Комітет гуманітарної та інформаційної політики

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Комітет гуманітарної та інформаційної політики

Комітет гуманітарної та інформаційної політики Про культуру, медіа, права сімʼї та дітей, мовну політику, релігію, туризм, історичну пам'ять

Предмети відання Комітету:
— культурно-просвітницька діяльність (видавнича справа,
бібліотечна справа, народні художні промисли);
— культурно-мистецька діяльність (професійні творчі спілки, театри, музика, школи естетичного виховання, арт-ринок, дизайн, галереї, організація виставок, концертів, фестивалів тощо);
— медійна індустрія (телебачення, ОТТ та IPTV, платформи з розповсюдження інформації,

радіо), національна кіноіндустрія;
— аудіовізуальний ринок;
— рекламна діяльність;
— охорона історико-культурної спадщини (музейна справа, архівна справа, діяльність заповідників, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей);
— друковані, електронні засоби масової інформації, зокрема соціальні медіа, мережа Інтернет;
— туризм та туристична діяльність;
— курорти та рекреаційна діяльність;
— державна політика у сфері свободи совісті та релігійних організацій;
— державна політика у сфері розвитку та використання державної мови та мов національних меншин в Україні;
— засади благодійної діяльності, зокрема меценатської;
— державна політика у сфері інформації та інформаційної безпеки (крім питань, що належать до сфери національної безпеки та оборони);
— висвітлення діяльності Верховної Ради України;
— державна політика у сфері сімейно-шлюбних відносин;
— державна політика сприяння становленню інституту сім’ї, забезпечення надання державної допомоги сім’ям з дітьми, захисту безпритульних дітей, оздоровлення та відпочинку дітей;
— демографічна політика.

‼️Заява Комітет гуманітарної та інформаційної політики щодо чергової атаки російської федерації на об’єкти культурної та...
15/06/2026

‼️Заява Комітет гуманітарної та інформаційної політики щодо чергової атаки російської федерації на об’єкти культурної та духовної спадщини України

Комітет гуманітарної та інформаційної політики рішуче засуджує масовану ракетну атаку рф на Київ у ніч на 15 червня 2026 року, внаслідок якої пошкоджено об’єкти культурної та духовної спадщини, зокрема такі, що перебувають під охороною ЮНЕСКО.
📍 Серед постраждалих об’єктів:
— Успенський собор Києво-Печерської лаври
— Башта Івана (Іоанна) Кущника
— будівлі Скарбниці Національного музею історії України
— Музей книги та друкарства України
— окремі фондосховища Національного музею народної архітектури та побуту України у Пирогові
— Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал»
— Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка
— «Укркінохроніка»
— Дніпропетровський будинок органної та камерної музики
— Харківський художній музей (напередодні).
Це не поодинокий удар, а складова системної політики рф, спрямованої на знищення культурної пам’яті та національної ідентичності України.
⚖️ Такі дії грубо порушують норми міжнародного права, зокрема Гаазьку конвенцію 1954 року, Конвенцію ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини та інші міжнародно-правові акти.
🌍 ‼️ Комітет закликає міжнародну спільноту до негайних і рішучих дій:
— посилити документування злочинів рф проти культурної спадщини України
— забезпечити невідворотність відповідальності рф
— розглянути призупинення членства рф в ЮНЕСКО.
📌 У цьому контексті народні депутати України — члени Комітет гуманітарної та інформаційної політики зареєстрували проєкт Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо включення культурної складової до складу злочину геноциду» (реєстр. № 15331). Прийняття зазначеного законопроєкту забезпечить запровадження додаткових ефективних механізмів правового реагування на злочини держави-агресора, а також сприятиме розширенню інструментарію для притягнення винних до національної та міжнародно-правової відповідальності.
❗️ Окремо Комітет звертає увагу на інформаційний аспект подій. У зв’язку з поширенням дезінформації щодо обставин пошкодження об’єктів культурної спадщини, Комітет наголошує: всі оцінки мають базуватися виключно на перевірених даних офіційних джерел.

📄🔗 Повний текст заяви оприлюднено на сайті Комітет гуманітарної та інформаційної політики: https://kompkd.rada.gov.ua/news/main_news/77157.html
Текст законопроєкту: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70197

Верховна Рада України
Міністерство закордонних справ України / MFA of Ukraine
Міністерство культури України
#Юнеско 'єкти #ЗАЯВА #Комітет
Світлини з відкрити джерел інтернету.

