Блакитний птах

02/06/2026

Повернення людини з полону — це момент великої радості та початок нового етапу, коли родина заново вчиться бути разом. Особливо це відчутно для дітей, які можуть одночасно чекати зустрічі й боятися змін, не знати, як поводитися чи що говорити.

Психологиня, яка з 2014 року працює з людьми, які пройшли через російську неволю, та їхніми родинами, голова ГО «Блакитний птах» Ганна Мокроусова поділилася порадами з Принцип надії / The Principle of Hope, де підготували два відео про те, як підтримати родину після повернення близької людини з російського полону.

У цих відео — практичні поради, засновані на багаторічному досвіді роботи з людьми, які пережили полон, та їхніми рідними.

Ганна Мокроусова пояснює:
▪️ як підготувати дитину до зустрічі з мамою чи татом після полону;
▪️ як говорити з дитиною про повернення близької людини;
▪️ чому важливо не тиснути ані на дитину, ані на звільнену людину;
▪️ як підтримати людину після повернення додому;
▪️ про що варто говорити, а з чим краще не поспішати;
▪️ як помітити моменти, коли родині потрібна професійна допомога.

➡️ Публікуємо посилання на ці відео: https://www.youtube.com/watch?v=kZNq6m7uhf0
та
https://www.youtube.com/watch?v=F1DUnLs9Uj0

Окрім того, є ще одне відео, у якому Ганна Мокроусова розповідає про те, як психіка опрацьовує пережите, і як людина крок за кроком повертається до вільного життя. На що очікувати в перші дні, тижні і місяці після звільнення, можна послухати тут: https://www.youtube.com/watch?v=XJ3WZ5c_TFs

Ці розмови — про безпеку, довіру, адаптацію та дуже крихкий процес повернення до життя після полону.

29/05/2026

Організація Об’єднаних Націй уперше за понад 15 років ведення моніторингу сексуального насильства під час воєн внесла Росію до так званого «чорного списку». До переліку також потрапили ізраїльські силові структури — через поводження з палестинськими затриманими.

Про це повідомляє The Washington Post.

У щорічній доповіді ООН згадуються 77 державних і недержавних учасників конфліктів із понад десяти країн. Їх підозрюють у вчиненні сексуального насильства під час війни або покладають на них відповідальність за такі злочини. У документі також йдеться про суттєве зростання кількості задокументованих випадків у 2025 році порівняно з попереднім роком.

Російські військові та силові структури вперше були офіційно включені до цього списку через сексуальне насильство щодо українських військовополонених та цивільних, яких утримують під час війни Росії проти України.

💬 «З випадками сексуального насильства, пов'язаного з війною в місцях несвободи, ми стикаємося з 2014 року. Це один з найбільш замовчуваних злочинів через високу стигматизацію. Після повномасштабного вторгнення такі випадки набули масового характеру. Коли про це мовчать — винні можуть уникати відповідальності. СНПК — це воєнний злочин, який не має терміну давності. Тепер ООН офіційно визнала збройні та безпекові сили РФ стороною, яка систематично використовує сексуальне насильство як тактику війни. Це підтверджує: йдеться не про поодинокі випадки чи “вигадки”, як стверджує російська пропаганда, а про цілеспрямовану практику терору проти українців — як на окупованих територіях, так і на території РФ. РФ тепер офіційно має ганебний статус країни, яка системно використовує СНПК для терору українців. Звіти та списки ООН є важливими доказами для майбутніх міжнародних судових процесів. І це рішення ООН наближає постраждалих від СНПК до правосуддя», — пояснила координаторка проєктів та програм «Блакитного птаха» Наталія Мельник.

Це рішення ООН стало важливим сигналом підтримки для людей, які пережили сексуальне насильство під час війни та роками вимагали визнання цих злочинів і справедливого покарання винних.

Водночас в Україні вже сьогодні є люди та спільноти, які мають мужність відкрито говорити про пережите й добиватися справедливості. Люди, які пережили полон, катування та сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, об’єднуються, щоб підтримувати одне одного та не дозволити замовчувати ці злочини. Серед них — Sema Ukraine, Мережа чоловіків України, які пережили полон і тортури., ГО 29 Грудня та ГО Нумо, сестри. Саме завдяки голосам постраждалих і постійній адвокації тема СНПК дедалі частіше отримує міжнародне визнання та стає частиною боротьби за правосуддя.

28/05/2026

☝️ Важлива інформація для цивільних осіб, які пережили полон або незаконне позбавлення свободи через війну.

В Україні посилили соціальний захист людей, які пережили полон. Одна з важливих змін — час перебування у полоні не буде втрачений для пенсійного стажу.

Що це означає простими словами, пояснює юрист «Блакитного птаха» Вадим Климюк.

Раніше багато людей хвилювалися, що через полон можуть втратити роки стажу, адже в цей час не могли працювати чи сплачувати внески. Тепер держава передбачила механізм, який дозволяє зарахувати цей період до страхового стажу.

Тобто людина не повинна втрачати право на пенсію чи частину соціальних гарантій через те, що пережила незаконне утримання або полон внаслідок збройної агресії проти України.

🔹 Час перебування в полоні буде враховуватися до страхового стажу;
🔹 Цей період буде братися до уваги під час призначення та розрахунку пенсії;
🔹 Держава бере на себе сплату ЄСВ за таких осіб;
🔹 Передбачено сплату внесків не лише за період полону, а й протягом шести місяців після звільнення.

Важливо знати, що для реалізації цього права необхідно мати документи, які підтверджують факт незаконного позбавлення особистої свободи, зокрема відповідне рішення уповноваженої комісії та інші необхідні документи.

