Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України

01/04/2026

IPCC-64: ключова проблема сесії, пошук рішень і позиція України

24–27 березня в м. Бангкок відбулася 64-та пленарна сесія Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC), який є ключовим міжнародним органом у формуванні наукової основи глобальної кліматичної політики.

Цього разу в центрі гарячих дискусій опинилося питання, яке на перший погляд здається технічним, але насправді має критичне значення. Чи встигне експертне середовище підготувати сьомий цикл оцінювання IPCC (AR7) вчасно?

У пленарних та контактних групах зіткнулися два підходи, один з яких передбачав дотримання чітких термінів, а інший допускав гнучкість графіку підготовки звітів, що може створити ризик відсутності наукового базису даних для прийняття рішень. Єдиного консенсусу досягти не вдалося.

Делегацію України представляли старші науковиці Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України Людмила Малицька та Світлана Краковська (on-line). Вони зайняли чітку позицію щодо дотримання термінів, наголосивши, що своєчасний вихід звітів IPCC - це не бюрократія, а реальний інструмент кліматичної політики. Саме на ці звіти спираються уряди, коли ухвалюють рішення в рамках Паризької угоди. Затримка означає, що важливі рішення будуть прийняті на застарілих даних або ж взагалі відкладені. Кожен рік зволікання загрожує новими екстремальними подіями, а нові наукові дані можуть просто не потрапити до офіційної оцінки. Запізнілий звіт вже частково застаріває ще до свого виходу. Для України це особливо важливо. Ми вже зараз гостро відчуваємо наслідки змін клімату, пов’язані з посухами, повенями, зсувом сільськогосподарських сезонів.

Актуальні наукові дані потрібні вже зараз для того, щоб правильно спланувати адаптаційні заходи для різних галузей економіки. Саме тому українські науковці послідовно відстоюють дотримання термінів на міжнародному рівні.

У разі відсутності консенсусу делегатки України запропонували перенести рішення на наступну сесію P65, ніж погоджуватися на затягування всього циклу. Позицію України підтримали країни ЄС, Швейцарія, Норвегія та Панама.

31/03/2026

В Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України у відділі радіаційного моніторингу розроблено керівний нормативний документ «Спостереження за радіоактивним забрудненням природного середовища» у трьох окремих частинах:
📌 Частина 1 («Атмосферне повітря»), 📌 Частина 2 («Водні об’єкти»),
📌 Частина 3 («Ґрунти і території»).

Документ спрямований на удосконалення і підтримку функціональності державної мережі гідрометеорологічних спостережень у різних ситуаціях формування радіоактивного забруднення довкілля (існуючі ситуації опромінення, а також в умовах аварійних ситуацій різного типу і масштабу впливів на навколишнє природне середовище).

Розглядаються основні природні процеси і чинники, які впливають на перенесення радіонуклідів природного і техногенного походження в атмосферному повітрі, водному середовищі і ґрунтових комплексах, а також типи програм спостережень для всіх основних елементів довкілля для різних ситуацій опромінення і потенційних джерел хронічного і аварійного надходження радіонуклідів у природне середовище. У Керівництві представлені основні методи відбирання проб, приготування лічильних зразків для визначення активності концентрацій радіонуклідів широкого спектру методами альфа-бета-радіометрії, гамма- і альфа-спектрометрії, а також методами рідинно-сцинтиляційного лічення та іншими. У всіх частинах Керівництва надаються пояснення щодо інтерпретації даних спостережень за станом радіоактивного забруднення природного середовища.

