15/03/2021
Щоденник законотворця з Андрей Билицкий
Вітаю, друзі!
Тема сьогоднішньої програми – Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» №2695, який було прийнято Верховною Радою України 16.02.2021 року.
З однієї сторони законопроект має багато позитивних наслідків, таких як:
1. Посилення відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння:
- Вперше: штраф 17 тисяч гривень + позбавлення права керування ТЗ на 1 рік.
- Повторно протягом року: штраф 34 тисячі гривень + позбавлення права керування ТЗ на 3 роки з оплатним вилученням ТЗ чи без такого або адмінарешт на 10 діб з позбавленням права керування ТЗ на 3 роки з оплатним вилученням ТЗ чи без такого.
- Двічі протягом року: штраф 51 тисяча гривень + позбавлення права керування ТЗ на 10 років з конфіскацією ТЗ або адмінарешт на 15 діб з позбавленням права керування ТЗ на 10 років, з конфіскацією ТЗ.
В контексті керування у стані сп’яніння усуваються прогалини і застарілі норми радянських часів, які передбачали звільнення від відповідальності у зв’язку із малозначністю, передачу справи на розгляд трудового колективу чи закриття такої справи за спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності, а тому строк розгляду буде складати 1 рік.
2. Збільшення штрафу за перевищення максимально дозволеної швидкості більше, ніж на 50 км/год – штраф 3400 гривень.
3. Збільшення штрафу до 510 гривень за:
- непристебнутий пасок безпеки;
- відсутність шолома у мотоцикліста.
4. Збільшення штрафу за залишення місця ДТП до 3400 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на 1-2 роки.
5. Штраф за керування або передачу керування ТЗ особою, яка не має права ним керувати, збільшено до 3400 гривень, а повторне протягом року – 40 800 грн з позбавленням права керування ТЗ на строк від 5 до 7 років із оплатним вилученням ТЗ чи без такого.
6. За керування ТЗ особою, яка була позбавлена такого права штраф збільшено до 20 400 гривень, а повторне протягом року – 40 800 гривень з позбавленням права керування ТЗ на строк від 5 до 7 із оплатним вилученням ТЗ чи без такого.
7. Зросте також штраф для пішоходів — за перехід проїзної частини у невстановлених місцях - 255 гривень.
Але з іншої сторони запропонований законопроект має ряд недоліків та прогалин, а окремі його положення прямо суперечать Конституції України та іншим законам України, зокрема:
1. Сумнівним виглядає притягнення до адміністративної відповідальності за керування ТЗ водіїв в стані алкогольного, наркотичного сп’яніння інших осіб.
Прийнятим Законом не визначено коло інших осіб, що дасть можливість поліцейським складати протоколи на невизначене коло цих інших осіб.
Така законодавча пропозиція не відповідає приписам пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, відповідно до якої, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них визначаються виключно законами України.
Із цього слідує, що склад адміністративного правопорушення має визначатися безпосередньо Верховною Радою України і виключно законом.
2. Теж саме стосується змін до частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» і, як наслідок, відповідальність за статтею 126 КУпАП в новій редакції прийнятого Закону, в яких мова йде про обов’язок водіїв надавати на вимогу поліцейського крім посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію ТЗ та полісу обов’язкової цивільної відповідальності, ще й інших документів, передбачених законодавством.
Яких це інших документів – Законом не визначено.
Терміну «інші документи, передбачені законодавством» бракує юридичної визначеності, що не відповідає вимогам стосовно якості закону в контексті верховенства права (стаття 8 Конституції України) як принципової ознаки правової держави (стаття 1 Конституції України).
3. Частиною п’ятою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення за повторне вчинення перевищення максимально дозволеної швидкості більше, ніж на 50 км/год пропонується встановити менший розмір штрафу, а саме - вісімдесят п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такий законодавчий підхід не відповідає принципу справедливості як складовій конституційного принципу верховенства права, що виражається, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у принципі пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
4. Прийнятим Законом доповнено Кримінальний кодекс України статтею 286-1. Наголошую увагу, що саме доповнено, а не змінено!
Ця норма повністю суперечить прийнятому Верховною Радою України 8-го скликання Закону України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 01 липня 2020 року.
Відповідно до цього Закону від 22 листопада 2018 року Кримінальний кодекс України вже було доповнено новою статтею 286-1.
Але, на мою думку, законодавець хибно вважає, що стаття 286-1 КК не існує, посилаючись на прийнятий 17 червня 2020 Закону України № 720-ІХ, яким було скасовані зміни до ст. 130 КУпАП та доповнено КК ст. 286-1.
Законом України № 720-ІХ передбачено набрання чинності одночасно із Законом України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, саме з 01 липня 2020 року.
Але, оскільки Президент України підписав цей Закон № 720-ІХ тільки 02 липня 2020 року, а набрав він чинності тільки 03 липня 2020 року, а тому Закон України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року є чинним до сьогодні, що також підтверджується редакцією Кодексів на сайті Верховної Ради України.
Додатково хочу звернути увагу, що відповідно до Закону України № 619-ІХ від 19 травня 2020 року, яким передбачено, що зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
А тому, Закон № 720-ІХ від 17 червня 2020 року не може вносити зміни до законодавства про кримінальну відповідальність, оскільки цим Законом вносяться зміни саме до Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, а не до Кримінального кодексу України.
Це також відповідає принципу верховенства права (правовладдя), відповідно до якого у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня, слід застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи):
«закон пізніший має перевагу над давнішим»;
«закон спеціальний має перевагу над загальним»;
«закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим».
Із вищесказаного слідує, що прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» є необхідним для створення безпечних умов для учасників дорожнього руху, збереження життя і здоров’я громадян, підвищення ефективності впливу на дисципліну учасників дорожнього руху з чітким визначенням правових санкцій за вчинені правопорушення, забезпечення належного рівня реалізації прийнятих рішень в адміністративних та кримінальних справах у сфері безпеки дорожнього руху, уточнення обов’язків водія і пасажира, а також деяких повноважень поліцейських, але в свою чергу він буде протирічити існуючим чинним законам Українини.
Вітаю, друзі!Тема сьогоднішньої програми – Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі пр...
