Національна комісія зі стандартів державної мови

01/06/2026

Про оцінювання великих мовних моделей на рівень володіння українською мовою

29–30 травня 2026 року в Українському католицькому університеті відбулася п’ята конференція UNLP (Ukrainian Natural Language Processing) – форум, що зосереджений на питаннях опрацювання української природної мови і об’єднує провідних науковців, дослідників і практиків у сфері комп’ютерної лінгвістики. У перший день роботи колектив авторів, а саме: Юлія Чернобров (Національна комісія зі стандартів державної мови), Світлана Галещук (Західноукраїнський національний університет), Юлія Максимюк (незалежного дослідника), Олександра Антонів, Ніна Станкевич, Наталія Фарина (Львівський національний університет імені Івана Франка) та Оксана Попкова (Херсонський державний університет), – представив доповідь «Toward a Gold-Standard Benchmark for Evaluating Ukrainian Language Proficiency in LLMs» про шляхи створення еталонного стандарту для оцінювання рівня володіння українською мовою великих мовних моделей.

У доповіді висвітлено результат спільної роботи фахівців мовознавчого сектору в межах проєкту Міністерства цифрової трансформації України та компанії «Київстар» зі створення української національної великої мовної моделі «Сяйво».
Результати свідчать про те, що українська літературна мова є досить складною для сучасних великих мовних моделей, а тому треба вдосконалювати та масштабувати роботу з тренування та оцінювання цих ресурсів.

З повним текстом можна ознайомитися за покликанням
👉 https://share.google/GZ5CZIz0srGDHIeS2
UNLP Conference
Український католицький університет УКУ
Міністерство цифрової трансформації України
Західноукраїнський національний університет
Kyivstar
Львівський національний університет імені Івана Франка

01/06/2026

❗Національна комісія зі стандартів державної мови повідомляє про наявність вільних місць для реєстрації на іспит на рівень володіння державною мовою в червні.

Для виконання службових обов’язків:

Дніпропетровська область:
Дніпровський національний університет імені О. Гончара;
Український державний університет науки і технологій.

Житомирська область:
Житомирський державний університет імені Івана Франка;
Поліський національний університет.

Закарпатська область:
Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти Закарпатської обласної ради;
Ужгородський національний університет.

Запорізька область:
Запорізький національний університет.

Київська область:
Державний податковий університет;
Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Миколаївська область:
Національний університет кораблебудування ім. Адмірала Макарова;
Чорноморський національний університет імені Петра Могили.

Одеська область:
Одеський національний університет внутрішніх справ;
Одеська юридична академія.

Полтавська область:
Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка;
Полтавський державний аграрний університет;
Полтавський національний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка.

Сумська область:
Сумський державний університет.

Харківська область:
Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди;
Харківський національний медичний університет;
Харківська гуманітарно-педагогічна академія Харківської обласної ради.

Для набуття громадянства України:

Львівська область:
Львівський національний університет імені Івана Франка.

м. Харків:
Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди.

Реєстрація на іспитові сесії доступна на платформі https://exam.mova.gov.ua/

❗❗Шановні претенденти, Комісія звертає увагу:
✅ більше ніж 700 іспитових місць залишилися невикористаними в першій половині травня;

✅ у перші дні місяця завжди залишається найбільша кількість невикористаних місць, тому врахуйте це під час реєстрації на іспит;

✅ якщо з певних причин не зможете прийти на іспит в обраний день і час, то заздалегідь скасуйте невикористану реєстрацію на іспит, це дасть змогу зареєструватися на вільне іспитове місце іншій людині;

✅ під час реєстрації не чекайте на вільні місця в окремій уповноваженій установі, а вибирайте з усього переліку уповноважених установ.

⚙️ З технічних питань щодо реєстрації на іспит звертайтеся до служби технічної підтримки [email protected].

🤝 Національна комісія зі стандартів державної мови бажає всім успіхів у підтвердженні рівня володіння державною мовою!

30/05/2026

❗Національна комісія зі стандартів державної мови оголошує про потребу в залученні уповноважених установ у Чернівецькій області.

✅ З Порядком призначення уповноважених установ, які забезпечують проведення іспитів на рівень володіння державною мовою та перевірку й оцінювання їх результатів, можна ознайомитися за покликанням:
👉 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0926-21

📧 Лист про наміри просимо надсилати на електронну адресу Національної комісії зі стандартів державної мови [email protected].

