Інститут рибного господарства та екології моря

14/07/2021

ПРО МЕДУЗ ТА ПРО ТЕ, ЩО З НИМИ РОБИТИ

Прийшло літо, у розпалі курортний сезон, а Азовське море знову завойовують медузи, та не без успіху.

Дійсно, в останні роки дуже загострилась проблема катастрофічного збільшення медуз у Чорному та Азовському морях, що є особливо неприємно у прибережжі біля пляжів.
Медузи в Азовському морі, представлені, головним чином, двома видами - корнерот (Rhizostoma pulmo, ілюстрація з ресурсу www.wikipedia.org) та аурелія, або ушаста медуза (Aurelia aurita, ілюстрація з ресурсу www.wikipedia.org). Влітку найбільшою за чисельністю у прибережжі є медуза-корнерот, бо аурелія полюбляє більш прохолодну воду.

Крім прямої шкоди здоров'ю людини через опіки щупалець (ці частини тіла медуз та навіть дрібніші фрагменти залишаються небезпечними для людини навіть на протязі певного часу після загибелі тварин) та органічного забруднення водойми, медузи ще й виступають потужними конкурентами цінних промислових риб, які, так саме, як і медузи, споживають планктон. Більш того, медузи здатні навіть на пряме знищення дрібних личинок та ікри пелагічних риб.

Відомо, що з усіх досліджуваних видів медуз Rhizostoma pulmo та Aurelia aurita - це два з восьми таксонів медуз, що різнобічно впливають на рибальство в усьому Світі. Із 100% досліджень всіх видів медуз до 80% випадає саме на ці два види (Doyle et al., 2008). Наприклад, було з'ясовано, що наявність великих популяцій медуз Pelagia noctiluca та Aurelia у водах Північної Європи призводило до глибоких патологічних змін органів дихання місцевих популяцій риб (Baxter at al., 2011).

Так, будь які тварини розповсюджуються тоді, коли з'являється (або розширюється) сприятлива для них екологічна ніша, але ось масове сусідство медуз виявилось доволі неприємною новиною для людини.

Чому медуз в Азовському морі стало так багато саме в останні роки?

Фахівці ІРЕМ відносять до найбільш вагомих чинників наступне.

Більш інтенсивне розповсюдження медуз в Азовському морі може бути пов'язане зі збільшенням чисельності цих тварин у Чорному морі в останні роки та, відповідно, більш масовим їх потраплянням до Азовського моря через Керченську протоку навесні.

Крім того, очевидно, відіграють свою роль поступове наближення солоності Азовського моря до солоності Чорного моря (через зміни у водному балансі Азовського басейну), доволі теплі зими, що може сприяти успішній зимівлі навіть теплолюбних медуз, а також масова присутність планктону, який є кормом для медуз.

Враховуючи, що усі вищевизначені фактори є пов'язані з глобальними природними процесами, що тривають вже багато років, можливості людини впливати на них є доволі умовними, і тому, напевне, виглядає більш перспективним якнайшвидше навчитись жити біля Азовського моря "за епохи медуз", ніж шукати радикальні шляхи, як взагалі їх позбутись.
Не можна виключати, що черговий цикл експансії медуз в Азовському морі завершиться, як це вже було, наприклад, наприкінці 1970-х років. За даними вчених, найвища чисельність медуз в Азовському морі була зареєстрована у 1978 р (біля 7,0 млрд. шт.). При цьому ще у 2018 році їх чисельність в Азовському морі оцінювалась на рівні 10 млн. особин (Мирзоян та ін., 2019).

Отже, поки доводиться у місяці літнього відпочинку розмірковувати над тим, як уникнути контакту з медузами в морі, найкращою з доступних можливостей виглядає створення захищених від медуз акваторій моря біля піщаних пляжів (ілюстрації з ресурсів www.ecocoast.com, www.larrieufreres.co.uk). Це не є технологічно складним заходом, хоча, безумовно, попередня оцінка впливу захисних бар'єрних систем на екологічний стан прибережних акваторій та на місцеву біоту має бути здійснюваною. Але, напевне, кожна база відпочинку могла б таке реалізувати та, великою мірою, зменшити проблему медуз як дещо, що зокрема шкодить бізнесу надання послуг відпочинку біля моря.
Тож треба зрозуміти, що збереження здоров'я людей, усунення незручностей та негативних емоцій є дуже важливим, та подолання проблеми сусідства медуз зробить відпочинок біля Азовського моря більш приємним та привабливим.
Також треба нагадати, що медузи могли б стати чудовим промисловим об'єктом в умовах України. Сучасний щорічний світовий вилов медуз становить близько 300-320 тис. т. Китайська кулінарія та народна медицина використовують медуз вже понад 1700 років.

