Центр досліджень воєнної історії ЗСУ

11/11/2024

Сьогодні - друга річниця визволення Херсону

Рік тому, 11 листопада 2022 року Херсон був звільнений від окупації

⚔️У Херсонській області в листопаді 2022 року тривала наступальна операція Сил оборони України. Лише за один день 9 листопада під український контроль повернулися територія України площею майже 260 кв. км із 12 населеними пунктами. Ворог цілком зосередився на обороні зайнятих територій, намагаючись організовано відійти на лівий берег р. Дніпро.

💣Українська артилерія нещадно била по Антонівському мосту – головній переправі на лівобережжя Дніпра у Херсоні, і скупченням ворожої техніки біля нього. В результаті постійних невдач зс рф того ж дня 9 листопада російський міністр оборони віддав наказ залишити правий берег р. Дніпро. На цей час більша частина російського угруповання вже була виведена з правобережжя. Втеча росіян здійснювалася такими темпами, що Сили оборони України подекуди відставали від зс рф на 10 км.

🇺🇦11 листопада 2022 р. Збройні Сили України увійшли в Херсон, Берислав і Чорнобаївку та вийшли на лінію Дніпра. Визволення правобережжя Херсонщини розширило українські можливості вогневого ураження ворожого угруповання на лівому березі р. Дніпро.

🏛⚓️Херсон був єдиним обласним центром, окупованим росією з початку широкомасштабного вторгнення, і його втрата стала сильним ударом по іміджу російської армії.

#2022БитваЗаУкраїну #рікнезламності #хронікаперемог #Херсон #Херсонщина

11/11/2024

30/10/2024

08/09/2024

510 років тому

⚔8 вересня 1514 року військо князя Костянтина Острозького перемогло московське військо під Оршею.

У 1512 році розпочалася війна між московією та об'єднаними персональною унією Польським королівством і Великим князівством Литовським. Московське військо рушило на Литву, і намагалося узяти Смоленськ. Зрештою 30 липня 1514 року їм вдалося взяти це місто, після чого московське військо рушило вглиб Литви. Біля м. Орша у верхній течії Дніпра його зустріли об'єднані сили Польщі і Литви.

На чолі литовсько-польського війська король Польський і великий князь Литовський Сигізмунд поставив волинського князя Костянтина Острозького – руського воєводу, магната і воєначальника, який уже прославився перемогами над татарами та московитами. У важкій битві військо князя Костянтина перемогло переважаючого супротивника, показавши високу взаємодію і злагодженість. Чималу роль у битві зіграла легка гусарська кіннота, чия атака завершила розгром московського війська.

Перемога в Оршанській битві ліквідувала загрозу завоювання Московією руських земель та територіальних втрат Великого князівства Литовського. Перемога принесла велику славу князю Костянтину: сучасники називали його Руським Сципіоном.

24 серпня 2018 року ім’ям князя Костянтина Острозького була названа 30 окрема механізована бригада. Зараз, під час широкомасштабного вторгнення росіян в Україну, 30 омбр імені князя Костянтина Острозького продовжує завдавати поразки московитам на Харківщині та на Донбасі.

#30омбр #Орша #БитвапідОршею #КостянтинОстрозький #патрониЗСУ

08/09/2024

Сьогодні, у другу неділю вересня, вшановуємо пам’ять українців, яких у 1944-1951 роках примусово виселили з рідних домівок на Лемківщині, Холмщині, Надсянні, Південному Підляшші, Любачівщині, Західній Бойківщині. Пам’ятну дату запровадив український парламент у 2018 році.

Одним із підсумків Другої світової війни стало встановлення нових державних кордонів в Європі, зокрема між СРСР і Польщею. 9 вересня 1944 року в Любліні голови Ради народних комісарів УРСР Микита Хрущов і Польського комітету національного визволення Едвард Осубка-Моравський уклали угоду про «взаємний обмін населенням»: українського – з території Польщі до УРСР і польського – з території України до Польщі.

До переїзду в СРСР підлягали усі громадяни української національності з теренів Холмського, Грубешівського, Томашівського, Красноставського, Володавського та інших повітів Люблінського, Ряшівського та пізніше з Краківського воєводств. Переселення мало бути добровільним, однак перетворилося на примусові депортації, які супроводжувалися репресіями, позбавленням майна, обмеженням політичних, соціальних, економічних і культурних прав людей.

