http://instagram.com/ukrainereading

UkraineReading. Що сьогодні читають українці?, Holosiivskyi Avenue , 3, Kyiv (2026)

06/10/2020

.reviewer: *Підземне царство метро*

Практично випадкова купівля стала таким приємним відкриттям! Хочу ще!

У цій книжці містяться абсолютно різні оповідання українських авторів, які об’єднані однією тематикою - метро. В одних події розгортаються відразу в підземці, а в інших - образ метро радше фоновий, самої згадки про нього досить, щоб відчути його магію.

Тут ти знайдеш химерні, смішні, сумні, неймовірні і цілком реальні історії. Про Київський метрополітен, Паризький, Міланський і не тільки, метро майбутнього та минулого.

Автори нагадують ритуали підземки, як от: «притримав двері - імовірно врятував життя божій кульбабці, яка з великою торбою на колесах затято прямувала за ним услід». І ще багато ситуацій, де впізнаєш себе.

Тут про людей, які (не) бояться метро. Мені дуже подобається ця назва книги. Через неї можна зануритись у думки пасажирів, людей, дотичних до будівництва метрополітену, тих, хто переживає хвилювання під час свого першого спуску ескалатором, і тих, хто вже давно не помічає реклами на вікнах вагонів.

Збірка сповнена несподіваних розв’язок, оповідання тримають напругу та цікавість до кінця.

Я зрозуміла, що книжка класна в той момент, коли, не дочитавши двох абзаців оповідання, вийшла на потрібній мені станції і мої думки почали активно кружляти навколо можливих варіантів його завершення, поки я прямувала до переходу на іншу станцію. Хотілось, щоб люди попереду йшли швидше і я чимскоріш потрапила на такий очікуваний тоді ескалатор, щоб насолодитись фіналом історії.

Книжка підійде, як для закоханих в метро, так і для тих, хто не розуміє прибічників такої течії. А взагалі вона просто ідеальна для читання в дорозі.

Символічно, але цей відгук теж написаний в метро, інших варіантів тут і бути не могло🙃

Ⓜ️А як склались твої стосунки з метро?
#осінькнижковихждунів2020
#букстаграм #книга #книжковаполиця #читатимодно #рекомендую #відгукнакнигу #рецензіянакнигу #рекомендуюкнигу #прочитано #щопочитати #заразячитаю #прокни

23/05/2020

«Емоційний інтеллект» Деніел Гоулман
⠀
Система оцінювання рівня інтелекту IQ, про яку ви, безумовно, чули, застаріла і не відображає потенційну чи реальну успішність людини у житті. У сучасному суспільстві набагато більшу роль грає так званий емоційний інтелект (EQ) – здатність людини розуміти, аналізувати і контролювати свої емоції, зчитувати та опрацьовувати емоції оточуючих, працювати у команді, завойовувати прихильність, тощо. Тобто, соціальні та комунікаційні навички виходять на перший план. У цей час напрацьована тисячоліттями емоційна база не встигає за технологічним і соціальним прогресом, що іноді призводить, навіть, до фатальних наслідків. Тобто, теж потребує корегування. Економічні і соціальні умови останніх десятиліть призводять до росту психологічних проблем населення, тож емоційний інтелект має тренуватися з самого дитинства, вивчатися у дитячих садках та школах. Емоційний інтелект – це важливо!
⠀
Ось короткий зміст усієї книги. Ви будете тонути у тих океанах, що вилив автор на сторінки, але не можна сказати, що книга зовсім порожня. Там ще є дійсно корисні поради, аналіз випадків з реального життя, короткий екскурс у нейробіологію (не те, щоб це було усім цікаво, але все ж таки). Тому для себе я пішов по шляху таки з’їсти цей кактус. Чи треба воно вам - вибір тільки за вами.
⠀
На цьому все.
⠀
Чуйте себе і оточуючих. Гарного дня!
⠀
#рецензія #книги #рецензіянакнигу #книжколюб #відгукнакнигу #книга #ЕмоційнийІнтеллект #ДеніелГоулман #книжковаполиця #книжковіновинки #книжковабарахолка #книжки #книжкиукраїнською #книжковийарсенал #книжковийблог #книжковийклуб #книжковиймагазин #книжковиймарафон #книжковийблогер #книжковийсвіт #книжковийфорум #книжковийвідгук #книжковийнастрій #книжковийхробак #книжковийвиклик #книжковашафа