Фібрілін, отриманий з медуз, застосовують як загальноукріплюючий та тонізуючий засіб для волос, а також у якості компонента, що запобігає старінню шкіри. Його також використовують для лікування опіків. Токсин, виділений з медуз, застосовують для лікування нервово-м'язових порушень. Медузи є об'єктом досліджень для пошуку речовин, корисних у протипухлинній та протидіабетичній терапії (Рябушко В.И., Рябушко Л.И., 2014)

ІРЕМ пропонує свою допомогу у розробленні наукових та організаційних засад створення захисних бар'єрних систем у прибережжі Азовського моря, з урахуванням місцевих природних умов морських ділянок та беручи до уваги можливі екологічні наслідки встановлення таких систем.

В інституті наразі здійснюються дослідження, направлені на впровадження сучасних технологій отримання цінних для людини речовин з біологічної сировини медуз. Запрошуємо до співпраці колег, для яких також є цікавою ця наукова проблематика.

Інститут рибного господарства та екології моря,
14.07.2021

12/07/2021

12/07/2021

ЩОДО ПРОЕКТУ ВОДНОЇ СТРАТЕГІЇ

11 червня 2021 на сайті Міндовкілля з метою обговорення було оприлюднено проєкт "Стратегії розвитку водної політики України – Водна Стратегія" (далі – Стратегія) - https://mepr.gov.ua/news/37578.html, розроблений командою Офісу підтримки реформ Міндовкілля на виконання завдання, визначеного підпунктом ґ) пункту 1 рішення Ради національної ради та безпеки України "Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації", введеного у дію Указом Президента України від 23 березня 2021 року № 111.
Враховуючи важливий концептуальний характер запропонованого проекту, в якому мають бути окреслені пріоритети для просування уперед за даним напрямом, звертаємо увагу на наступне.
Головним пріоритетом базової Водної рамкової директиви Європейського Союзу (ВРД ЄС, 2000 р.) є відновлення вод на основі створення умов для підвищення самоочисної здатності водних мас, що й має бути, на нашу думку, на першому місці серед цілей Стратегії, а вже далі – оптимізація водокористування, включаючи заходи з водоощадження, забезпечення населення якісною питною водою, меліорація тощо.
У проекті Стратегії наведено великий перелік негативних факторів, що призводять до значного погіршення стану водних екосистем. Разом з тим, зовсім не розглядається первинний головний антропогенний фактор значного погіршення стану водних об’єктів України, та особливо малих річок. Мова йде про розпочате ще у середині минулого століття тотальне зарегулювання стоку переважної більшості річок.
На наш погляд, сучасний незадовільнийстан водних систем малих річок є зумовлений, перш за все, їх повним зарегулюванням, порушенням природного гідрологічного режиму. Це відбулось як наслідки помилок у державній стратегії з впорядкування водного балансу територій, та трапляється як випадки самовільного (на місцевому рівні) перекриття водотоків.
Малі річки у теперішній час багато де виглядають як система розчленованих ділянок водотоку, з'єднаних залишками русла, які суцільно заростають вищою жорсткою рослинністю, є замуленими та обмілілими, практично без течії води. Це зумовило катастрофічні зміни гідрохімічних показників води, та, відповідно дуже негативно вплинуло на стан популяцій гідробіонтів, які раніше мешкали в цих ріках.
На жаль, саме це головне питання ревіталізації малих річок майже не знайшло свого відображення у проекті Стратегії.
Під ревіталізацією річок (успішний досвід чого вже можна знайти у Світі) розуміють повне відновлення водотоків або ж певних їхніх ділянок на рівні періоду часу існування річки, що передував індустріальному освоєнню даного регіону, коли була непорушеною руслова мережа, і не здійснювались централізовані чи точкові скиди стічних вод.
Зрозуміло, що таке відновлення річок до їх вихідного природного стану - це дуже складна проблема, пов’язана з іншими важливими складовими навколишнього середовища та народного господарства. Зокрема, її треба розглядати з урахуванням плану управління ризиками затоплення територій басейну відновленої річки тощо. Саме весь цей комплекс питань має бути відображений у державній Водній Стратегії.
Крім цього, на наш погляд, більше уваги треба приділити в рамках Стратегії більш конкретному визначенню біологічного та теплового забруднення водойм.
Напевне, є сенс більш ретельно ознайомитись з багатьма наявними в Україні та Світі науковими публікаціями з питань запобігання біологічному забрудненню водойм.
Нажаль, у проекті Стратегії не передбачено у числі пріоритетів створення сучасного водного кадастру, та не поставлене завдання завершення паспортизації водойм України.
Маємо надію, що зміст Стратегії ще буде вдосконалюватись, слідуючи найкращому світовому досвіду за даним напрямом.

