Дар'я Герасимчук

Дар'я Герасимчук Офіційна сторінка Радниці-уповноваженої Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації

⚡️ На сайті МОН опубліковано актуальні контакти Освітніх центрів для вступу у 2026 роціЯкщо ви перебуваєте на тимчасово ...
29/05/2026

⚡️ На сайті МОН опубліковано актуальні контакти Освітніх центрів для вступу у 2026 році

Якщо ви перебуваєте на тимчасово окупованій території або виїхали звідти — ви можете вступити до українських університетів, коледжів і закладів професійної освіти за спрощеною процедурою.

Освітні центри допомагають:
🔹 подати документи;
🔹 пройти вступ дистанційно;
🔹 вступити без НМТ;
🔹 отримати консультацію щодо документів;
🔹 пройти всі етапи вступу крок за кроком.

У каруселі зібрали основну інформацію та контакти, де можна отримати допомогу вже зараз.

🔗 Контакти Освітніх центрів:
▫️ на сайті МОН https://mon.gov.ua/ministerstvo/pro-ministerstvo/informatsiia-dlia-osib-z-tot-ta-vpo/osvitni-tsentri-3
▫️ у Linktree «Вступ ТОТ» в bio профілю Bring Kids Back UA https://linktr.ee/bringkidsback
▫️ на сайті «Освіта ТОТ» https://www.osvita-tot.com

Сьогодні мала зустріч із представниками Українська освітня платформа. Вони передали мені артбук «Зранений цвіт: дитинств...
27/05/2026

Сьогодні мала зустріч із представниками Українська освітня платформа. Вони передали мені артбук «Зранений цвіт: дитинство, яке змінила війна» – українською та англійською мовами.

У ньому зібрано 25 історій дітей, з якими Платформа працювала в громадах під час повномасштабної війни. Це історії про досвід, якого в дитинстві бути не повинно, а саме окупацію, евакуацію, втрати, вибухи, розлуку з домом, страх за близьких і вимушене дорослішання.

Коли читаєш такі історії, дуже чітко розумієш: війна змінює дитинство не абстрактно. Вона змінює конкретний ранок, конкретну кімнату, конкретну родину. Вона забирає у дитини відчуття передбачуваності – те, на чому тримається базове відчуття безпеки.

Саме тому важливо документувати ці голоси. Українською – щоб ми самі не звикали до болю дітей як до фону. Англійською – щоб світ бачив і розумів, що стоїть за словами про війну проти України.

Під час зустрічі також обговорили можливі напрями подальшої взаємодії. Дитячі історії потребують не лише уваги, а й відповідальних рішень, партнерства і роботи, яка продовжується після кожної зустрічі.

Вчора взяла участь у засіданні Ради безбар’єрності, де говорили про результати роботи у сфері безбар’єрності та про фоку...
26/05/2026

Вчора взяла участь у засіданні Ради безбар’єрності, де говорили про результати роботи у сфері безбар’єрності та про фокус цього року – безбар’єрну комунікацію.

25 травня в Україні розпочався Національний тиждень безбар’єрності. Його головна тема – безбар’єрна мова. Це дуже практична тема, бо йдеться про щоденне ставлення до людини: у державних сервісах, освіті, медіа, соціальній сфері, родинах і громадах.

За даними опитування ЮНІСЕФ, уже 63% українців помічають приклади безбар’єрних рішень у своїх громадах. Важливо, що дедалі частіше йдеться не лише про фізичну доступність, а й про інформаційну, освітню, економічну та комунікаційну безбар’єрність – це означає, що суспільство поступово вчиться бачити бар’єри там, де раніше їх могли не помічати.

У війні майже кожен із нас має досвід, який потребує обережності й поваги з боку інших. Хтось повертається з фронту, хтось вчиться жити після поранення, хтось покинув дім, хтось втратив близьких, хтось дорослішає з травмою, яку не мав би пережити в дитинстві. Безбар’єрна мова потрібна саме для того, щоб у всіх цих обставинах людина залишалася людиною, а не ставала для інших лише статусом, діагнозом чи болем. Саме тому важливо, що 2026 рік оголошено роком безбар’єрної комунікації.

Окремо раджу звернути увагу на артпроєкт «Безбар’єрність – це коли можеш за словами бачити людину». Це серія ілюстрацій українських митців і мисткинь про те, як слова можуть підтримувати або, навпаки, створювати ще один бар’єр. Виставку можна буде побачити на ВДНГ з 27 травня, тож запрошую відвідати її та подивитися на безбар’єрність через мову, образи й власний щоденний досвід.

Важливо завжди памʼятати, що безбар’єрність починається з конкретних рішень, але тримається вона на повазі – до людини, її гідності, її права бути почутою і не бути зведеною до ярликів.

Олена Зеленська
Тетяна Ломакіна
Безбар'єрність

25/05/2026

🏫У Кагарлицькому ліцеї №3 відбувся восьмий за рахунком «Урок Турботи» — «Гра для всіх».

Це розмова з дітьми про те, як співдіяти у грі, у класі, у щоденному житті. Як помічати, коли комусь потрібен інший темп, інші правила або трохи більше підтримки. Як не залишати дитину осторонь лише тому, що дорослі чи однолітки не встигли подумати, як зробити простір спільним.