23/05/2020

: Галина Воскобійник "Свобода і далі:
Шлях української жінки до нового життя в Америці". Вид-во " Піраміда" 284 стор. ..
🔸️🔸️🔸️
Надзвичайна, правдива автобіографічна розповідь Галини Воскобойник, громадської діячки, бізнеследі, матері про свої нелегке життя та становлення в Канаді.
⠀
Пані Галина описує роки війни та повоєнні часи, коли вона з сім'єю долали важкі дороги, перебували в таборах для переміщених осіб, та після всіх поневірянь, оселилися в Канаді.
⠀
Великий інтерес становила для мене ця історія, тому що читаючи її, я ніби бачила історію своєї родички, яка так само втікала від біди та голоду, до кращого життя.
⠀
Пані Галина надзвичайно сильна жінка. На її долю випало багато страждань. Смерть рідних людей, невиліковна хвороба, злети та падіння, але вона не здалася і йшла далі, до своєї мети.
⠀
Сильний характер, самопожертва та самовдосконалення - ці риси допомогли їй добитися того, що вона має. Вона вірила в себе, в свої сили, та повсяк час не забувала своє життєве кредо - "Я зможу, я доб'юся".
⠀
Ця книга дуже повчальна, я її раджу читати усім, особливо тим, хто не вірить у свої сили. Мрії про краще життя та віра в себе, чесність, наполегливість, допоможе добитися своїх мрій та прожити своє життя, якнайповніше.
🔸️🔸️🔸️
#місяцьчитання

#сучукрліттак

#книголюб #букстаграм #українськийбукстаграм #світповинензнатищоячитаю
#читайукраїнською #читатимодно #книгоман #відгукнакнигу

#книжковийблог #книгоблог #блогукраїнською

#заразячитаю

23/05/2020

: Людина, котра раніше залежала від сильних наркотиків, с**су та їжі, написала книгу про те, що допомогло позбутись цих залежностей та 14,5 років жити без них.
⠀
Знайомтесь, Расселл Бренд, 41 рік. Не очікувала такого сильного і глибокого психологічного та навіть філософського тексту, якщо чесно. Він говорить про те, що:
⠀ «Егоїстичне мислення є визначальною характеристикою стану залежності. Егоцентризм — хитра річ, щось набагато більше, ніж марнославство».
⠀
Залежність починається з надмірного бажання довести унікальність та силу своєї особистості.
⠀ «Навіщо демонізувати шоколадне печиво? Саме ж воно не становить проблеми». І справді, проблему становить непомірний потяг до нього, спричинений психологічними траблами та розладами.
⠀ «Наркотики — це не лише героїн. Це також їжа, с**с, токсичні стосунки (не лише особисті), порно, алкоголь, нікотин, Інстаграм, безцільне й некероване тринькання грошей, серіали...
⠀ «Коли «день за днем» сприймається як щось цілком звичне, ми починаємо усвідомлювати, що насправді живемо тут і зараз. Поза нинішнім днем існує лише концепт вашого життя».
⠀ «Некерованість сама собою свідчить, що всередині мене чудовисько. Я живу в постійних перемовинах зі своєю темною стороною. Дошкуляє рана. Я вважаю, що це щось більше, ніж ознака залежності. Думаю, це невіддільна частина життя людини — мати рану, ваду. І знову ж таки, хай це й парадоксально звучить, лише прийнявши її, ми зможемо рухатися вперед».
⠀ «Дивна річ, але в нашій культурі індивідуалізму та егоцентричності, лише здавшись, ми почнемо рухатися вперед».
⠀ «Порно — це наочний приклад того, як наша культура живить хворобу, якою є залежність. Такий природний процес, як с**с, перетворюється на згубне бажання самозадоволення Порнографія трансформувала привабливість злиття двох душ і тіл у заклякле споглядання на самоті привидів на екрані. Найзагадковіший фізіологічний процес перетворюється на дурнувате совгання, з чого посміялася б навіть мавпа».
⠀ «Виправдовуючи свої біди, ми до них знову прив’язуємося. Ця мандрівка шляхами відновлення розпочинається...». Продовження у каруселі, гортайте ➡️ @ Khmelnytskyy, Ukraine

