Державна служба України з етнополітики та свободи совісті

14/09/2026

Увага! Звертаємо увагу релігійних організацій на правила подання документів до ДЕСС

Державна служба з етнополітики та свободи совісті звертається до релігійних організацій із проханням уважніше готувати документи, що подаються на реєстрацію та розгляд.

Останнім часом почастішали випадки, коли:

- один і той самий пакет документів надсилається кілька разів;
- документи одного пакету розбиваються та надсилаються різними електронними листами;
- документи підписуються КЕП/ЕЦП з порушенням встановлених вимог.

Такі помилки суттєво ускладнюють обробку звернень, призводять до плутанини під час реєстрації та відчутно затримують розгляд документів.

Просимо:

- формувати та надсилати повний пакет документів одним листом;
- не дублювати відправку вже надісланих документів;
- перед подачею ознайомитися з Інструкцією щодо підписання документів ЕЦП для ДЕСС та дотримуватися викладених у ній вимог.

Дотримання цих простих правил значно пришвидшить розгляд ваших документів і допоможе уникнути зайвих затримок.

Дякуємо за розуміння та співпрацю!

11/09/2026

«Держава не повинна керувати церквою. Церква не повинна замінювати державу. Але держава і церква можуть разом працювати заради людини».

Ці слова начальника Відділу у справах релігій ДЕСС Вячеслава Горшкова прозвучали під час обговорення державної реєстрації Української Міжцерковної Ради.

УМР об’єднує 20 духовних управлінь і християнських рухів, близько 1300 церков і майже 100 тисяч вірян. Але її історія почалася не з реєстрації — міжцерковна співпраця триває близько двох десятиліть. Тепер вона отримала юридичне оформлення.

Говорячи про значення цієї співпраці, Вячеслав Горшков звернув увагу на ширше поняття — українську спроможність. Її створюють не лише державні інституції. Вона народжується там, де люди здатні самоорганізовуватися, підтримувати одне одного і діяти разом.

Саме такою мережею довіри, за його словами, церкви стали під час повномасштабної війни:

«Війна показала, що церква — це не лише місце, куди людина приходить у мирний час. Це також мережа довіри, яка працює тоді, коли суспільство переживає найбільшу кризу».

Військове капеланство, гуманітарна допомога, евакуація, підтримка військових і їхніх родин, робота з ВПО та українцями за кордоном — це лише частина того, що сьогодні роблять релігійні громади.

Водночас міжцерковна співпраця посилює цю спроможність. Різні громади мають різні ресурси й можливості, але разом можуть зробити більше.

Завдання держави в цьому партнерстві — не підміняти церкву і не визначати, як їй діяти, а гарантувати свободу совісті, рівність перед законом і умови для діалогу.

Стійкість держави, наголосив Вячеслав Горшков, — це не лише дотримання законів. Це законність, поєднана зі справедливістю, а сила — з відповідальністю і милістю.

Державна реєстрація УМР — новий етап для співпраці, яка вже має тривалу історію. І ще один приклад того, як українська спроможність зростає через взаємодію людей, громад і інституцій.

Докладно на сайті ДЕСС: https://dess.gov.ua/derzhava-ne-povynna-keruvaty-tserkvoiu-tserkva-ne-povynna-zaminiuvaty-derzhavu/

11/09/2026

Шана това у-метука! Нехай новий рік буде добрим.

Сьогодні єврейська громада України, як і усього світу, зустрічає Рош га-Шана — початок нового року. За святковим столом збираються родини, лунають молитви, згадуються ті, кого вже немає поруч. Люди бажають одне одному доброго року — і ми сьогодні особливо добре розуміємо, скільки сенсу в цих словах.

Бо добрий рік — це про абсолютно реальні та земні речі: щоб рідні були поруч, щоб дитина могла спокійно спати вночі у своєму ліжку, щоб можна було не боятися за тих, кого любиш, і щоб у домі було тепло, а над ним — мирне небо.

Україна вже п'яту Рош га-Шана зустрічає в умовах великої війни. І єврейська спільнота разом з усією країною проходить цей шлях. Поруч із тими, хто захищає Україну. Поруч із тими, кому потрібна допомога. У своїх громадах, родинах, у щоденній праці.