29/05/2026

Національний тиждень безбар’єрності: про гідність, права та рівні можливості

З 25 до 31 травня 2026 року в Україні триває Національний тиждень безбар’єрності. Це тиждень, коли ми нагадуємо собі: не те суспільство сильне, яке не помічає відмінностей, а те, що визнає цінність кожної людини з її особливостями, потребами та правом на гідне життя.

Безбар’єрність – це концепція, що передбачає створення умов рівного доступу до всіх сфер суспільного життя для кожної людини незалежного від її фізичних, сенсорних, інтелектуальних чи інших особливостей. Пересуватися. Навчатися. Працювати. Подорожувати. Впливати на долю своєї країни. Звучить просто. Але за цим стоять роки системної роботи, законодавчих зусиль і людської рішучості йти не зупиняючись.

Кожне звернення ‒ це людина. Кожна людина ‒ це відповідальність.
До нас звертається дедалі більше людей із фізичними особливостями, порушеннями слуху, зору, мовлення. За кожним таким зверненням стоїть конкретна людина з конкретною потребою бути почутою. Національна комісія зі стандартів державної мови разом з уповноваженими установами сприймають це як сигнал довіри. Саме тому спільна робота спрямована на створення дійсно рівних умов ‒ таких, за яких жодна людина не відчуває себе зайвою чи обмеженою у своїх правах.

Національна комісія зі стандартів державної мови виконала значну роботу для реалізації рівності прав усіх людей:

✅розробила й затвердила Положення про створення спеціальних умов для складення іспиту на рівень володіння державною мовою претендентами – особами з інвалідністю 👉 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2177-23

✅розробила вимоги до розташування, обладнання та функціонування іспитової аудиторії для забезпечення рівного доступу до участі в іспитах на рівень володіння державною мовою претендентам – особам з інвалідністю
👉 https://ips.ligazakon.net/document/RE36548?an=226

✅створила на офіційному вебсайті окрему сторінку з роз’ясненнями щодо порядку складання іспитів для осіб з інвалідністю 👉 https://mova.gov.ua/diyalnist-i-proyekti/ispit-na-riven-volodinnya-derzhavnoyu-movoyu/cpecialni-umovi-dlya-skladennya-exam

✅забезпечила запис жестовою мовою завдань для іспиту на рівень володіння державною мовою для осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків
👉 https://drive.google.com/file/d/1B1OTBqsNUk-ZkBptNkgUtOEd73HnrWA6/view

✅створила відеороз’яснення щодо особливостей організації та проведення іспиту на рівень володіння державною мовою із супроводом жестовою мовою (на відео режисер НМЦ Університету Грінченка Мисишин Андріана, прекладач жестовою мовою Марина Ліферова)
👉 https://www.youtube.com/.standard

✅розробила зошити із завданнями письмової частини іспиту для претендентів – осіб з інвалідністю з порушенням зору;

Пам’ятаймо! Інклюзивність неможливо побудувати лише в кабінетах чи залах засідань. Вона починається з нас – з усвідомлення, поваги, готовності слухати. Помітити відсутність пандуса, підтримати ініціативи створення безбар’єрного простору, подолати стереотипи у власній голові.

Безбар’єрність – це ознака зрілості суспільства!

Роз’яснення Національної комісії зі стандартів державної мови щодо процедури складання іспиту на рівень володіння державною мовою

28/05/2026

Українська мова в цифрову епоху: шлях до глобального комунікаційного простору

26 травня 2026 року відбулася робоча зустріч Голови Комісії Юлії Чернобров, Уповноважений із захисту державної мови Олени Івановської з командою Міністерство цифрової трансформації України – керівником із впровадження штучного інтелекту (Chief AI Officer) Романом Кислим та менеджером напряму ШІ Олегом Дубном.

Завдяки потужній спільноті українських IT-фахівців та ініціативам Мінцифри українська мова за низкою параметрів наближається до високоресурсних і поступово посідає належне місце в цифровому просторі. Одним із ключових кроків у цьому напрямі стало розроблення Української національної великої мовної моделі (LLM). Для її створення Мінцифра спільно з компанією «Київстар» зорганізували роботу фахівців за чотирма напрямами – науково-технічним, етико-правовим, культурно-історичним та мовознавчим. Це масштабний проєкт, покликаний забезпечити нашій державі українське технологічне майбутнє.

