Архів національної пам'яті

09/03/2026

Сьогодні мали честь долучитись до спільної акції вшанування пам'яті Тараса Шевченка. Разом з колегами з Українського інституту національної пам'яті та Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності відвідали Тарасову могилу у Каневі, поклали квіти, згадали його пророчі рядки.

Нема організованого паломництва, зате приємно спостерігати за зграйками школярів і студентів, окремими сім'ями, у вишиванках, споглядати і точно розуміти, що вони тут не випадково, що відвідування Тарасової могили рішення усвідомлене.

У поезіях Тараса Шевченка багато пророчих слів, але сьогодні хочеться нагадати ось ці:

«І на оновленій землі
Врага не буде супостата,
А буде син, і буде мати, і
І будуть люди на землі»

05/03/2026

День 5 березня 1950 року позначений однією з найбільших національних втрат України. Цього дня у с. Білогорща на Львівщині було вбито Головного командира УПА Романа Шухевича (1907–1950).

Операція МГБ СРСР з ліквідації Р. Шухевича тривала майже 5 років. Від 1945 року вся його родина була репресована – дружина, матір, батько, сестра, син Юрко і донька Марія. Всіх дорослих після слідства вислали за Урал, сина й доньку відправили до спеціального дитячого будинку. Юрій Шухевич просидів у совєтських таборах 41 рік і вийшов на волю лише у 1989 році.

Досі Роман Шухевич залишається об’єктом пильної уваги російських пропагандистів. Час від часу з’являються нові псевдосенсації щодо страшних злочинів, скоєних упівцями під його командуванням. Хоча, здебільшого, у тих історіях проглядає єство раshистське, так болісно продемонстроване для нас у Бучі, Оленівці, під Ізюмом і в незліченній кількості місць, де утримують наших полонених бійців і цивільних осіб.

Вдаються раshисти не тільки до агресивної пропаганди, а й до фізичного знищення матеріальних пам’яток, пов’язаних з особою Р. Шухевича. 1 січня 2024 року через раshистський обстріл було зруйновано його музей, створений у будинку, де головний командир УПА прийняв свій останній бій.

Тож згадаймо, щоб не втратити: «Білий», «Дзвін», «Роман Лозовський», «Степан», «Чернець», «Чух», «Тур», «Тарас Чупринка», – під такими псевдо в різні часи знали Головного командира УПА Романа Шухевича.
Героям Слава!

Фото: ЦДВР, сайт BBS News Україна

18/02/2026

15/02/2026

Сьогодні, 15 лютого, чергова річниця виведення військ СРСР з Афганістану.

Ця «визвольна» війна тривала майже 10 років – від грудня 1979 до лютого 1989.

3340 днів, упродовж яких, за міжнародними даними, загинуло 1,5 мільйони афганців, що становило 10 відсотків від тодішнього населення країни. Втрати «визволителів» становили понад 14 тисяч осіб.

Це була не наша війна, але… у ній взяли участь понад 160 тисяч українців, від 8 до 11 тисяч (за різними даними) отримали поранення і понад 3 тисячі відділи своє життя за імперські амбіції комуністичного уряду СРСР.

Це була не наша війна, але… багато хто з вас, наших читачів, скаже – там служив однокласник брата, там важко поранили дядька, там загинув добрий і щирий хлопець, що жив на тій самій вулиці, де я ріс.

Назва країни змінилась, але імперські амбіції і бажання «визволяти» не щезли. Тепер нас з вами визволяють від всього українського, від нормальних умов життя, позбавляючи спокою, сну, світла й тепла.

Але ця війна закінчиться теж. А поки вивчаємо уроки життя, перефразовуємо Наполеона і живемо з гаслом "
Не хочеш служити в чужій армії – підтримуй як можеш свої збройні сили".
Працюємо, донатимо і чекаємо, а чекати ми вміємо )))

Фото: Associated Press

12/02/2026

Всі сини сім’ї Мирослави та Андрія Бандер долучились до національного визвольному руху. Найвідоміший з них Степан Андрійович Бандера – голова проводу ОУН(б).

Сьогодні хочемо згадати його брата Василя, який народився 12 лютого 1915 року с. Старий Угринів, де проживала родина. Він, як і інші брати – Степан, Олександр та Богдан, долучився до українських визвольних змагань. За промову на одному із студентських зібрань у Львові з критикою на адресу влади у 1938–1939 роках став в’язнем польського концентраційного табору Береза Картузька, створеного польською владою у 1934 році для утримання політичних опонентів.