Основні положення Керівництва можуть бути рекомендовані для використання у підрозділах ХБРЯ (хімічного, біологічного, радіаційного і ядерного) захисту ДСНС України на етапах заходів готовності і реагування в умовах радіаційних аварій, які можуть включати необхідність радіометричних зйомок, відбору проб атмосферного повітря (аерозолів), проб води і ґрунту на радіоактивно-забруднених територіях.
Широкий контекст розгляду різних аспектів проблеми у цьому Керівництві дозволяє використовувати його в організаціях — суб’єктах інтегрованих програм радіаційного моніторингу. Керівництво може бути корисним для навчальних цілей і заходів підвищення кваліфікації працівників мережі радіаційного моніторингу та інших відомчих організацій, які можуть бути залучені до здійснення програм радіаційного моніторингу довкілля і обстеження радіоактивно забруднених територій.

Тираж видання керівництва у кількості 100 екз. розповсюджено за широким переліком зацікавлених користувачів. Розроблені документи також доступні в PDF-форматі на сайті інституту за посиланням

Автори будуть вдячні користувачам за відгуки і пропозиції для покращення змістовної частини керівництва, які будуть враховані у наступних редакціях зазначеного нормативного документу.

📌 Частина перша за посиланням :
https://drive.google.com/file/d/1JW7G8E901BaJ3b-Xp4qF3LZrV80K3uZO/view?fbclid=IwVERDUAQ4ZmBleHRuA2FlbQIxMABzcnRjBmFwcF9pZAwzNTA2ODU1MzE3MjgAAR6MjKzGqD3q44DB5jqYrOVeGt_IMkgsCehFO6WYsH3q_GbQ7Oemkd3e9JWehQ_aem_pz56kSljGdHcJQ3LdkvneQ

📌 Частина друга за посиланням:
https://drive.google.com/file/d/1TwAoOuIaDjy74yVixoL2D1AJVyDSn2gm/view?fbclid=IwVERDUAQ4ZoJleHRuA2FlbQIxMABzcnRjBmFwcF9pZAwzNTA2ODU1MzE3MjgAAR6zzakxDcM0lg2ySy2ETntpfyrvSThttGidWAMuzOz923s9GkWNM3RLaGj4mg_aem_9opRSkpaEeh7Ex8xMIw_Kw

📌 Частина третя за посиланням:
https://drive.google.com/file/d/1IA-tPeDxYdv0ucdwm8Fe_xucjWiyVtMW/view?fbclid=IwVERDUAQ4ZpdleHRuA2FlbQIxMABzcnRjBmFwcF9pZAwzNTA2ODU1MzE3MjgAAR5lDDIv9NP3iCs7CZ_PRoGXL7aVa2xk9kmkFPRW_M5N4eRA2Bexpp1XNTBoOg_aem_wh81ngin8d3g4HVoXnlotg

24/03/2026

Науковці Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України спільно з провідними науковими центрами Європи в рамках проєкту Горизонт Європа CERTAINTY розв’язують фундаментальні проблеми сучасної прогностичної метеорології
Співробітники Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України (УкрГМІ) взяли участь у річній зустрічі партнерів консорціуму проєкту Горизонт-Європа CERTAINTY – Cloud-aERosol inTeractions & their impActs IN The earth sYstem (https://certainty-aci.eu/), що відбулася у місті Гельсінки (Фінляндія) протягом 17–20 березня 2026 року.

На зустрічі представлені результати досліджень за два роки виконання проєкту у 2024–2025 рр. та обговорено план реалізації завдань проєкту на 2026–2027 рр. з метою його успішного завершення. Співробітниками УкрГМІ представлено дві доповіді про результати чисельного моделювання випадків екстремальних опадів та роль, яку відіграли аерозольні складові різного хімічного складу під час таких випадків.

Проєкт CERTAINTY покликаний, на основі даних спостережень, літакового і супутникового зондування, чисельного моделювання атмосферних процесів, а також використання вдосконалених алгоритмів, методів машинного навчання й асиміляції даних, покращити розуміння взаємодії між хмарами та аерозолями.

22/03/2026

22 та 23 березня — Всесвітній день води і Всесвітній метеорологічний день. Але для нас це не просто дати в календарі. Це про людей, які щодня тримають руку на пульсі важливих процесів. Про тих, хто перетворює дані на рішення, а науку — на безпеку.