Якщо у вас або ваших рідних виникають питання щодо:
- оформлення документів;
- підтвердження факту перебування у полоні;
- зарахування страхового стажу;
- соціальних гарантій та пенсійних прав —

Юридична консультація: +380 50 937 53 70

25/05/2026

В Україні тисячі людей пережили полон, незаконне утримання, катування та інші форми нелюдського та жорстокого поводження. Але навіть після повернення додому боротьба для них та їхніх родин не закінчується. Людям доводиться заново вчитися жити після пережитої травми, відновлювати психічний стан, шукати юридичну та соціальну підтримку.

Саме для цього ГО «Блакитний птах» реалізує проєкт «Комплексна психосоціальна реабілітація людей, які пережили полон». Проєкт охопить такі області: Вінницьку, Житомирську, Черкаську, Тернопільську, Кіровоградську, Волинську, Івано-Франківську, Хмельницьку, Рівненську, Закарпатську, Чернівецьку.

Мета проєкту — покращити якість життя людей, які пережили полон або незаконне утримання, їхніх родин, а також сімей зниклих безвісти людей через надання комплексної допомоги. У межах проєкту щонайменше 100 людей отримають психосоціальну та юридичну підтримку.

Чому це важливо?
З 2014 року на окупованих територіях України та в росії ще й досі утримуються тисячі українців — як військових, так і цивільних. Понад 90 тисяч людей вважаються зниклими безвісти. Національні та міжнародні організації неодноразово документували факти катувань і жорстокого поводження щодо українців у місцях утримання.
Попри існування державних механізмів підтримки, частина постраждалих не може отримати допомогу через прогалини у законодавстві або складність підтвердження даного факту. Через це люди часто залишаються сам на сам із наслідками пережитого.

Проєкт передбачає кілька напрямів допомоги:
— індивідуальні консультації психологів;
— соціальний супровід та допомогу з оформленням державних послуг;
— перенаправлення до реабілітаційних центрів і спеціалізованих служб;
— юридичні консультації та допомогу з підготовкою документів.

ГО «Блакитний птах» уже 11 років працює з людьми, які пережили полон, тортури та втрату зв’язку з рідними. Цей проєкт — про підтримку людей після одного з найтяжчих досвідів війни та про можливість не залишатися з ним наодинці.

Проєкт «Комплексна психосоціальна реабілітація людей, які пережили полон» реалізує ГО «Блакитний птах» у межах програми «Спроможні та сильні», яку впроваджує Фонд Східна Європа за сприяння Embassy of Switzerland in Ukraine / Посольство Швейцарії в Україні

, #спроможнітасильні

22/05/2026

Психологиня ГО «Блакитний птах» Ганна Мокроусова взяла участь у II щорічній міжнародній науково-практичній конференції «ПОВЕРНЕННЯ. Екосистема турботи про ментальне здоров’я».
Захід був присвячений підтримці військових, ветеранів і членів їхніх родин, які постраждали внаслідок російської агресії.
В рамках конференції говорили на тему екологічного спілкування з жінками, що мають досвід полону.

«Безпека важливіша за результат, а спосіб спілкування важливіший за зміст», — одна з тез, на яких наголошувала Ганна, говорячи про створення простору безпеки для жінок, які пережили полон.

Відео виступу можна переглянути за посиланням. https://www.youtube.com/watch?v=lOnM2GgZ8AI&list=PL4amJy5M1z99imsCNW2CKUiQdX0CA53SE&index=17&t=303s

05/05/2026

Шукаємо комунікаційного менеджера в команду. Цінові пропозиції приймаються до 06.05.2026 включно до 18:00
Дізнатися про деталі можна тут

ТЕНДЕРНЕ ОГОЛОШЕННЯ Громадська організація «Блакитний птах» в рамках реалізації проєкту «Комплексна психосоціальна реабілітація людей, які пережили полон», яки....

29/04/2026

Сподіваємося, що наші поради з цього приводу нікому з наших підписників не знадобляться, але, якщо серед ваших знайомих, є люди, які переживають втрату близької людини під час війни, можливо вини стануть корисними.

Як пережити втрату близької людини під час війни Втрату на війні неможливо порівняти зі звичайною смертю близького. Не завжди є можливість попрощатися, отримати т....

28/04/2026

Сьогодні розповідаємо про ПТСР. Які міфи та яка реальність

ПТСР: міфи і реальність Термін посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) сьогодні відомий ледь не кожному українцю. На жаль, така інформованість суспільства про оди...

27/04/2026

Запрошуємо до надання цінових пропозицій на послуги комунікаційного менеджера Блакитного птаху.

Громадська організація «Блакитний птах» в рамках реалізації проєкту «Комплексна психосоціальна реабілітація людей, які пережили полон», який реалізується в межа...

23/04/2026

Окремим викликом у випробуванні нашої людяності та згуртованості стає те, як ми можемо навчитися бути більш чутливими до почуттів родин захисників, чиє бойове завдання затягнулося на невизначений час. До родин зниклих безвісти захисників та родин, чия близька людина знаходиться в полоні.
Травмо «не» чутлива комунікація виникає через відсутність розуміння того, чого краще уникати в спілкуванні, а не через свідоме бажання образити когось. Недоречні фрази чи питання, які не враховують особливості психологічного стану людини, замість підтримки приносять біль.
В нашій статті наводимо деякі приклади не чутливої комунікації. Стаття написана на основі багаторічного досвіду роботи з рідними полонених та зниклих безвісти осіб.

Травмо «не» чутлива комунікація Шлях очікування або поширені упередження, з якими стикаються сім’ї, що чекають звільнення рідних із полону або перебувають у пошу....