🇺🇦🎥Іван Миколайчук: людина, яка стала душею українського кіноЄ люди, які залишають по собі цілу епоху. Саме таким був Ів...
15/06/2026

🇺🇦🎥Іван Миколайчук: людина, яка стала душею українського кіно

Є люди, які залишають по собі цілу епоху. Саме таким був Іван Миколайчук — актор, режисер, сценарист, чия постать назавжди увійшла до пантеону найвидатніших діячів української культури. Його називають душею українського поетичного кіно, але насправді він був значно більшим — голосом свого народу, який звучав крізь кадри, образи та історії навіть тоді, коли цей голос намагалися заглушити.
Народжений на мальовничій Буковині, Іван Миколайчук увібрав у себе красу української землі, народної пісні та вікових традицій. Усе це згодом ожило на екрані у створених ним образах — щирих, глибоких і напрочуд справжніх. Його герої не грали життя — вони жили ним. Саме тому глядачі вірили кожному слову, кожному погляду, кожній емоції.
Справжнім тріумфом стала роль Івана Палійчука у фільмі «Тіні забутих предків». Ця стрічка відкрила світові українське кіно і зробила Миколайчука символом нового творчого покоління. Його талант був настільки потужним і самобутнім, що виходив далеко за межі акторської майстерності. Він створював сценарії, режисував, шукав нові форми художнього висловлювання, прагнучи говорити про Україну її власною мовою — мовою культури, пам’яті та людської гідності.
Та творчий шлях митця не був легким. Радянська система насторожено ставилася до всього, що нагадувало про українську самобутність. Саме тому багато його задумів залишилися нереалізованими, а самому Миколайчуку довелося пройти через роки замовчування та несправедливих обмежень. Проте навіть це не змогло зламати його дух і віру в українське мистецтво.
Сьогодні, коли Україна знову виборює своє право на свободу, культуру та власний голос у світі, постать Івана Миколайчука набуває особливого значення. Він належить до тих митців, які ще десятиліття тому довели: українська культура має величезну силу, а українська історія та традиція здатні захоплювати мільйони людей далеко за межами нашої держави.
Іван Миколайчук прожив надто коротке життя, але залишив по собі спадщину, яка не старіє.
Його фільми продовжують хвилювати серця, його слова звучать актуально, а його творчість залишається нагадуванням про те, що справжнє мистецтво не знає ані часових, ані політичних кордонів. Він став не просто легендою українського кіно — він став частиною української душі.

Інформаційні джерела: Український інститут національної пам'яті

#кіно

💔 📌Росія продовжує нищити історичну пам’ять та культурну спадщину України: пошкоджено Києво-Печерську лавру та Кіностуді...
15/06/2026

💔 📌Росія продовжує нищити історичну пам’ять та культурну спадщину України: пошкоджено Києво-Печерську лавру та Кіностудію імені О. Довженка

У ніч на 15 червня 2026 року, внаслідок масованого обстрілу було пошкоджено Успенський собор Національний заповідник Києво-Печерська лавра — одну з найвизначніших пам’яток української історії, головних християнських святинь України та складову об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Також зазнала пошкодження Кіностудія Довженка.
Повторюваність таких атак свідчить про наявність цілеспрямованої політики, спрямованої на стирання історичної пам’яті, руйнування культурної спадщини та підрив національної ідентичності українського народу. Йдеться не лише про фізичне знищення окремих об’єктів. Йдеться про спробу позбавити народ його історичного коріння, культурного коду та права на власну історію.
Комітет наголошує, що атаки на пам’ятки історії, культури та духовної спадщини є грубим порушенням норм міжнародного права та принципів, на яких ґрунтується діяльність міжнародних організацій у сфері захисту культурної спадщини.
Збереження культурної спадщини є спільною відповідальністю всього цивілізованого світу. Руйнування пам’яток, святинь та культурних осередків становить загрозу не лише для України, а й для світової культурної спадщини загалом.
#Україна #Київ #Юнеско

15/06/2026
Важливе рішення для українського мовного простору: Закон №4699-ІХ підписано! Президент України підписав Закон України  «...
12/06/2026

