20/11/2021
Цей допис – про дітей, любов і збіги.
20 листопада 1989 року була ухвалена Конвенція ООН про права дитини.
А цього ж дня в 1959 році була прийнята Декларація прав дитини. Це два найголовніші документи у сфері захисту прав дітей. (Не думаю, що тут є збіг: знакові події, присвячені одній темі, часто намагаються призначати на одну дату).
А за 101 рік до ухвалення Декларації прав дитини – 20 листопада 1858-го – народилася жінка, яку ми знаємо як авторку дитячої книжки про пригоди Нільса з дикими гусьми. Її звали Сельма Лагерлеф. До речі, вона – перша жінка – нобелівська лауреатка з літератури. І її доля – приклад великої любові, боротьби за життя й пошуку справедливості.
Коли їй було три, вона тяжко захворіла й була прикута до ліжка декілька років. Але поруч завжди були її бабуся й тітка, які весь час читали дівчинці книжки, закохали її в літературу й постійно підтримували, не дозволяли здатися. У сім років вона вирішила, що стане письменницею.
«Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми» спочатку була задумана як навчальний посібник, щоб у цікавій формі розповісти дітям про Швецію, її природу, історію, легенди, культурні традиції. Але вийшло більше – книжка про виховання особистості. Про допомогу, про те, як бути людиною.
У часи Другої світової війни Сельма Лагерлеф допомагала німецьким діячам культури тікати від переслідувань нацистів. Врятувала єврейську поетесу Неллі Закс (також майбутню нобелівську лауреатку) та її маму. Під час радянсько-фінської війни віддала фонду допомоги фінам свою золоту нобелівську медаль.
Не маючи власних дітей, вона змогла знайти підхід до мільйонів дітлахів з усього світу й навчити їх того, чого ми всі прагнемо навчити дітей, – і своєю творчістю, і своїм життям.
До речі, український читач познайомився з творчістю Сельми Лагерлеф завдяки Іванові Франку. Саме в його перекладі була надрукована її перша книжка українською мовою.
Якщо не знаємо, що зробити сьогодні для своїх дітей, почитаймо їм книжку. Будь-яку… Про любов, про життя, про пригоди… Про все, що завгодно… Посміятися разом, притиснути, побути поруч… Це важливо 🙂
