What are the opening hours?

Monday 09:00 - 17:45 Tuesday 09:00 - 17:45 Wednesday 09:00 - 17:45 Thursday 09:00 - 17:45 Friday 09:00 - 16:30

http://library.knuba.edu.ua/, https://repositary.knuba.edu.ua/home

Бібліотека КНУБА, пр-т Повітряних Сил, 31, Kyiv (2026)

04/06/2026

Сьогодні команда наших фахівців долучилася до вебінару на тему: «Універсальна десяткова класифікація, її взаємодія зі штучним інтелектом та автоматизацією бібліотечних систем: нові виклики».

Ключові аспекти вебінару:
🔸варто чітко розрізняти поняття Автоматизація та ШІ в контексті індексування документів;
🔸універсальна десяткова класифікація має глибоку, багаторівневу структуру. Вона вимагає не просто механічного пошуку відповідників, а розуміння контексту та взаємозв'язків;
🔸штучний інтелект не здатний якісно визначити індекс УДК. Він робить серйозні помилки там, де кожна деталь має значення;
🔸основою правильного індексування завжди залишаються критичне мислення бібліотекаря, його висока відповідальність та прагнення до абсолютної точності.

Світ технологій стрімко розвивається, і бібліотечна сфера не стоїть осторонь. Проте вебінар вкотре довів: жоден алгоритм не замінить людський розум, коли йдеться про точність та інтелектуальний аналіз.

Щиро дякуємо організатору - директорці Наукова бібліотека Державного податкового університету Світлані Цимбалюк та спікеру Валентині Муравйовій, завідувачці відділу класифікаційних систем Державної наукової установи "Книжкова палата України імені Івана Федорова» за корисний та глибокий вебінар!

#БібліотекаКНУБА
#КНУБА

03/06/2026

НА ПОЛИЦЯХ НАШОГО ФОНДУ

Наприкінці травня в Україні вшанували 145-ту річницю від дня народження та 100-ті роковини від дня загибелі Голови Директорії УНР і Головного отамана військ та флоту УНР Симона Петлюри.

Як очільник української держави, організатор українських збройних сил доби Української революції та Головний отаман військ і флоту УНР, він зробив винятковий внесок у процес українського державотворення початку ХХ століття та боротьбу проти російської агресії в період Української революції 1917-1921 років.

Сьогодні Україна віддає належну шану його внеску у розбудову держави, розвиток культури та створення національного війська. Упродовж життя Симон Петлюра боровся за незалежність України не лише зброєю, а й словом – як журналіст, літературний і мистецький критик, редактор провідних українських видань.

У № 3-4 журналу «Універсум» опубліковано кілька матеріалів, присвячених постаті Симона Петлюри.
У статті «Уроки для нащадків» професор Львівського національного університету імені Івана Франка Степан Кость пропонує об’єктивний аналіз діяльності Симона Петлюри, його політичних ідей та помилок, що вплинули на долю України. Автор допомагає зрозуміти еволюцію його політичних поглядів, ставлення до державності, армії та збройної боротьби. «З-поміж лідерів Української Центральної Ради лише С. Петлюра пройшов складний шлях еволюції політичних поглядів і змінив своє ставлення до ідеї української державності та національного війська», – зазначає дослідник.

У жовтні у Вінниці було відкрито пам’ятник Симону Петлюрі. Відразу після цього розгорнулася чергова хвиля маніпуляцій і нападок з боку ворогів України. У статті «Путін contra Петлюра, або кому вигідний “петлюрівський антисемітизм”» Олег К. Романчук наголошує, що правда ніколи не була вигідна більшовикам. Ведучи брутальну антиісторичну пропаганду, вони прагнули перетворити українських патріотів на злочинців, навішуючи на них ярлики «буржуазних націоналістів» і «антисемітів». На жаль, зазначає автор, ці фальсифікації продовжують впливати на суспільну свідомість і сьогодні.

В умовах війни за незалежність України, гідне вшанування пам’яті Симона Петлюри та інших українських патріотів, належне визнання й популяризація їхнього внеску в розбудову української держави мають важливе значення.
У листі до Юрія Гуменюка 1926 року Симон Петлюра писав: «Я вірю і впевнений, що Україна, як держава, буде. Може, не зразу такою великою, як нам хотілось б, але буде».

І сьогодні ці слова звучать як нагадування про незламність української державницької ідеї.

З матеріалами журналу можна ознайомитися у читальному залі бібліотеки (головний корпус, 3 поверх, к. 343).

#БібліотекаКНУБА
#КНУБА

01/06/2026

Шановні користувачі!

Навчальний рік фінішує, тож саме час повернути книги до бібліотеки 😊

Не відкладайте на потім, пам’ятайте: вчасно повернена книга – це можливість для інших отримати потрібне видання без затримок.