Важливе рішення для українського мовного простору: Закон №4699-ІХ підписано!
Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов».
Цим рішенням завершено важливий етап у формуванні державної мовної політики, що відповідає сучасним реаліям України та її національним інтересам.
Закон усуває низку неточностей, що існували в українському законодавстві щодо застосування Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Одним із найважливіших його положень стало вилучення російської мови з переліку мов, які потребують спеціального захисту відповідно до цілей Хартії.
Парламент підтримав це рішення більшістю голосів, визнавши, що російська мова не належить до мов, які перебувають під загрозою зникнення чи потребують додаткової державної підтримки в Україні.
Водночас Закон не звужує прав громадян на використання будь-якої мови у приватному житті. Його мета — привести українське законодавство у відповідність до справжнього змісту Хартії та спрямувати механізми державної підтримки на ті мовні спільноти, які дійсно цього потребують. Серед них — кримськотатарська, караїмська, кримчацька, чеська, ідиш, іврит та інші мови національних спільнот України.
Верховна Рада України ухвалила Закон 3 грудня 2025 року.

@топові прихильники
#закон #мова

📚🇺🇦🌎Одна книга — ще один голос України у світіМи подорожуємо Україною, відкриваємо для себе нові міста,  музеї, книгарні...
12/06/2026

📚🇺🇦🌎Одна книга — ще один голос України у світі

Ми подорожуємо Україною, відкриваємо для себе нові міста, музеї, книгарні, знайомимося з історією та культурою різних регіонів.
А інколи вирушаємо за кордон — у відрядження, на навчання, у відпустку чи до друзів.
Що як під час кожної подорожі ми будемо брати із собою одну українську книгу?
Лише одну.
Куплену в книгарні Львова, Києва, Харкова, Одеси, Чернівців, Івано-Франківська, Луцька, Чернігова, Дніпра чи будь-якого іншого міста.
Книгу, яку можна подарувати бібліотеці, українській громаді, культурному центру або просто людині, яка хоче більше дізнатися про Україну.
Ми часто говоримо про культурну дипломатію як про великі міжнародні проєкти. Але інколи вона починається з дуже простих речей — із книги у валізі.
Для когось це буде можливість прочитати українською мовою далеко від дому. Для когось — перше знайомство з українською літературою, історією та культурою. Для когось — нагода побачити Україну не через новини, а через людські історії, спілкування, поезію, гумор, спогади та романи.
Одна книга не змінить весь світ. Але вона може відкрити комусь Україну. Кожна така книга — це ще один голос України у світі.
І ще одна маленька історія про нашу країну, яка знайде свого читача далеко від дому.
Одна книжка здається дрібницею. Але саме з таких дрібниць і складається велика присутність України у світі.

🔷Можливо, варто започаткувати просту традицію: подорожуєш Україною — завітай до місцевої книгарні та придбай українську книгу. Подорожуєш Україно чи їдеш за кордон — подаруй її бібліотеці, громаді, друзям або людині, якій вона може бути цікавою.
Також у багатьох із нас вдома є книжки, які вже прочитані й стоять на полиці. Ми їх любимо. Ми часто зберігаємо книги як спогади. Але іноді найкраща доля для книги — продовжити свою історію в руках нового читача.
Можливо, варто іноді ділитися і ними.

Книга живе доти, доки її читають.

🤝🇺🇦Кожен із нас є частиною історії України, яку світ відкриває для себе через особисті зустрічі, розмови та спільний досвід.

Маєте власний досвід дарування книг?
Розкажіть про нього в коментарях.
Будемо вдячні, якщо поділитеся своїм думками в коментарях.
#УкраїнськаКнига #КультурнаДипломатія #ЧитайУкраїнське
#УкраїнаУСвіті #КнигиБезКордонів #ПодаруйКнигу

📚🇺🇦Поповнення української книжкової полиці в німецькому місті Геттінген!Сьогодні зв'язок з Україною часто тримається на ...
12/06/2026

📚🇺🇦Поповнення української книжкової полиці в німецькому місті Геттінген!
Сьогодні зв'язок з Україною часто тримається на простих речах: розмові рідною мовою, знайомій книжці, історії, яку читаєш своїй дитині перед сном. Саме такі речі допомагають відчувати дім ближчим, навіть коли між тобою і ним тисячі кілометрів.
Українська книжкова полиця в міській бібліотеці Геттінгена потребувала поповнення. Одного вечора представники української громади звернулися по допомогу, а вже наступного дня знайшлася людина, яка підтримала цю ідею.
За участі народного депутата України, голови підкомітету Комітет гуманітарної та інформаційної політики Андрій Боблях бібліотека Stadtbibliothek Göttingen отримала набір сучасної та класичної української літератури.
Серед переданих книг — твори Івана Багряного, Валер’яна Підмогильного, Оксани Забужко, Ліни Костенко, Сергія Жадана, Юрія Андруховича, Ірен Роздобудько, Всеволода Нестайка та багатьох інших українських авторів.
Щиро дякуємо колективу театру «Астіо» за ініціативу та всім небайдужим українцям — за підтримку української книги за кордоном.