ІРЕМ, Бердянськ

01/06/2021

Шановні колеги !

Інформуємо Вас, що вийшла з друку колективна монографія науковців Інституту рибного господарства та екології моря: Ізергін Л.В., Діріпаско О.О., Дем’яненко К.В. РИБНІ РЕСУРСИ АЗОВСЬКОГО МОРЯ ТА ПОПУЛЯЦІЙНА ДИНАМІКА ПРОМИСЛОВИХ ВИДІВ СУЧАСНОГО ПЕРІОДУ

Дана публікація є своєрідним підсумком ведення іхтіологічного моніторингу ІРЕМ в Азовському морі з початку поточного сторіччя. Докладну увагу приділено видам, які в сучасний період мають найбільше промислове значення. Наведено дані щодо запасів цих видів в сучасний період, та простежено загальний стан їх популяцій в багаторічній динаміці. Висвітлені питання щодо змін головних факторів середовища, які мають вплив на водні біоресурси, та питання азовського рибальства теперішнього часу і у ретроспективі.

Ваші замовлення щодо даної книги направляйте на електронну адресу ІРЕМ: [email protected]

01/05/2021

ДЕЩО ПРО ВИКОРИСТАННЯ ПЛР
У РИБОГОСПОДАРСЬКИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

Риби Азово-Чорноморського басейну демонструють дивовижне різноманіття форм. Ідентифікація видів та внутрішньовидових форм представляє інтерес не тільки в аспекті систематики, але й також в аспекті розроблення адекватних заходів з охорони, раціонального використання та відновлення природних популяцій цінних видів риб.
Ідентифікація риб традиційно базується на морфологічних ознаках. Однак через велику різноманітність та морфологічну пластичність лише морфологічних ознак виявляється недостатньо для визначення внутрішньопопуляційних угруповань.
Сучасні розробки у сфері молекулярних методів революціонізували процес вивчення складу іхтіофауни природних водойм. Як один з найдоступніших з цих методів можна назвати метод ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції), який приніс з собою великі переваги. ПЛР - це відмінна методика для швидкого виявлення генетичних ознак риб, і, поряд із звичайними методами аналізу, ПЛР відіграє все більшу роль в науково-дослідницькій діяльності ІРЕМ стосовно риб Азово-Чорноморського басейну.
Полімеразну ланцюгову реакцію винайшов у 1983 році Кері Мулліс (американський вчений). Згодом він отримав за цей винахід Нобелівську премію.
ПЛР - експериментальний метод молекулярної біології, що дозволяє значне збільшення малих концентрацій певних фрагментів нуклеїнової кислоти (ДНК) в біологічному матеріалі (пробі).
В основі методу ПЛР - фіксація та багатократне подвоєння певної ділянки ДНК за допомогою ферментів у штучних умовах (in vitro). В результаті відбувається акумуляція ДНК у кількості, достатній для візуальної детекції. При цьому відбувається копіювання тільки тієї ділянки, яка задовольняє заданим умовам, і тільки у тому випадку, якщо це властиво біологічному матеріалу досліджуваного зразку.
Отже, ПЛР - це багаторазове копіювання певних фрагментів ДНК у процесі повторюваних температурних циклів. Як же ж протікає процес реакції в межах одного температурного циклу?
Синтез нуклеотидного ланцюга здійснюється ферментом - ДНК-полімеразою. Однак для початку роботи ферменту є необхідний стартовий майданчик. У цієї ролі виступають "праймери" - синтетичні олігонуклеотиди довжиною 15-20 нуклеотидів. Кількість праймерів залежить від обраного метода аналізу, проте, незалежно від їх кількості, праймери є комплементарними ділянкам ДНК-матриці, і саме фрагмент ДНК, обмежений праймерами, буде багаторазово копіюватись ДНК-полімеразою. Робота полімерази полягає у послідовному додаванні нуклеотидів, комплементарних послідовності ДНК-матриці. Тим самим в одному температурному циклі знову синтезуються два нових фрагменти ДНК (оскільки молекула ДНК - дволанцюгова, то і матриць спочатку є дві). Таким чином, за 25-35 циклів у пробірці накопичуються мільярди копій ділянки ДНК, визначеної праймерами.
Лабораторія генетичних досліджень ІРЕМ вже на протязі багатьох років здійснює дослідження на основі ПЛР-методу.
Зусиллями наших фахівців зібрано велику колекцію генетичних матеріалів риб, що мешкають як у водних об'єктах України, так і у деяких районах Світового океану.