Юлія Чернобров, яка координує роботу фахівців мовознавчого сектору зазначила, що робота українських філологів є надважливою під час створення LLM, адже саме від якості мовознавчого складника залежатиме, наскільки добре штучний інтелект розумітиме та відтворюватиме багатство української мови. А це мільярди слововживань, мільйони текстів і контекстів, у яких слово розкривається щоразу по-новому та наповнюється різноманітними смислами. LLM має бути українською і за формою, і за змістом.

Створення української LLM – це не лише технологічна інновація, а потужний інструмент зміцнення мовної ідентичності та забезпечення інформаційного суверенітету в епоху штучного інтелекту.

Під час зустрічі представники Мінцифри розповіли про роль даних як основного ресурсу для будь-яких технологічних рішень, провідними партнерами у формуванні яких для LLM стали державні органи, наукові інституції, університети, бібліотеки та інші установи. Стратегічно важливими є діалектні матеріали.
Учасники зустрічі обговорили нагальну потребу переведення традиційних паперових баз даних у цифровий формат, створення електронних лексичних картотек і корпусів текстів, що допоможе систематизувати й зберегти цінні надбання української мови, полегшить пошук та уможливить багатоаспектний аналіз і різноманітні дослідження.

Голова Комісії підкреслила: завдання всіх мовних державних програм та стратегій мають бути спрямовані на чіткі матеріально виражені кінцеві результати – корпуси, електронні бази, мовні моделі тощо.

Сторони погодилися про посилення подальшої співпраці та консультацій з іншими інституціями, зокрема науковими установами НАНУ.

27/05/2026

Національна комісія зі стандартів державної мови інформує про відкриття реєстрації для складання іспиту на рівень володіння державною мовою в червні 2026 року.

Реєстрація на іспитові сесії стане доступною 29 травня 2026 року з 15:00 на платформі
👉https://exam.mova.gov.ua/.

З технічних питань щодо реєстрації на іспит звертайтеся до служби технічної підтримки
📧 [email protected] або за номером телефону ☎ (044) 235-00-52.

❗УВАГА! У зв’язку із запланованими технічними роботами в ІКС «Іспитова система для визначення рівня володіння державною мовою» період іспитування в червні триватиме з 01.06.2026 до 18.06.2026. Про відновлення роботи ІКС Комісія поінформує додатково.

❗❗ВАЖЛИВО! Через проведення термінових ремонтних робіт в іспитовій авдиторії Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича реєстрацію на іспит у Чернівецькій області буде відкрито пізніше в іншій уповноваженій установі, про що Комісія повідомить окремо.

❗❗❗Шановні претенденти, Комісія закликає вас відповідально ставитися до реєстрації на іспит та ретельно планувати свій час:
✅ не відкладайте реєстрації на кінець місяця, а обирайте місця в перші дні місяця;
✅ якщо з певних причин не зможете прийти на іспит в обраний день і час, то скористайтеся можливістю заздалегідь скасовувати невикористану реєстрацію на іспит, що дозволить зареєструватися на вільне іспитове місце іншій людині 👉 https://mova.gov.ua/storage/app/sites/19/infographics/yak-skasyvatu-reestraciju-infografika.png;
✅ ретельно готуйтеся до іспиту за запропонованими зразками іспитових завдань, щоб завчасно оцінити свій рівень готовності до іспиту 👉https://mova.gov.ua/storage/app/sites/19/exam/3razok-ispitovoyi-roboti.pdf?fbclid=IwY2xjawSDtHVleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFVN2FRYk5FR09UWGZaenEzc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHsQTsBWqICA14EnvGFP7CHntPo12aaP1yFOJ2F2U31tswJ91p-IeldBjP1uR_aem_0KV7BMS06beqciJIK2waXQ;
✅ під час реєстрації не чекайте на вільні місця в окремій уповноваженій установі, а вибирайте з усього переліку уповноважених установ 👉 https://mova.gov.ua/diyalnist-i-proyekti/ispit-na-riven-volodinnya-derzhavnoyu-movoyu/ispyt-na-vyznachennia-rivnia-volodinnia-derzhavnoiu-movoiu-dlia-vykonannia-sluzhbovykh-oboviazkiv/perelik-aktualnykh-ispytovykh-maidanchykiv-natsionalnoi-komisii-zi-standartiv-derzhavnoi-movy

🤝 Виконання цих простих правил дасть змогу раціонально використати бюджетні кошти та реалізувати своє право на підтвердження рівня володіння державною мовою!