#УкраїнськаКнига #Геттінген

🇺🇦📢Мовна політика, євроінтеграція та захист історичної пам’яті: підсумки засідання Комітету 11 червня 2026 рокуВідбулося...
11/06/2026

🇺🇦📢Мовна політика, євроінтеграція та захист історичної пам’яті: підсумки засідання Комітету 11 червня 2026 року

Відбулося чергове засідання Комітету у режимі відеоконференції під головуванням Nikita Poturaev . Опрацьовано низку надважливих законопроєктів та державних ініціатив:
🔹 Законопроєкт № 15261 рекомендовано за основу у першому читанні: оптимізує класифікацію рівнів володіння українською мовою як іноземною (зокрема для набуття громадянства).
✔️Іспити за кордоном: До проведення тестувань для іноземців планується залучати Український інститут та інші закордонні установи.
✔️Повернення вимог до посадовців: запропонувано до другого читання розглянути відновлення обов'язкових мовних іспитів для чиновників, які були призупинені на час воєнного стану.
ахист національної пам'яті та протидія українофобії
🔹Законопроєкт № 15186 рекомендовано прийняти за основу та скерувати рішення до профільного Комітету з правоохоронної діяльності. Зазначеним документом пропонується внести зміни до ст. 161 Кримінального кодексу та запровадити чітку відповідальність за прояви українофобії.
🔹Законопроєкт № 15192 рекомендовано прийняти за основу. Документом пропонуються зміни до ККУ щодо кримінальної відповідальності за публічне заперечення Голодомору як геноциду та наругу над пам’яттю його жертв.
🔹Окрему увагу приділили забезпеченню цілісності державної мовної політики та виконанню євроінтеграційних зобов’язань України у сфері захисту прав національних меншин. До обговорення долучилися представники Уряду, профільних державних інституцій та народні депутати України.
✔️Спільно з Віцепрем’єр-міністрами Тарасом Качкою та Tetyana Berezhna, а також представниками профільних інституцій, Комітет провів ґрунтовну дискусію щодо реалізації мовної політики та виконання євроінтеграційних зобов’язань України.
✔️Обов'язкова взаємодія: Учасники засідання наголосили на важливості максимальної координації та синхронізації зусиль між Урядом і Парламентом для точного виконання міжнародних обіцянок.
✔️Баланс інтересів: Народні депутати підкреслили необхідність збереження цілісності та послідовності державної мовної політики. Розвиток і підтримка мов національних меншин мають відбуватися у чіткій синергії із належним вивченням та застосуванням української мови як державної.
🔹Підтримка українців за кордоном: «Мережа єдності»
Презентовано масштабну ініціативу Мінсоцполітики, сім'ї та єдності — Центри єдності (Unity Hubs).
🔹 Організаційні рішення та культурна спадщина
✅Комітет підтримав пропозицію провести виїзне засідання у ДНУ «Книжкова палата України імені Івана Федорова», будівля якої зазнала критичних пошкоджень від обстрілів РФ, що ставить під загрозу понад 15 мільйонів унікальних видань.
✅Новообраний член Комітету Дмитро Слинько увійшов до підкомітетів з питань культурної політики, інформполітики та євроінтеграції, а також туризму і курортів.
Інформація про засідання Комітету на сайті Комітету згодом.
Детальніше про рішення та діяльність Комітету на сайті Комітет гуманітарної та інформаційної політики
Відео на YouTube: https://www.youtube.com/watch?v=Fw9gcYUChNI

Address

Вулиця Садова 3-А
Kyiv
01008

Opening Hours

Monday 09:00 - 18:00
Tuesday 09:00 - 18:00
Wednesday 09:00 - 18:00
Thursday 09:00 - 18:00
Friday 09:00 - 18:00

Telephone

+380442552436

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Комітет гуманітарної та інформаційної політики posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Комітет гуманітарної та інформаційної політики:

Share