30/04/2020

.zelena: Моторошно... страшно...
Ця книга - щоденник жінки. Вона описує події майже двох останніх місяців Другої світової війни.
Бомби, підвали, смерті, зґвалтування, після приходу іванів (так вони називали росіян), голод і нескінченний страх. Страшно навіть за водою вийти бо не знаєш з якого кутка нападуть чоловіки, самі знаєте для чого. Але будинкок теж не захищає - замок на дверях не зупиняє ґвалтівників... жорстоких, смердючих, п'яних і безжалісних. Як вижити серед цього всього? Кожен сам вибирає свій шлях і головна героїня не виключення. За її спосіб виживання хтось буде засуджувати, хтось співчувати. Але тим, хто не був на її місці, краще утриматись.
Авторка - анонім і зрозуміло чому вона не хотіла відкривати своє ім'я. Довгий час вона взагалі не хотіла друкувати свій Щоденник.
Важко читати таке, тебе охоплює злість, жаль, сум, співчуття, огида і душевний біль від безпомічності тих жінок. Бо, навіть, власні чоловіки, які були з ними, їх не захищали, а просили віддаватись росіянам, лиш би їм дали спокій. А ті, що прийшли з фронту не повірили, що робилось таке жахіття і, знову ж таки, звинуватили у всьому жінок, мовляв, самі винні 😭.
Це не просто роман про війну - це реальна історія того, як воно було.
#читайукраїнською #жінкавберліні
#книги #читатимодно #українськийбукстаграм

#блогукраїнською

21/04/2020

.kostiuk
Кейт Аткінсон, Розшифровка.
«...На кожен факт у цій книжці, який може вважатися історичною правдою, випадає одна вигадка»
•
Захопливий інтелектуальний роман із доброю пригорщею британського гумору.
•
Книга захоплює буденним стилем.
•
Друга світова війна. Британія. США. Росія. Німеччина. Протистояння фашизму, комунізму. П’ята колона. Шпіонаж. Прослуховування. Розшифровка. Викриття. Цілодобові стеження. Загадкові смерті. Зникнення. Арешти. Переховування.
•
Чим пахне? Голлівудським фільмом. Динамічним. Зі спецефектами. Численниии «вау», «ох» і «та ти що?!».
•
А книга Аткінсон інша. Краща. Все перераховане тут присутнє. Але без штучних спецефектів. По-буденному. А значить - життєво.
•
18-річна Джульєта Армстронґ. Шпигунське коло. Монотонна робота за друкарською машинкою. Подвійні агенти. Викриття за чашкою чаю і бесідами про «жидів». Сірий воєнний Лондон. Несмачна блякла їжа. Цигарки і віскі. Бажання любити. Бажання відчути втіху подружнього життя. Виїзди на природу. А зранку знову стеження. Спонтанне вбивство. І т.д. І т.п.
•
Два слова: воєнна рутина. Не більше. Без героїзму і пафосного а-ля «Я шпигун всія Британії». Ні, цього не було в реальному житті. Люди ставали заручниками часу й системи. Обирали не вони. Було обрано їх. Таке собі вимушене «хобі» на все життя.
•
Ось про що ця книга. В ній багато правди. Кожен герой книги - вигадана аплікація з реальних прототипів.
•
Манера письма захоплює. Ти чуєш голос авторки-інтелектуалки. Дозволяє собі все, що хоче. Бо вона тут автор. Це її книга, а отже, - її територія. Заходь, читай і погоджуйся на правила.
•
Посмакуйте:
•Когось же треба звинувачувати. На жаль, першими в черзі зазвичай виявляються жінки та євреї.
•Тільки не прирівнюйте патріотизм до націоналізму. Націоналізм - це перший крок до фашизму.
•Світ - це бездонна прірва дурощів і жорстокості.
•Світ - це комедія для тих, хто мислить, і трагедія для тих, хто відчуває.
•Усі завжди кажуть, що хочуть почути правду, хоча в реальності факсиміле більш ніж досить.
•
«Розшифровка» - про воєнне, повоєнне й сучасне. Бо, зрештою, змінюються дати й актори, а політичні ігрища та ролі - вічні.
#розшифровка #кейтаткінсон #україначитає #читай #читаю #читайте #книги