Під час Другої світової війни, як і двоє старших братів – Степан і Олександр, був арештований німецькою владою і відправлений до концтабору Аушвіц.

Наші сусіди-росіяни цей факт ніколи не згадують, бо він не вписується у їхню концепцію пропаганди – як це співпраця з німцями і ув’язнення у німецькому концтаборі?!

А нашим сусідам-полякам не зручно згадувати інший факт – Василь Бандера пішов із життя 22 липня 1942 року в таборі Аушвіц; він був закатований наглядачами – поляками німецького походження Кралем, Подкульским та їх підручними. Це підтвердило слідство, здійснене за часів комуністичної Польщі у 1952 році. «Справа Краля» налічує 412 аркушів документів і зберігається у архіві в Катовіце.

Фото з відкритих джерел, сайту «Наш формат»

22/01/2026

22 січня – важлива дата в історії України.

22 січня 1918 року Четвертим Універсалом Української Центральної Ради проголошено Українську Народну Республіку як самостійну та суверенну державу.

Рівно за рік, 22 січня 1919 року Актом Злуки українських земель, проголошеним на Софіївській площі в Києві, зафіксовано єдиний порив всього українського народу у прагненні мати незалежну державу, до складу якої входять усі українські землі раніше розділені між двома імперіями – Російською та Австро-Угорською.

Відзначаючи День Соборності України сьогодні, розуміємо, що єдність у прагненнях і діях – наш сьогоднішній рятунок і наша найбільша внутрішня опора. Одна невипита чашка кави вранці, але зроблений донат на дрон чи авто для військових, піднесена баклага води на горішній поверх для літньої жінки чи чоловіка, коли її нема у водогоні, пропозиція рідним чи знайомим приїхати хоча б переночувати у теплій квартирі, коли у них не працює опалення – це теж єдність. Єдність не пафосна, урочиста, а звичайна побутова, яка допомагає вижити у цій війні, не втратити здоровий глузд і віру в перемогу.

Тримаймося один одного, бо разом ми СИЛА, яку не здолати.
Зі святом!

Фото з відкритих джерел та брошури «Акт Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки: світлини, карти, документи» (УІНП, 2008)

22/12/2025

22 грудня 2025 року в Українському кризовому медіа-центрі відбулась презентація «Фонди Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті на платформі АРХІУМ».

Представлено перший результат діяльності Архіву в галузі цифровізації архівних документів – 42877 електронних копій архівних документів з 459 справ фондів Військової прокуратури Одеського військового округу та Революційного військового залізничного трибуналу Південно-Західних залізничних шляхів та водного транспорту.

Переглянути документи на платформі «ARCHIUM» можна за посиланням (https://archium.hdauinp.org.ua/). Також документи доступні для перегляду на Міжархівному пошуковому порталі (https://searcharchives.net.ua/).

19/12/2025

Одним з головних завдань Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті є надання відкритого доступу до документів репресивних органів.

Таку можливість може забезпечити представлення цифрових копій документів на платформі «АРХІУМ» – проєкті, який був створений і функціонує у колаборації Державної архівної служби України, приватного підприємства «Архівні інформаційні системи» та державних архівів України.
Тепер до нього долучається і наш Архів.

Запрошуємо на презентацію «Фонди Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті на платформі АРХІУМ», яка відбудеться у понеділок, 22 грудня 2025 року об 11.00 в Українському кризовому медіа-центрі (м. Київ, вул. Хрещатик, 2).

17/12/2025

16 грудня 2025 року працівники ГДА УІНП взяли участь у онлайн-семінарі «Запровадження оновленої планової і звітної документації для державних архівних установ; удосконалення правових норм ведення діловодства та експертизи цінності документів», організованого й проведеного Державною архівною службою України.

Відкрила засідання перший заступник голови Державної архівної служби України Тетяна Шевченко. Модерувала захід начальник управління архівної справи Ірина Дубок.

На семінарі виступили начальники відділів та фахівці Державної архівної служби України Марина Кузнєцова, Галина Колесніченко, Віталій Рудь, Ігор Резнік, докладно розтлумачивши систему змін, внесених до планової та звітної документації архівних установ, її практичне застосування в поточній діяльності та підвищення аналітичної спроможності та прозорості планово-звітних форм.

07/12/2025

Вітаємо наших мужніх захисників зі святом і уклінно дякуємо!