Дякуємо вам за цю силу. За те, що лишаєтеся собою і водночас є частиною нашого великого спільного «ми».

Нехай новий рік принесе більше того, чого сьогодні найбільше потребує кожна людина: тиші замість тривог, зустрічей замість розлук, повернень замість виснажливого очікування. Нехай він подарує мир українській землі, безпеку нашим домівкам і можливість кожній родині жити своїм звичайним людським життям — працювати, святкувати, ростити дітей і будувати плани на майбутнє.

Бажаємо єврейським громадам України тепла, злагоди та добрих людей поруч. Нехай усе хороше, що ми робимо одне для одного, повертається сторицею.

Шана това у-метука! Нехай новий рік буде справді добрим.

10/09/2026

10 вересня 1927 року в Криму зібралися мовознавці, письменники, вчителі. Вони говорили про те, якою має бути кримськотатарська літературна мова. Здавалося б, звичайна наукова робота. Але в історії кримськотатарського народу ця дата набула значно більшого значення - між надією і прірвою.

За науковими дискусіями прийшли арешти, розстріли інтелігенції, а згодом — депортація 1944 року. Тотальне виселення цілого народу з рідної землі та жорстока табуїзація самого права називатися кримським татарином.
Разом із людьми з Криму прагнули вирвати найголовніше — їхній голос. Мову стерли з вивісок, шкільних дошок, книжкових полиць і топоніміки. Її намагалися загнати в повну тишу й забуття.

Не вийшло.

Сьогодні кримськотатарська мова має своє місце в українській державі, у школі й університеті, театрі, медіа, на сторінках нових книг. Воно живе в Києві, Львові, Херсоні й далеко за межами України — усюди, де бережуть пам'ять про Дім.

Але історія робить драматичне коло. В окупованому Криму імперія знову глушить рідне слово, стирає топоніми, нищить школи. Для росії мова — ворог. Бо поки народ говорить своєю мовою, він пам’ятає, хто він, звідки він і як називається його земля.

Саме тому сьогодні, вітаючи кримськотатарський народ із Днем рідної мови та літератури, ми говоримо і про свободу — свободу мови, пам’яті, ідентичності. І про Україну, в якій право народу говорити своєю мовою, пам’ятати свою історію і називати себе своїм ім’ям є невід’ємною частиною свободи.

09/09/2026

ДЕСС оновила перелік критично важливих релігійних організацій: до нього увійшли 11 220 юридичних осіб

9 вересня 2026 року наказом Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) було затверджено оновлений Перелік релігійних організацій, які визнані критично важливими для функціонування економіки (далі – Перелік). До Переліку включено 11 220 юридичні особи.

Докладніше:

9 вересня 2026 року наказом Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) було затверджено оновлений Перелік релігійних організацій, які визнані ...

09/09/2026

8 вересня відбулася презентація історико-географічної програмної інфраструктури «Жертви польсько-українського конфлікту 1939-1947 років», організована в рамках ініціативи Президента України Володимира Зеленського щодо оприлюднення архівних документів з історії українсько-польських відносин періоду 1939-1947 років та є складовою науково-пошукового проєкту Українського інституту національної пам’яті.

Інфраструктура систематизує документи з центральних, обласних та галузевих архівів України. Серед них — раніше невідомі широкому загалу матеріали з архівів Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України. Їх оприлюднення створює нові можливості для наукового дослідження трагічних сторінок спільної історії та формування ціліснішого уявлення про події 1939–1947 років.

«Шлях, яким нас сьогодні готують провести наші науковці, історики, активісти, — це шлях, який вимагає громадянської і наукової мужності. Це шлях, який свідчить про відповідальність націй, які не бояться доторкнутися до найбільш чутливих і найбільш болісних нервів свого існування та своєї історії», — зазначив Голова ДЕСС Віктор Єленський, звертаючись до учасників події.

Він звернув увагу на те, що, за твердженням конфліктологів, подолання наслідків історичних конфліктів неможливе шляхом простого «перегортання сторінки», а потребує від сторін проходження зворотного шляху до причин та обставин, які призвели до конфлікту, зокрема в емоційному, документальному, політичному та історичному вимірах.