Завдяки використанню ПЛР-методу ІРЕМ здійснює генетичну експертизу видової належності осетрових риб та продукції з них (що є необхідним для виконання міжнародних зобов'язань України за конвенцією CITES).
Генетичний аналіз поліморфізму зібраних зразків морської фауни дозволяє виявити внутрішньопопуляційні угруповання та визначити морські райони, що потребують посиленого нагляду з метою поліпшення стану іхтіофауни, зокрема шляхом впровадження заходів для збереження важливих ділянок природної репродукції.
Треба зазначити, що генетичні дослідження, зважуючи на їх технологічну складність та ресурсоємність, вимагають окремої уваги з боку держави в аспекті підтримки цього виду наукової діяльності.
Маємо надію на гарні перспективи та розвиток вітчизняної рибогосподарської генетики, разом із загальним розвитком економіки України.

04/04/2021

Прийшла весна – основна пора природного нересту більшості видів водних біологічних ресурсів України. Як основні організаційні рибоохоронні заходи, вступили в дію накази територіальних органів Держрибагентства про заборону промислового та любительського рибальства на цей період, які чітко визначають строки нерестової заборони та передбачають комплекс інших заходів для забезпечення ефективного відтворення риб та інших водних біоресурсів. Зазвичай при цьому враховуються рекомендації профільних науково-дослідних установ, у тому числі й нашого Інституту рибного господарства та екології моря.
Разом з тим, до нересту слід бути готовими завжди та й ще робити максимум зусиль до його підготовки та технічного забезпечення. ІРЕМ вже багато років відстоює точку зору, що одним з ефективних елементів забезпечення природного нересту в Азовському морі є будівництво і експлуатація багатофункціональних штучних рифів як основи штучних прибережних морських біоценозів багатофункціонального призначення. Штучні рифи (ШР) широко застосовують у Світі і це зараз в ряді держав поставлено на індустріальну основу.
Будівництвом штучних рифів люди стали займатися ще в 17-18 століттях. Перші ШР споруджені в Японії в 1795 р.. Використання таких споруд з рибогосподарськими цілями найбільш широко розвинене в Японії, США, Тайвані, Австралії і 32 інших країнах світу. Поняття штучні рифи виникло в 1960-х роках. До кінця 1989 року понад 90% світового обсягу ШР 20 млн. м3 побудовано в Японії, 1 млн. м3 - 4,5% - в США і 800-900 тис. м3 в інших країнах. У поняття штучні рифи включають різні споруди, навіть дамби, хвилерізи, штучні острови. За визначенням В.А. Пупишева (1998) штучні рифи - це природні біотопи, постійні або тимчасові місця проживання, розмноження, діяльності, субстрати і орієнтири, які організовують життєвий простір гідробіонтів.
Дослідження по використанню штучних рифів для біологічного очищення прибережних акваторій проводилися і в Азовському морі в районах великих промислових центрів і портів Бердянська і Маріуполя. Вони показали принципову можливість використання для цих цілей рифів багатофункціонального призначення та заходів з трансплантації і акліматизації морських безхребетних.
Спорудження ШР можна віднести до основної виробничої діяльності будь-яких рибогосподарських підприємств, головна мета яких відтворення і раціональне використання водних біологічних ресурсів.
Головна мета - підвищення біологічної продуктивності Азовського моря шляхом створення штучних прибережних морських рифових біоценозів багатофункціонального призначення, а також реалізація на практиці наукових розробок в області рифобудування.
При цьому вирішуються такі завдання:
розробляється і здійснюється порядок узгодження і виконання таких робіт. Визначаються і відпрацьовуються організаційно-правові умови організації такого господарства, режим його роботи і порядок використання результатів;
на основі наукових рекомендацій визначаються матеріал і види конструкцій рифів-нерестовищ, проводиться їх встановлення та експлуатація на обраних ділянках акваторії;
на основі оцінки результатів відтворення бичків на встановлених рифах визначаються їх запаси та обсяги можливого щорічного використання, а також терміни і знаряддя лову;
розробляються і реалізуються пропозиції щодо зміни потужності рифа, використання нових матеріалів і конструкцій.