І дуже символічно, що саме напередодні цих днів Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України (УкрГМІ) відвідало керівництво Національної академії наук України на чолі з Президентом НАН України академіком Анатолієм Загороднім.

https://www.facebook.com/share/p/1C47zrXz9H/

Візит був змістовним і насиченим. Говорили про те, що визначає сучасну гідрометеорологію. І це не лише погода. Це й клімат, який змінюється і до якого потрібно адаптуватися; ризики посух і врожаї; вода, якої може не вистачити, або навпаки, може бути забагато. Про попередження небезпечних явищ і готовність до них.

Ми показали те, чим живе УкрГМІ щодня: сучасні підходи до чисельного моделювання погоди та клімату, цифрові рішення в гідрології, дослідження атмосферних процесів, якості води та повітря, а також інформаційні системи й веб-платформи. Усі ці напрацювання вже сьогодні допомагають приймати управлінські рішення.

Як і у будь-якій справі в центрі всього — люди. Спільнота фахівців, які щодня відповідально роблять свою роботу.

Сердечно вітаємо колег-гідрометеорологів ДСНС України, фахівців Державного агентства водних ресурсів України, наших шанованих викладачів географічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка та Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.
Зі святами вас.
🌦💧💙
Детальніше про візит керівництва Академії наук України можна ознайомитись за посиланням:

https://www.nas.gov.ua/news/monitoring-dovkillya-i-klimatichni-riziki-kerivnictvo-akademi--v-ukranskomu-gidrometeorologichnomu-instituti?fbclid=IwdGRjcAQsrt9jbGNrBCyu0GV4dG4DYWVtAjExAHNydGMGYXBwX2lkDDM1MDY4NTUzMTcyOAABHrbB_9u0SzDBjnL1DeF8tGHsoWGNI6OO5Oks9SBKtZo0qfW_qMPbqTYI2dHj_aem_AEabw3nWyQHkdhNNfp74eQ

23/02/2026

Зима 2025–2026 років супроводжувалась значними сніговими опадами, а отже — актуалізувала питання весняного водопілля та можливих паводків.

Наскільки високими є ризики цього року, від чого залежить розвиток ситуації та які природні чинники можуть вплинути на рівень води навесні — ДЗЕРКАЛУ ТИЖНЯ розповідає заступник директора Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України Юрій Набиванець.

Повністю з матеріалом можна ознайомитись за посиланням:
https://zn.ua/ukr/UKRAINE/snih-uzimku-voda-navesni-chi-zahrozhujut-ukrajini-pavodki-2026-roku.html

19/02/2026

Колективом авторів Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України в журналі Environmental Science and Pollution Research (Q1, IF=5.8, H-index=212) опубліковано статтю «Comprehensive analysis of air pollution surface-to-columnar changes after three years of the Russian–Ukrainian war»
(https://doi.org/10.1007/s11356-026-37512-6).

Ця наукова стаття є першим в світі узагальненням зміни якості атмосферного повітря за 3 роки повномасштабного російського вторгнення (2022- 2024 роки), що об’єднує дані наземних та супутникових спостережень на усіх часових масштабах: від короткотривалих викидів внаслідок ракетних й дронових ударів до кумулятивного багаторічного ефекту.

Проведені дослідження показали дуальні наслідки воєнних дій, коли одночасно наявні процеси, що формують різноспрямовані зміни концентрацій забруднюючих речовин – як зменшення, так і зростання. При цьому ці процеси відбуваються на фоні змін метеорологічних умов, які безпосередньо визначають природні умови самоочищення атмосфери.

Показано, що відсутність комплексного підходу до аналізу та неврахування усіх ефектів призводить до хибних оцінок впливу воєнних дій на забруднення атмосфери.

Отримані у статті узагальнення разом із розумінням різноспрямованих ефектів є важливим не тільки для правильного документування впливів війни, але й для врахування стратегій відбудови й післявоєнного управління якістю атмосферного повітря в Україні.