«Простір, на якому розгорнувся конфлікт, про який сьогодні йдеться, — це простір, де зіткнулися імперії. І ці імперії не бачили українців і забували про поляків», — наголосив Голова ДЕСС Віктор Єленський.

Водночас він зауважив, що нації, які здобувають незалежність після тривалого періоду бездержавності та денаціоналізації, можуть обирати різні моделі національного розвитку. Одні із них ідуть шляхом моноетнічності, інші – розвитку культурного і етнічного різноманіття суспільства.

«Українська нація після відновлення своєї незалежності проголосила словами тодішніх лідерів Народного руху, що вона здобуватиме своє майбутнє таким чином, щоб полякам жилося в Україні не гірше, ніж у Варшаві, а румунам – ніж у Бухаресті. Вона пішла шляхом не асиміляції, а розвитку етнічної, культурної, мовної і релігійної самобутності всіх народів, які складають українську політичну націю», — зазначив Голова ДЕСС.

Віктор Єленський також наголосив, що польська національна меншина (спільнота) є невід’ємною частиною сучасного українського суспільства та має можливості для розвитку своїх культурних і освітніх ініціатив, діяльності громадських організацій та плекання релігійного життя, які всіляко підтримує Українська держава.

«Ми й надалі робитимемо все необхідне для того, щоб поляки, які вважають Україну своїм домом, мали всі можливості не тільки зберігати свою культурну і мовну самобутність, а й розвивати їх та передавати наступним поколінням», — підкреслив Голова ДЕСС Віктор Єленський.

04/09/2026

ДЕСС щороку на конкурсній основі надає фінансову підтримку громадським об’єднанням національних меншин (спільнот) України для реалізації проєктів, спрямованих на збереження культурної спадщини, розвиток мов, відновлення історичної пам’яті, захист прав національних спільнот та розвиток міжкультурного діалогу.

У 2026 році ДЕСС підтримала 9 ініціатив громадських об’єднань болгарської, єврейської, польської, ромської та словацької національних спільнот.
Підтримка надається не просто на проведення окремих заходів. Йдеться про конкретні проєкти, які мають відповідати визначеним державою пріоритетам і приносити практичний результат для національних спільнот та всього українського суспільства. Максимальний обсяг бюджетної підтримки одного проєкту у 2026 році становить 1 млн гривень. Водночас важливо не лише підтримати проєкт, а й переконатися, що він реалізується відповідно до заявленої мети. Саме тому ДЕСС здійснює моніторинг виконання підтриманих програм, проєктів і заходів — безпосередньо спостерігаючи за їх реалізацією та оцінюючи, наскільки заплановані результати відповідають фактичним. Ми розповідатимемо про реалізацію підтриманих ДЕСС проєктів безпосередньо з місця їх проведення — показуючи, які ідеї стоять за ними, хто їх реалізує та який результат вони дають.

Одним із таких проєктів став XXIV фестиваль класичної музики та автентичного фольклору «Осінь з музикою Кароля Шимановського: пліч-о-пліч під час війни», який 5 вересня відкрили у Кропивницькому.

Фестиваль організувала ГО «Об’єднання поляків “Полонія” ім. Кароля Шимановського». Проєкт став одним із прикладів того, як державна підтримка може допомагати національній спільноті не лише зберігати власну культурну спадщину, а й представляти її широкій українській аудиторії.

Представники ДЕСС долучилися до проведення заходу в межах моніторингу реалізації проєкту.

Урочисте відкриття відбулося у концертному залі Кропивницького музичного фахового коледжу. У ньому взяли участь заступниця начальника Кіровоградської обласної військової адміністрації Катерина Колтунова та Генеральний консул Республіки Польща в Києві Павел Овад.

Фестиваль має понад тридцятирічну історію. Його започаткували у 1992 році, а сьогодні він об’єднує міста й села України, пов’язані з життям і творчістю видатного польського композитора Кароля Шимановського.
Його програма значно ширша за знайомство з творчістю самого композитора. Фестиваль поєднує класичну музику, автентичний фольклор і творчість сучасних українських та європейських митців. Таким чином культура польської спільноти стає частиною ширшого культурного простору України.