Для Дарʼї Герасимчук, Радниці-уповноваженої Президента з прав дитини та дитячої реабілітації, цей урок мав особистий вимір. Вона провела його у класі своєї колишньої учениці — пані Альони, яка тепер сама стала вчителькою.

Колись Дарʼя була її класною керівницею. Сьогодні вже її учениця щодня стоїть перед своїм класом, говорить із дітьми та підтримує їх. Так працює справжній педагогічний вплив: він не закінчується після випуску, а повертається через роки у виборі, відповідальності й ставленні до дітей.

«Вірте в дітей, говоріть їм щоденно, що ви в них вірите, і вони обов’язково повірять у себе трішечки більше, ніж до цього», — сказала Дарʼя Герасимчук під час візиту.

Саме в цьому була суть сьогоднішньої зустрічі. Діти дуже швидко відчувають, що всі можуть бути однією цілісною командою. Вони не потребують складних пояснень там, де дорослі іноді надто довго шукають правильні слова. Вони просто намагаються домовитися, адаптувати гру, підтримати одне одного і бути поруч.

Цей «Урок Турботи» нагадує дорослим, що дитина, в яку вчасно повірили, може вирости людиною, яка потім сама стане опорою для інших дітей.

🤝 Ініціатива реалізується ГО «Можливості. Мотивація. Медіа.» / Академія Турботи у співпраці з MaPanda та у партнерстві з Радницею-уповноваженою Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дарʼєю Герасимчук у межах проєкту «Ґендерно-чутливі підходи до ментального здоров’я та психосоціальної підтримки в Україні», який впроваджується GIZ Ukraine за фінансування уряду Німеччини.

3 страхи, які найчастіше заважають дітям і молоді виїхати з окупації — це страх мобілізації, страх залишитися без докуме...
23/05/2026

3 страхи, які найчастіше заважають дітям і молоді виїхати з окупації — це страх мобілізації, страх залишитися без документів і страх втратити дім.

Росія роками підживлює ці міфи, щоб люди залишалися під контролем рф. Але правда в іншому: виїзд можливий, а після повернення людина не залишається сам на сам із викликами.
У межах ініціативи Президента України Bring Kids Back UA та у співпраці з партнерами діти й молодь можуть отримати:

🔹 допомогу з виїздом;
🔹 юридичний супровід;
🔹 підтримку з документами;
🔹 консультації щодо освіти
🔹 допомогу з адаптацією після повернення.

У каруселі розвінчуємо найпоширеніші міфи про виїзд з ТОТ та пояснюємо, де шукати перевірену допомогу.

Якщо ви тільки плануєте виїзд — звертайтеся. У межах ініціативи Bring Kids Back UA допомагають виїхати безкоштовно, конфіденційно та з повним супроводом — навіть якщо немає документів. Для кожного підбирають безпечний маршрут.

Якщо ви не готові вступати одразу, доступні підготовчі програми, зокрема «нульовий курс», щоб підтягнути знання з українознавчого компоненту, адаптуватися та спокійно підготуватися до навчання.

Вступ і навчання не потрібно проходити самостійно — на кожному етапі є супровід і підтримка.

Якщо вам потрібна інформація про вступ до українських університетів, процедуру подання документів або освітні можливості — звертайтесь до організацій та державних інституцій за посиланням https://linktr.ee/vstup_tot?utm_source=linktree_profile_share<sid=7dc7c817-378f-495b-8443-61fc4a802839

🇺🇦 Вишиванка для нас давно вийшла за межі святкового одягу. Для українців вона стала видимим знаком належності до своєї ...
21/05/2026

🇺🇦 Вишиванка для нас давно вийшла за межі святкового одягу. Для українців вона стала видимим знаком належності до своєї країни, культури й історії. Це частина нашого коду – впізнавана, сильна, жива.

Під час війни такі речі мають особливе значення. Бо росія воює не лише проти української держави. Вона системно намагається знищити українську ідентичність: мову, культуру, пам’ять, право людей називати себе українцями.

Саме тому сьогодні вишиванка – це також про стійкість. Про зв’язок між поколіннями. Про відповідальність перед тими, хто був до нас, і перед тими, хто зростатиме після нас.

Ми маємо берегти свій код нації як щоденну позицію – у мові, вчинках, пам’яті, вихованні дітей, у здатності залишатися собою навіть тоді, коли ворог намагається це відібрати.

17/05/2026

Для дитини булінг — це не «конфлікт між однолітками», а досвід, який може ламати довіру до себе та дорослих. Саме тому так важливо говорити з дітьми: ти маєш право на захист, і ти не маєш проходити через це самостійно.

16/05/2026

Мені важливо, щоб діти в Україні не просто чули слово «права», а розуміли, як ці права працюють у їхньому житті. Бо там, де дитину чують і поважають, з’являється відчуття безпеки.

14/05/2026

Підтримуйте. Бо ми є один в одного 🫂

13/05/2026

Онлайн спілкування може здаватися безпечним, але саме там дитину можуть поступово втягнути у небезпечний контакт — через довіру, увагу, прохання «нікому не казати».

🙏 Будь ласка, подивіться це відео разом із дітьми. І поговоріть з ними про те, що в Інтернеті важливо вміти зупинитися, не відповідати й звернутися по допомогу при найменшій підозрі про небезпеку.

Address

Лютеранская, 23
Kyiv

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Дар'я Герасимчук posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Дар'я Герасимчук:

Share