети «Свобода» – першого україномовного видання в США та найстарішої україномовної газети у діаспорі, що виходить безперервно з 1893 року.

19/09/2022

15 вересня відбулося засідання колегії Державної архівної служби України

15/09/2022

15 вересня 1893 року засновано газету «Свобода» – найстаріше українське періодичне видання в США. На шпальтах часопису висвітлювалося українське буття на Американському континенті, вона стала своєрідним осередком культурного та суспільно-політичного життя української діаспори. Зокрема, «Свобода» долучилася до розвитку української видавничої справи, а також стала ініціатором створення у 1940 році Українського Конгресового комітету Америки.
У фондах ЦДАЗУ зберігаються окремі числа газети за 1947–2014 роки.

13/09/2022

До 147-ї річниці від дня народження Олександра Кошиця (1875–1944) – корифея української хорової культури, визначного диригента, композитора, популяризатора української справи за кордоном, організатора та керівника першої Української республіканської капели УНР, завдяки діяльності якої в 20-ті роки XX ст. світ дізнався про українську націю, її ідентичність та боротьбу за власну державу, на сайті української діаспори "Стожари" опубліковано підготовлену співробітницею ЦДАЗУ Надією Лихолоб статтю «Viva, Kosh*tz! Viva, Ukraine!»: світова слава «генія української пісні» Олександра Кошиця»

Олександра Кошиця іспанці назвали "божественною лисиною", а російські емігранти на афішах капели писали матюки