Цьогорічну фестивальну програму відкрили скрипаль Андрій Павлов та піаністка Валерія Шульга — дует Duo Sonoro, а також камерний оркестр «Концертіно» Кіровоградської обласної філармонії під керівництвом заслуженої артистки України Наталії Хілобокової.
Для слухачів прозвучали твори Кароля Шимановського, Антона Веберна, Франца Шуберта та Фелікса Мендельсона.

Такі проєкти особливо важливі сьогодні. Під час війни збереження культурної самобутності національних спільнот — це не лише питання спадщини. Це також спосіб підтримувати живі зв’язки між людьми, розвивати взаємну повагу та показувати, що культурне різноманіття є невід’ємною частиною українського суспільства.

Для ДЕСС моніторинг таких проєктів — це можливість побачити державну підтримку не лише у цифрах та звітних документах, а безпосередньо там, де вона перетворюється на конкретні події, зустрічі, культурні продукти та нові можливості для національних спільнот.

04/09/2026

Сьогодні відбулася чергова робоча зустріч Державної служби України з етнополітики та свободи совісті з членами та представниками Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій.

Учасники обговорили актуальні питання діяльності релігійних організацій в умовах воєнного стану, зокрема вдосконалення взаємодії між державними органами та релігійними організаціями, актуалізацію відповідних даних і подальше врегулювання практичних питань, які виникають у діяльності релігійних громад.

Окрему увагу приділили гармонізації взаємодії між центральними органами державної влади, органами місцевого самоврядування та релігійними об’єднаннями, управліннями і громадами.

Йшлося також про перспективи внесення змін до окремих нормативно-правових актів, які регулюють різні сфери діяльності релігійних спільнот. Підкреслювалася важливість суспільно-гуманітарної діяльності релігійних організацій, їхньої підтримки вразливих верств населення, допомоги військовослужбовцям та членам їхніх сімей.

Члени та представники ВРЦіРО заслухали інформацію Голови ДЕСС Віктора Єленського, його першого заступника Віктора Войналовича, начальника відділу у справах релігій Вячеслава Горшкова та заступника начальника юридичного відділу Ярослава Котилка про основні напрямки реалізації ДЕСС державної політики у сфері свободи совісті.

Представники ВРЦіРО також висловили низку пропозицій і побажань щодо подальших кроків у цій галузі.

Серед іншого, члени та представники ВРЦіРО порушили питання недостатньої кількості державних реєстраторів, що позначається на створенні та подальшій діяльності релігійних громад; інтеграції релігійних громад, які залишили тимчасово окуповані території, та відновленні статутних документів таких громад, втрачених унаслідок російської агресії; питання, пов’язані з ідентифікацією релігійних організацій у державних реєстрах; ліцензування освітніх програм у духовних навчальних закладах та їхнє функціонування в умовах широкомасштабної війни. Також ішлося про необхідність створення територіальних органів ДЕСС в областях України.

02/09/2026

🗓 14–20 вересня 2026 року в Україні проходитиме Тиждень громадянського суспільства — ініціатива, яка об’єднує громадянські організації, активістів та всіх, хто прагне долучатися до суспільного життя й робити внесок у позитивні зміни.

▶️ Упродовж Тижня учасники матимуть можливість дізнатися більше про інструменти громадської участі, долучитися до тематичних заходів та ініціатив, обмінятися досвідом, отримати нові знання, взяти участь у відкритому діалозі та спільно напрацювати рішення важливих для суспільства питань.
🔰 Тиждень громадянського суспільства проводиться в межах реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні.

👉 Ознайомитися з Національною стратегією https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/487/2021 .
🔹 Як долучитися?

🔗 Якщо ваша організація планує провести захід у межах Тижня – до 8 вересня заповніть форму: https://docs.google.com/forms/d/17F1eJKNR3HwVgm19cRnx-fwH9zZ-fU_Auj7cX4iGe48/edit
🔗 Якщо ви хочете стати учасником заходів – до 9 вересня заповніть форму: https://docs.google.com/forms/d/15KQx8FRlVZus1vDKHC4Ix3eVXxMlV3IuniOlIXoPRC0/edit

🤝 Долучайтеся до Тижня громадянського суспільства — будьте частиною змін!

31/08/2026

Понад тридцять років у Чернівцях відзначають День румунської мови. Цьогоріч це свято вперше офіційно відзначила вся Україна.