21/04/2020

:
"Лишь обделенным судьбой, лишь униженным, слабым, некрасивым, отверженным можно действительно помочь любовью. Тот, кто отдает им свою жизнь, возмещает им все, что у них отнято. Только они умеют по-настоящему любить и принимать любовь, только они знают, как нужно любить: со смирением и благодарностью"
⠀
📖 Стефан Цвейг "Нетерпение сердца"
⠀
Отношения с классикой в этом месяце у меня складываются как нельзя лучше - виной тому или случайность, или везение, но это второй роман, с которым у меня все сошлось несмотря на дебютное знакомство.
⠀
Если отбросить немного вычурный по нынешним меркам язык, то роман написан очень хорошо: характеры героев раскрываются, они не картонные и им хочется сопереживать. К тому же здесь нет однозначных действующих лиц - в них соединяется и хорошее, и плохое, как и в каждом из нас.
⠀
"Нетерпение сердца" - роман о проявлениях сострадания, о ноше, которую оно возлагает.
⠀
Люди испытывают сострадание по-разному: одни направляют его на ближнего, это зрелое сострадание, которое лечит, помогает. Другие же направляют сострадание на себя, концентрируясь на собственных эмоциях, на том, как они выглядят в глазах других. Такое чувство деструктивно, оно не приносит пользы и не способно справляться с последствиями - это есть ни что иное, как псевдосострадание и псевдоблаготворительность.
⠀
Фоном для раскрытия темы сострадания для Цвейга стала история трагической любви девушки-калеки Эдит к офицеру Антону Гофмиллеру. Вроде бы банально, но стоит только погрузиться в этот роман, как он поглощает и показывает - здесь нет места тривиальности.
⠀
Но "Нетерпение сердца" не концентрируется только на главной теме: здесь прослеживается много других контекстов.
⠀
Это и ошибки юности, о которых всегда вспоминается с горечью, ведь "никакая вина не может быть предана забвению, пока о ней помнит совесть". Также и ответственность за собственные слова и поступки, зависимость от общественного мнения.
⠀
И сколько бы лет ни прошло, а темы, поднятые Цвейгом, останутся актуальными, ведь природа человека не меняется. В отличие от эпох.

#стефанцвейг #нетерпениесердца #нетерпениесердцацвейг #нетерпіннясерця #україначитає #читай #читайте #читаю

31/01/2020

Щастя - це мить і щасливий той, хто може її відчути.
⠀
Протягом останніх 3-4 років в світ вийшло багато книг про щастя - данське, норвезьке. Обидві книги стали бестселерами в Україні, продані тисячі книг. І тисячі людей, які хоча б чули про хюге(відчуття повного щастя в данській мові), практикують невеличкі таємниці хюге від скандинавів.
⠀
Але ж в українців теж є це особливе відчуття. Так чому нема книги про українське щастя? Таке питання можна було промовляти ще до січня 2020 року. А ось у січні вийшла книга про українське щастя - "Секрети українського щастя, або хюге по-українськи" від казкарки Ірини Мацко
⠀
Книга неймовірно гарна. Різнокольорові ілюстрації до кожного розділу, гарний шрифт та цікаве наповнення. Все ж може варто читати спочатку книгу про українське щастя, а вже потім вглиблюватись в скандинавське хюге?
⠀
А ще в моєму списку must visit місць в Україні прибавилось більше 10 пунктів.
#україначитає #секретиукраїнськогощастя #іринамацко