Багаторічні дослідження ІРЕМ показують, що функціонування штучних рифів дає такі результати:
1. Істотне збільшення природного відтворення бичків. Штучний риф з сумарною поверхнею нерестового субстрату 1 га дає промповернення бичків близько 770 тонн на рік.
2. Штучні рифи-нерестовища у Азовському морі за особливостями розвитку на них біоценозів, концентрації і поведінки риб, виконання інших функцій повністю відповідають загальним закономірностям, характерним для подібних споруд. Вони відразу будуть активно освоєні різними видами бичків, які використовують їх як нерестовий субстрат, укриття і місця проживання. У зоні ШР збільшиться чисельність і інших риб (10-11 видів), але бички будуть домінувати (78%).
3. Штучні рифи, як носії субстрату, підвищать роль всіх видів обростань в екосистемі. Це забезпечить покращення умов харчування, дихання, розмноження і укриття багатьох гідробіонтів. Сформовані спільноти нададуть прямий вплив на хімічні властивості води і грунтів шляхом утилізації, виділення органічних і мінеральних сполук, всіляких забруднень і хвороботворних бактерій, за рахунок посилення біофільтрації води, біоседиментаціі суспензій, нагромадження речовин і передачі їх по харчових ланцюгах. Основними біофільтраторами в подібних системах, як правило, виступають мідії і інші молюски.
4. За нашими даними у зоні ШР річна продукція кормового зообентосу досягає 1126 г/м2. Іншими словами, зона з штучними рифами площею 1000 га забезпечує продукцію кормового бентосу на рівні 11260 тонн. При кормовому коефіцієнті бентофагів 23 тут могло б прогодуватися 490 т риби.
5. При підготовці, спорудженні та функціонуванні штучних рифів будуть вироблені і перевірені на практиці організаційно-правові та експлуатаційні заходи щодо створення промислових ділянок або господарств в складі багатоцільових рифових комплексів. Створена науково-технічна база забезпечить виконання інших екологічних програм.
6. Штучні рифи будуть виконувати функції захисту піщаних берегів від розмиву, що останнім часом дуже актуально для узбережжя Азовського моря.

10/08/2020

Про участь фахівців Інституту рибного господарства та екології моря у наукових дослідженнях Антарктики, зокрема про досвід наукового співробітника ІРЕМ Іллі Слипка (ефір Телекомпанії TV5, Запоріжжя, 08.08.2020)

Підписуйтесь на канал та залишайте коментарі під відео! Для нас важлива ваша думка! Последние новости Запорожья. Видео новости Запорожья. Новости Запорожья с...