Повний текст статті доступний за посиланням: https://rdcu.be/e4zql

06/02/2026

Суворі морози, які накрили Україну цієї зими, не є безпрецедентною аномалією, а результатом певних атмосферних процесів, зокрема впливу потужних антициклонів та арктичного повітря.

Про причини цього явища, його місце у кліматичній статистиці та що це означає для нашого клімату — в ексклюзивному інтерв’ю фахівчині Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України Віри Балабух.
Нижче можна ознайомитися з повним текстом інтерв’ю.

Чи погоджуєтеся ви, що короткочасні морози можуть співіснувати із загальною тенденцією до підвищення температури?

У січні Україну накрили сильні морози, які не полишаються нас і на початку лютого. Чому це сталося та чи є така погода аномальною – читайте на "УП. Життя".

04/02/2026

Представники Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України (УкрГМІ) взяли участь у 2-й транснаціональній зустрічі партнерів міжнародного проєкту Danube-ADAPT, що відбулася у місті Клуж-Напока (Румунія) 🇷🇴.

Захід об’єднав партнерів проєкту для координації подальших дій, обміну результатами та обговорення методологічних підходів щодо оцінювання кліматичної вразливості у Дунайському регіоні 🌍.

Під час зустрічі обговорювалися стан виконання робіт, оцінювання кліматичних ризиків та практичні кроки щодо подальшої реалізації проєкту.

👉 Проєкт Danube-ADAPT спрямований на посилення співпраці щодо кліматичних даних для розробки політик адаптації у Дунайському регіоні.

https://www.facebook.com/danubeadapt/posts/122161040762885183

28/01/2026

Що таке гумусові речовини і чому вода стає коричневою?

Якщо вода в річці чи озері має жовтуватий або коричневий колір — це не обов’язково ознака забруднення, зазвичай таке забарвлення зумовлене природними процесами у водних екосистемах. Основною причиною цього явища є наявність гумусових речовин, які надходять у воду з ґрунтів, лісової підстилки і боліт.

Гумусові речовини утворюються під час розкладання рослинних решток і є основною частиною органічної складової поверхневих вод. Вони впливають на колір і прозорість води, кислотно-лужний баланс, а також на те, як у воді поводяться біогенні елементи та небезпечні забруднювачі.

Ці речовини важливі для водних екосистем, можуть чинити вплив на умови життя водних організмів, але водночас часто ускладнюють водопідготовку питної води. Саме тому їхні функції у процесах формування якості води потрібно добре розуміти й враховувати під час оцінки стану водних об’єктів.

Детальніше про роль гумусових речовин — у монографії «Гумусові речовини», першій книзі серії «Хімія поверхневих вод України» (Осадча Н.М., Линник П.М., Осадчий В.І., Жежеря В.А., Линник Р.П., Набиванець Ю.Б. Хімія поверхневих вод України. Гумусові речовини / Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України. — Київ: Академперіодика. 2025. — 632 с. — (Проєкт «Наукова книга»). —

https://doi.org./10.15407/akademperiodyka.564.632, ISBN 978-966-360-564-7

23/01/2026

Фахівці Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України започаткували серію наукових видань «Хімія поверхневих вод України» — як відповідь на виклики нашого часу та зростаючу потребу глибоко й системно осмислити все, що ми знаємо про воду.

Поверхневі води — це наші річки й озера, з яких починається питна вода в кранах, життя екосистем і безпека цілих регіонів. Сьогодні, коли водні об’єкти зазнають потужного антропогенного та кліматичного навантаження, розуміння їхнього хімічного «життя» стає критично важливим. Що відбувається з водою зараз? Які природні процеси в ній домінують? Як діяльність людини змінює її якість, і як це змінити на краще? Чиста вода — це про здоров’я людей, стійкість екосистем і майбутнє України.