26/05/2026

КОНСУЛЬТУЄМОСЯ З ГРОМАДСЬКІСТЮ

Відкритість, демократичність і повага до думки суспільства – це не лише принципи діяльності Національної комісії зі стандартів державної мови (далі – Комісія) як центрального органу виконавчої влади, а щоденна практика роботи. Ми переконані: ухвала якісного рішення неможлива без діалогу з тими, кого воно стосується.

Громадське обговорення – це процедура, під час якої органи виконавчої влади оприлюднюють проєкти документів і запрошують усіх зацікавлених висловити свою позицію. Мета громадського обговорення – залучити громадян до управління державними справами, забезпечити відкритість і прозорість у діяльності органів влади та підвищити якість ухвалюваних рішень. Правову основу процедури громадського обговорення становить постанова Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики».

Зауваження, пропозиції та рекомендації, отримані від фахівців і всіх зацікавлених громадян під час громадського обговорення, можуть суттєво вплинути на остаточний текст документа. Саме тому Комісія не лише виконує вимоги закону – ми щиро зацікавлені в тому, щоб почути якомога більше думок.

21 травня 2026 року Комісія запропонувала для громадського обговорення проєкт стандарту державної мови «Українська мова як іноземна для дітей шкільного віку. Рівні загального володіння А1 – В2». Це документ, який містить вимоги до володіння українською мовою як іноземною для дітей шкільного віку, який пропонує розподіл мовленнєвих і мовних компетентностей за рівнями та може стати добрим підґрунтям для створення навчальних програм різного типу, за якими навчатимуть української мови в інших країнах. На підставі такого стандарту у майбутньому стане можливим запровадження спеціального іспиту для дітей шкільного віку, які не вивчають української мови як першої, з метою визначення рівня володіння українською мовою. Фахова позиція педагогів, методистів, батьків і науковців справді має значення. Ознайомитися з проєктом можна тут
👉https://mova.gov.ua/gromadskosti/rehuliatorna-diialnist-ta-konsultatsii-z-hromadskistiu/obgovorennya-proyektiv-dokumentiv/hromadske-obhovorennia-2026/proiekt-pershoi-redaktsii-standartu-derzhavnoi-movy-ukrainska-mova-iak-inozemna-dlia-ditei-shkilnoho-viku-rivni-zahalnoho-volodinnia-a1-v2

Адресатом пропозицій є орган, який ініціював громадське обговорення і відповідає за його проведення: збирає, аналізує й узагальнює всі отримані відгуки та несе відповідальність за їх опрацювання.

Наголошуємо, що для участі в громадському обговоренні першої редакції проєкту стандарту державної мови «Українська мова як іноземна для дітей шкільного віку. Рівні загального володіння А1 – В2» необхідно надіслати пропозиції на адресу Національної комісії зі стандартів державної мови: пров. Несторівський, 4, м. Київ, 04053, [email protected] (з приміткою «Пропозиції до Проєкту стандарту»).

Якщо ви хочете, щоб ваша позиція була почута та врахована, скористайтеся офіційним каналом, визначеним у повідомленні про проведення громадського обговорення.

25/05/2026

Робоча зустріч з авторами проєкту стандарту «Термінологія пенітенціарної діяльності»

21 травня 2026 року в Національній комісії зі стандартів державної мови відбулася робоча зустріч з представниками авторського колективу з напрацювання проєкту стандарту державної мови «Термінологія пенітенціарної діяльності».

У засіданні взяли участь Голова Комісії, члени Комісії та представники Пенітенціарна академія України/Penitentiary Academy of Ukraine: доктор юридичних наук, професор, начальник науково-дослідного центру пенітенціарії та кримінальної юстиції Андрій Галай, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, професор кафедри кримінально-виконавчого та кримінального права Іван Богатирьов, кандидат юридичних наук Володимир Стаднік і кандидат педагогічних наук, доцент кафедри підвищення кваліфікації працівників пробації Оксана Дженджеро.

Зустріч відбулася у форматі дискусії щодо побудови цілісної й несуперечливої терміносистеми, яка має відповідати сучасним процесам реформування пенітенціарної галузі та євроінтеграційним вимогам. Голова Комісії Юлія Чернобров підкреслила, що системотвірним для цього галузевого термінологічного стандарту державної мови є термін «пенітенціарний», і рекомендувала порівняти його дефініцію з визначеннями всіх термінів, у яких він є атрибутивною частиною. Учасники зустрічі розглянули запропоновані в проєкті стандарту терміни та їх дефініції з погляду відображення суб’єктів і об’єктів пенітенціарної діяльності, уточнили їх співвідношення та взаємозв’язки.