29/01/2020

: Кохані мої жінки🥀
⠀
Щоб там не було, а жінки і чоловіки дуже різні. Жіноче бачення світу, а ще краще сказати його сприйняття відбувається зовсім інакше ніж чоловіче. Мені важко пояснити це словами натомість це робила панянки з книжки, кілька сотень років жіночий голос, спочатку десь на периферії, тепер вже майже в гучномовець розповідає, як це бути жінкою, любити і ненавидіти, радіти і сумувати, скучати і відпускати в полоні власних емоцій та в рамках суспільних норм. Ці голоси тремтіли, шепотіли, зривались на крик, бриніли металом, лились як мед і все це, щоб бути почутими на рівні з грубим чоловічим голосом в історії письменства.
⠀
Ця книжка схожа на довгі посиденьки в колі дуже різних жінок, кожна розповідає свою історію. Деякі відгукнулися в моєму серці деякі ні, з чогось я сміялась, а дещо до сліз різануло по живому. Всі вони абсолютно різні - жінки авторки і жінки героїні, єднає нас всіх лише стать. Не мало не багато але це створює невидиму і майже невідчутну нитку, якою пронизані всі серця однаково, права була Софія Догошенко: “Є рід любові жінок, на якій мужчина ніколи не розуміється”, я думаю така у нас є і ненависть.
⠀
Дуже хочу щоб це прочитали всі жінки України від 15 до нескінченності ця книга - історія створення цілої ієрархії цінностей. Зараз я маю нові улюблені твори і шалені плани на знайомство з творчістю багатьох незнаних раніше для мене письменниць🖤
⠀
#україначитає #щосьогоднічитаютьукраїнці #знепокритоюголовою #жінки #проза #ольгакобилянська #лесяукраїнка #іринавільде #нінабічую #маріяматіос #оксаназабужко #оксаналуцишина #евгеніякононенко #збірка #проза #книгаукраїнською #читайукраїнською #читайукраїнське #українськалітература

29/01/2020

📖 Перші враження від «Букової землі» - сильно...страшно...до мурашок по шкірі.
Це неймовірний роман, над яким письменниця працювала 10 років. Справжня, невигадана, жива історія рідного краю. Історія неймовірних людей. Історія, яку потрібно знати і пам’ятати. Історія, яка не може залишити нікого байдужим, тому що вона - наша спільна.
Перша частина книги дуже насичена історичними фактами - тому читається повільно.
Друга частина - вже у звичній манері Марії Матіос описує період, коли Друга світова війна закінчилась, але для гуцулів продовжується війна з новою владою.
Персонажі неймовірні... В мене не вистачає слів, щоб їх описати. Як можуть одні люди будувати, створювати краще майбутнє і ніби такі ж самі люди - нещадно нищити, без жалю, не допускаючи найменших докорів сумління. Як у критичній ситуації одна людина не здається, бореться, не боїться, а інша зраджує своїй вірі, своїм друзям, самій собі. Але хто може судити в час, коли нікому не можна довіритись?
Вся книга сповнена неймовірною любов’ю до Батьківщини - і це передається читачеві. Єдиний мінус - великий формат, не дуже зручно читати, а відриватись не хочеться❤️
#україначитає #моябібліотека #щопочитати #світповинензнатищоячитаю #читати #читай #читаю #читайукраїнською #читайукраїнське #укрліт #панорама #роман #українськийбукстаграм #читатимодно #маріяматіос #буковаземля

16/12/2019

: юрій горліс-горський. холодний яр. . "в холодному яру полону немає"... .