Обхідні листи ви можете підписати на Абонементі (головний корпус, 2 поверх, к. 254).

#БібліотекаКНУБА
#КНУБА
@читачі

31/05/2026

МІЙ НЕЗЛАМНИЙ КИЇВ

Київ – найкраще місто на Землі – святкує свій день народження!

Що для кожного з нас означає «Мій Київ»?

Це неймовірно захопливі краєвиди, золоті куполи серед біло-рожевих каштанів, легендарні будинки, пам’ятники, фонтани, мости, затишок тихих вуличок, ліричні й теплі спогади, світанки над Дніпром і аромат легендарної перепічки. Ми шукаємо в ньому натхнення, слухаємо його простір, пізнаємо його через смаки й відчуваємо його багатошаровість.

Кожен бачить місто по-своєму, до кожного Київ повертається різними гранями, але це завжди – про життя і любов. У київському просторі є місце і для великої національної історії, і для маленьких особистих історій. Київ може дати нам усе, чого прагне душа. Це місто з характером, енергією, бурхливою історією, особливою атмосферою та безмежними можливостями.

Історія Києва схожа на людське життя: вона має свою юність і зрілість, але не знає старості. Столиця незламної країни завжди бореться, відроджується й розвивається.

Київ був свідком усіх наших кроків: революцій, перемог і поразок, тривалих прощань і щасливих зустрічей. Він навчив нас цінувати шум трамваїв і тишу після відбою. Київ продовжує берегти нас. Тут квітнуть каштани, лунає жива музика, народжуються історії кохання, працюють бізнеси й створюються теплі спогади.

Ми любимо Київ очима й серцем – він наш, він мій, він твій. Київ – це ті, хто його боронить, хто залишився тут і хто мріє повернутися. Усі ми – це Київ.

«Як тебе не любити, Києве мій?»

#БібліотекаКНУБА
#КНУБА

29/05/2026

КНИЖКОВИЙ НАСТРІЙ

#БібліотекаКНУБА
#КНУБА

27/05/2026

ЗОДЧІ КИЄВА

Київ – місто, у якому камінь має пам’ять, а вулиці зберігають голоси століть. Його краса народжена не лише з пагорбів і Дніпра, а й з таланту зодчих, які в різні епохи вкладали у місто власну душу. Часи змінювалися, імперії зникали, стилі поступалися новим течіям, та архітектура Києва й досі говорить із нами мовою гармонії, величі й гідності.

Барокові силуети Подолу, стримана урочистість класицизму, романтична загадковість неоготики, витончений модерн – усе це не просто стилі. Це сторінки живої книги міста, написаної руками геніальних майстрів.

Серед них – Іван Григорович-Барський, зодчий пізнього козацького бароко, чиї храми стали духовними якорями Подолу. У його роботах – спокійна сила віри та відчуття міри, притаманні українській традиції XVIII століття.

Андрій Меленський подарував Києву порядок і простір. Саме він навчив місто дихати широкими площами й перспективами, поєднав Поділ і Печерськ Володимирським узвозом та побачив у Хрещатику майбутній пульс столиці.

Завдяки Вінченцо Беретті Київ відчув себе європейським. Його класицизм дисциплінував простір міста, подарував йому гідність і масштаб. Червоний корпус університету й досі стоїть, мов храм знань і розуму.
Естафету батька гідно продовжив Олександр Беретті, додавши київській архітектурі стриманої елегантності та благородної рівноваги.

Олександр Шиле залишив місту музику води – фонтани, що колись оживляли площі й сквери, надаючи каменю легкості й руху.

У творах Володимира Ніколаєва Київ постає величним і вишуканим. Його філармонія, Шоколадний будиночок, сакральні споруди – це архітектура, що вміє бути і святковою, і стриманою водночас.

Дует Едуарда Брадтмана та Георгія Шлейфера створив київську версію європейської розкоші – квартали, де місто ніби перевдягається у паризький шарм. А їхній особняк Гінзбурга став символом сміливості й вертикального злету.
Владислав Городецький – архітектор-легенда, фантазер і новатор. Його Будинок з химерами – це не просто споруда, а закам’яніла казка, виклик буденності й доказ того, що Київ уміє бути зухвало красивим.

Йосип Зекцер надав місту комфорт і сучасність, випередивши час. Його прибуткові будинки були створені для життя – зручного, продуманого, гідного.
У модернових лініях Олександра Вербицького Київ входить у ХХ століття з Національним банком, вокзалом, будинками, що дивляться у майбутнє.

Павло Альошин і Володимир Заболотний закарбували у камені складну епоху змін, створивши споруди, що стали символами державності й громадянської зрілості.

Архітектура Києва – це не просто фасади. Це історії людей, їхніх мрій і амбіцій, любові до міста. Вона вчить нас бачити час, слухати простір і відчувати, що КИЇВ – ЖИВИЙ.