Для Чернівецької області це особливий момент. Румунська мова тут не потребує спеціального приводу, щоб звучати: нею говорять у родинах, навчають дітей, нею живуть культурні товариства та громади. Те, що для Чернівеччини давно стало традицією, відтепер отримало офіційне визнання на державному рівні. Румунська — одна з найпоширеніших романських мов світу. Це рідна мова близько 30 мільйонів людей, а в Україні нею послуговуються десятки тисяч етнічних румун.

31 серпня у Чернівцях відбулися заходи з нагоди першого офіційного відзначення Дня румунської мови в Україні. До них долучилися представники Чернівецької обласної влади, Генерального консульства Румунії, румунських національно-культурних товариств, громадськості та Державної служби України з етнополітики та свободи совісті. Представниця ДЕСС Вікторія Заяць взяла участь у заходах, організованих Чернівецькою обласною військовою адміністрацією.

Ранок розпочався з пам’яті. Учасники поклали квіти та лампадки до Меморіалу Героїв на Центральній площі, а також до пам’ятників Тарасу Шевченку та видатному румунському поету Міхаю Емінеску. Поруч опинилися дві важливі для Буковини традиції — українська і румунська, а разом із ними — пам’ять про тих, хто загинув, захищаючи Україну.

Цього ж дня у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича відбувся міжнародний круглий стіл «Від спільної спадщини до спільного європейського майбутнього: українсько-румунський міжкультурний діалог».

Учасників круглого столу привітав Голова ДЕСС Віктор Єленський. Він говорив про те, що війна стала випробуванням і для єдності українського суспільства — єдності людей різного етнічного походження, різних культур і традицій.
«Ворог особливо наполегливо хоче зруйнувати нашу єдність. Але ця єдність — єдність українців з етносами іншого походження, з румунами, болгарами, поляками, греками, євреями — пройшла ці випробування», — зазначив Віктор Єленський.

Саме тому, за його словами, збереження мов і культур національних спільнот — не формальна вимога і не лише частина євроінтеграційного шляху України. Це питання того, якою сама Україна бачить себе.

Українська держава має створювати умови, за яких люди можуть зберігати те, що отримали від своїх батьків, дідів і прадідів, і передавати це наступним поколінням.
«Ми хочемо, щоб мови і культури наших народів розвивалися не менш могутніми і потужними кроками, ніж це є в країнах їхнього споріднення», — сказав Віктор Єленський.

Говорячи про українсько-румунські відносини, Голова ДЕСС звернув увагу на те, що люди в обох країнах можуть одночасно бути повноправними громадянами своєї держави та зберігати власну етнічну ідентичність.

«Але, очевидно, головне — те, що ми маємо взаємний поклик до такого розвитку, до того, щоб румуни в Україні і українці в Румунії були громадянами своїх країн, але водночас підкреслювали і не забували свою ідентичність. Ми це добре розуміємо і бачимо на прикладі наших воїнів: багато хто з них бере собі позивні, які підкреслюють їхнє етнічне походження — “румун”, “мадяр”, “циган”, “хасид”. І це дуже добре, тому що Україна не пішла шляхом асиміляції різних культур і народів — вона пішла шляхом взаємозбагачення».

На Буковині це взаємозбагачення відчувається особливо виразно. Тут різні мови й традиції століттями переплітаються, впливають одна на одну і разом творять неповторну культуру краю.

Тож розмова цього дня була про те, що чекає на румунську мову завтра. Про можливість для дітей вивчати й розвивати рідну мову, для громад — підтримувати свою культуру, а для кожної людини — залишатися собою, не віддаляючись від спільного українського життя.

«Румуни в Україні і українці в Румунії мають бути громадянами своїх країн, але водночас підкреслювати і не забувати свою ідентичність», — сказав Віктор Єленський.

У цьому, мабуть, і полягає головний сенс першого Дня румунської мови в Україні: не просто вшанувати мову, яку зберегли попередні покоління, а створювати умови, щоб вона й надалі звучала в житті наступних поколінь.
І Буковина — одне з тих місць, де це майбутнє можна почути вже сьогодні.

Світлини: Чернівецька обласна рада, Володимир Акатріні