10/08/2020

Коментар від ІРЕМ щодо медуз, які суттєво більш масово, ніж завжди, є присутні цього року у прибережних водах Азовського моря (для Першого Національного Каналу ТБ, 07.08.2020)

13/07/2020

ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОЧНОГО ЛИМАНУ

На минулому тижні відбулась гідролого-гідробіологічна експедиція ІРЕМ у Молочному лимані, яку інститут виконав за технічної підтримки та участі фахівців Приазовського національного природного парку.
Вперше за останні роки було обстежено всю акваторію лимана. Отримано великий обсяг первинного біологічного матеріалу, а також зібрано зразки води для гідрохімічного аналізу.
Мінімальною є солоність лимана у районі гирла - каналу, що з'єднує Молочний лиман з Азовським морем - біля 15 проміле. При цьому на більшій частині акваторії солоність є понад 30 проміле, а у східній його частині - понад 50 проміле. За таких показників основу водної фауни лимана на сьогодні представляють види, стійкі до умов високої морської солоності.
Попередній аналіз гідробіологічних зразків з лимана в лабораторії гідробіологічних досліджень ІРЕМ вже дозволив виділити домінуючі види водної фауни.
У зйомці було відзначено зоопланктон родів Acartia, Artemia, Canuella та Brachionus. Стосовно фітопланктону, у прибережній частинні переважно присутні малі нитчасті зелені водорості роду Cladophora. У більш глибинній частині лиману представлені роди Prorocentrum, Peridinium, Coscinodiscus, Thalassiosira, Nitzschia, Oscillatoria та ін.
Якісний та кількісний склад зообентосу був незначним. Серед донного населення зустрічались личинки комах (Chironomus salinarius), різноногі раки (Gammaridae), поодиноко були відмічені черевоногі молюски та Cerastoderma.
Досить часто в лимані зустрічається піленгас різного віку - від дорослих особин до цьоголіток. Враховуючи масову присутність в Молочному лимані певних видів зоопланктону, є можливим констатувати, що за нинішних екологічних умов лиман залишається дуже важливим природним нерестовищем та виростним водоймищем для піленгаса.
У нижній часті лиману у великій кількості були відмічені медузи, яки заносяться до лимана через гирло.
ІРЕМ висловлює щиру вдячність Приазовському національному природному парку за плідну співпрацю з інститутом щодо вивчення Молочного лимана як унікальної водної екосистеми з величезним біопродукційним потенціалом.

В.О. Гетманенко, зав. лабораторії гідробіологічних
та еколого-токсикологічних досліджень ІРЕМ
Фото: Солод Р.О., ІРЕМ

26/06/2020

ПРО ХІД ДОСЛІДЖЕНЬ ІРЕМ У ЧОРНОМУ МОРІ

У травні-червні 2020 року Інститутом рибного господарства та екології моря було здійснено збір первинних біологічних даних щодо чорноморських видів риб в рамках виконання наукової програми "Облік донних риб Чорного моря та моніторинг відтворення чорноморського калкану".
Дослідницькі збори було технічно забезпечено рибальською компанією ТОВ "Фірма "Лиман", із залученням судна ПТР "Гріголєті".
Основу уловів під час проведення наукових спостережень склав шпрот - традиціно найбільш масовий морській пелагічний вид у північно-західній частині Чорного моря.
Крім цього виду, численно були представлені в уловах мерланг та ставрида, дещо в меншій кількості - хамса та бички. Також в уловах було зареєстровано наявність особин чорноморського калкана, глоси, катрана, севрюги, барабулі, луфаря та деяких інших видів.
Крім традиційних іхтіологічних досліджень риб, під час робіт було отримано зразки генетичного матеріалу чорноморських риб, відібрано гідролого-гідробіологічні проби (для вивчення фіто-, зоопланктону та гідрохімічних параметрів води).
Наразі у профільних лабораторіях ІРЕМ здійснюється обробка отриманих даних та зразків.
ІРЕМ висловлює щиру подяку ТОВ "Фірма "Лиман" та екіпажу ПТР "Гріголеті" за вагомий вклад у вивчення морських біоресурсів українських вод Чорного моря.

Керівник експедиції,
в.о. завідувача лабораторії ІРЕМ
Роман Солод

26.06.2020