Центральна районна бібліотека імені Євгена Плужника

03/06/2026

Напередодні Дня міста у столиці вручили Мистецьку премію «Київ».
Премію отримали лауреати в 9 номінаціях у різних видах мистецтва: літератури, кіномистецтва, музичної композиції, театрального, образотворчого мистецтва, журналістики, народного декоративного, хореографічного та циркового мистецтв.

У галузі літератури Мистецьку премію «Київ» імені Євгена Плужника отримала письменниця Тетяна Фольварочна — за книгу «На околиці літа спілого».
Ця збірка поезій — лірична мандрівка у світ почуттів і роздумів сучасної української поетеси Тетяни Пишнюк. У віршах, народжених болем сьогодення, відлунює трагедія війни, особисті переживання, спогади дитинства та віра в незламність українського духу. Присутні мали змогу переконатися в цьому, коли авторка зачитала одну зі своїх поезій.
Більш детально: https://vechirniy.kyiv.ua/news/127821/

03/06/2026

‼️З 1 червня 2026 року всі телефонні консультації з питань, які належать до компетенції ПФУ, надаватимуться у єдиному контакт-центрі.

☎️Після цієї дати з усіх пенсійних питань потрібно звертатися за номерами:

0 800 503 753 (безкоштовно);
044 281 08 70;
044 281 08-71.

🕑Графік роботи єдиного контакт-центру:

понеділок-п’ятниця — з 08.00 до 20.00;
субота — з 08.00 до 14.00;
неділя — вихідний.

02/06/2026

📆2 червня виповнюється 219 років від дня народження Івана Максимовича Сошенка — видатного українського живописця, педагога та, що найважливіше, вірного друга Тараса Шевченка. Його життя, сповнене пошуків і творчості, тісно переплелося з долею великого Кобзаря.

Іван Сошенко народився 2 (14) червня 1807 року в мальовничому Богуславі на Київщині. Через бідність та загрозу кріпацтва родина була змушена переїхати до Звенигородки. З раннього дитинства Іван виявляв хист до навчання: спочатку грамоту йому викладала бабуся, потім місцевий дяк. У 13 років він почав навчатися малярства у Степана Превлоцького у Вільшані.

Однією з перших помітних робіт Сошенка стало «Полювання з псами», виконане на воротах псарні Енгельгардта. Згодом він розписував церкви в Матусові, Млієві та Лебединському чоловічому монастирі. Його мрією було навчання в Петербурзькій Академії мистецтв, яка здійснилася у 1834 році, коли обдарований юнак почав відвідувати академічні класи, паралельно займаючись самоосвітою.

Знайомство з Тарасом Григоровичем Шевченком стало однією з найяскравіших сторінок у житті Івана Сошенка. Саме він першим звернувся до Євгена Гребінки з проханням допомогти визволити молодого поета з кріпацької неволі. З осені 1838 по січень 1839 року вони навіть жили разом в одній квартирі. Хоча згодом Сошенкові довелося переїхати до Ніжина, їхня дружба збереглася на довгі роки.

У 1846 році погіршення стану здоров’я змусило Сошенка переїхати до Немирова, де він обійняв посаду вчителя малювання. Серед його учнів були майбутній скульптор Гуйський, портретист Страшинський та пейзажист Орловський.

У 1856 році, на запрошення М. Чалого, Іван Сошенко перебрався до Києва, щоб викладати у 2-ій гімназії. Тут він пропрацював 20 років, здобувши велику любов і повагу як керівництва, так і учнів.

Іван Максимович особливо любив писати портрети літніх людей, історичні портрети та композиції на історичні теми. Його картини «Продаж сіна на Дніпрі», «Хлопчики-рибалки» та «Водоспад» дихають справжнім, непідробним життям.

Найбільша колекція робіт Сошенка (понад 50 творів, переважно рисунків) зберігається в Національному художньому музеї України. Його роботи також представлені в Київському музеї Т.Г. Шевченка та Корсунь-Шевченківському історико-культурному заповіднику.

Влітку 1876 року під час подорожі до рідного Богуслава занедужав і зупинився в Корсуні. Тут він пробув два місяці в лікарні і помер 19 (31) липня 1876 року над річкою Россю, біля якої народився. Похований у Корсуні.

У Богуславі зберігся будинок батьків Івана Сошенка, який тепер є музеєм-садибою, де встановлено пам’ятник цьому видатному митцю.
Використано інформацію з відкритих джерел.

#художники

01/06/2026

З першим днем літа, друзі!

29/05/2026

5 основних причин чому люди звільняються з роботи?