уперше після 1961 року це видання є автентичним текстом. крім того, це перше академічне видання, яке відображує всі відомі прижиттєві версії від 1932 до 1938 року. книжка доповнена статтями, у яких розглянуто спогади горліса-горського як історичне джерело, а також наведено деякі зауваги щодо його біографії, яку досліджувати виявилося вкрай непросто. . холодний яр – це спогади вояка, які читати легко, ніби пригодницький роман, і корисно, як багате на факти джерело про маловідому та найгероїчнішу сторінку нашої історії: повстанський рух під прапором української народної республіки. про той час, коли всі, від малого до старого піднялися на боротьбу з окупантом із гаслом "воля україни - або смерть!". і ворогові не було пощади. .

неймовірної сили люди. люди, що ставили боротьбу вище за свої почуття і вище за своє життя, поклавши їх на жертовний алтар війни за незалежність. це важко осмислити. книга залишає незабутнє враження і після її прочитання, здається, життя вже ніколи не буде колишнім. сильна. до сиріт по шкірі. такі книги потрібно читати. тому що, хто не знає свого минулого, той не має майбутнього. .

#україначитає #мирдолжензнатьчтоячитаю #щопочитати #литературнаясреда #чтопочитать #книжковийклуб #книжковийблог #книжковийхробак #книжныйчервь #читайукраїнською #книжковаполиця #моябібліотека #читатимодно #букблог #ячитаю #читайте #холоднийяр #горлісгорський #українською #історія

04/12/2019

Жослін Сосьє «Дощило птахами»
⠀
Я дуже хочу, аби ви прочитали цю книгу. Вона неймовірна! Чесно, навіть не думала, що про старість можна написати так, як це зробила Жослін Сосьє - проникливо, зворушливо, до мурах по шкірі. Це надзвичайно талановито!
⠀
Тут кожен із персонажів має якусь особливо ауру. Двоє старих чоловіків, що живуть в хатинках у лісі, далеко від цивілізації, аби усілякі «доброзичливі» соціальні працівниці не зазіхнули на їхню свободу. Фотографиня, що колекціонує історії старих людей, ніби не має своєї власної. Але я її дуже добре розумію, адже історії тих, що вижили під час великої пожежі, насправді неймовірно вражаючі. А ще - хто б не хотів розгадати легенду Бойчука, хлопця, що напівсліпим бродив по руїнах міста, шукаючи... Ні-ні-ні, читайте самі. Марі-Денеж, що здобула шанс на друге життя. І не лише для себе.
⠀
Ця книга змушує по-іншому дивитися на старих людей. Бачити в них не просто згорблених, зморщених, втомлених, але й їхні історії, майже завжди неймовірно захопливі, вражаючі, сповнені страждань і болю, і в той же час сильні, сміливі. А якщо уважно подивитися в очі старим людям, можна побачити той же вогонь, що й надцять років тому.
⠀
Авторка прекрасно написала цю історію. Особливо сподобався мені незвичний підхід із вступом до кожного розділу. А також, як красиво вона описує, здавалось би, найпростіші речі. А вони настільки зачіпають. Історія ця маленька, навіть не дотягує до 200 сторінок, але настільки душевна й тепла, наче м‘який плед, вкриючись яким в тобі поселяється почуття захищеності та душевного спокою 😊
⠀
Не знаю, чому так мало відгуків на цю книгу в нашому букстаграмі, адже вона перекладена українською видавництвом Аннетти Антоненко минулого року. Щиро раджу придбати і прочитати. Ви точно не пошкодуєте, я впевнена.
•
# #книжковийблогер #жослінсосьє #дощилоптахами #україначитає #українцічитають #читатимодно #читати #щочитати #щопочитати #читайукраїнською

UkraineReading. Що сьогодні читають українці?

06/10/2020

23/05/2020

23/05/2020

23/05/2020

30/04/2020

21/04/2020

21/04/2020

31/01/2020

29/01/2020

29/01/2020

16/12/2019

04/12/2019

Address

Website

Alerts

Contact The Organization

Shortcuts

Share

Category