За згаданою угодою в 1944-1946 роках понад 482 тисячі українців переселили до УРСР. У радянській Україні їх розселили на території 17 областей – від Галичини до Причорномор’я, Слобожанщини та Донеччини.

Тоді ж із західних областей радянської України до Польщі переселили майже 790 тисяч поляків та євреїв.

Продовженням депортації українців стала «акція Вісла», проведена польським комуністичним режимом. У 1947 році тих українців, що відмовились виїжджати до СРСР, польська влада депортувала на північ і захід Польщі. За кілька місяців примусово переселили майже 150 тисяч людей.

Для охочих ознайомитись з більш детальною історією депортацій українців з західних областей на Контрактовій площі експонується вулична виставка «Вигнання. Пам’яті депорації українців з Лемківщини, Надсяння, Західної Бойківщини, Любачівщини, Холмщини та Південного Підляшшя». Виставка складається із 20 банерних стендів на яких у фотографіях, документах, картах та діаграмах представлена історія, передумови, хід та наслідки депортацій.

А вже 10 вересня у Національному музеї історії України у Другій світовій війні Український інститут національної пам’яті спільно з партнерами організовує міжнародну науково-практичну конференцію «Українсько-польське пограниччя: історія, пам'ять, мовно-культурна спадщина та сучасні виклики».

Детальніше про конференцію за посиланням: https://tinyurl.com/2eejt8m6

02/09/2024

Історія сучасної російсько-української війни посяде центральне місце в новітній українській історії та національній пам’яті. Тож вже необхідно віднаходити найліпші комеморативні практики, щоб якнайкраще зберегти пам’ять про учасників і події цієї війни, сформувати нову культуру пам’яті як в окремих громадах, так і на загальнонаціональному рівні.

З цією метою Український інститут національної пам’яті разом з Музеєм Майдану та Національним музеєм історії України у Другій світовій війні розробив
“Методичні рекомендації для місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій щодо заходів, пов'язаних зі збереженням та вшануванням пам’яті учасників, жертв та подій російсько-української війни”.

Ці рекомендації можуть слугувати дорожньою картою для органів влади та громад у питаннях меморіалізації та комеморації, яких нині ми гостро потребуємо.

Переглянути та завантажити матеріали можна тут:
https://www.maidanmuseum.org/uk/node/2911

Методичні матеріали були створені спільно з партнерами: Центр досліджень воєнної історії ЗСУ, Департаментом культури та туризму Київської обласної державної адміністрації, Платформою культури пам’яті Past / Future / Art, ГО «Музей сучасного мистецтва», платформою пам’яті Меморіал героїв, Фонд “Партнерство за сильну Україну”.

01/09/2024

85 років тому, 1 вересня 1939 близько 4-ї ранку польське місто Велюнь зазнало страшного бомбардування. Гітлерівські нацисти після влаштування ганебної Гляйвіцької провокації, пішли війною на Польщу. Британія та Франція, дотримуючись союзницьких угод, оголосили війну Третьому Райху. Так розпочалась Друга світова війна - наймасштабніший збройний конфлікт в історії людства.

Для українців Друга світова також почалась 1 вересня 1939 року. Бо тоді ж нацисти почали бомбардування Львову та низки інших західноукраїнських міст, що тоді перебували у складі Польщі. До останнього дня війни, 2 вересня 1945 року, українці воювали на різних фронтах глобального конфлікту, часто – один проти одного. Захищати своїх рідних та свій дім від ворога до лав Червоної армії пішло понад 7 мільйонів українських синів і доньок. В арміях Союзників воювали 250 тисяч, а в Українській повстанській армії – понад 100 тисяч вояків. Україна була одним із театрів, де відбувалися найзапекліші бойові дії Другої світової. Загинуло близько чверті населення тогочасної України.

Умиротворення європейськими лідерами Гітлера привело до колосальних трагічних наслідків Другої світової війни. Умиротворення Путіна призвело до російсько-української війни. Найбільшого, після Другої світової, збройного конфлікту в Європі, який так само супроводжується численними руйнуваннями міст, воєнними злочинами та актами геноциду.

Саме це головний урок історії Другої світової війни - непокаране або на половину покаране зло повторюється. Саме тому нам потрібно докласти усіх зусиль, щоб кожен, хто підтримував, сприяв чи був діяв в інтересах рашистського режиму Путіна був засуджений та покараний. Інакше зло тоталітаризму повернеться до наступних поколінь

31/08/2024

24/08/2024

24/08/2024