Центри зайнятості по всій Україні щодня приймають близько 2,5 тисяч нових клієнтів, більшість з яких звільнилися з попереднього місця та шукають нову роботу. Які причини ховаються за частиною речення «за власним бажанням» в заяві про звільнення.
🕵️‍♀️ Державна служба зайнятості розповість чому люди покидають роботу, яку часто любили роками, чому йдуть, навіть не маючи альтернативи? 👇

❗️Відсутність росту
Найчастіше люди йдуть з роботи, коли до них приходить розуміння, що компанія більше нічого не пропонує для їх особистого розвитку. Таке відчуття може базуватися на відсутності перспективи здобуття нових умінь чи знань, неможливості кар’єрного зростання. Влаштовуючись на нову роботу, людина рідко уявляє собі, що буде за три – п’ять років. А за цей час вона встигає навчитися всього і зрозуміти, що якщо не змінити щось у житті, то є можливість застрягнути в умовному «дні бабака» на все життя. Саме тому роботодавцям важливо осучаснювати виробництво, переходити на більш нові формати роботи. Корисно створювати нові актуальні до вимог часу підрозділи і стежити за тим, щоб керівні посади не перетворилися виключно на місця для людей передпенсійного віку.

❗️Війна і потреба у внутрішньому переселенні
Лише у 2026 році до Державної служби зайнятості звернулося 52,5 тисячі клієнтів, які вимушено покинули рідні домівки через війну. Їх кількість складає 17% від загальної кількості клієнтів. Мешканці прифронтових територій мають право на навчання за ваучерами, їх направляють на підвищення кваліфікації в центри професійно-технічної освіти. Реєстрація у Службі зайнятості на цих територіях відбувається за спрощеною процедурою, роботодавці можуть розраховувати на пришвидшений розгляд заяв та особливі умови надання виплат за багатьма програмами. Проте безпека людей залишається головним пріоритетом і українці щодня звільняються, щоб отримати можливість переїхати на більш безпечні території. Для внутрішньо переміщених українців працюють практично усі програми підтримки Державної служби зайнятості.

❗️Низька заробітна плата
За даними Державної служби статистики України середня заробітна плата в країні у 2026 році становить 30 356 гривень. Зрозуміло, що великий відсоток людей першопочатково не піде на вакансії, де фінансова винагорода буде нижчою цього показника. Проте, чимало роботодавців не поспішають підвищувати оплату своїм уже працюючим працівникам. І, якщо ще два роки тому, отримана в кінці місяця сума влаштовувала працівників, то з часом така економія належить до однієї із головних причин звільнень.

❗️Вигорання
Тема вигорання надзвичайно актуальна, такий стан працівників з’являється за умови невміння розмежовувати роботу та особисте життя. Найгірше у такій ситуації те, що звільнившись, працівник майже завжди за кілька років опиняється у аналогічній ситуації, проте вже у іншій компанії. Для того, щоб не допустити такого ефекту, потрібно чітко розуміти, як правильно організовувати робочий процес, щоб не нашкодити власному кар’єрному зростанню. Детальніше ми розповідаємо про це в матеріалі: Як не допустили вигорання: поради Служби зайнятості для роботодавців та працівників.

❗️Погані стосунки з новим працівником чи керівником
Здоровий мікроклімат у колективі – один із найважливіших компонентів успіху кожної компанії. Втім, часто трапляється, що людина працює в одному місці десять і більше років, а потім за кілька тижнів приймає рішення піти. Так часто відбувається через зміну керівництва чи працевлаштування нового фахівця, життєві погляди якого, різко відрізняються від світосприйняття колег. Для того, щоб уникати подібних ситуацій кадрові підрозділи повинні допомагати колективу адаптуватися до змін.

Зміна роботи, вигорання, вимушений переїзд чи непорозуміння з колегами — усе це виснажує нас зсередини. Ментальне здоров’я — це не абстракція чи «щось другорядне». Це якість нашого сну, щоденна здатність працювати, вчитися, бути поруч із близькими та відчувати життя попри все. Розуміння свого стану – перший крок до турботи про ментальне здоров'я.

#робота #вигорання #звільнення 'я

28/05/2026

На київському Хрещатику відкрили 52-гу мініскульптуру проєкту «Шукай» Юлії Бевзенко. Вона присвячена легендарному ювеліру Іосифу Маршаку, який наприкінці XIX — на початку XX століття перетворив місто на один із головних ювелірних центрів Європи.
Фігурку встановили на Хрещатику, 4 — саме там, де колись працювала його фабрика. Меценатом виступив Київський ювелірний завод.
Нова скульптура стала символом повернення пам’яті про людину, яка заклала фундамент київської ювелірної традиції. Відтепер знайти її можна за адресою: вул. Хрещатик, 4, біля будівлі УНІАН.