Другу редакцію проєкту стандарту після доопрацювання буде надіслано до наукових установ для надання висновків відповідно до Порядку напрацювання, затвердження, уведення в дію, перегляду стандартів державної мови та внесення змін до них.

Комісія висловлює вдячність усім членам робочої групи з напрацювання стандарту державної мови «Термінологія пенітенціарної діяльності» за активність та конструктивність, оскільки їхня робота закладає доктринальний фундамент у процес подальшого вдосконалення законодавства України.

23/05/2026

НЕМАЄ БІЛЬШОЇ ЛЮБОВІ, НІЖ ЖИТТЯ СВОЄ ВІДДАТИ ЗА ДРУЗІВ СВОЇХ»
Євангеліє від Івана, глава 15, вірш 13

Сьогодні, 23 травня, Україна вшановує День Героїв – свято величі духу, незламності та самопожертви тих, хто впродовж століть виборював і продовжує захищати незалежність, суверенітет та територіальну цілісність нашої Української держави.

Ідея відзначення Дня Героїв виникла серед українських націоналістів, а в 1941 році була офіційно впроваджена постановою ІІ Великого Збору ОУН, щоб увічнити пам’ять про видатного українського націоналіста, лідера визвольного руху Євгена Коновальця, який загинув 23 травня 1938 року. Згодом ця дата стала днем вшанування всіх борців за свободу України: від часів княжого Києва до доби Козаччини, від Січових стрільців до борців Української повстанської армії, а також сучасних Героїв – військовослужбовців Збройних Сил України, які сьогодні тримають небо над нами, які щоденною звитягою дають нам можливість жити, вчитися, працювати і вірити в перемогу над ворогом.
Національна комісія зі стандартів державної мови в цей день знову наголошує на тому, що захист України триває на різних фронтах, зокрема й на мовному. Українська мова – це не просто засіб комунікації, це стратегічна зброя, маркер нашої ідентичності та фундамент національної безпеки. Кожне українське слово, що звучить в окопах, на міжнародних майданчиках, в освітніх закладах та в повсякденному житті, утверджує нашу суб’єктність і наближає Перемогу.

Ми висловлюємо безмежну вдячність усім поколінням українських воїнів. Пам’ятаємо кожного, хто віддав життя за волю України. Робимо все можливе для утвердження державної мови як символу нашої єдності та нездоланності.

Слава українським Героям!

Слава Україні!

21/05/2026

Нитка вишивки, яка тримає нас разом

Про те, що зберігаємо в серці й захищаємо на передовій

Є речі, які не поясниш, – їх просто відчуваєш. Як запах рідного степу, лісу або моря. Як першу літеру, яку виводила твоєю рукою мама чи бабуся. Як звук рідної мови вранці, ще до кави, ще до новин. Такою є і вишиванка. Вже давно більше, ніж національний одяг. Наш оберіг, спільна пам’ять, рішення кожного зберігати своє – свою культуру, свою мову, свою державу.

У кожному її візерунку – діалог поколінь. Про те, хто ми є. Про те, звідки ми. Про те, що ця земля – наша, і ніхто не має права це в нас забрати.

Сьогодні наші захисники стоять на рубежах не у вишиванках – у бронежилетах, щоб ми могли жити на своїй землі й не мовчати. Вони боронять не абстрактну ідею. Кожен і кожна боронить і говір свого села, і прізвище свого роду, і річку, у якій навчилися плавати, і поле, де дід косив траву.

Рідну мову не розуміють як слова і правила їх уживання, її відчувають, коли говорять дитині «люблю тебе», – і вона сприймає все тепло, що в них вкладене. Українська мова вижила всупереч заборонам, переслідуванням та утискам, бо її берегли в піснях, у вишивці, у тихому «добраніч» між своїми.

Цей день – не про вдягнути й зробити фото. Хоча й про це також. Це день, коли варто зупинитись і подякувати. Бабусі, яка навчила. Матері, яка зберегла. Батьку, який не соромився бути українцем. І тим, хто зараз стоїть між нами і тьмою – щоб ми могли завтра знову вдягнути вишиванку, помилуватися своїм прапором, просто жити.

Носімо вишиванку. Говорімо рідною мовою. Телефонуймо рідним сьогодні – не завтра.

Ми є, і ми будемо. Бо так нам заповідано й вишито.