#БібліотекаКНУБА
#КНУБА

26/05/2026

✨Сьогодні відбулася онлайн-зустріч бібліотеки з відокремленим структурним підрозділом КНУБА Офіційна сторінка Київський індустріальний коледж КНУБА

Це одна із серії зустрічей із відокремленими структурними підрозділами університету. Під час спілкування ділилися можливостями бібліотеки, доступними ресурсами, електронними сервісами та послугами для студентів і викладачів.

Дякуємо колегам за зацікавленість і відкритість до співпраці. Сподіваємося, що представлена інформація була корисною та стане у пригоді в навчанні й роботі.

#БібліотекаКНУБА
#КНУБА

25/05/2026

БЕЗЦІННЕ НАДБАННЯ ЛЮДСТВА

Мова і писемність – це душа народу, його святиня, найцінніший скарб і важлива ознака національної самобутності.

24 травня в Україні та багатьох слов’янських країнах відзначили День слов’янської писемності і культури. Це свято пов’язане з іменами просвітителів Кирила і Мефодія, які у IX столітті створили першу слов’янську абетку – глаголицю. Вона стала основою для перекладу богослужбових книг і поширення християнського вчення.

У часи воєн і протистоянь вони змінювали світ не зброєю, а знаннями, культурою та просвітництвом. Їхня діяльність відіграла визначальну роль для розвитку слов’янських народів. Згодом учні Кирила і Мефодія вдосконалили систему письма, створивши кирилицю, яка стала основою багатьох сучасних мов, зокрема й української.

Сьогодні кирилицею користуються сотні мільйонів людей у світі. Українська мова, що належить до слов’янської мовної родини, є невід’ємною частиною європейської та світової культурної спадщини. Вона формувалася протягом століть, збагачувалася народною творчістю, історичним досвідом і культурними надбаннями різних поколінь.

Саме через мову й писемність передаються знання, традиції та духовні цінності, що забезпечують спадкоємність поколінь і зміцнюють майбутнє нації.
Плекаймо рідну мову, вивчаймо мови народів Європи, збагачуймо власну культуру й духовність. Українська мова та писемність були й залишаються символом нашої сили, гідності та незламності.

Слава Україні!

#БібліотекаКНУБА
#КНУБА

22/05/2026

Тарас Шевченко. Перепоховання.

У переломні моменти історії, коли вирішується доля народу, кожна нація шукає опори у своїх пророках. Минуло 165 років від дня смерті Тараса Шевченка, але для українців не було й немає пророка більшого. У найтяжчі часи для країни ми звертаємося до творчості Кобзаря. Його слова й сьогодні звучать напрочуд актуально, ніби поет живе поруч із нами – спостерігає, викриває, застерігає, пророкує.

Нетлінна творчість геніального сина України та безсмертна сила його таланту вражають глибиною думки й проникливістю слова, мужністю і ніжністю лірики, гостротою вислову та пісенністю віршів. Самовіддана любов до України й свого народу, що пронизує його творчість, підтримує незламне прагнення українців до свободи.

Тарас Григорович Шевченко прожив лише 47 років: 24 роки перебував у кріпацтві, 10 років – на засланні, а решту життя – під наглядом жандармів. Злидні, заслання і солдатчина не зламали ні його волі, ні переконань, проте підірвали здоров’я та фізичні сили поета.

10 березня 1861 року в далекому й чужому Петербурзі перестало битися серце геніального сина українського народу. Наприкінці квітня, труну з тілом поета на руках віднесли до вокзалу й залізницею відправили до Москви, а звідти поштовим трактом до Києва. Далі пароплавом «Кременчук» прах Кобзаря перевезли до Канева. 22 травня 1861 року, виконуючи його заповіт, Тараса Шевченка поховали на Чернечій горі (нині Тарасова) поблизу Канева. Над могилою насипали високий курган, який став святинею для кожного українця та місцем пошанування для людей з усього світу.

165-та річниця перепоховання Тараса Шевченка – це не лише нагода вшанувати його пам’ять, а й обов’язок зберігати й осмислювати настанови духовного батька української нації, велич його ідей, силу й красу Шевченкового слова. Він – наше минуле, теперішнє і майбутнє, живий дух боротьби за свободу та незалежність, і символ незламності українського народу.

#БібліотекаКНУБА
#КНУБА

21/05/2026

З днем вишиванки!

Бібліотека КНУБА

04/06/2026

03/06/2026

01/06/2026

31/05/2026

29/05/2026

27/05/2026

26/05/2026

25/05/2026

22/05/2026

21/05/2026

Address

Opening Hours

Telephone

Website

Alerts

Contact The Organization

Shortcuts

Share

Category

Monday	09:00 - 17:45
Tuesday	09:00 - 17:45
Wednesday	09:00 - 17:45
Thursday	09:00 - 17:45
Friday	09:00 - 16:30