#Шукай #ювеліри #мініскульптури

27/05/2026

👩‍🦰Відділ обслуговування читачів

📚✍️Віртуальна виставка «Моя найвища нагорода, мого натхнення неповторна мить» /
До 65-річчя від дня заснування Національної премії України імені Тараса Шевченка

Національна премія України імені Тараса Шевченка часто згадується просто як Шевченківська премія — державна нагорода України, найвища в Україні творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва.
Національна премія встановлена для нагородження за найвидатніші твори літератури й мистецтва, публіцистики й журналістики, які є вершинним духовним надбанням українського народу, що утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам'ять народу, його національну свідомість і самобутність.
До ювілею заснування Шевченківської премії, який відзначається у травні цього року, ми підготували віртуальну виставку, що представляє ретроспективу становлення найвищої мистецької відзнаки країни в галузі літератури за останнє десятиліття.

Запрошуємо до перегляду!
Книги лауреатів Шевченківської премії ви можете знайти у фонді нашої бібліотеки та скориставшись зведеним «Електронним каталогом ЦБС Шевченківського району м. Києва» http://shevcbs.kiev.ua/elektronnyj-katalog/, або «Електронним каталогом Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки» http://ecatalog.kiev.ua/F?RN=41184004

https://youtu.be/2GqRPLwDe3Q

26/05/2026

Національний тиждень безбар’єрності.

Перед багатьма громадянами України стоїть ряд бар’єрів у реалізації своїх прав, отриманні доступу до публічних послуг та повноцінної участі у культурному, політичному та суспільному житті. Ці бар’єри наявні у різних сферах - від доступності до громадських та житлових будівель до працевлаштування чи культурного життя.

Забезпечення безбар’єрного доступу – це про створення середовища, доступного та комфортного для всіх громадян: дітей, осіб з інвалідністю, вагітних жінок, громадян похилого віку, осіб з дитячими візками тощо.

Більше про складові безбар’єрності та про усунення будь-яких бар’єрів для різних груп людей на всіх рівнях читайте в "Довіднику безбар’єрності"👉 https://bf.in.ua/

Дізнайся, як піклуватися про себе та тих, хто поруч, у періоди стресу

25/05/2026

З 25 по 31 травня в Україні вдруге проходить Національний тиждень безбар’єрності. Ця масштабна подія спрямована на утвердження безбар’єрності як загального державного стандарту, що забезпечує рівні права та можливості для кожного громадянина.

Безбар’єрність — це не лише про архітектурну доступність. Це комплексний підхід до формування державної політики, що гарантує безперешкодний доступ до всіх сфер життя. Це стосується не лише людей з інвалідністю, а й батьків з маленькими дітьми, внутрішньо переміщених осіб, літніх людей та тих, хто шукає роботу.

Безбар’єрність починається з комунікації. Важливо дотримуватися правил безбар’єрної мови, де на першому місці завжди стоїть людина, а не її ознака (наприклад, «людина з інвалідністю» замість «інвалід», «людина з порушенням зору» замість «сліпий»). Основний фокус у взаємодії має бути на самій особистості та її можливостях, а не на обмеженнях.

Це поняття охоплює різні рівні нашого життя:

Інформаційна та цифрова: можливість для кожного, зокрема літніх людей, опанувати цифрові сервіси та отримувати державні послуги онлайн.

Економічна: забезпечення рівних прав на працю, безпечних умов роботи та консультаційної підтримки для працівників і роботодавців, особливо у воєнний час.

Психологічна: турбота про ментальне здоров’я, подолання стресу та надання психосоціальної підтримки на робочому місці та вдома.

Сьогодні це поняття набуло особливої актуальності як інструмент підтримки. Воно включає вміння правильно допомогти людині в стані гострого стресу, заспокоїти дитину під час повітряної тривоги або знайти спільну мову з ветеранами, поважаючи їхню гідність та досвід.

Символічно, що тиждень завершується 31 травня, у Всесвітній день боротьби з соціальною нерівністю, нагадуючи нам, що створення простору без обмежень — це спільна відповідальність громади та держави.

Для тих, хто прагне дізнатися більше або потребує консультації, працюють офіційні ресурси👇

📌Портал pratsia.in.ua — фахові консультації щодо трудових відносин та прав працівників.

📌 Портал «Дія.Безбар’єрність» — гід державними послугами у важливі моменти життя.

📌 «Довідник безбар’єрності» — посібник з етики толерантного спілкування.

📌Словник безбар’єрності https://bf.in.ua/

#толерантність # # #