Першою книгою серії стала монографія «Гумусові речовини» (Осадча Н.М., Линник П.М., Осадчий В.І., Жежеря В.А., Линник Р.П., Набиванець Ю.Б. Хімія поверхневих вод України. Гумусові речовини / Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України. — Київ: Академперіодика. 2025. — 632 с. — (Проєкт «Наукова книга»). —

https://doi.org./10.15407/akademperiodyka.564.632, ISBN 978-966-360-564-7), присвячена дослідженню одного з найважливіших і водночас найскладніших компонентів органічної речовини поверхневих вод.

Саме гумусові речовини визначають колір і прозорість води, впливають на кислотно-лужний баланс, сорбційні процеси, поведінку біогенних елементів і небезпечних домішок. Від них залежить стан водних екосистем і ефективність очищення води для питних потреб.

Започаткована серія монографій покликана стати платформою для поєднання фундаментальної науки й прикладних управлінських рішень, основою для зменшення забруднення, відновлення водних об’єктів і формування водної політики, що відповідає європейським підходам.

15/12/2025

У грудні 2025 року в журналі Ecological Indicators (Q1, IF 7.4) опубліковано колективну наукову статтю за участю фахівців Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України (УкрГМІ)

“Landscape fires and reduced carbon uptake capacity: Quantifying greenhouse gas emissions caused by the Russian–Ukrainian war”. https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1470160X25013858?via%3Dihub

Дослідження кількісно оцінює викиди парникових газів від ландшафтних пожеж, спричинених повномасштабною російсько-українською війною, а також втрату здатності екосистем України до поглинання вуглецю. Воєнно зумовлені пожежі фіксуються як у прифронтових районах, так і в тилу, а їхній масштаб підтверджується супутниковими спостереженнями.

Запропонований методичний підхід Світлани Володимирівни Краковської (Svitlana Krakovska ), завідувачки лабораторії прикладної кліматології УкрГМІ, є ключовою складовою всього дослідження та забезпечує науково обґрунтовану атрибуцію викидів, зумовлених військовими діями.

📌 Методологічний підхід та роль FWI

Для відокремлення пожеж, спричинених бойовими діями, від природних автори використали Індекс пожежонебезпечної погоди (Fire Weather Index, FWI), що характеризує метеорологічні умови розвитку пожеж. Пожежна активність у буферній зоні бойових дій порівнювалася з територіями, контрольованими урядом України, за однакових значень FWI, типів земного покриву та сезонів року. На цій основі були розраховані коефіцієнти атрибуції, які дозволили кількісно оцінити частку пожеж і викидів, безпосередньо пов’язаних із війною.

📌 Ключові результати та прикладне значення

За перші два роки повномасштабної війни (2022–2023) викиди парникових газів від ландшафтних пожеж, спричинених бойовими діями, становили майже 29 млн тонн CO₂-еквіваленту. Просторовий розподіл цих викидів тісно пов’язаний із географією та інтенсивністю бойових дій, а середні коефіцієнти атрибуції склали близько 0,69 для прямих та 0,65 для майбутніх викидів.

Отримані результати мають важливе прикладне значення та можуть бути використані для:
• оцінки кліматичних збитків, спричинених війною;
• формування доказової бази для міжнародних механізмів відповідальності та репарацій;
• врахування воєнних викидів у національній та міжнародній кліматичній політиці.

12/12/2025

Вітаємо Кихтенка Ярослава Васильовича з успішним захистом дисертації

10 грудня 2025 р. в Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України відбувся захист дисертаційної роботи на тему «Сучасний радіаційний режим та геліоресурси України».

Вітаємо Кихтенка Ярослава Васильовича з успішним захистом та здобуттям наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 10 «Природничі науки» за спеціальністю 103 «Науки про Землю».

Бажаємо міцного здоров’я, нових здобутків і плідної професійної діяльності.

Нехай клімат і мікроклімат навколо будуть комфортні!